Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 82: Вона, здається, абсолютно слухняна

Том 1

Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 82 - Вона, здається, абсолютно слухняна

Аніма — жінка, схожа на солдата, яку ні з того ні з сього відправила Широ-сан. Я був спантеличений, коли вона сказала мені, що раніше була Чорним Ведмедем, але найбільше запитання залишається — чому вона хоче служити мені?

Якби це було через те, що я переміг її в бою чи щось подібне, я міг би зрозуміти. Але я зовсім не перемагав Аніму. Насправді все було навпаки — вона здолала мене, не отримавши навіть подряпини.

— Чому ти хочеш служити Міямі-куну? Хіба він сильніший за тебе?

Схоже, Раю-сану спало на думку те саме, що й мені, і він прямо поставив Анімі це запитання.

У відповідь Аніма гостро метнула погляд на Рая-сана, перш ніж відповісти.

— Дурний! Ти думаєш, що сила — це єдиний чинник, який вирішує, хто тут головний!? У цьому світі є багато лицарів, сильніших за свого Короля! Більше того, якби Господар мав такі ж фізичні здібності, як і я, той бій закінчився б для нього нищівною перемогою!

— ……Міямо-куне, Міямо-куне. Ставлення цієї дівчини кардинально змінюється, коли вона говорить із тобою!

— Е-Ех… Анімо, я б теж хотів знати. Ти можеш пояснити, чому вирішила служити мені?

— Хах!

Порівняно з тим, як вона, здавалося, була готова накинутися на Рая-сана — кричачи так, ніби погрожувала йому, — коли запитання поставив я, Аніма негайно випростала поставу й шанобливо відповіла.

— Останнім часом навіть озброєні люди накивали б п'ятами, побачивши мене, а Господар безстрашно вийшов назустріч із голими руками. Чудово розуміючи, наскільки поступається мені в силі, він не виявив ні краплі страху чи вагань.

— З-Зрозуміло.

"Ні, це було просто через Авто-Контратаку! Я навіть обличчям поворухнути не міг, а всередині був просто в повній паніці!"

"Це просто так збіглося, і якби я зустрів її сам, то накивав би п'ятами негайно."

— Безстрашний та рішучий погляд Господаря в ту мить… Це було так, ніби моє серце спопелило пекельне полум'я, і я навіки стала полонянкою Господаря! Хоч як прикро це визнавати, але поки я залишалася Чорним Ведмедем, то просто не мала сили здолати долю й вирватися з-під влади Особливої Особини!

— Це тому, що вони мають якусь особливу здібність?

— Так! Особливі Особини Чорних Ведмедів володіють силами, схожими на Магію Промивання Мізків, що змушує інших Чорних Ведмедів слідувати за ними. Але що важливіше, хоч я й була колись Чорним Ведмедем, я переродилася з новим життям! Я ні за що й ніколи не вишкірю ікла на Господаря! Вам нема про що хвилюватися — це тіло й душа існують виключно для Господаря!

Іншими словами, якби мені довелося підсумувати сказане Анімою… її вразила моя хоробрість, адже я кинув їй виклик попри очевидну слабкість, і вона вирішила, що хоче служити мені.

Хоча, чесно кажучи, мені здається, що більша частина цього випливає з непорозуміння… Схоже, Аніма вже міцно закарбувала у своїй голові, що я її господар.

— У-Угу. Гадаю, я зрозумів суть того, що ти сказала. Дякую, що пояснила.

— Я негідна таких добрих слів. А тепер, будь ласка, Господарю, віддайте мені наказ!

— …Еммм.

Очі Аніми практично сяють від передчуття, але навіть якщо вона раптово просить мене дати їй наказ…

— Ні, еммм, у мене зараз немає жодних наказів…

— Н-Не може бути! Ч-Чи можу я бути геть некорисною для Господаря…?

"Ні-ні, не треба дивитися на мене з таким сумом, ніби настав кінець світу, добре!?"

Що мені робити в такій ситуації? Я справді повинен дати їй хоч якийсь наказ? Але я не можу просто вигадати щось на ходу…

— …Міямо-куне. Мені потрібно дещо з тобою обговорити.

— Е?

Поки я міркував, що робити, Рай-сан пошепки звернувся до мене.

— Насправді, гадаю, ти вже чув про це, Міямо-куне, але варта Ріґфорешії зараз добряче похитнулася. Ми в такому скрутному становищі, що раді б навіть допомозі кота. Тож чи не міг би ти позичити нам цю дитину, поки ми не завершимо реорганізацію хоча б певною мірою? Оскільки вона згадала, що раніше була Чорним Ведмедем, я впевнений, що вона більш ніж здатна до бою.

— Я не проти, але…

Рай-сан мав на увазі попросити Аніму про допомогу варті, чий розум був зламаний Іріс-сан.

Це правда, що в мене зараз немає жодних конкретних наказів для Аніми, і опосередковано я відповідаю за те, чому розум охоронців був зламаний.

Вислухавши мою відповідь, Рай-сан кивнув, а потім повернувся до Аніми.

— Анімо-кун, ти ж упевнена у своїх бойових здібностях, правда?

— Хааах!? Смердючий мотлох розмовляє зі мною так невимушено — хочеш, щоб тебе розірвали на шматки, а!?

————

————

— …Еммм, наскільки ти сильна, Анімо?

— Хах! Коли я отримала це тіло, Шеллоу Вернал-сама дарувала мені бойові здібності, еквівалентні Вищому Демону в ранзі Герцога!

— …Зрозуміло. Ця дитина й справді колишній Чорний Ведмідь. Окрім моментів, коли вона говорить із Міямою-куном, вона практично берсерк…

Зміна в ставленні Аніми до мене та до Рая-сана аж занадто очевидна. Що я можу сказати… У цієї дівчини й справді непростий характер.

У будь-якому разі, схоже, що сила Аніми зросла ще більше, ніж раніше, оскільки Широ-сан дарувала їй силу, порівнянну з Вищим Демоном.

Сила Вищого Демона в ранзі Герцога… Як і завжди, ця забудькувата Богиня явно не знає слова "поміркованість".

— Тоді, Анімо. Варта ельфів зараз у вельми хаотичному стані. Мені потрібна твоя допомога з цим, поки вони не зможуть усе реорганізувати…

— Хах! Слухаюсь! Ця Аніма виконає волю Господаря з усією душею та серцем!

Коли я попросив її співпрацювати з вартою, Аніма віддала честь із приголомшливим ентузіазмом і відповіла з радісним виразом обличчя.

Вона виглядає щиро захопленою тим, що отримала мій наказ… Ага, вона неодмінно унікальна дитина.

— Що ж, це вельми заспокоює. Ну що ж, Анімо-кун, я збираюся поговорити з охоронцями. Не проти піти зі мною?

— Заткни пельку, мотлох! Єдиний, хто може давати мені накази в цьому світі, — це Господар!

Рай-сан посміхнувся, бачачи очевидну згоду Аніми, і спробував заговорити до неї… але нігті Аніми видовжилися, вказуючи прямо на шию Рая-сана.

Зброя Чорного Ведмедя — це його величезна сила та міцні кігті, але, схоже, зброєю Аніми також є її нігті.

— …Міямо-куне.

— Анімо, я хочу, щоб ти слухала те, що каже Рай-са… Райнгардт-сан.

— Хах! Пробачте мені, Райнгардт-доно! За ваші вказівки та заохочення я покірно буду під вашою опікою!

— …Як дивовижно. Це вперше в житті я бачу дитину, яка настільки крайньо прямолінійна.

Очевидно, Аніма не має жодного наміру приймати накази ні від кого, крім мене. Однак коли я сказав їй дотримуватися вказівок Рая-сана, вона втягнула свої видовжені нігті й віддала честь.

Віддавши мені чітке привітання, вона повернулася, щоб послідувати за Раєм-саном до варти. Дивлячись їм услід, я важко зітхнув.

Дорогі мамо і тату — Аніма, колишній Чорний Ведмідь, має суворий, прямолінійний характер і була надзвичайно агресивною до всіх, окрім мене. На щастя, проте, коли справа доходить до моїх наказів — вона, здається, абсолютно слухняна.

————

<Примітки автора>

Віверна: Побита Королем Смерті => Також побита Володарем Підземного Світу

Чорний Ведмідь: Побитий Королем Смерті => Підвищений до Героїні

Звідки взялася ця різниця в ставленні? Це різниця в гордості? Їхніх обставинах……? Віверна-семпай: "Ах ти ж зрадниииикккк!!!"

.

.

.

(П.П Ну що, хто скаже що Аніма не мила дівчина хехе.)

.

[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]