Розділ 2 - Без сумніву, там був прапор смерті
Я й не помітив, як Луна-сан уже подала мені чашку чорного чаю. Її поставили переді мною, тож я вирішив втамувати спрагу.
Чесно кажучи, я не знаю, хороший чи поганий смак має чорний чай, але після зустрічі з чимось незвичайним у мене пересохло в горлі, і мені здалося, що він дуже смачний.
— ……Який смачний трав’яний чай.
— Для мене честь почути вашу похвалу, Кусунокі-сама.
Схоже, це був не чорний чай, а трав’яний. Та й звідки мені знати щось настільки вишукане……
— Тоді дозвольте продовжити пояснення. Як я вже казала раніше, кожні 10 років ми запрошуємо Героя з вашого світу. Саме тому ми розуміємо різницю між вашим світом і нашим, тож поясню все по порядку.
Розумію. Якщо правда, що вони запрошують когось із нашого світу раз на 10 років, а минула вже тисяча років, то за простою арифметикою вони вже викликали приблизно сотню людей із нашого світу.
Це означає, що Лілія-сан та інші добре знають, що саме потрібно пояснювати…… хоча наш випадок був винятковим, тож, можливо, для нас пояснення трохи відрізнятимуться від тих, які зазвичай дають Герою.
— Перш за все, щодо періоду в один рік. У календарі цього світу є Місяць Вогню, Місяць Води, Місяць Дерева, Місяць Землі, Місяць Вітру, а далі йде Місяць Світла. Після Місяця Світла знову повторюються Місяць Вогню — Місяць Вітру, але замість Місяця Світла наступним буде Місяць Небес. У кожному місяці 30 днів, а в році — 360 днів. До речі, 30-й день Місяця Небес є новорічною ніччю.
За її словами, рік тут складається з 360 днів, по 30 днів у кожному місяці: Місяць Вогню, Води, Дерева, Землі, Вітру, Світла, потім знову Вогню, Води, Дерева, Землі, Вітру та Небес.
Гадаю, можна просто сприймати це приблизно так само, як і у моєму колишньому світі.
— Саме тому повернути вас у ваш попередній світ ми зможемо під час наступного 30-го дня Місяця Небес. Далі, щодо часу: як я чула, він повністю збігається з вашим — у добі також 24 години. Маєте якісь запитання?
— Ні, усе гаразд.
— Тоді далі — про нашу валюту. Грошовою одиницею цього світу є R, або ріра. Існує шість видів монет: тверда монета, залізна монета, мідна монета, срібна монета, золота монета та монета з білого золота. Одна тверда монета дорівнює 1R, одна залізна — 10R, одна мідна — 100R, одна срібна — 1000R, одна золота — 10000R, а одна монета з білого золота — 100000R. Середній щомісячний дохід звичайної сім’ї складає приблизно від 2000R до 4000R.
Тобто 1R у цьому світі — це приблизно 100 єн, а менших одиниць не існує?
Виходить, людина заробляє десь 2-3 срібні монети на місяць, а для життя протягом року вистачить приблизно 4 золотих монет?
Угу, нормально. Моя голова все ще встигає за поясненнями.
— Для початку кожному з вас буде видано 50 срібних монет———тобто по 50000R. Будь ласка, вільно використовуйте їх під час своїх подорожей. Золоті монети та монети з білого золота не можна використовувати в дешевих закладах, таких як вуличні магазинчики з їжею, тому ми підготували суму срібними монетами.
— Бфух!?
— Е!?
Промовивши це з усмішкою, Лілія-сан, Луна-сан поставила перед нами мішечки, наповнені срібними монетами.
50000R, іншими словами — 5 мільйонів єн.
Так, усе ж таки герцогиня……
— Ах, е-е…… Це трохи занадто……
— Ми розуміємо, що вам може здатися, ніби це надто мало. Враховуючи, що вас раптово викликали до іншого світу, ми також чудово розуміємо, що цього недостатньо, аби вибачитися за те, що ми з вами зробили.
— А, ні……
Навпаки. Це занадто багато.
Хоча правда, що цих грошей вистачить прожити рік без незручностей, але таку величезну суму дати студенту? Я лише ще більше заплутаюсь від цього……
Ні, стоп, зачекай. Якщо врахувати ще й витрати на проживання……
Оскільки я не знаю рівень життя в цьому світі, можливо, це якраз достатня сума, щоб жити тут приблизно так само, як у нашому світі.
Точно. Хоча вона й сказала, що їжа, одяг і житло будуть забезпечені, це ж не означає, що ми житимемо тут, у її герцогстві. Максимум — нам, мабуть, підготують кімнати в якомусь заїзді чи щось подібне.
— Звісно, ваше харчування, одяг і житло будуть забезпечені окремо, і ви також не матимете обов’язку сплачувати податки. Будь ласка, використовуйте ці гроші для подорожей та своїх захоплень.
Витрати на проживання сюди не входять?! Тоді це справді занадто багато!
— Я- Якщо так, то хіба це не надто велика сума?
Молодець, Кусунокі-сан! Так, саме це я й хотів сказати.
— Кусунокі-сама, ваші хвилювання зайві. Для мене, людини, через яку ви опинилися втягнутими в усе це, це лише один зі способів попросити вибачення. Будь ласка, не стримуйтеся й використовуйте все…… а якщо буде недостатньо, ми підготуємо ще.
— До речі, ці гроші — особисті кошти пані. Тож вам не потрібно соромитися. Вона очолює своє герцогство сама, не має дорогих хобі, і, не кажучи вже про чоловіка, у неї навіть немає кандидата на цю роль. Тож накопичені нею статки досить значні.
— Луно, Луно…… чому ти навмисно роздираєш моє серце? Ти ж моя покоївка, так?
— Так. Я, Лунамарія, покоївка, яка присягнулася в абсолютній вірності пані Лілії-сама. Клянуся, я завжди на боці пані.
— ……
Лілії-сан справді непросто, га. Ні, серйозно…… До речі, справжнє ім’я Луни-сан, схоже, Лунамарія-сан. Треба це запам’ятати.
— Ну що ж, пані. Хоч я й розумію ваші переживання через те, що ви вже перевищили найкращий вік для шлюбу, думаю, вже настав час……
— Я взагалі такого не казала, так?! Ти це спеціально додала!!! А, ні, залишимо це. У будь-якому разі ми не можемо продовжувати розмову тут надто довго. Усі, прошу вас трохи потерпіти — пізніше, коли ми прибудемо до мого дому, я поясню вам основи та звичаї цього світу…… ви не проти?
— Е? Хіба це не дім Лілі——— герцогині Альберт?
— Міяма-сама, можете називати мене просто Лілія. Також вам не потрібно звертатися до мене за титулом, говоріть так, як вам зручно.
— А, емм, добре. Тоді я називатиму вас Лілія-сан. І ви теж можете звертатися до мене просто на ім’я…… Кайто. Без формальностей.
— Розумію. Тоді відтепер я називатиму вас Кайто-сан. Щодо вашого попереднього питання…… так, це храм, де проводять виклик Героя, і він не є моєю приватною власністю. Тож давайте продовжимо нашу розмову вже після переїзду.
Те, як Лілія-сан ніжно усміхнулася, було справді прекрасним. Її усмішка була настільки красивою, що я мимоволі зачарувався нею. Хммм, красива, добра, має високий статус, багата, але самотня. Світ і справді дивний.
Після того як Лілія-сан пішла перевірити, як там справи в Міцунаги-куна, у кімнаті залишилися ми троє та Лунамарія-сан.
— Усі, бажаєте ще чаю?
— Д-дуже дякую. Емм, Лунамарія-сан?
— Так. Що таке, Юзукі-сама?
— Це може бути грубим питанням, але…… Лілія-сан неймовірно красива, у неї чудова фігура, до того ж вона виглядає такою доброю…… тоді чому в неї немає хлопця……?
— Хіна-чан…… ти……
— А! Ні, емм, ну…… Семпаю теж цікаво, правда ж?
Схоже, завдяки Лілії-сан, Юзукі-сан трохи розслабилася, тому й поставила Лунамарії те саме питання, яке цікавило й мене. А те, що Кусунокі-сан не намагається її всерйоз зупинити, мабуть, означає, що їй теж цікаво.
У відповідь на наше питання Лунамарія-сан криво усміхнулася, наливаючи нам ще чаю.
— Насправді Його Величність Король, тобто старший брат пані Лілії…… Його Величність дуже сильно любить свою сестру, пані Лілію. Так, я зараз абсолютно серйозна…… настільки, що навіть ходять чутки: «якщо якийсь чоловік наблизиться до пані Лілії, наступного дня він зникне».
— Е? Це……
— Так, це дуже проблемно. Через це всі слуги в герцогстві Альберт — жінки, а саме місце вважається «зоною, забороненою для чоловіків».
— ……
Зачекайте-но. Що взагалі каже ця покоївка……? Тобто нинішній король — важкий сіскон? А дім Лілії-сан фактично заборонений для чоловіків? І тоді виходить, що……
— Міяма-сама, вітаю. Це велике досягнення для всього герцогства Альберт. Хоча, щоправда, покоління пані Лілії — перше покоління……
— ……Га?
— ……Міяма-сан, так? Хоч ми й були знайомі недовго, було приємно з вами познайомитися.
— ……Е?
— ……Навіть після повернення до Японії ми ніколи не забудемо Міяму-семпая.
— ……Е? Ееееееееееее?!!!
Дорогі мамо й тату———— інший світ був мирним. Але———— прапор смерті на мені точно був.
.
.
.
(П.П Знаючи сюжет до 250 розділу, можу сказати, що тут скоріше всім хто проти Міями підуть, буде кранти хахахах.)