Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 38: Розділ 38 У певному сенсі це може виявитися читерською здібністю.

Том 1

Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 38 — У певному сенсі це може виявитися читерською здібністю.

Хоча Куро й згадала, що відчуває щось у моєму тілі, зовні я не помітив жодних змін, адже магічна енергія невидима для ока.

Проте, якщо не зважати на фізичні зміни, я чітко відчував, як усередині щось зрушилося. Це було далеко не так інтенсивно, як тоді, коли магічна сила Куро огортала мене, і досі я цього не помічав, але тепер виразно відчував, що моє тіло чимось покрите.

— Тепер, коли ти кажеш про це, я й справді відчуваю, ніби мене якось огортає магічна сила.

— Мм, мм. Тобі може бути трохи некомфортно, оскільки твій організм ще не звик, і я не думаю, що ти зможеш нормально нею рухати найближчим часом… але десь за два дні ти навчишся керувати магічною силою інстинктивно. І тоді ти нарешті зможеш використовувати Магію.

— Ого…

Усе було точнісінько так, як і казала Куро. Я відчував магічну силу навколо себе, але не міг змусити її рухатися. Ну, якщо точніше, мені здавалося, що я можу, але я знав, що не здатний контролювати її як слід.

За словами Куро, це відбувалося тому, що моє тіло ще не звикло до того, що воно наповнене магічною силою. Іншими словами, це схоже на те, як немовля, щойно навчившись стояти, з часом стає міцнішим і краще тримає рівновагу, тож поступово я зможу маніпулювати своєю магією.

Поки я розчулено усвідомлював, що нарешті стою на стартовій лінії використання Магії, Куро посміхнулася й заговорила про те, що не давало мені спокою.

"Люди з інших світів володіють особливим видом Магії з унікальними здібностями… Цей концепт здається невіддільною частиною історій про тих, кого прикликали в інший світ."

— Унн. Наприклад, Хікарі-тян, Перша Героїня, могла матеріалізувати свою магічну силу… перетворювати її на мечі чи щити, а якщо точніше, трансформувати в певні мінерали. Є Демони, включно зі мною, які здатні на схожі речі, але порівняно з наданням магічній силі форми вогню чи води, перетворення її на щось на кшталт заліза поглинає колосальну кількість енергії. Зазвичай для людини це було б неможливо з її запасом магії, але Хікарі-тян примудрялася робити це з зовсім мізерними витратами.

— Фуму……

— Що більше, Хікарі-тян не потребувала жодних магічних технік — наприклад, магічного кола — для використання цієї магії. Матеріалізація — це високорівнева магія. Зазвичай неможливо оминати магічні техніки, якщо ти не Високоранговий Демон, але Хікарі-тян, схоже, вміла це з того самого моменту, як уперше пізнала Магію.

— Хіба це не означає, що Перша Героїня просто була особливою?

"Перша Героїня може володіти цією магією краще за Високорангового Демона, хоча зазвичай для її використання потрібна сила саме Високорангового Демона."

"Проте я не впевнений, чи пов'язано це з тим, що вона жителька іншого світу, чи тому, що вона — Перша Героїня."

— Уннн. У минулому було ще кілька дітей, яких обирали героями, але вони не повернулися до свого рідного світу, залишившись тут. Ці діти могли використовувати унікальну для них Магію. Була одна дитина, яка не вміла користуватися жодною іншою Магією, але могла виконувати Магію Телепортації на рівні Демонів із титулом перства. Інша мала зовсім мало магічної сили, проте могла застосовувати потужну Магію — хоча тільки з атрибутом води. Усі вони були різними, але… зрештою, вони могли використовувати Магію, яка людям зазвичай недоступна.

— Чи означає це, що я теж маю якусь незвичну Магію?

— Уннн. Це цілком можливо. Ти відчував якісь «дивні передчуття» відтоді, як твоя магічна сила пробудилася? Наприклад, відчуття, що ти раптом можеш зробити те, чого не міг раніше, або усвідомлення якоїсь частини себе, яка змінилася порівняно з тим, як було…?

— ……Тепер, коли ти кажеш про це…

Що спало мені на думку, коли Куро запитала мене, так це те дивне відчуття, яке я мав сьогодні вранці — і щойно. Випадок, коли я якось дізнався з абсолютною впевненістю, що погода зміниться…

Коли я пояснив це Куро, вона приклала руку до підборіддя з таким виглядом, ніби глибоко замислилася.

— Ти знав, що погода зміниться? Хмм. Якщо це пов'язано з передбаченням… то воно надто обмежене, щоб вважати його таким, а щодо маніпуляції погодою… Ти ж не змушував погоду змінюватися силою власної волі… До речі, Кайто-кун має «Благословення Широ»… Можливо…

Куро почала бурмотіти собі під ніс, і за мить, схоже, дійшла якогось висновку. Вона повернулася обличчям до мене.

— Кайто-кун, ти не проти, якщо ми дещо спробуємо?

— Е? А, ем.

— Тоді вибач за це.

— Нггх!? Гуухх, ууааггхх……

Я кивнув Куро, коли вона сказала, що має здогадку щодо моєї магії і хоче дещо перевірити. Тоді Куро простягнула руку в мій бік, і тієї ж миті на моє тіло обрушився приголомшливий тиск.

Здавалося, ніби повітря навколо перетворилося на свинець, а моє тіло заклякло, нездатне поворухнутися ні на міліметр. Не знаю, про що думала Куро, але для мене ця повна нерухомість виявилася куди інтенсивнішою, ніж я міг припустити…

— ……Кайто-кун, ти можеш поворухнути тілом у такій ситуації?

"Не кажи дурниць… Як я можу поворухнутися, коли почуваюся так, наче мене придавило валуном? …Ні? Чекай, я більше не відчуваю тієї самої ваги. Наче ця тяжкість зникла, і мені здається, що я зможу поворухнутися, якщо сильно постараюся."

Слідуючи словам Куро, я зосередився на тому, щоб зрушити тіло з місця. Спершу нічого не відбувалося — моє тіло не піддавалося. Але за кілька митей тиск почав слабшати, наче я нарешті виривався на волю після того, як застряг у застиглому бетоні, ніби вага, що чіплялася за мене, розм'якла на багнюку. Повільно мені вдалося трохи змістити тіло.

Куро продовжувала мовчки спостерігати за мною.

— ………………

— ! ? ! ?

Одразу після цього по всьому моєму тілу пробіг мороз.

Не можу описати це словами, але це неймовірно тривожне відчуття. Наче все моє тіло притиснули до гострого леза — ні, навіть це здавалося б дрібницею порівняно з всеохопним жахом, що охопив мене прямо зараз.

Тієї миті, коли мої очі зустрілися з її золотавими очима, які спокійно вдивлялися в мене, глибока темрява, здавалося, повністю поглинула мою свідомість.

"Мене вб'ють."

Щойно ця думка з'явилася, спогади з минулого промчали перед очима один за одним. Час, проведений із батьками, трагічна аварія, яка забрала їх у мене, дні, що злилися в суцільну пляму після цього, і час після того, як я потрапив у цей світ…

Тієї миті, коли я збагнув, що дійсно бачу перед собою передсмертний калейдоскоп спогадів, те задушливе відчуття розпачу, яке переповнювало мене, раптом зникло. Мої ноги підкосилися, і я впав на коліна.

Не маючи більше сил стояти, гравітація почала тягнути мене додолу, і я повалився на підлогу — але мене знову підхопили, точнісінько як і минулого разу.

— Вибач, Кайто-кун. Це було досить страшно, правда ж?

— ……Куро?

Атмосфера навколо неї знову змінилася на тепле, заспокійливе відчуття, до якого я звик, без жодного сліду того жаху, який я відчував раніше. Куро, яка тепер тримала моє тремтяче тіло в обіймах, заговорила до мене своїм ніжним, втішним голосом.

Я не розумів, що щойно відбулося. Голова йшла обертом, і я не міг тверезо мислити.

— Щоб перевірити силу Кайто-куна, я влила зовсім трохи своєї жаги до вбивства в магічну силу. Мені справді дуже шкода.

М'яко погладжуючи мене по голові, Куро перепрошувала.

"Вона лише трішки жаги до вбивства додала у свою магію, каже вона… Цього виявилося достатньо, щоб зламати мою психіку. Як би це сказати? Мабуть, цього й варто було очікувати від Короля Підземного світу, га…"

— Ти в порядку? Нічого не болить?

— ……Я почуваюся трохи слабким, голова паморочиться.

— Думаю, висока щільність магічної сили, мабуть, викликала в тебе магічне сп'яніння… Тобі стане краще після відпочинку.

Коли Куро це сказала, моє тіло відірвалося від землі й було обережно перенесене на ліжко. Куро пішла слідом, і перш ніж я встиг зорієнтуватися, моя голова вже лежала на її колінах, використовуючи їх замість подушки.

Куро ніжно гладила мене по голові, щоб заспокоїти, і говорила тихим, лагідним голосом.

— Мені справді дуже шкода. Але завдяки тому, що Кайто-кун зміг вистояти, я тепер розумію, якою силою ти володієш.

— ……Ось як?

— Унн. Кайто-кун, схоже, здатний надзвичайно гостро відчувати магічну силу в оточенні. Настільки чутливо, що може вловлювати навіть «найменші емоції», закладені в навколишній магічній енергії. Гадаю, тепер, коли ти можеш використовувати власну магію, ти здатний зчитувати це ще гостріше, але раніше ти, мабуть, уловлював це несвідомо, правда ж?

— Емоції в навколишній магічній силі?

Поки ці ніжні слова шепотіли мені на вухо, приносячи спокій моїй свідомості, мої думки, які досі були туманними, повільно поверталися до норми.

— Унн. Магічна сила перебуває під сильним впливом емоцій користувача. Точнісінько так само, як ворожа магія може залякати інших, тоді як протилежна — змусити когось почуватися в безпеці. Схоже, Кайто-кун дуже чутливий до емоцій, які несе в собі магічна сила, га? Хіба ти ні разу не помічав цього відтоді, як прийшов у цей світ? Наприклад, як із деякими людьми легко спілкуватися, а до інших важче підійти… Я думаю, ти підсвідомо зчитував емоції, які люди відчувають до тебе, через їхню магічну силу.

"Виходить, я маю виняткову здатність відчувати чужу магічну енергію."

"Тепер, коли вона про це згадала, я усвідомив, що відчував це вже досить давно. Навіть серед слуг у маєтку Лілії-сан, з деяким як-от із Зіг-сан, легко розмовляти, тоді як до інших чомусь важко підступитися."

"Схоже, це тому, що я підсвідомо читав емоції, закладені в навколишній магічній силі, подібно до того, як відчуваю чиюсь присутність поруч або вловлюю загальний настрій навколо."

"Розумію — це також може пояснити, чому я почуваюся дивно спокійно поруч із Куро. Це тому, що я вловлюю ті позитивні почуття, які вона мені посилає."

— Тобто ти хочеш сказати, що я маю схильність до Магії Сприйняття?

— Хмм. Це лише моє припущення, але я не думаю, що все обмежується лише сприйняттям…

— Унн?

— Той факт, що ти зміг «нормально поговорити» з Широ, і коли я вперше зсунула твої плечі тиском, обтяживши тіло магічною силою високої щільності, ти, Кайто-кун, зміг трохи поворухнутися — правда ж? Це те, чого звичайна людина не повинна бути здатною зробити.

— Е?

— Це ж майже як магічне зв'язування, зрештою. Людина зазвичай не змогла б і пальцем поворухнути під такою магічною силою, але Кайто-кун «відчув», що моя магічна сила не була ворожою, і спробував «адаптуватися» до неї, крок за кроком.

"Якщо згадати, думаю, Широ-сан раніше казала щось подібне. Якщо я правильно пам'ятаю, вона згадувала, що «я міг би назвати цю свою адаптивність навіть своїм талантом» чи щось таке… Невже вона мала на увазі саме це?"

"Що стосується того моменту, коли я не міг поворухнутися раніше, наче застряг у валуні, то не схоже, щоб Куро послабила силу, яку наклала на мене для обтяження. Натомість виходить, що я зміг поворухнутися, бо адаптувався до неї."

— Я думаю, ти зміг відчути зміну погоди, тому що зчитав магічну силу в повітрі… але цікаво, чи це завдяки «Благословенню Широ» тобі вдалося таке зробити?

— Емм, то що це означає?

— Хмм, ну, я хочу сказати, що це дуже цікава сила. Залежно від того, як ти її використаєш, ти міг би робити дійсно захопливі речі. Наприклад…

Поки моя голова лежала на її колінах, Куро ділилася своїми думками про силу, яку я маю.

"Магія, яка дозволяє мені відчувати магічну силу та адаптуватися до неї… Якби мені довелося дати їй назву, думаю, це могло б бути щось на кшталт Магії Симпатії? Чесно кажучи, приклади, які наводила Куро, були досить надуманими, і я не впевнений, чи вірю, що все це можливо зробити, але не можна заперечувати, що це якась незвична Магія."

"До речі, як довго мені ще так лежати на твоїх колінах?"

— Уннн? Кайто-кун може залишатися там стільки, скільки захоче… Нічого страшного, якщо ти захочеш трохи подрімати, знаєш?

— ……………

Це дуже спокуслива пропозиція. Або, якщо бути чесним, це може бути якось пов'язано з тим, що я прокинувся сьогодні ні світ ні зоря, але це приємне відчуття змушувало мене провалюватися в сон.

Я не впевнений, чи це те магічне сп'яніння, про яке вона згадувала, але хоча голова вже перестала крутитися, я все одно почувався виснаженим, тому, думаю, я просто здамся й дозволю собі розслабитися.

Дорогі мамо і тату — вдома я був одинаком, але, схоже, в цьому світі я значно краще вмію читати емоції інших людей. Що більше, з того, що я зрозумів із пояснень Куро — у певному сенсі це може виявитися читерською здібністю.

.

.

.

(П.П Ну, так і є, по суті на Кайто майже ніяка магія не зможе занадто довго впливати, бо по ітогу він просто адаптується до неї, і вона перестане йому бути ворожою.)

.

(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )