Розділ 137 - Можливо, це просто нижче її очікувань
Люди в робах, які перебували в місці, куди мене привели після викрадення, та Аліса, викрадачка, яка з якоїсь причини пішла й негайно повернулася…… атмосфера в цій кам'яній кімнаті стала невимовно делікатною.
Причиною цього, безсумнівно, була Аліса.
Вона мала бути тією, хто викрав мене, але з якоїсь причини тепер стверджує, що прийшла мене врятувати.
— Що, на вашу думку, ви робите!?
Після того, як людина в робі, відмінна від чоловіка, який розмовляв зі мною, викрикнула це, Аліса злегка помахала пальцем і заговорила.
— Хіба я вже не казала? Я тут, щоб урятувати Кайто-сана. А тепер готуйтеся.
— ……Я зрозумів.
— Босе?
Чоловік, який розмовляв зі мною раніше…… чоловік, якого називали босом, лише кивнув, поки всі інші все ще виглядали спантеличеними.
— Тобто ти хочеш сказати, що…… твоя робота була виконана, коли ти викрала його й доставила сюди, і ти вільна робити з ним усе, що заманеться після цього…… І якщо ми хочемо, щоб ти заплющила на це очі, ми мусимо заплатити більше грошей……
— …………..
Сказавши це роздратованим тоном, голосом, який здається спокійним, але в якому відчуваються нотки гніву, чоловік дістає з кишені мішечок із монетами й простягає його Алісі.
— ……Гаразд. Невигідно сперечатися з тобою тут. Ось 100 монет із білого золота. У тебе більше не буде претензій, правда?
— ……Е? У мене їх купа.
— Що—!?
Однак Аліса не прийняла білі золоті монети. Вона зникла, і перш ніж я це усвідомив, уже стояла просто переді мною. Змахнувши ножем у руці, вона перерізала мотузку, яка зв'язувала мене, і звільнила мене.
— ……У мене є звичка оцінювати людей, і я приймаю роботу лише тоді, коли мені пропонують плату, яка перевищує суму, яку я встановила для цілі…… і, на жаль, я не змогла встановити ціну для Кайто-сана.
— ……Що ти маєш на увазі?
Після того, як Аліса тихо сказала йому це голосом, який звучав гостро, чоловік запитав її, виглядаючи справді роздратованим. Аліса продовжувала стояти переді мною, дивлячись на людей у робах, і говорила далі.
— Ну~~ Я знаю, що це клопітно, але цей чоловік для мене важливіший за гроші, знаєте?
— ……Алісо?
— Я маю на увазі…… річ у тім, що ми з самого початку говоримо про різні речі, хіба ні?
— Різні речі?
Байдуже кажучи йому це й крутячи ніж однією рукою, Аліса випустила жагу до крові, сильнішу, ніж можна було б уявити з огляду на її маленьке тіло. Спостерігаючи, як чоловік робить крок назад, Аліса продовжила говорити ще холоднішим голосом.
— ……Чому я прийняла ваше прохання…… Це тому, що це було прохання про викрадення, а не про вбивство.
— …………..
— Якби це було прохання про вбивство через особисту помсту, ми могли б легко з цим покінчити…… Я б просто закінчила це "відрубанням вашої голови просто тут і зараз".
— [ ! ? ]
З холодом у голосі Аліса заявила, що якби отримане нею замовлення щодо мене було на вбивство, а не на викрадення, вона б убила його……
— Однак, якби це було викрадення, я подумала, що у вас були б спільники…… Тоді, навіть якби я вбила тебе просто тут, ви б просто скористалися іншими способами, щоб забрати Кайто-сана. Хіба це не було б ефективніше…… Ось чому я прийняла це замовлення.
— ……Це означає, що з самого початку ти……
— Так, я планувала знищити людей, які намагалися завдати шкоди Кайто-сану. І що з того?
— ……Алісо…… Ч-Чому?
— Ааа~~ Еееем, ви збираєтеся запитати про це?
Схоже, Аліса з самого початку планувала знищити всіх людей, які намагалися мене викрасти, і саме тому вона прийняла це прохання. Хоча мені приємно чути ці слова, я не знав, чому вона робить це для мене, адже, як вона казала раніше, я був для неї просто другом…… і саме тому я рефлекторно запитав. Після цього Аліса трохи збентежено замовкла, перш ніж повернутися до мене, чухаючи потилицю.
— ……Кайто-сан — оптимістична людина. Він легко довірився такій підозрілій особі, як я, сварить мене, бо справді турбується про мене, і допомагає мені в різних справах…… Він справді дуже добросерда людина.
— …………..
— Я думала, що я трохи зачерствіла людина~ ~. Ну, гадаю, ніколи не знаєш, що станеться в житті.
Сказавши це, Аліса знову подивилася на людей у робах, опускаючи руку з ножем у ній.
— ……Перш ніж я це усвідомила, я закохалася в нього.
— ……Е?
— Я знаю, що спочатку жартувала про це, але, як я й казала, я серйозно закохалася у вас, Кайто-сан! Мені подобається проводити час із Кайто-саном, отримувати від нього прочухана за дурість, і навіть якщо він приголомшений моєю дурістю, він усе одно доглядає за мною…… Бути з ним справді весело. Я закохалася в нього до такої міри, що….. подумати тільки, я могла б зробити все для нього, навіть якщо натомість нічого не отримаю.
— ……Алісо.
Незабаром після цієї заяви постать Аліси зникла…… і люди в робах впали, обливаючись кров'ю. Зі швидкістю, яку неможливо побачити неозброєним оком, Аліса розібралася з більш ніж десятком людей, перш ніж знову з'явитися зі зітханням.
— Ну…… Ось чому я не дозволю нікому зашкодити Кайто-сану. Тож…… гадаю, вам, хлопці, просто не дуже пощастило.
— Е-Еммм~~ Кайто-сане. В-Ви бува все ще розгнівані?
— ……Не те щоб.
— Ні, дивіться, за тих обставин було б швидше розібратися з ними, дозволивши їм один раз викрасти Кайто-сана. Я збиралася врятувати вас із самого початку!
— Я якось відчуваю, що були й інші способи зробити це, втім.
— Уггх……
Коли мене звільнили від пут, Аліса розгублено вибачилася переді мною.
Не те щоб я на неї гнівався, і насправді вона допомогла мені, та й я міг зрозуміти наміри Аліси й чому вона це зробила. Більше того, я був щасливий, коли почув те, що Аліса казала раніше. Однак я не знаю, як це чітко пояснити……. Я почуваюся розгубленим, і це переважно тому, що мені здається, ніби Аліса водить мене за ніс.
— Ні, ну, еммм~~ був інший спосіб, але…… це був найшвидший спосіб. Ось чому… Кайто-сан? Будь ласка, не гнівайтеся на мене.
— ……Я не гніваюся на тебе.
— Але хіба ви не дуєтеся!? Як я й казала, мені дуже шкода~~
"І справді, хоч це й може бути досить ганебно з мого боку…… Схоже, я зараз трохи дуюся."
Бачачи, як я відвертаюся, Аліса виглядала стурбованою, кланяючись знову й знову.
"Ні, ну, це правда, що скарги Алісі нічим не допоможуть, але……. перебувати в такій ситуації — це не смішно."
— Мууу, я зрозуміла. Я зроблю належне вибачення.
— ……Вибачення?
— ……Будь ласка, не повертайтеся сюди.
— Уннн?
Коли я нахилив голову через слова, які мовила Аліса, я почув клацання.
"Чи міг це бути звук того, як вона знімає свою оперну маску?"
Якраз коли це запитання виринуло в моїй голові, я відчув, як щось м'яке торкнулося моєї щоки.
————
————
— Нууу~
— Що—!?
Щось злегка вологе торкнулося моєї щоки…… Усвідомивши, що це були губи Аліси, я здивовано подивився на неї. Після цього Аліса, з обличчям червоним, мов яблуко, квапливо надягнула свою оперну маску назад.
— ……Т-Тож, будь ласка, пробачте мені вже…… Це мій перший поцілунок, зрештою……
— ……Е? Т-Так……
Рефлекторно кивнувши на слова, які мовила мені Аліса, я не міг позбутися здивування від поцілунку в щоку.
Дорогі мамо і тату — Зрештою, Аліса, схоже, із самого початку мала намір допомогти мені, і навіть моє невдоволення цим зникло в одну мить. Як би це сказати…… схоже, що навіть зрештою — Можливо, це просто нижче її очікувань.
————
У великому саду маєтку Лілія довірливо подивилася на людину перед собою й заговорила.
— ……Будь ласка. Кронос-сама, будь ласка, врятуйте Кайто-сана……
— Так, я знаю.
Почувши благання Лілії зі складеними, ніби в молитві, руками, Кронос спокійно кивнула й перевела погляд на двох богинь по обидва боки від неї. Дівчина з фіолетовим волоссям, що лежала на подушці, яка ширяла в повітрі, та жінка з довгим зеленим волоссям, частина якого була зібрана, а частина залишалася розпущеною спереду, що справляла спокійне враження.
— ……Позичте мені свою силу, Богине Долі, Богине Життя.
— Хааах….. Я не дуже люблю працювати…… Але, гадаю, мені варто просто думати про це як про превентивну інвестицію на випадок, коли Кай-чан зрештою підтримає мене.~~
— Цілком достатньо того, що ти готова вклонитися нам заради цієї особи…… Я вже прокинулася.
Трійка Верховних Богинь, які царюють у місці, найближчому до вершини Світу Богів. Отримавши прохання Лілії, Кронос негайно зібрала цих двох, аби врятувати Кайто якнайшвидше…… Прямо зараз Верховні Богині Світу Богів збиралися застосувати свою могутню силу, щоб допомогти одному чоловікові……
————
<Примітки автора>
Однак я все одно отримаю свою винагороду за замовлення.
І таким чином Аліса розібралася із ситуацією.
Верховні Богині…… Вони роблять увесь цей крутий вихід, але все вже скінчилося, знаєте?
.
.
.
(П.П Наскільки я пам'ятаю далі Аліса признається Кайто хто вона така, хехе. Все ж я вважаю Алісу топ тян тайтла.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]