Розділ 34 - Міжрозділ: Чаювання Чорного та Білого ~ Постачальник хибних знань ~
В одному з куточків Світу Богів, у плавучому саду, переповненому барвистими квітами, одне навпроти одного сиділи дві постаті.
Сріблясто-біловолоса жінка та дівчинка, зійшлися за столом, перед ними стояли чашки з чорним чаєм. Вони скидалися на сестер, проте одна з них була абсолютно безпристрасною довгокосою жінкою у білосніжному вбранні з ідеальними пропорціями. Інша ж — молодою дівчинкою з напівкоротким волоссям, у чорному одязі, чиє обличчя повсякчас змінювало вирази, а сама вона виглядала значно молодшою. Якщо не брати до уваги колір волосся та очей, можна було сміливо сказати, що вони є повними протилежностями.
— Хе-е-е-ей~ Широ, давай влаштуємо дівчачі теревені~
— Дівчачі теревені?
— Це коли дівчата збираються разом і гомонять про своє любовне життя!
— ……Хоча, наскільки я пам'ятаю, у Куро немає статі?
— Ну, зараз я маю вигляд дівчинки, тож можна сказати, що я дівчина!
Слова Куромуейни супроводжувалися життєрадісною усмішкою, тоді як Шеллоу Вернал відповідала буденно, а її голос був позбавлений будь-яких інтонацій.
Хоч одна з них — Бог, а інша — Демон, вони товаришують уже дуже давно. Вони часто отак базікають за чаєм, і сьогодні, як зазвичай, розмова розпочалася з того, що Куромуейна зненацька підняла тему, а Шеллоу Вернал спокійно їй відповідала.
— Бачиш, навіть ти, Широ, мабуть, думаєш, що хотіла б пізнати кохання, правда ж?
— Взагалі-то я так не думаю?
— У такі моменти ти мусиш сказати, що хочеш, навіть якщо це брехня!
— Що ж, тоді, навіть якщо це брехня, гадаю, я б хотіла спробувати.
— Унн, уннн. У такому разі я з радістю поговорю з тобою про це!
Попри те, що Шеллоу Вернал відповідала без жодних емоцій, Куромуейна, схоже, або звикла до цього, або взагалі не зважала, продовжуючи бесіду так, ніби все йшло як слід.
— Але ж Куро й сама ніколи не була закохана, чи не так?
— Угхх… Ц-Це зовсім неправда! Мені вже безліч разів освідчувалися…
— Наскільки мені відомо, усі, хто тобі освідчувався, були жінками?
— ……Я взагалі-то популярна.
— Радше не популярна, а у твоєму випадку більшість із них не просто мали до тебе любовні почуття — вони практично поклонялися тобі. Чи не означає це, що ти сама ніколи не відчувала кохання?
— У-у-угххх……
Почувши чесні слова Шеллоу Вернал, вимовлені абсолютно монотонним голосом, Куромуейна розчаровано опустила плечі, виглядаючи геть пригніченою.
Це була правда, що багато хто — і люди, і демони — плекали до Куромуейни глибоку прихильність. Проте, як і зазначила Шеллоу Вернал, левова частка цих почуттів не мала романтичного підтексту — це було поклоніння та вірність. До того ж сама Куромуейна, як Король Підземного світу, є однією з наймогутніших істот у Світі Демонів, тож навряд чи хтось наважився б плекати до неї романтичні почуття.
Тому, попри її нещодавню впевнену заяву, реальність виявилася такою, що Куромуейна теж ніколи не знала кохання.
— У-У мене просто ще не було нагоди!!
— Як думаєш, скільки років ти вже живеш?
— ……Д-Десь 18 000 років……
— Ця цифра звучить значно меншою, ніж я знаю насправді.
— Я дівчинка! Мені дозволено трішки применшувати свій вік!!
— Мені це не зовсім зрозуміло…
Попри те, що в її голосі досі не було жодної інтонації, на обличчі Шеллоу Вернал з'явився ледь помітний спантеличений вираз. Щоб змінити русло розмови, Куромуейна вирішила силоміць повернути її до попередньої теми.
— Менше з тим, сьогодні у нас будуть дівчачі теревені!
— Я не проти, але про що ми будемо говорити?
— Хмм… Думаю, почнемо з наших уподобань! У якого хлопця ти б хотіла закохатися, Широ?
— Давай поглянемо… Перш за все, як обов'язкова умова, це має бути хтось, хто мене щиро зацікавить.
— …Усього кількома словами ти фактично викреслила зі списку кандидатів майже кожну істоту в цьому світі…
Справді існувало не так багато створінь, які могли б викликати інтерес у Шеллоу Вернал. Або, радше, навіть Куромуейна, яка знала її вічність, могла на пальцях однієї руки перелічити тих, хто їй дійсно був небайдужий.
Зрештою, відповідь Шеллоу Вернал по суті означала, що вона взагалі не мала наміру закохуватися.
— А як щодо тебе, Куро? Якого партнера хотіла б ти?
— Хмм. Як на мене, я б хотіла миле дитя~~ Когось, хто хвилюється, бо нічого не знає, але все одно прагне вчитися. Я б хотіла дитину, яку могла б усьому отак навчити~~
— Це звучить як твоє визначення пташеняти, хіба ні?
— Угхх… Це правда, але… якщо говорити про того, хто мені подобається, це було б саме таке дитя…
— Навіть якщо ти знайдеш когось подібного, хіба не вийде так, що жодна з сторін не матиме романтичних почуттів, оскільки ти сама виростила цю дитину?
— Угггххх… Н-Ні, все не так! Це типу як… зустрівши таке дитя, я б відчула цей спалах! Наче сама доля звела нас разом!!
— …Це тому, що всі вони були дівчатами, чи не так?
— Угггхх… Чому ж немає жодного хлопчика, який змусив би мене відчути цей спалах~~
Після того як її серце вкотре пронизав гострий та безпристрасний цуккомі, її емоції геть зникла з лиця, безпорадно опустивши плечі.
"Це правда, що Куромуейна час від часу зустрічала особливих істот серед своїх улюблених пташенят… Але всі вони були жіночої статі, і серед них не було жодного чоловіка."
— Хмм. Кохання — доволі заплутана річ, еге ж?
— Так і є.
— А, до речі про це, мені от стало цікаво — як закохуються діти в інших світах? Це схоже на те, як закохуються люди в нашому світі?
— Я не знаю. Нам варто дізнатися про це самим?
— Так. Залишаю це на тебе~~
Зрештою, двоє істот, жодна з яких ніколи не перебувала у стосунках, так і не винесли нічого особливого зі своєї бесіди, дійшовши висновку, що кохання важко збагнути, і на цьому завершили розмову.
Потім, наче раптом згадавши про щось, Куромуейна розпитала Шеллоу Вернал про кохання в іншому світі. Оскільки Шеллоу Вернал теж мало що тямила в цьому, вона запропонувала дослідити це питання.
На щастя, цього року проводився Фестиваль Героя, і той, хто виконує роль Героя, наразі подорожує різними місцями, щоб висловити свої вітання.
Отримавши ствердний кивок від Куромуейни, Шеллоу Вернал окреслила пальцем коло в повітрі. Простір навколо них почав розмиватися й затремтів, і крізь розрив вони змогли побачити церемонію, що проходила в якійсь далекій країні.
Схоже, це була сцена, де Герой виголошував промову — чорноволосий прикликаний з іншого світу стояв на помості в оточенні лицарів. Вони, вочевидь, перебували в процесі обговорення чогось.
— Схоже, вони просто обмінюються вітаннями. До речі, Широ, якби тобі довелося обирати суто за зовнішністю, якому з хлопців, що вишикувалися там, ти б віддала перевагу?
— Я не бачу між ними особливої різниці.
— Щось не так із твоїми очима, Широ? Ти бачиш їх як картоплю? Вони всі здаються тобі картоплинами?
— А як щодо тебе, Куро?
— Е? У жодного з них немає очей пташеняти, тож мені ніхто з них не цікавий!
— ……Хоча, мені здається, що твої почуття не сильно відрізняються від моїх.
Схоже, ні прикликаний, ні лицарі на сцені не прикували їхньої уваги. Обмінявшись кількома словами про свою байдужість, Шеллоу Вернал перевела погляд на юнака, який виконував роль Героя.
— ……Фуму, схоже, ця людина закохалася в жінку з «двовимірного» світу.
— Туді? Що це таке?
— Судячи з усього, це інший світ у іншому вимірі.
— Це як у нас є Світ Богів та Світ Демонів?
— Можливо……
Проникнувши в розум юнака, який грав роль Героя, Шеллоу Вернал витягла спогад, пов'язаний із коханням, і озвучила його. Сама Куромуейна не була знайома з цим поняттям, тому з цікавістю на обличчі чекала на наступні слова.
— Очевидно, у тому двовимірному світі жінки вимірюють свої почуття до партнера за допомогою величини, яка називається «Афексіон».
— Еееехх!? Вони дійсно вимірюють вміст своїх сердець? Речі в тому іншому світі просто дивовижні~~
— Так, коли ти взаємодієш та спілкуєшся зі своєю ціллю, ти накопичуєш значення під назвою «Афексіон». Коли воно досягає певної межі, відбувається те, що називається «івентом», і це, схоже, зближує тебе з ними.
— І-Івент? І на що це схоже?
Вислухавши пояснення Шеллоу Вернал, Куромуейна подалася вперед у своєму кріслі, розпитуючи з повним обличчям цікавості.
— Схоже, вони разом ходили за покупками та розділили трапезу.
— Фуму-фуму, тобто після зустрічі та розмови вони кудись ідуть і разом їдять… Але хіба це не цілком звичайно? Я маю на увазі, навіть без цього афексіону чи чогось подібного, хіба все не так зазвичай закінчується?
— Ні, схоже, на цьому все не зупиняється… Очевидно, після того як ти накопичиш достатньо прихильності, ти можеш отримати потужну зброю або якийсь предмет, корисний для твоїх пригод.
— Тобто, після того як ви зближуєтеся й закохуєтеся в іншому світі, ти отримуєш зброю від свого партнера!? Не щось на кшталт аксесуара, чи… чогось подібного?
— Так, схоже, у двовимірному світі з'являються монстри, тому це, мабуть, досить суворе місце для життя.
— Р-Розумію… Тож в іншому світі теж є монстри.
На цьому етапі, якби їх почув хтось із нашого світу, тут знайшлося б безліч приводів для цуккомі. Перш за все, вона зчитала з розуму тієї людини лише те, що стосувалося слова «кохання», проте в інформації Шеллоу Вернал, яка сприймає все буквально, крилася очевидна вада.
Саме так — вона сприймає і двовимірний ігровий світ, і реальний тривимірний світ як одне й те саме. Оскільки вона витягує лише необхідну інформацію, абсолютно не турбуючись про суть цієї інформації, той, хто її слухає, може отримати вкрай викривлене уявлення.
На жаль, тут немає нікого, хто міг би їх виправити.
— І мало того, схоже, жінка, яка є ціллю кохання, може ставати сильнішою в міру того, як зростає її прихильність.
— Еееееххх!? Діти з іншого світу стають сильнішими, коли закохуються!?
— Схоже, що так. Бувають навіть випадки, коли завдяки цьому вони можуть вивчити магію.
— Вони можуть вивчити магію завдяки коханню!? …Афексіон — це щось неймовірне!
— Так, але, схоже, цей афексіон здебільшого існує з жіночого боку.
— Е? Ось воно як… Тоді, коли я покохаю хлопчика з іншого світу, ми накопичимо афексіон, і після івенту, гадаю, мені слід дати йому подарунок.
— Так, я думаю, це також допоможе тобі краще пізнати прикликаних з іншого світу.
— Ееехх~~ Я це запам'ятаю.
І ось так народилася ще одна крупиця хибних знань про інший світ… і передалася крихітній частині цього світу.
І, на щастя чи на біду, рівно через десять років… Навіть Бог не міг передбачити, що один юнак стане об'єктом застосування всіх цих хибних знань.
————
**Примітка автора:**
Дивні знання Куро про інший світ — це здебільшого провина Широ.
.
.
.
(П.П Аххахаха, кумедний розділ, тепір зрозуміло звідки ці дивні питання і знання у Куро, хоча кумедно ще і те, що Широ зацікавилась Кайто, і знаючи з цього розділу які в неї вподобання, то вже можна сказати що і Куро і Широ його майбутні дружини/кохані.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )