Розділ 90 - Мене попередили
У глибинах Лісу Духів я зустрів одного з Шести Королів, вершину Демонічного Світу… Короля Світу, Лілівуд Ігдрасіль.
Істота, яка стала єдиним цілим із деревом, продовжує спокійно говорити зі спантеличеним мною.
— Пробачте, що налякала вас. Але в певному сенсі це щастя, що я зустріла вас тут. Я вже давно хотіла з вами побачитися.
— Зі мною?
— Так, я чула про вас від Іріс та Куромуейни й планувала завітати до вас після Фестивалю Священного Дерева.
— Куро та Іріс-сан, он як… Еммм, Лілівуд-сама…
— Вам не обов'язково використовувати шанобливі титули. Можете звертатися до мене просто за ім'ям, як ви це робите з Іріс та Куромуейною.
Щодо Лілівуд-сами… Ні, Лілівуд-сан: я чув від Лілії-сан та інших, що вона була найлагіднішою серед Шести Королів. Схоже, те, що я чув, виявилося правдою — її голос вельми ніжний, і вона розмовляє зі мною, звичайним смертним, з величезною повагою.
— Еммм, у такому разі дозвольте називати вас Лілівуд-сан. Ви вже знаєте моє ім'я, але я все ж відрекомендуюся ще раз… Мене звати Міяма Кайто. Приємно познайомитися.
— Дякую за вашу ввічливість. Мені теж дуже приємно. Це велика радість — зустріти вас тут.
— Еммм, а чому Лілівуд-сан планувала завітати до мене?
Я раз вклонився Лілівуд-сан, яка ввічливо відповіла на моє привітання.
Потім я запитав, що вона мала на увазі, коли сказала, що збиралася провідати мене після Фестивалю Священного Дерева.
У мене немає жодних причин сумніватися в ній зараз, але Лілівуд-сан посідає надзвичайно високе становище… Вона — один із піків Демонічного Світу, і має ауру, яка анітрохи не применшує цей титул.
Саме тому мені було цікаво.
З Куро та Іріс-сан це був просто збіг обставин, і хоча моя зустріч із Лілівуд-сан теж виявилася несподіваною, вона, схоже, вже знала про мене й чогось хотіла, хоч я й не був упевнений, чого саме.
Вислухавши моє запитання, Лілівуд-сан лагідно посміхнулася й відповіла:
— Були дві причини, чому я хотіла зустрітися з вами… Перша — я просто зацікавилася вашою особистістю. А друга… Я хотіла зустрітися з вами особисто, аби висловити свою "вдячність".
— Вдячність, кажете? За що саме…?
— Усі Шість Королів близькі між собою… Проте з-поміж усіх них я найбільше спілкуюся з Іріс, і можу мовити, що Іріс — моя давня подруга.
І справді, якщо пам'ять мені не зраджує, під час свого візиту Іріс-сан згадувала, що це "Лілівуд розповіла їй про все", тож вони двоє справді були близькими подругами.
Поки Лілівуд-сан говорила, її очі злегка звузилися від смутку, після чого вона продовжила:
— Я думала, що розумію її страждання… але нічого не могла з цим зробити. Оскільки моя сила зіставна з силою Іріс, я не мала змоги здійснити її заповітне бажання — "спілкуватися також із тими, хто не має могутності, і зустріти того, хто прийняв би її, попри свою слабкість".
"………………….."
— Я була надто заклопотана власними справами, і спостерігати за тим, як Іріс стає сумною й самотньою, завжди завдавало мені болю. Але потім на її порозі з'явилися ви.
— Я?
Здавалося, Лілівуд-сан глибоко переймалася долею Іріс, і було очевидно, що вона відчувала безпорадність через нездатність полегшити біль Іріс-сан.
— Так, відтоді як вона зустріла вас, Іріс так щасливо посміхається, і щоразу, коли провідує мене, з радістю розповідає про вас. Бачити її такою робить мене дуже щасливою. Я справді безмежно рада, що вона здатна сміятися від щирого серця.
— Не думаю, що зробив щось аж таке особливе…
— Ні, відколи Іріс зустріла вас, товстий лід, що сковував її стільки років, нарешті розтанув. За це я безмежно вдячна вам, і цю вдячність важко навіть передати словами. Кайто-сан, щиро вам дякую.
— А, та ні, це…
— Я справді прагну подякувати вам. Якщо я можу щось для вас зробити, будь ласка, дайте мені знати.
Дивлячись на те, як Лілівуд-сан низько схиляє голову на знак вдячності, я почухав потилицю, трохи спантеличений.
"І що тепер робити? Вона так раптово просить прийняти від неї подяку…"
"Це не те, щоб я очікував нагороди за те, що проводжу час із Іріс-сан. Мені подобається її компанія, бо вона добра та приємна людина. Я нічого від цього не шукаю."
"Тож, за логікою речей, мені слід відмовитися, але… була одна річ, яка неминуче засіла в моїй голові."
— ……Лілівуд-сан. Щодо Іріс-сан… Я спілкуюся з нею, тому що вона для мене важлива подруга, і мені подобається бути поруч із нею. Тож, чесно кажучи, я не хочу отримувати винагороду за подібне…
"………………."
— Тому, будь ласка, поставтеся до цього як до окремого прохання. Якщо ви не хочете цього робити, можете просто відмовити — я чудово усвідомлюю, що це може здатися з мого боку нахабством. Але якщо це можливо… чи міг би я отримати один із "Фруктів Дерева Світу"?
Так, єдина річ, яка засіла в моїй голові — це Зіг-сан.
Вона казала, що не хоче зцілювати свою рану, що їй байдуже, чи зможе вона розмовляти, але, можливо, одного дня її думка зміниться. Може настати час, коли їй знову знадобиться власний голос.
Тож якщо існував спосіб допомогти їй повернути його, коли цей час настане, я хотів дати його Зіг-сан, яка завжди так сильно допомагала мені.
Чітко давши зрозуміти, що я не прошу про це як про компенсацію за те, що став другом Іріс-сан, я глибоко вклонився Лілівуд-сан.
Лілівуд-сан на мить замовкла, перш ніж спокійно відповісти:
— Звісно, я не проти. Я дам вам стільки, скільки захочете.
— Е? Ви… ви справді не проти? Хіба це не неймовірно цінна річ?
— Ні, насправді вона не настільки цінна. Я обмежую її розповсюдження лише тому, що непокоюся, аби її здатність зцілювати будь-яку рану не призвела до небажаних наслідків.
У відповідь на моє, здавалося б, зухвале прохання, Лілівуд-сан погодилась без найменшого вагання, ніби в цьому немає нічого особливого.
Схоже, Фрукт Дерева Світу, хоч і є надзвичайно рідкісним та дорогим у світі, для неї зовсім не дивина.
— Якби цей фрукт, здатний зцілити будь-яку рану, можна було легко здобути, ті, хто спеціалізується на Магії Відновлення та медицині, утратили б свій шматок хліба. І не лише це — це позбавило б людей відчуття небезпеки. Фрукт Дерева Світу може зцілювати рани, але не здатний повернути когось із мертвих… Якщо люди почнуть думати, що зазнавати каліцтв — це нормально, бо їхні рани все одно загояться, це призведе до хаосу. Саме тому я обмежила обіг Фруктів Дерева Світу у світі.
Слова Лілівуд-сан мали повний сенс.
Якби зцілення будь-якої рани стало повсякденністю, люди втратили б відчуття обережності, і цим легко можна було б зловживати залежно від того, як його застосовувати.
Схоже, Лілівуд-сан намагається запобігти цьому, обмежуючи розповсюдження Фрукта Дерева Світу.
Поки я кивав на знак розуміння, від дерева, з яким з'єднана Лілівуд-сан, проросла гілка.
Гілка витягнулася просто переді мною й вродила фрукт, схожий на прозорий кришталь.
— Тримайте, це Фрукт Дерева Світу.
— Щиро дякую вам.
Я взяв фрукт, який відчувався майже божественним, і подякував Лілівуд-сан, після чого обережно поклав його до своєї Магічної Скрині.
На це Лілівуд-сан посміхнулася, хоч її вираз обличчя здавався трохи заклопотаним.
— Утім, я не думаю, що цього достатньо, аби віддячити вам.
— Е? Та ні, мені здається, це я вчинив егоїстично, попросивши про таке…
— …Я бачу це у ваших очах. Ви хотіли цього не для себе. Це для когось іншого, правда? Тоді цього все ще недостатньо, аби віддячити за вашу доброту.
— Та ні, еммм…
— Тож ось що я зроблю. Щоразу, коли вам знадобиться моя допомога в майбутньому, просто покличте мене. Я прийду вам на допомогу.
З цими словами очі Лілівуд-сан стали серйозними.
Що відбувається? Важко уявити ситуацію, у якій мені знадобилося б просити про допомогу одного з Шести Королів, Лілівуд-сан, але її погляд був сфокусований на чомусь конкретному.
Не знаю, чи це через те, що я розмірковував про це, чи ні, але Лілівуд-сан заговорила спокійно, а її очі були сповнені рішучості:
— ……Будь ласка, будьте обережні з Королем Фантазмів, Безликим.
— Е?
— Безликий, імовірно, вже спостерігає за вами як за унікальною особистістю. І зараз ця особа, скоріш за все, оцінює вашу цінність — чи становите ви небезпеку для цього світу, чи ні…
"…………….."
— І якщо ця особа побачить у вас загрозу, Безликий розправиться з вами без жодного жалю. Тож якщо довкола вас станеться щось незвичайне, будь ласка, покличте мене. Заради Іріс я не можу дозволити собі втратити вас.
У мене не знайшлося слів у відповідь на її тихе застереження.
Король Фантазмів, Безликий — один із Шести Королів, все ще оповитий таємницею. Я пригадав, як Кронос-сан казала, що вона й сама не зовсім розуміє, про що думає Король Фантазмів.
Дорогі мамо і тату — я зустрів Лілівуд-сан, і вона дала мені Фрукт Дерева Світу. А ще вона застерегла мене — що мені слід бути обережним із Королем Фантазмів.
.
.
.
(П.П Смішно, але Кайто вже дружить із Королем Фантазмів, просто він про це ще не знає, а ще ця особа буде готова битись з Куро і Широ, якшо ті захочуть щось зробити Кайто, да і взагалі проти будь кого хто захоче нашкодити Кайто, для неї Кайто по суті стане найціннішою людиною в цьому світі.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]