Розділ 5 - Герой справді був Великим Героєм.
Поки ми були приголомшені незрозумілою появою Короля Демонів у Світі Людей, Лілія-сан повернулася до нижнього лівого кута карти Світу Людей… Вказавши на чорну позначку, вона трохи посерйознішала й продовжила говорити.
— Для Світу Людей того часу Раса Демонів, яка раптово з’явилася, була величезною загрозою, не кажучи вже про Світ Демонів із його абсолютними існуваннями — Шістьма Королями. Армія Короля Демонів швидко захопила навколишні країни, а він сам проголосив себе Королем Демонів і оголосив війну людству. І так почалася довга війна між людьми та армією Короля Демонів.
— До речі, Володар Підземного Світу-сама під час договору про дружбу глибоко вибачався за той інцидент і сказав: “Я повинен був як слід із ними розібратися.” Незважаючи на те, що він отримав великодушність Владики Підземного Світу-сами, той поводився свавільно й навіть змусив Владику Підземного Світу-саму схилити голову через нього… Ця обурлива поведінка Короля Демонів непростима навіть через тисячу років.
— Е- Емм, Лунамарія-сан?
Лунамарія-сан додала більше деталей до слів Лілії-сан, але, схоже, її попередній спокій просто вилетів у вікно… На її обличчі було настільки щира огида, що я мимоволі трохи злякався.
— Насамперед, благородний Володар Підземного Світу-сама взагалі не повинен був вибачатися через таких сміттєвих комах… Однак цього й варто було очікувати від Владики Підземного Світу-сами! У нього вистачає великодушності схиляти голову перед тими, хто нижчий за нього рангом, і чесності визнавати помилки… Саме тому він справді є королем над королями…
— Луно, Луно!
— Хя!? П-Пробачте…
Лілія-сан вгамувала Лунамарію-сан, яка почала говорити так, ніби в ній перемкнувся якийсь перемикач. Побачивши наші здивовані обличчя, вона зітхнула й пояснила.
— Схоже, Луна колись зустрічалася з Владикою Підземного Світу-самою, і відтоді стала його фанатичною прихильницею. Будь ласка, запам’ятайте це. Якщо хтось необережно згадає при Луні Владику Підземного Світу-саму, їй може знадобитися кілька годин, щоб заспокоїтися.
— …Якби могла, я б краще служила Владикі Підземного Світу-самі, а не цій старій діві…
— …Луно, пізніше я особисто подбаю, щоб ти отримала два чи три ляпаси.
Не говорити при Лунамарії-сан про Владику Підземного Світу-саму. Гаразд, запам’ятав.
Очі Лунамарії-сан зараз справді виглядали небезпечно. Наче в неї повністю перемкнулося щось у голові — слово “фанатик” ідеально їй підходило.
Лілії-сан, мабуть, і справді було важко з нею справлятися…
— Повернімося до нашої розмови. Армія Короля Демонів вторглася до Світу Людей… І це, насправді, змусило Шістьох Королів ламати собі голову.
— Ех?
Я не одразу зрозумів сенс слів Лілії-сан. Судячи з того, що я чув раніше, Шість Королів повинні були мати силу легко перемогти армію Короля Демонів. І те, що це змушувало їх ламати голову… Зачекай. А це справді проблема. Навіщо тоді було викликати Героя, якщо Шість Королів могли самі з цим упоратися?
— …Як я вже казала раніше, на початку армія Короля Демонів не була ані відомою, ані страшною у Світі Демонів. Через це, коли до Шістьох Королів дійшла інформація про вторгнення армії Короля Демонів до Світу Людей, було вже надто пізно. І на той момент Шість Королів уже не могли необачно знищити армію Короля Демонів.
— …Розумію, вони хвилювалися через втручання у справи людей, так?
— Що ви маєте на увазі, Семпай?
Схоже, Кусунокі-сан зрозуміла, про що говорить Лілія-сан, але ми з Юзукі-сан усе ще не могли до кінця цього зрозуміти.
Після того як Шість Королів розберуться з армією Короля Демонів, на цьому ж усе мало б закінчитися, але, судячи зі слів Лілії-сан, вони чомусь не могли цього зробити.
Почувши питання Юзукі-сан, Кусунокі повернулася до неї й заговорила.
— Тоді Світ Демонів не втручався у справи Світу Людей. Іншими словами, у них не було жодного способу вести переговори зі Світом Людей і пояснити людям, що вони не вороги.
— А- Ааа! Тепер зрозуміла!
— Схоже, Міяма-сан теж зрозумів. Напевно, це саме те, про що ви подумали. Вони могли знати про наше існування, але більшість демонів ніколи раніше не бачили людей… І навпаки, для людства було так само. А для людства того часу Раса Демонів асоціювалася лише з армією Короля Демонів.
Так, тепер я нарешті зрозумів те, що мене турбувало.
Хоч Шість Королів і мали силу перемогти Короля Демонів, у них не було способу після цього пояснити людству, що вони не є ворогами людської раси.
Якби Шість Королів просто миттєво знищили армію Короля Демонів, що подумали б люди, побачивши це?
Відповідь була б проста:
“На нас напала ще сильніша Раса Демонів, ніж Король Демонів.”
— Загроза, що значно перевершує Короля Демонів, з’явилася б перед людством. Люди билися б до самої смерті. І якщо це сталося б, історія вже не закінчилася б просто вторгненням Короля Демонів до Світу Людей. Це переросло б у повномасштабну війну між Світом Демонів і Світом Людей… А якщо б у вторгненні до Світу Людей були замішані Шість Королів — істоти, що стояли на вершині Світу Демонів — тоді й Світ Богів, який вичікував осторонь, теж почав би діяти. І в найгіршому випадку могла б спалахнути велика війна між трьома світами. Саме тому Шість Королів не могли накласти руку на Короля Демонів.
Дорогою Кусунокі перебрала пояснення від Лілії, яка говорила важким тоном. Було б ще нормально, якби справа стосувалася лише Світу Людей. У найгіршому випадку, якби Шість Королів ухвалили жорстоке рішення, вони, можливо, змогли б силою підкорити Світ Людей, аби не допустити поширення полум’я війни до Світу Демонів.
Однак якщо б у рух прийшов Світ Богів, на цьому вже нічого не закінчилося б. Колись у давнину Світ Демонів і Світ Богів воювали між собою. Якщо ця легенда правдива, це означає, що сили Світу Демонів і Світу Богів здатні певною мірою протистояти одна одній. І якби таке сталося, Світ Демонів напевно опинився б під загрозою війни, а Шість Королів хотіли цього уникнути.
— Велика війна між трьома світами. Цього потрібно було уникнути… У найслабшому зі світів — Світі Людей — потрібне було існування, яке мало б достатньо сили, щоб перемогти Короля Демонів. Існування, яке стало б надією людства. Герой, який міг би сісти за стіл переговорів зі Світом Демонів…
— І цим… був Перший Герой…
— Саме так. Існує багато теорій щодо призову Першого Героя. Є теорія, що Бог-Творець, побоюючись великої війни, передав людям магічне коло призову у вигляді одкровення. Є навіть теорія, що Шість Королів таємно попросили Світ Богів про співпрацю й звернулися до них із цим проханням. Із самого початку існували невідомі магічні кола, які передавалися з покоління в покоління… Через хаос у Світі Людей того часу не залишилося чітких записів, але призов Героя відбувся в Королівстві Симфонія.
Ось де з’явився Перший Герой. Цікаво, якою був Перший Герой? Я впевнений, що вона походила з того ж світу, що й ми, але не знаю, був він чоловіком чи жінкою, і чи взагалі був японцем…
— Я чула, що подорож Першого Героя-сами була дуже суворою. Подорожуючи Світом Людей, охопленим виром хаосу, Перший Герой-сама врятував безліч життів, зібрав товаришів, які боролися разом із ним, і наприкінці нескінченної війни переміг Короля Демонів.
Це може звучати як класична історія про подорож Героя, але, думаю, насправді це було неймовірно важко. Так само як і ми зараз, на початку він, напевно, ледве встигав за подіями, та й пояснити різницю між цим світом і Землею тоді було не так легко, як зараз.
