Розділ 145 - Ми вирушили на пляж
Коли я вийшов із вхідних дверей, щоб піти на побачення з Широ-сан, то виявив надворі цілу армію Богів…… Я не знаю чому.
Поки я стояв заціпенілий, Кронос-сан помітила мене й розвернулася.
— Ааа, Міяма, ха. Ти рано.
— Е? Ааа, ееем, доброго ранку. Я ж не можу змусити Широ-сан чекати.
— Уму, хороша відданість. Я залишаю Шеллоу Вернал-саму на тебе на сьогодні.
— А, так.
"Кронос-сан!? Сама розмова звучить досить нормально, але…… Погляди всіх Богів зараз зосереджені на мені, знаєте!? Вони дивляться на мене очима, які, здається, запитують: "Хто, чорт забирай, цей хлопець?", знаєте!?"
Коли я відповів їй, поки холодний піт стікав по моїй спині, Кронос-сан задоволено кивнула.
— Кай-тян, яяяххоо~~
— Доброго ранку, Фейт-сан.
— Не хочеш піти зі мною на побачення наступного разу? А потім, після того як ми поєднаємо наші тіла одне з одним, підтримуй мене!
— ……Хочеш, щоб я покликав Куро?
— Вибач.
Відповівши на привітання Фейт-сан, яка заговорила зі мною тим самим невимушеним тоном, що й зазвичай.
Після цього до мене наблизилася жінка із зеленим волоссям.
"Вона, жінка зростом близько 160 см, удягнена в жрецькі шати, які чітко підкреслюють силует її тіла, її зелене волосся зібране й спадає спереду, а на обличчі лагідний вираз…… І що найважливіше, її груди, здається, такі ж великі, як у Лілівуд-сан. Н-Ні, це вкрай неввічливо дивитися на чиїсь груди при першій зустрічі, але…… Гадаю, я все ще молодий юнак, і коли вони такі великі, я не можу не дивитися на них."
— Ви Міяма-сан, чи не так? Дозвольте відрекомендуватися ще раз, я Лайф, і виконую роль Богині Життя. Раніше через деякі обставини я не змогла привітатися з вами, але для мене честь зустрітися з вами сьогодні.
— А, так. Мені також дуже приємно…… Я Міяма Кайто. Радий знайомству.
— ……Гадаю, це один із способів описати те, що сталося раніше, ха?
— ……Хоча ти просто спала……
"Лайф-сан має дуже спокійний голос, а її лагідний вираз обличчя справляє враження святої матері. Вона ще й говорить ввічливо, і складається враження, що, за що б вона не взялася, їй усе до снаги…… Але чому Фейт-сан і Кронос-сан дивляться на неї з таким подивом?"
— Будь ласка, називайте мене просто за ім'ям, Лайф, так само, як ви називаєте Богиню Часу і Простору та Богиню Долі.
— А, так. Розраховую на вашу прихильність.
— Так, я також розраховую на вашу прихильність. Нехай цей день буде хорошим.
— ……Це дивовижно, Богине Часу і Простору. Богиня Життя зараз виглядає як належна Богиня.
— ……Якби вона завжди була такою, було б набагато краще……
Я потиснув руку, яку простягнула мені Лайф-сан.
З якоїсь причини, втім, Фейт-сан і Кронос-сан виглядали приголомшеними, але я вирішив не перейматися їхньою реакцією.
— Міяма, ми будемо по периметру сьогодні…… Ааа, не хвилюйся. Ми будемо на відповідній відстані від вас двох, щоб не заважати тобі й Шеллоу Вернал-самі.
— ……Х-Хааа……
— Гаразд, що ж, іди до Шеллоу Вернал-сами якнайшвидше.
— А, так.
Пригнічений цією атмосферою, де я якось і сам не знаю, дав я згоду чи ні, я рефлекторно кивнув і пішов до брами.
Після цього, Боги, які зібралися навколо саду, розділилися ліворуч і праворуч, утворюючи шлях, яким я мав іти…… Втім, це аж ніяк не додає мені спокою!?
"С-Серйозно…… Чи буде цей день у порядку?"
Я вже до певної міри очікував, що це станеться, виходячи зі слів Кронос-сан та інших, але коли я прибув на площу з фонтаном, наше місце зустрічі…… Там не було навіть тіні людини навколо.
Це так, ніби все місто зарезервоване для нашого приватного користування, що змусило мене остовпіти, а-але в будь-якому разі, мені просто потрібно подумати про те, щоб переконатися, що Широ-сан насолодиться нашим побаченням.
До речі, щодо того, чому ми зустрічаємося тут саме так просто зараз…… Це тому, що Широ-сан сказала, що хоче виконати той "звичай на побаченнях" зі словами "Вибач, ти чекав?" та "Ні, я тільки-но прийшов.".
Ну, у мене все ще є 30 хвилин до нашої зустрічі…… але я вже тут, тож це нормально, якщо вона з'явиться вже зараз, якщо захоче……
Поки я думав про це, світло зібралось переді мною, і з-за світла з'являється Широ-сан.
— Вибач. Ти чекав?
— ……Н-Ні, я тільки-но прийшов.
Широ-сан заговорила до мене своїм звичайним беземоційним голосом, на що я відповів їй, поки крапля поту стікала по моєму лобу.
"……Чи нормально буде, якщо я видам їй цуккомі?"
Якщо вона може переміщатися таким методом, то ніяк не можеш запізнитися, правда!? Це частина, де, навіть якщо це брехня, ти можеш просто підійти до нашого місця зустрічі.
