Розділ 141 - Антракт — Аліса ~Думки, що живуть у тіні~
"Для мене життя й смерть інших — це не те, що мене цікавить. Мій пріоритет — це мир у світі, а не спокій у моєму власному житті. "
"Якщо я вирішу, що ти непотрібний для світу, навіть якщо ти король країни, тобі доведеться зникнути. "
"Якщо запитати Куро-сан, вона, ймовірно, просто скаже, що я зачерствіла…… але як на мене, Куро-сан та інші члени Шести Королів занадто м'якосерді."
Бунтарські люди подібні до піни, що збирається в рагу: якщо залишити їх напризволяще, вони продовжуватимуть виринати один за одним без кінця.
"Ось чому хтось повинен знімати цю піну, щоб у світі панував мир. Однак я також схильна бути м'якою з тими, з ким близька."
За день до прикликання Героя я вирушила до місця розташування магічного кола за інформацією, яку принесли мої підлеглі.
Той факт, що я сама вирішила діяти, означав, що це ситуація, з якою мої підлеглі не змогли впоратися……
— ……Що ти робиш, Куро-сан?
— ……Шалтір……
— Це ж магічне коло для прикликання героїв, так? Якщо ти влиєш туди стільки магічної сили…… Воно вийде з-під контролю.
— ……Уннн…… вибач.
На мої допитувальні слова Куро-сан повернулася з сумним виразом обличчя. Те, чим вона займалася — це модифікація магічного кола прикликання…… Куро-сан влила величезну кількість магічної сили в процес прикликання, змусивши його майже вийти з-під контролю, і якби його використали, ймовірним результатом було б те, що прикликана особа була б не одна.
— ……Куро-сан. Мені прикро це казати, але навіть якщо ти збільшиш кількість прикликаних людей, "твоє бажання"……
— Я знаю це! Я навіть не знаю, чи це взагалі можливо……
— …………..
"Я можу зрозуміти, чому Куро намагається це зробити, і щиро відчуваю її біль. Ось чому я вагалася. Чи варто мені зупинити її, чи дозволити їй продовжити…… Куро для мене як один із батьків, і я безмежно вдячна їй за те, що вона мене виростила…… Боляче усвідомлювати, що Куро-сан довгий час трималася за це бажання, і навіть сама відчуває, що не може втілити його в життя."
— ……Хааах…… Тільки цього разу, добре?
— ……Шалтір?
— Лише цього єдиного разу це можна буде пояснити тим, що залишкова мана просто вийшла з-під контролю…… Я зроблю необхідні коригування після цього інциденту.
— ……Дякую тобі.
— Однак я не думаю, що це можливо. Навіть якщо ти збільшиш кількість людей, яких прикличеш, людина, яка здійснить твоє бажання, не з'явиться…… Ну, ти, мабуть, і сама це вже знаєш.
Провівши цю розмову, я вийшла з кімнати з магічним колом прикликання. Я вийшла на вулицю й дала своїм підлеглим вказівки щодо того, як приховати ситуацію й зробити так, ніби магічна сила поблизу вийшла з-під контролю, та, сподіваючись, що жодних відхилень не станеться, чекала наступного дня.
Так, ну, щодо завершення цього інциденту…… відхилення таки сталося…… Магічне коло прикликання, яке прикликало Першого Героя…… Хікарі-сан, було налаштоване Шеллоу Вернал-самою так, щоб прикликати істот, які "близькі до віку Хікарі-сан під час її прикликання". Хікарі-сан було 17 років, коли її прикликали до цього світу. Тож людина, прикликана магічним колом з іншого світу, мала б бути віком приблизно 16–18 років.
Ось чому я була по-справжньому шокована, коли підлеглі, яких я відправила на розвідку, повідомили мені, що одному з них було 21 рік. Міяма Кайто…… Виняток, який узагалі не мав би відповідати віковим критеріям відбору магії Шеллоу Вернал-сами. Я негайно взялася розслідувати цю аномалію — під назвою Міяма Кайто.
Щойно я побачила причину його прикликання, я одразу зрозуміла. Частинка магічної сили Куро була всередині нього, він мав потенціал стати істотою, якої прагнула Куро-сан. Ось чому його вдалося прикликати до цього світу, хоча прикликана особа мала бути віком лише 16–18 років.
Чесно кажучи, я була досить спантеличена тим, як з ним поводитися. Мати якості та бути здатним реалізувати їх — це дві різні речі…… Я не могла цілком повірити, що він здатен протистояти Куро-сан. Тож я вирішила встановити з ним контакт і оцінити його особисто. Немає нічого жорстокішого, ніж змушувати людину відчувати надію на те, чого ти не можеш виконати. Якщо я вирішу, що для нього це неможливо, я негайно відтягну його від Куро-сан. З цією думкою в голові я замаскувалася під людину й вийшла з ним на контакт……
— "……Хааах~~ Кайто-сан зараз має бути в Демонічному Світі, ха~~ Як нудно…… чекай, арее?"
Я здивувалася словам, які пробурмотіла, сидячи за прилавком пізнього дня.
"Нудно? Про що я говорю? Це звучить так, ніби я сумую за Кайто-саном, оскільки він не приходить……"
Минув приблизно місяць відтоді, як я почала спілкуватися з Кайто-саном під ім'ям Аліси. Спочатку я думала, що він навряд чи на таке здатен, але Кайто-сан виявився набагато кращим, ніж я могла собі уявити. Він привернув інтерес Шеллоу Вернал-сами та витягнув Іріс-сан із самотності. Я не думаю, що він це усвідомлює, але це були виняткові досягнення…… принаймні, достатні для того, щоб приголомшити мене й змусити змінити свою думку.
Якщо це Кайто-сан, він, можливо, зможе виконати бажання Куро-сан…… Ось до якого висновку я дійшла, і тому почала діяти за лаштунками.
"Якщо він збирається серйозно постати перед Куро-сан, йому знадобиться сильне серце…… Так, наприклад, до такої міри, щоб він не втратив себе, опинившись віч-на-віч з усіма Шістьма Королями……"
Ось чому я піддала його різноманітним випробуванням. Чи підкориться серце цієї людини, чи спотвориться воно…… Однак Кайто-сан залишався непохитним. Він міг хитатися, міг бути спантеличеним…… але, усе ще залишаючись непохитним, здобув довіру Мегідо-сана.
І це також стосується моєї довіри……
Я й справді не думала, що звичайний смертний зможе так сильно схвилювати моє серце. Мені подобається розмовляти з Кайто-саном, відчувати радість, навіть коли щиро заклопотаний Кайто-сан сварить мене, коли я роблю дурниці…… Сумувати за ним у ті моменти, коли Кайто-сана немає поруч.
"Хааах… Боже мій…… Я прожила вже дуже довге життя. Хто б міг подумати, що ця доросла "Я" відчує кохання…… Ти справді щось із чимось……"
У крамниці під час сутінків я почула, як відчиняються двері, і входить маленька тінь.
— Ласкаво просимо, Куро-сан.
— Уннн.
Це була Куро-сан. Від самого початку я розповіла їй, що спілкуюся з Кайто-саном під ім'ям Аліси. Навіть коли вона раніше приходила на нашу ділову зустріч, то правильно зрозуміла мої наміри й промовчала.
— ……Кайто-кун. Як він?
— Він склав випробування. У мене немає жодних претензій…… Ну, на мою думку, він уже склав його після четвертого випробування, а п'яте було просто чимось на зразок бонусу.
— ……Зрозуміло.
Почувши мою відповідь, Куро-сан мала неоднозначний вираз обличчя. Очевидно, вона розуміла, що означає звістка про успішне проходження Кайто-саном випробування.
— ……Куро-сан. Кайто-сан — це той, кого ти шукала.
— ……Це щось…… що я все ще не знаю……
— Ти й справді вперта, еге ж? Ну, нехай. Гадаю, мине зовсім небагато часу, перш ніж Кайто-сан…… опиниться перед тобою. І тоді він дістанеться до глибин твоєї душі, куди не змогли проникнути ні я, ні решта Шести Королів.
— [ ! ? ]
"Куро-сан виглядала так, ніби зараз розплачеться."
Є щось, чого вона шукала довгий час…… але втратила надію коли-небудь це отримати. Ні Куро-сан, ні я не могли цього здобути…… але тепер Кайто-сан наближається до цього настільки близько, наскільки це можливо. Можливо, якщо це Кайто-сан…… наявність такої слабкої надії, мабуть, змушує Куро-сан страждати більше, ніж коли-небудь раніше. Він з'являвся надто довго…… Довгі роки вона перебувала в ув'язненні своїх почуттів, і раптова пропозиція дива перед нею змушує її відхиляти його.
— ……Шалтір, що, як я…… "вб'ю Кайто-куна"…… Що ти робитимеш?
— ……Не те щоб я робила щось особливе.
Коли Куро-сан тихо мовила це мені, я також тихо відповіла.
— Якщо ти вб'єш Кайто-сана…… я тужитиму, шкодуватиму й гніватимуся…… я битимуся з тобою насмерть…… і ймовірно, "помру", бо не маю достатньо сили, щоб перемогти тебе.
— …………..
— У цьому немає нічого особливого. Якщо Кайто-сан помре, я теж помру, я не збиралася закохуватися без такого рівня рішучості.
— …………..
У відповідь на мої слова, сповнені рішучості, Куро-сан мовчала і нічого не казала. Куро-сан також розуміє. Вона також знає, що день, коли це станеться, не за горами……
"Що ж, що стосується мене, я думаю лише про те, що зробити, аби завоювати Кайто-сана…… Після цього я б зробила свій крок і змусила його бачити в мені також і жінку. Ну, досить думати про це на майбутнє."
Бо в певний момент, коли цей час настане, хочемо ми того чи ні…… відповідь прийде до нас сама собою.
"Кайто-сане…… я обожнюю вас. Ось чому, будь ласка…… Понад усе на світі я бажаю вам щасливого фіналу……"
————
<Примітки автора>
Куро: "………….. (Я просто була в настрої пробурмотіти купу крапок, але вона відповідає так серйозно!? Що мені робити, я ж не можу зараз сказати, що зробила таке обличчя жартома……)"
Що нового?:
— Куро — винуватиця, яка маніпулювала магічним колом.
— Кайто не мав бути прикликаним, але під час прикликання помінявся місцями зі старшокласником.
— Кайто було прикликано, тому що він мав якості, яких прагнула Куромуейна.
.
.
.
(П.П Аліса топ. Вона вперше закохалась, і вирішила що якщо той кого вона кохає, помре, вона піде за ним.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]