Розділ 146 - Кронос-сан — жалюгідна особа
"Моє побачення з Широ-сан розпочалося, але сцена раптово змінилася на пляж. Так, навіть я сам не знаю, про що, біс забирай, говорю…… але оскільки це правда, з цим нічого не вдієш."
— ……Море, ха.
— Так. Це море.
— ……Але тут же не можна плавати, чи не так?
— Плавати? ……А, зрозуміло.
Так, місце, куди привела мене Широ-сан, не було придатним для плавання, і хоча це безумовно було біля моря…… Місце, де ми зараз перебували, було не на пляжі з білим піском, а на високій кручі біля моря.
"Я думав, що коли вона згадала море, то мала на увазі, що хоче поплавати біля пляжу, але, схоже, це була лише ідея."
І після цього Широ-сан знову пильно подивилася на мене. Вона деякий час мовчала, мабуть, знову зазираючи в мої спогади, і ніби щось вирішивши, кивнула головою. З помахом пальця Широ-сан земля затремтіла…… і висока круча раптово перетворилася на піщаний пляж. "Ееееехххх!?"
— З цим не повинно бути проблем, правда?
— Ні, я думаю, що тут виникне купа проблем……
— Я поверну все в початковий стан пізніше, то хіба це не нормально?
— Це та проблема, яку ти побачила!?
"Змінити рельєф землі за одну мить — ця особа справді є втіленням читерства. Це настільки дивовижно, що відчувається, ніби вона затьмарює всіх абсурдних людей, яких я бачив досі."
Коли пейзаж змінився на білий піщаний пляж, Широ-сан повернулася до приголомшеного мене й помахала пальцем у моєму напрямку. Після цього виявилося, що на мені лише плавки……
"Давайте я просто перестану дивуватися всьому, що може зробити ця особа. Серйозно. Тепер я готовий до всього, що б ти не зробила."
Здивувавшись своєму вбранню, я перевів погляд на Широ-сан……
— [ ! ? ]
————
————
І я занімів від здивування. Перш ніж я це усвідомив, Широ-сан також змінила свій одяг на купальник. На ній був білий купальник із рюшами, синій парео з візерунком і навіть акуратний солом'яний капелюшок на голові. Її красива шкіра, що виглядає так, ніби вона виліплена руками Бога, яка зазвичай прихована під жрецькою шатою, була відкритою, оголюючи її пишні груди, що виглядали як німби божественності, тільки розташовані не над головою.
— З цим ми можемо піти поплавати, правда?
— Е? А-Аах, так, т-т-твоя правда!
— Щось не так?
— А, ні!? Нічого такого……
"Коли до мене раптово звернулися, поки я занурився в думки, моє хвилювання можна було чітко побачити на моєму обличчі. Я ж не можу сказати, що Широ-сан була надто красивою, тому я просто заворожено задивився на неї."
— Гадаю, мені варто сказати…… Дякую за компліменти?
— ……Будь ласка, не читай мої думки.
"Це так бентежно. Що, біс забирай, це за гра в сором? Просто думка про те, що всі мої думки були прочитані нею, змушує мене ніяковіти…… Н-Ну, інша сторона — це Широ-сан, тож, гадаю, з цим нічого не вдієш……"
Переді мною, який червонів у всіх сенсах цього слова, Широ-сан, схоже, зовсім не переймалася й змусила парасольку та вінілове покривало з'явитися переді мною. Після цього вона повернулася до мене й мовила з беземоційним виразом на обличчі.
— Що ж, тоді ходімо поплаваємо?
— А, так. Твоя правда.
— Однак перед цим……
— Е? Ееееехххх!?
З помахом пальця Широ-сан, гігантський морський змій із головою риби довжиною в кілька метрів винирнув із моря, перш ніж зникнути.
— Я лише попросила його відплисти, поки ми купаємося.
— ……Куди?
— До іншого моря, яке "я тільки-но створила".
— ……Я-Я зрозумів……
"Хоча я тільки-но казав, що не дивуватимуся, вибачте, я все одно здивувався. Н-Ну, давайте просто думати про це в позитивному ключі. Давайте просто думати про те, що тепер ми можемо безпечно плавати в морі."
У будь-якому разі, опанувавши себе, я вирішив зайти в море разом із Широ-сан.
"Я не знаю, де перебуває це море, у якому ми зараз плаваємо, але температура води трохи тепла й комфортна. Арее? Якщо подумати, мені здається, що волосся Широ-сан настільки довге, що сягає нижче її колін, тож хіба воно не заважатиме їй під час плавання?"
— Широ-са—–н!?
— Що таке?