— ……Зрозуміло.
— Еее?
Ніби почувши мої внутрішні думки, Широ-сан заплескала в долоні й одразу ж після цього зникла.
А незабаром після цього я почув тихі кроки, що лунали ззаду мене.
— Вибач. Ти чекав?
"Ти почала спочатку!?" Е? Дубль два? У нас буде дубль два?
— Н-Ні, я тільки-но прийшов.
— Доброго ранку, Кайто-сане.
"Це один зі швидких способів змінити тему розмови! Боже, це так, ніби ти просто хотіла зробити таку подію, і тепер, коли закінчила її, негайно змінила тему. Я-Як і очікувалося від Широ-сан…… Я взагалі не можу передбачити її дій."
— А, так. Доброго ранку. Розраховую на вашу прихильність сьогодні.
— Так.
Якщо подумати, Широ-сан одягнена у свої звичайні жрецькі шати.
Я очікував, що вона вдягне щось відмінне від звичайного, тому безумовно здивований…… хоча також трохи розчарований.
З зовнішністю Широ-сан, здається, інший одяг також виглядав би на ній чудово, і я б хотів його побачити……
— …………..
— Е?
"Арее? Чому мені здається, що Широ-сан пристально дивиться на мене? Що вона робить?"
Нахиливши голову від того, як Широ-сан мовчки дивилася на мене, вона злегка помахала пальцями…… і в одну мить одяг, який вона носила, змінився. Елегантна біла сукня та коротке пальто шикарного відтінку…… Здається, це називалося дафлкотом? Її одяг змінився на це.
— Що ж, тоді цього має бути достатньо.
— А, так. Ееем, він справді чудово на вас виглядає.
— Дякую тобі.
"Радше, хіба це не одяг з мого світу? Чи була причина, чому вона дивилася на мене раніше, у тому, щоб дізнатися, що вдягти серед одягу в моїй пам'яті й зробити це самій!? С-Серйозно, ця особа — ніби втілення читерства. Ні, але навіть так…… Широ-сан нечесна. Її зовнішність надто ідеальна. Її пропорції та обличчя ідеальні, тож вона безумовно матиме чудовий вигляд у всьому, що вдягне…… Якщо бути чесним, вона справді красива, і споглядання її краси перед собою змушує мене ніяковіти."
— А тепер, Кайто-сане. Перш ніж ми розпочнемо наше побачення, я б хотіла запитати тебе про щось.
— Е? А, так. Про що саме?
— Що роблять на побаченні?
— Ми починаємо з цього!?
"Я не можу стриматися від цуккомі на адресу Широ-сан, яка ненароком мовила це мені з незмінним виразом обличчя. Ти просто пішла на побачення, не знаючи, що це таке!? Запитати мене про те, що ти маєш робити на побаченні прямо в день самого побачення — це надто неочікувано, знаєш!?"
— Так, я знаю лише те, що воно починається з зустрічі й закінчується в "готелі".
— Будь ласка, негайно відкиньте це сприйняття.
— Е?
З серйозним обличчям Широ-сан почала говорити щось абсурдне……
"Ага, мені варто було очікувати, що це станеться до певної міри. У будь-якому разі, схоже, що сьогодні саме я буду вести побачення. Однак я був лише на одному побаченні раніше…… того разу, коли виходив із Куро, тож я не можу назвати себе досвідченим, і ведення побачення може бути важким для мене. А, точно! Широ-сан може читати мою пам'ять, тож вона може отримати туманне уявлення про те, яким, на мою думку, має бути наше побачення……"
— У будь-якому разі, Широ-сан. Чи є якесь місце, куди ви хочете піти? Якщо є місце, куди ви хочете піти, Широ-сан, ми підемо туди перш за все.
— Зрозуміло…… тоді ходімо на "пляж".
— ……Що?
У той момент, мені здається, я почув звук того, як хтось перечепився й упав позаду мене, і коли я озирнувся, то побачив Кронос-сан, яка лежала на землі вдалині.
"Я-Як і очікувалося від Широ-сан…… Яка ж вона лякаюча дивачка. Щоб ось так з самого початку звести всі приготування Кронос-сан та інших нанівець……"
— Е-Ееем, я насправді не проти, але…… Х-Хіба пляж не далеко звідси?
— Це не буде жодною проблемою.
Навколо королівської столиці Королівства Симфонія немає моря, і з того, що я бачив на карті, воно здавалося досить далеким, тому, хоча я знав, що це буде марно, і думав про ті речі, які Кронос-сан та інші зробили для цього дня, я запитав її про це.
Але саме в цю мить Широ-сан, Бог Творець, злегка змахнула пальцем, і навколишній краєвид миттєво змінився: переді мною простяглося синє море, а повітря наповнив запах солоної води.
Дорогі мамо і тату — Моє побачення з Широ-сан розпочалося, хоча, гадаю, цього й слід було очікувати від дивакуватої богині, вона з самого початку почала говорити дивовижні речі. У будь-якому разі, наше побачення розпочалося — і ми вирушили на пляж.
————
<Примітки автора>
Серйозна-Семпай: "Це неможливо!!! Проти неї це неможливо!!! Вона розпилить усе, вона розіб'є все на шматки…… Бог Творець лякає……"
Усе така ж дивакувата Богиня, як і завжди…… Шлунок Кронос просто помер у той момент.
.
.
.
(П.П Ура, побачення з Широ, хд.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]