Якби мене самого відправили одного в абсолютно невідоме місце, і поки я намагався б зібрати інформацію, мені ще довелося б боротися проти могутнього ворога заради людей цього світу… Думаю, для мене це було б абсолютно неможливо.
— Із того моменту, кажуть, Шість Королів почали діяти дуже швидко. Вони негайно пояснили ситуацію Першому Герою, і всі шестеро Королів миттєво винищили залишки армії Короля Демонів. За допомогою Першого Героя вони вибачилися перед людьми й показали, що не мають наміру починати війну. І так вторгнення Короля Демонів не переросло у війну.
— …Але ж це не означає, що після цього не залишилося образ, так?
— Так, усе саме так, як сказала Аой-сан. На той час Світ Людей і Світ Демонів були пов’язані так званим перемир’ям — пактом про ненапад. Хоча люди й перемогли Расу Демонів, шкода, яку зазнав Світ Людей, була величезною.
Це було цілком очевидно. Те, що вони перемогли Короля Демонів, не означало, що все одразу повернулося до норми. Скоріше, враження людства про Расу Демонів усе ще залишалося жахливим…
— Однак Перший Герой на цьому не зупинився. Коли Шість Королів розповіли йому про ситуацію, Перший Герой-сама сказав, що найбільшою причиною всього стало невтручання трьох світів у проблему Короля Демонів, і Перший Герой-сама придумав спосіб зробити так, щоб це більше ніколи не повторилося.
— …
— Насамперед Перший Герой переконав Шістьох Королів співпрацювати зі Світом Людей — допомогти зруйнованому Світу Людей їжею та припасами зі Світу Демонів. Після цього він вирушив до Світу Богів, щоб вести переговори з богами. Звісно, це було непросто, і через відмінності між расами тут і там постійно виникали проблеми. Однак Перший Герой-сама ніколи не здавався. Перший Герой-сама подорожував різними місцями й продовжував говорити, аж поки не зривав голос… “Навіть якщо я був із зовсім іншого світу, ми змогли зрозуміти одне одного. Я всім серцем полюбив цей світ.” Перший Герой-сама благав відчайдушніше за будь-кого іншого.
Цікаво, наскільки сильним насправді був Перший Герой? Я впевнений, що спочатку його майже ніхто не підтримував, але він усе одно продовжував переговори, не здаючись. Напевно, це був значно болючіший і важчий шлях, ніж сама битва з Королем Демонів.
— Поступово кількість прихильників Першого Героя-сами зростала. У різних місцях почали будувати ворота для телепортації, і можливостей для мешканців трьох світів взаємодіяти ставало дедалі більше. Мрія про мир, про яку говорив Перший Герой-сама, перетворилася на майбутнє, якого бажали багато людей. І через дев’ять років, у місці, де Перший Герой-сама переміг Короля Демонів… У місці, де почалася інша битва Першого Героя-сами, зібралися королі Світу Людей, Шість Королів Світу Демонів і Бог-Творець зі Світу Богів — найважливіші постаті трьох світів — і в присутності Першого Героя був підписаний договір про дружбу між трьома світами.
— …Неймовірно.
Як тихо пробурмотіла Юзукі, це й справді була велична подія, ніби просто з казки. Але для цього світу це була не казка, а реальна історична подія. Саме тому ім’я Першого Героя й досі прославляють.
— І так битва Першого Героя завершилася. На землі, де був укладений договір про дружбу, три світи спільно створили одне місто. Назву місту дали “Хікарі”, на честь Першого Героя-сами. Саме в цьому місті проходитиме головна подія Фестивалю Героїв.
…Хмм? Хікарі? Якщо це ім’я Першого Героя, то виходить, Перший Герой був жінкою?
— І відтоді раз на десять років почали проводити фестиваль на честь років подорожі Першого Героя-сами, який назвали Фестивалем Героїв. Вийшла довга історія, чи не так? У вас є якісь питання?
— …Що сталося з Першим Героєм після цього?
Тихо видихнувши, Лілія-сан завершила свою історію. Після короткої тиші я стримано підняв руку й поставив своє питання.
Тепер, почувши цю історію, я добре розумів, чому Першого Героя так звеличують. Перший Герой — символ миру в цьому світі й, без сумніву, справжній Герой.
Вона без страху долала всі труднощі й досягла своєї мети, але що ж Перший Герой зробила після цього? Саме це я й запитав.
— …Я не знаю подробиць. Після підписання договору про дружбу Перший Герой-сама раптово зник із поля зору громадськості. Кажуть, що на пагорбі неподалік місця, де укладали договір про дружбу, знайшли кам’яний монумент із мечем, яким користувався Перший Герой, та магічним колом призову… А на звороті кам’яного монумента залишився напис рукою Першого Героя.
Сказавши це, Лілія-сан зачитала слова, які Перший Герой викарбував на кам’яному монументі, ніби пам’ятала їх напам’ять.
— Моя битва як Героя завершена. Я дуже рада, що потрапила до цього світу. Тут були люди, які підтримували мене. Були люди, які підбадьорювали мене. Усі підтримували мене за моєю спиною. І саме тому я змогла постаратися на повну. Я змогла досягти цього не лише тому, що мене називали Героєм. Три світи з’єдналися завдяки тому, що кожен із вас, хто живе в цьому світі, сміливо зробив крок уперед. Тут не лише я Герой. Кожен, хто живе в цьому світі — великий Герой, тому я впевнена, що надалі з вами все буде добре. Я люблю цей світ. І сподіваюся, що він завжди буде мирним світом, сповненим усмішок… — Куджоу Хікарі.
— …Меч Першого Героя-сами та кам’яний монумент вкриті надзвичайно потужною Магією Збереження Стану, тому вони й досі залишаються в тому самому стані, що й тоді.
— …Цікаво, чи повернулася Перша Героїня до свого рідного світу.
— Не знаю. Є теорія, що Перший Герой повернувся до свого світу, а є й теорія, що вона залишилася тут. Однак нещодавно з’явилася інформація… Кажуть, що лише Володар Підземного Світу-сама може знати правду.
Перший Герой, який звершив справді великий подвиг і безслідно зник. Це й справді легенда, схожа на казку. Хоча я не дуже розуміюся на Магії Збереження Стану, але, судячи зі слів Лілії-сан, схоже, з’явилася ще якась додаткова інформація.
— Кажуть, приблизно 200 років тому знайшли прихований прохід у глибині печери, де, за легендами, колись зупинявся Перший Герой-сама. На ту територію не було накладено надто сильної Магії Збереження Стану, і написи там уже вивітрилися та стали нерозбірливими, але частина була написана мовою іншого світу й була розшифрована Героєм, якого запросили на Фестиваль Героїв у той час.
Сказавши це, Лілія-сан поклала на стіл аркуш паперу. Схоже, це була копія листа, але частина тексту вже вицвіла… Проте я зміг побачити японською слова подяки й прощання, адресовані Владикові Підземного Світу.
— Володар Підземного Світу-сама відмовляється відповідати на питання про те, що сталося з Першим Героєм-самою, кажучи, що не може про це говорити через обіцянку. Оскільки саме Володар Підземного Світу-сама першим погодився з ідеями Першого Героя-сами, існує інформація, що він допомагав Першому Герою-самі, коли вона подорожувала різними місцями… Кажуть навіть, що саме Володар Підземного Світу-сама наклав Магію Збереження Стану, коли Перший Герой-сама залишила після себе меч і той кам’яний монумент.
— …Розумію.
У підсумку, багато речей, пов’язаних із подальшою долею Першого Героя, досі залишаються загадкою… Але тепер я розумію, чому Героя так сильно шанують у цьому світі. Те, як вона впоралася з проблемою Короля Демонів, уже саме по собі переконало мене, що вона була людиною з надзвичайно сильним серцем.
Дорогі мамо й тату… Я все ще багато чого не знаю про інший світ. Однак… Герой і справді був великим Героєм.
.
.
.
(П.П Володар Підземного Світу - це Куро, я не міняв полові ознаки в текстові, бо на цей час Кайто не знає що Володар Підземного Світу це дівчина, скоро він з нею зустрінеться і дізнається.)