— Н-Ні……
Повернувшись до Широ-сан, я побачив, що її волосся, яке від початку сяяло сріблясто-білим, тепер мокре й блищить разом із сонячним промінням, що віддзеркалювалося у всій морській воді на її волоссі.
""Хоча ми тільки-но зайшли в море, вона виглядає як художня картина, у яку митець вклав усе своє серце та серця всіх інших людей. Серйозно, її зовнішність надто нечесна, це так, ніби кожна її дія — це щось що зійшло з картини…… Її довге волосся розвівалося у воді, але Широ-сан, схоже, це зовсім не турбувало."
Нічого не роблячи, Широ-сан просто дозволила воді нести себе за течією.
"Обличчя Широ-сан усе ще беземоційне, але куточки її рота трохи почали підніматися вгору, тож, схоже, їй це також подобається."
— До речі, Кайто-сан?
— Що таке?
— Чи варто мені зробити ту штуку з конфузом із купальником…… ту річ, де мої груди оголяться?
"Вона знову раптово почала говорити абсурдні речі!? Будь ласка, не читай усі ті дивні спогади, які є в моїй пам'яті, добре!? Тобто, це правда, що в моєму світі були такі штампи…… але тільки через те, що це існує, будь ласка, не роби цього сама."
— ……Це нікуди не годиться.
— Це нікуди не піде! Шеллоу Вернал-сама! Будь ласка, не чиніть таких аморальних дій!
— ……Чому ви тут, Кронос-сан?
— ……Я обшукала всі океани світу…… Гадаю, пошуки по всьому світу навіть мене змусять втомитися, ха……
Кронос-сан раптово з'явилась, стоячи на поверхні моря, і спантеличено відмовляла Широ-сан від цієї ідеї.
Схоже, після того, як Широ-сан оголосила, що ми вирушаємо до моря, і зникла, вона обшукала всі океани світу, і придивившись уважніше, я міг помітити піт на її лобі, а її плечі здималися вгору й вниз.
"Просто, ееем, з мого боку може бути погано казати це…… Якщо ви збираєтеся стояти на поверхні океану, будь ласка, не стійте у водах прямо переді мною. Еммм…… Мені ж усе видно."
З появою Кронос-сан, через яку я не знав, куди дивитися, мої внутрішні тривоги зростали, тоді як Широ-сан заговорила тим самим беземоційним голосом, що й зазвичай.
— Ти прийшла вчасно. Богине Часу і Простору, вже майже час обіду, тож є дещо, що я б хотіла, аби ти підготувала для мене.
— Слухаюся! За вашим наказом!
— Що ж, тоді зроби мені "пляжний будиночок".
— ……Ха? Е- Ееем, вибачте моє невігластво. Шеллоу Вернал-сама, що саме це за страва "пляжний будиночок"?
— Це не страва. Я говорю про пляжний будиночок.
— ……Х-Хааах……
"Вона тільки-но почала вимагати щось абсурдне!? Пляжний будиночок — це, ну, ні, це безумовно стандарт, коли хтось іде плавати на пляж, але це ж інший світ, знаєте!? Кронос-сан навіть подумала, що ви просите страву, знаєте!? Хіба це не перевищення повноважень у певному сенсі…… У будь-якому разі, я відчуваю, що мав би допомогти їй із цим, але як саме мені пояснити, що таке пляжний будиночок?"
— Ееем, Кронос-сан. Пляжний будиночок — це те, що можна знайти в моєму світі…… Я-Як би це сказати… Гадаю, це щось на кшталт невеликої їдальні?
— З-Зрозуміло…… Що ж, Шеллоу Вернал-сама, який вигляд ви хочете для цієї їдальні?
— Вигляд пляжного будиночка.
— ……Міяма, я благаю тебе. Допоможи мені тут.
— А, так.
"Хіба Кронос-сан не занадто жалюгідна!? Широ-сан, ти взагалі не вмієш читати між рядків, як, біс забирай, вона має знати, як це виглядає!? Ееем, що мені робити…… Було б найкраще, якби я міг просто передати їй сцену, яку малюю у своїй голові…… Ааа, такий варіант справді існує."
— Широ-сан, ти можеш передати інформацію про пляжний будиночок із моїх спогадів Кронос-сан?
— Це можливо.
— Тоді, будь ласка, зроби це.
— Я зрозуміла.
Водночас із тим, як Широ-сан кивнула, Кронос-сан послала мені дещо здивований погляд. Можливо, мої спогади вже були передані, оскільки після хвилини мовчання вона повернулась до Широ-сан і стала на одне коліно.
Було б нормально, якби це відбувалося на твердому ґрунті, але оскільки вона стала на коліна на поверхні океану й вклонилась Широ-сан, яка занурена у воду, ця сцена виглядала дещо сюрреалістично.
— Я зрозуміла. Я безумовно надам Шеллоу Вернал-самі те, що вас задовольнить.
— Залишаю це на тебе.
— Слухаюся! До речі, Міяма……
— Е? А, так?
— Можливо, це не моя справа казати таке…… Але я не можу похвалити тебе за те, що ти мало виходив з дому з самого дитинства, це недобре для твого здоров'я.
— ……А, так.
"Чи можеш ти не передавати жодних непотрібних спогадів!? Кронос-сан зараз виглядала як вчителька, яка хвилюється про свого студента-одинака, знаєте!?"
Навіть відчуваючи незбагненний дискомфорт під її трохи жалісливим поглядом, я кивнув. Якраз коли Кронос-сан збиралася піти й підготувати пляжний будиночок, Широ-сан розтулила рот.
— Зачекай просто тут, Богине Часу і Простору.
— Ха? Так! Що таке?
— Твій одяг нікуди не годиться.
— Ха? Мій одяг, чи не так?
— Так. Ти на пляжі, тож мусиш носити купальник.
— ……Ха? Що!?
————
————
З помахом пальця Широ-сан, довгі жрецькі шати з довгими рукавами, які завжди носить Кронос-сан…… одяг, який взагалі не оголює її шкіру, перетворився на купальник спортивного типу, який чітко підкреслює її струнку фігуру.
"Талія Кронос-сан така тонка!? Справді відчувається, ніби вона могла б бути моделлю……"
— Ш-Ш-Шеллоу Вернал-сама!? Ч-Ч-Чому ви раптово це зробили!?
— Ти на пляжі, тож носи купальник.
— О-О-Однак!? Я-Я-Я не думаю, що жіночий одяг, який оголює так багато шкіри, як цей, личить мені……
Гарячково прикриваючи руками свої груди та нижню частину купальника, обличчя Кронос-сан стало яскраво-червоним, коли вона вимовляла ці слова. Однак вона розмовляє з дивакуватою богинею, оскільки та, схоже, взагалі не переймається нею й знову пдивилась на мене.
— Що ти думаєш? Кайто-сане?
— Еее? А, ееем……
— Т-Ти також повинен чітко сказати, Міяма! Щоб я носила щось подібне……
— Ні, Кронос-сан висока й струнка, тож цей купальник чудово на вас виглядає, і я думаю, що ви виглядаєте красивою, знаєте?
— Що—!? М-Міяма!? Навіть ти збираєшся дражнити мене!? А-Ах ти, аморальний виродок!
"Арее? Чи не може бути так, що Кронос-сан…… не звикла, аби до неї ставилися як до жінки? Вона явно чимось збентежена, і схоже, зніяковіла більше, ніж я б зазвичай очікував від неї……"
— Що ж, тоді залишаю приготування на тебе.
— О-Однак такий вигляд це……
— Залишаю приготування на тебе.
— ……З-З повагою підкоряюся. Негайно.
Отримавши слова Широ-сан, які та байдуже вимовила їй, плечі Кронос-сан опустилися в покірності, а обличчя все ще залишалося яскраво-червоним.
"Ага, я можу відчути ієрархію сили між ними, і як би це сказати…… Кронос-сан — жалюгідна особа."
Дорогі мамо і тату — Навіть на пляжі Широ-сан залишалася все тією ж дивакуватою читеркою, якою й була, адже вона просто змусила Кронос-сан, яка щойно з'явилася, зробити щось абсурдне. Ну, серйозно — Кронос-сан — жалюгідна особа.
————
<Примітки автора>
Негласна гра в сором атакує Кронос.
Ось розміри грудей жінок, які з'являлися в новелі, за порядком:
Лайф = Лілівуд
~ ~ ~Стіна розміру E (Далі — розмір D)~ ~ ~
Шеллоу Вернал > Хіна
~ ~ ~Стіна розміру D (Далі — розмір C)~ ~ ~
Фейт > Аніма > Лілія > Аой = Лунамарія > Ета = Тета
~ ~ ~Стіна розміру C (Далі — розмір B)~ ~ ~
Нейн > Зіг > Кріс > Іріс
~ ~ ~Стіна розміру B (Далі — розмір A)~ ~ ~
Ейн > Аліса > Куромуейна
~ ~ ~Просто випуклості в стіні (Далі — плоскі / пінтанко)~ ~ ~
Разелія > ……Кронос
.
.
.
(П.П Бля, мене рознесло від стіни розміру грудей, авхаххаха.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]