Розділ 49 - Король Підземного світу занадто сильний.
Я висвітлю одне з найбільш абсурдних питань цього світу.
Щойно я пережив один із найганебніших моментів у своєму житті. Важливо зазначити: я абсолютно не маю інтересу до подібних речей і не отримую від цього жодного задоволення.
Тим не менш, у розпал дня, прямо на головній вулиці, я зазнав психологічної шкоди такого рівня, який відчувався майже як публічна страта… і саме тут криється уся жорстокість цієї несправедливості.
Схоже, Куро зараз перебуває під дією двох типів чарів: Магії Приховування Інформації та Магії Пригнічення Розпізнавання. У результаті люди навколо не впізнають у ній Короля Підземного світу, якщо тільки вона сама не заговорить до них напряму.
Це мало б відвернути натовп від відомої Куро, поки я поруч із нею, але зрештою спровокувало справжній вибух ментальної шкоди, спрямований виключно на мене.
Те, що люди навколо бачать у Куро лише звичайну міську дівчинку, стає для мене колосальним негативним фактором у цій ситуації.
Інакше кажучи, в очах оточуючих я виглядав як двадцятирічний хлопець, який посеред білого дня невимушено п'є сік із фрукта сіл разом із маленькою дівчинкою зростом близько 140 см… І те, що люди навколо сприйняли мене як лоліконщика, на той момент було просто неминучим.
— Кайто-кун? Що сталося?
— …Та ні, я просто думав про те, як мені тепер ходити містом…
— Уннн?
Мої плечі безсило опустилися, поки я відповідав Куро, яка здивовано нахиляла голову, все ще тримаючи мене за руку.
"Якби ми просто трималися за руки, нас могли б прийняти за брата й сестру… Зачекайте хвилинку. Якщо згадати, хіба я не чув десь, що шлюбний вік у цій країні відносно ранній? Тож, можливо, те, що щойно сталося, не здавалося людям навколо чимось дивним… У такому разі все має бути гаразд, правда? Ні, якщо відкинути психологічну травму в моїй власній голові, те, що я зробив, усе ще може бути цілком прийнятним у суспільстві."
Поки я йшов, занурений у ці думки, то помітив, як атмосфера навколо змінилася.
Кількість закладів харчування зменшилася, і натомість почали з'являтися маленькі крамнички, схожі на ятки вуличних торговців.
— Чомусь здається, що атмосфера трохи змінилася?
— Уннн. Навколо повно крамниць, які продають «Авторські Магічні Інструменти».
— Авторські?
— Більшість побутових магічних інструментів на ринку виготовлені однією з Торгівельних Компаній, але якщо ти маєш магічні кристали, то можеш створити власний. Компанійські магічні інструменти зазвичай вигідні за ціною, тоді як авторські часто є унікальними. Деякі з них вельми незвичні, тож тут можна знайти справжній скарб.
— Хеееех… Звучить цікаво.
Побутові магічні інструменти є невід'ємною частиною життя в цьому світі.
Я бачив і використовував багато різних типів магічних інструментів у маєтку Лілії-сан, включаючи ті, що випромінюють світло, подають воду чи розпалюють вогонь.
У певному сенсі навіть трохи сумно усвідомлювати, що вони виконують ту ж роль, що й механічні технології в нашому світі, але деякі з них за ефективністю навіть перевершують технології з мого попереднього життя.
Наприклад, у кімнаті, яку Лілія-сан виділила мені, є магічний інструмент, що регулює температуру в заданому діапазоні, миттєво роблячи приміщення теплішим або прохолоднішим лише від одного дотику. Я справді хотів би, щоб у моєму світі було щось подібне — це набагато краще за кондиціонери.
Схоже, навколо продавалося чимало таких магічних інструментів, і деякі з них навіть могли мати особливі ефекти. Я не міг утриматися від захвату, розглядаючи всі ці дивовижні речі.
В одній ятці, в повітрі ширяли водяні сфери, біля іншої вихорилися потоки вітру. Поки я заворожено спостерігав за цим видовищем, мій погляд раптово зачепився за один із вивішених знаків.
— ……Магічний Інструмент Просторового Переміщення? Хмм, що це за магічний інструмент?
— О, у покупця гостре око. Цей інструмент дивовижний, адже він дозволяє зафіксувати певне місце й телепортуватися туди в мить.
— Це неймовірно! Чи можна з його допомогою телепортуватися у віддалені місця?
— Звісно. Звісно, переміститися з Людського Світу до Демонічного чи Світу Богів не вийде, але якщо йдеться про Людський Світ, цей магічний інструмент — ваш найкращий вибір! А найприємніше? Ви можете використовувати цю штучку стільки разів, скільки забажаєте! Це означає безкінечні подорожі без жодних обмежень!
Торговець невимушено пояснив це у відповідь на моє запитання.
Схоже, цей магічний інструмент виконує те, що називають варпом.
Я уявляю, що фіксація місця означає необхідність відвідати його принаймні один раз, але все одно це дивовижний магічний інструмент… і я, чесно кажучи, хочу його.
Проте якщо він володіє такими потужними здібностями… то й коштує, мабуть, дорого…
— До речі, скільки це коштує?
— У нас сьогодні розпродаж, тому ви можете забрати його всього за 30,000 R!
— 30,000 R, га…
— ………………..
"Як я й думав, це справді досить дорого — близько 3 мільйонів єн, більше половини того, що Лілія-сан дала мені раніше… але враховуючи, що я зможу телепортуватися скільки завгодно, це фактично може бути дуже вигідною покупкою."
"Насправді, навіть якби я мав 50,000 R, не схоже, що я колись витратив би їх усі, тож, можливо, мені варто його придбати?"
— Еммм, чи можу я—
— Зупинися прямо тут, Кайто-кун.
— Е?
Я вже збирався попросити детальнішого пояснення, коли Куро раптово втрутилася.
Кинувши погляд на магічний інструмент Просторового Переміщення, Куро повернулася до торговця.
— Одноразовий магічний інструмент коштує 10,000 R, а ти стверджуєш, що цей магічний інструмент просторового переміщення, який можна використовувати багаторазово, коштує лише 30,000 R?
— Щ-Що ви… сказали, ааа… Ко-Ко-Ко-Король Підземного світу-сама!?
Торговець виглядав повністю приголомшеним, коли побачив Куро. Зрозуміло, він не розмовляв із нею раніше, тому й не усвідомлював, що перед ним Король Підземного світу…
— За магічний інструмент із такою ефективністю я очікувала б ціну щонайменше в 500,000 R. Це принаймні п'ять білих золотих монет… Це ж підозріло дешево, чи не так?
— Н-н-насправді, це… еммм…
Торговець, помітно тремтячи, поблід… З ходу їхньої розмови ставало зрозуміло, що цей магічний інструмент має вади, і мене ледь не ошукали.
Або, точніше, магічний інструмент для просторового переміщення зазвичай коштував би щонайменше 50 мільйонів, хіба ні…?
— Магічний кристал, використаний тут… Я б сказала, що його чистота близько 30%, так? Техніка, використана для його створення, теж досить недбала. У найкращому випадку він зможе перемістити тебе лише з одного міста до іншого. І з кристалом такого розміру та чистоти знадобиться пів місяця на перезарядку після одного використання, правильно?
— ……Ах, ні, емм…
— Ку-Куро? Що ти маєш на увазі під чистотою…?
— Чим вища чистота магічного кристала, тим більше магічної сили він може вмістити. Це також збільшує швидкість та ефективність, з якою він поповнює магічну силу з повітря. Тому чим вища чистота, тим він дорожчий.
— ……Еммм, тож це означає, що магічний кристал, використаний тут — дешевка?
— Уннн. І він досить маленький. Магія Просторового Переміщення вимагає величезної кількості магічної сили, чим далі ти хочеш переміститися, тож для інструмента, придатного для подорожей між країнами, кристал повинен мати щонайменше 80% чистоти і бути приблизно втричі більшим, щоб працювати належним чином.
— ………………
Розумію. Торговець безумовно не пояснив ні радіус дії, ні час перезарядки цього магічного інструмента.
Інакше кажучи, цей пристрій може телепортувати лише на кілька кілометрів у найкращому випадку, і після використання йому потрібно більше двох тижнів для перезарядки — або ж власник повинен поповнити його значною кількістю власної магічної сили.
Телепортація — це, безперечно, його сильна сторона, і його можна використовувати повторно, але тепер, коли я згадую його слова, він взагалі не надав жодних деталей про цей магічний інструмент… як хитро. Якби не Куро, я б попався на це й став легким прибутком.
— ……І що? Я хочу, щоб ти знав: ця дитина — мій дуже важливий товариш…
— П-Прошу вибачення!!!
Торговець, обливаючись потом і виглядаючи настільки блідим, що це здавалося майже жалюгідним, упав у глибоке догеза, почувши слова Куро.
Х-Хммм. Це правда, що він майже ошукав мене… Але він фактично не збрехав, а просто хитрував у тому, як описував річ. Це тонка межа, коли йдеться про визначення того, вважати це шахрайством чи ні.
Навіть якби йому вдалося обдурити мене, я міг звинувачувати лише себе за те, що не перевірив усе детальніше перед покупкою.
До того ж, враховуючи, що його спіймала така екстраординарна істота, як Король Підземного світу, я не міг його суворо судити. Я маю на увазі, він уже буквально плакав…
— Кайто-кун, що думаєш? Мені покарати його?
— Хіііііх!?
— Н-Ні, все гаразд. Жодної реальної шкоди не завдано, і він уже вибачився, тож…
— Ну, якщо Кайто-кун так каже… Але якщо я побачу, що ти робиш це знову наступного разу… я можу трохи розгніватися.
— Т-Т-Т-Так. Я більше так не робитиму.
Відчуваючи трохи жалю до чоловіка у віці під сорок років, який плакав, розпачливо виконуючи догеза, ми залишили це місце й знову пішли через зону яток разом із Куро.
Завдяки Куро жодної реальної шкоди завдано не було, і в певному сенсі я засвоїв цінний урок.
— Куро, ти можеш навчити мене визначати чистоту магічного кристала, коли я його бачу?
— Хммм. Важко дати точні деталі щодо того, як визначити його чистоту, але якщо тобі потрібне просто приблизне уявлення: чим вища чистота магічного кристала, тим темніший його колір. Ти можеш використовувати це як основний орієнтир.
— Зрозуміло.
Виявляється, чим цінніший магічний кристал, тим темніший його колір. Отже, найдорожчий магічний кристал має бути чорним… Хммм? Зачекайте хвилинку…
Намисто, яке мені подарувала Куро. Те, у яке закладено Магію Виявлення — воно абсолютно чорне… Чи означає це, що це намисто коштує абсурдно дорого?
Куро щойно невимушено подарувала мені таку дивовижну річ, хоча ми тільки-но познайомилися? Серйозно, наскільки ти багата, Куро…?
Поки ми йшли вулицею, вистеленою ятками, я не міг не згадати знову про те, наскільки Куро дивовижна в багатьох відношеннях. І тут, нізвідки, я відчув інтенсивну присутність.
— ……Що це?
— ……Хммм. Щось наближається.
Схоже, Куро теж це відчула, оскільки ми обоє зупинилися й інстинктивно подивилися вгору одночасно.
Якраз у цей момент повітря прорізав вигук, схожий на крик, хоча я не міг розібрати, звідки він лунає.
— Це віверни!
— ! ?
З цим вигуком, оточення вибухнуло хаосом.
Перед моїми очима… Сім великих тіней кружляли над королівською столицею — силуети кількох віверн, монстрів із зеленою лускою та масивними крилами.
— Чому віверни тут!?
— Вони провалили підкорення? Це неможливо!?
— Ш-Швидко, кличте Орден Лицарів!
Вигуки й крики вибухали з усіх боків, коли напад віверн на королівську столицю став очевидним.
Схоже, дивна присутність, яку я відчув мить тому, була пов'язана з тим, що моя Магія Симпатії вловила наближення віверн.
Але чому я відчуваю це… Емоції, які я вловлюю від віверн — це… страх і тривога?
— Вони втекли від загону підкорення?
— Хмм. Я не думаю, що вони вступили б у бій із вівернами, не наклавши спочатку Магію Бар'єра… Але сім істот — це занадто мало для зграї. Тож, гадаю, цілком природно думати про них як про вцілілих, які втекли, рятуючи свої життя, га? Вони, ймовірно, втекли від «чогось іншого, ніж загін підкорення».
Куро спокійно відповіла на моє бурмотіння, але напруга в повітрі була відчутною.
Простіше кажучи, в небі літають поранені звірі, і не було б нічого дивного, якби один із них напав у будь-який момент.
Зараз вони кружляють над нами, і якби всі вони вдарили одночасно…
— Ку-Куро…
— Кайто-кун. Пам'ятаєш, що я казала раніше?
— ……Е?
— Я казала тобі раніше, що тримаюся подалі від проблем у цій країні без причини… Інакше кажучи, я втручуся лише тоді, коли матиму для цього причину.
У відповідь на мій розгублений стан Куро заговорила тихо, майже пошепки.
Її тон здавався байдужим, але щось у цих словах… Це був гнів? Важко сказати, але я не міг позбутися цього відчуття.
— ……Хоча я нарешті насолоджуюся своїм веселим побаченням із Кайто-куном…
— У, Еммм, Куро— що!?
Зі словами, які звучали так, ніби вона намагалася стримати свій гнів, Куро клацнула пальцями.
І в ту ж мить в небі з'явилося масивне магічне коло, що заповнило весь мій огляд.
— Я справді з нетерпінням чекала на це. Я виклалася на повну й вбралася… Тому… коли хтось раптово вдирається… ти ж можеш очікувати, що я трохи розгніваюся, правда?
Одразу після цього небо вгорі почорніло, наче його зафарбували.
Трохи згодом небо повернулося до свого початкового кольору, і семи віверн, які щойно кружляли вгорі, ніде не було видно — не залишилося навіть сліду.
— ………………
— І з цим ці шкідники зникли… Давай, Кайто-кун, продовжимо наше побачення!
— ……У-Еммм, Куро……-сан? Що щойно сталося?
— Уннн? Вони псували наше побачення, тому я позбулася їх за допомогою «Магії Просторового Знищення».
— ……З-Зрозуміло.
"Магія Просторового Знищення!? Що це, в біса, таке? Це звучить лякаюче навіть просто з назви! Ти справді стерла їх? Ти щойно анігілювала їх усіх?"
"Я-Як і очікувалося від Короля Підземного світу… Цей титул не просто для краси… Це мало б бути кризою для країни, але вона просто покінчила з усім клацанням пальців."
"Або, точніше, ці віверни, які зникли лише через кілька секунд після появи, просто занадто жалюгідні. Я ніколи не думав, що відчуватиму жаль до віверн."
Дорогі мамо і тату — віверни з'явилися в королівській столиці, і я думав, що це буде критична ситуація, але — Король Підземного світу занадто сильний.
.
.
.
(П.П Ну все таки Куро одна із найсильніших в цьому світі, тому віверни для неї це як давити жуків, не помічаючи їх під ногами.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )