Розділ 136 - Що, чорт забирай, верзе ця особа?
26-й день Місяця Води. Наступного дня після повернення з Демонічного Світу я зрештою вирушив до крамниці дрібничок Аліси з купленими сувенірами.
Я подумав, що все одно витрачу на них трохи грошей, тож замість сконів купив купу м'яса віверни.
Частина мене вважає, що це було з мого боку дещо наївно, але, як і очікувалося, я чомусь усе одно не міг просто відмахнутися від її прохання. Я не міг стримати посмішки, уявляючи, як очі Аліси засяють при вигляді моїх сувенірів, і як її крихітне тіло їстиме їх із неймовірним апетитом.
Останнім часом я бував тут так часто, що вулиця, якою я йшов, стала для мене цілком знайомою, але…… дорога попереду була оповита густим туманом.
"……Ні, зачекай. Хіба це не дивно? Зараз 10-та година ранку, це не той час, коли з'являється ранковий туман, і починаючи з цього, цей туман надто густий."
Королівська столиця Симфонії схильна до туманів…… це не те, що я б сказав. Я живу тут вже два місяці й ніколи раніше не бачив, щоб з'являвся такий туман. Дивна сцена викликала в мене моторошне відчуття й змусила зупинитися на місці.
Попри те, що зараз майже полудень, довкола панує тиша, підживлюючи тривогу в моєму розумі. І ось, якраз коли я насторожено оглядався довкола, навколо мого тіла з'явилося щось схоже на сяюче кільце…… але одразу ж після цього воно розлетілося зі звуком, схожим на розбите скло.
— Аря? Не лише Магія Ілюзій, а й Магія Стримування не працює, ха…… Це дивовижно, Кайто-сан.
— ……Аліса?
— Так~ ~ Це Аліса-чан. З поверненням, Кайто-сан. Я сумувала за вами.
З її знайомим голосом, що лунає з-за туману, з'являється Аліса.
Вона не була вдягнена у робочий одяг, до якого я звик, а була в чорному плащі, що приховував її тіло, і це дещо відрізнялося від атмосфери, яку вона зазвичай мала.
— ……Чому ти тут?
— Я просто вийшла подивитися, чи зможу зустріти Кайто-сана, і що б ви думали, я влучила в саму точку. Ну~ ~ Відчувається, ніби це доля, чи не так?
— ……………..
"Цікаво, чому…… Тон Аліси такий самий, як і завжди, але він якось звучить холодно…… і відчувається жахливо моторошно."
— Тож, тож, поки не прибув сильний охоронець Кайто-сана, давай закінчимо розмову…… Кайто-сане, ви не проти, якщо я викраду вас на якийсь час?
— ……Ха? Щ-Що, чорт забирай, ти……
— Насправді самою торгівлею всілякими товарами я не можу заробити собі на життя, тому маю ще одну роботу. Як би це назвати…… мабуть, можна сказати, що я займаюся підпільною торгівлею? Щось у цьому роді. І буквально днями мені надійшло дуже ласе замовлення…… викрасти вас.
— Що—!?
Щойно вона це сказала, як наступної миті Аліса вже стояла переді мною, а лезо ножа опинилося біля самої моєї шиї. Ніж завис на ідеальній відстані — ще трохи, і він торкнувся б моєї шкіри, — а його тьмяний блиск змушував мене відчувати моторошне напруження.
— Тож, Кайто-сан…… заради моїх кишенькових грошей, будь ласка, дайте мені викрасти вас. Давайте втечемо в ім'я кохання, щось таке…… е, аря?
— ……………!?
— ……Ви навіть маєте захисну магію, яка автоматично спрацьовує проти зловмисних атак?
— Е?
Коли я подивився на своє тіло у відповідь на ці слова, перед ножем Аліси…… тонка чорна плівкоподібна речовина з'явилася навколо мого тіла перш ніж я це усвідомив.
"Якщо подумати, здається, Лілія-сан казала, що на намисто Куро була накладена захисна магія."
— Ґах!?
Магія, яка автоматично захищає від зловмисних атак, змусила мене відчути трохи полегшення в той момент, коли я дізнався про її існування, але я відчув сильний удар у потилицю, і незалежно від моїх намірів, моє тіло втратило силу.
— Ну, тоді я не використовуватиму магію. Мені просто потрібно приховати свій ворожий намір і змусити вас знепритомніти~~
— ……А……лісо.
— На добраніч, Кайто-сан. Не хвилюйтеся, я ніжно віднесу вас туди.
Голос, який я почув у той момент, коли моя свідомість вже збиралася зникнути, був настільки невідповідним ситуації…… звучачи так само ніжно й м'яко.
Легко несучи непритомного Кайто під пахвою, Аліса перестрибнула з одного даху будівлі на інший.
— Тож, якщо все й надалі йтиме так само, мені залишиться лише доставити його туди — і замовлення буде виконано…… Хоча, гадаю, все не буде так просто, ха~~
У той момент, коли Аліса пробурмотіла це, спалах світла пройшов крізь густий туман.
Ухилившись від цього променя світла, трохи змістивши обличчя вбік, Аліса важко зітхнула.
Ніби підтверджуючи її слова про те, що все буде непросто…… навколо неї здійнявся сильний вітер, розвіявши туман, що заважав їй бачити.
І коли туман розвіявся, навколо даху, де стояла Аліса, опинилися шість тіней.
— ……Це було швидше, ніж я думала. Зрозуміло, магічний інструмент надсилає аварійний сигнал, ха……
— Відпусти господаря, нахабна негіднице!
— Ого-го!? Лякаєш……
За кілька метрів від Аліси стояли Лілія, Лунамарія, Зіг, Аніма, Ета й Тета…… Шестеро людей, які поспішили сюди після того, як Зіг активувала Магічний Інструмент, що подав аварійний сигнал, щойно вона втратила Кайто з поля зору в тумані, тепер дивилися на Алісу гострими поглядами.
Однак, хоч Аліса й каже, що їй страшно, схоже, вона зовсім не збентежена.
— Чому ти…… Хіба ти не подруга Кайто-сана?
— Він мій друг. Мені подобається Кайто-сан, він мені справді подобається…… але те, що він мені подобається, це одне, а моя робота — це інше.
Бачачи Алісу, яка не втратила своєї відчуженості у відповідь на тихі слова, Лілія виглядала роздратованою.
— ……А ти досить безтурботна, ха? Ти справді думала, що тобі це просто так минеться?
— Цікаво~ ~?
Лунамарія висловала їй попередження…… Зрештою, зараз Алісу оточують шестеро людей, і чисельна перевага на їхньому боці. Однак, поки Аліса тримала Кайто під пахвою…… Потужна атака зашкодить йому, тому вони не можуть необачно атакувати її.
І, що найіронічніше, Ета, яка чудово вміє завдавати точних ударів, не могла повною мірою продемонструвати свої здібності. Її зброя була пошкоджена під час попередньої сутички із Зіг, а від атаки списом, який вона винесла з маєтку Лілії, Аліса щойно без особливих зусиль ухилилася.
У тиші, що, здавалося, різала шкіру, шестеро людей протистояли одній нерухомій постаті…… І саме Аліса першою порушила цю тишу.
— ……20 монет із білого золота.
— ……Е?
— ……18, 25, 43…….
— Що, чорт забирай, ти……
Аліса, яка почала казати це Лілії та іншим, вказуючи на них по черзі, змусила Лілію запитати із сумнівним виразом обличчя.
— Ну~ Насправді я маю звичку оцінювати людей. Цього разу я оцінювала вас лише за бойовими здібностями, але ви всі досить впливові особи~ ~ Тож мені нечасто доводиться використовувати білі золоті монети, щоб визначити "вартість" людини.
— ……Це взагалі не звучить приємно.
Почувши Алісу, яка, як завжди, говорила таким тоном, ніби могла проковтнути людину живцем, Зіг кинула на неї неймовірно холодний погляд — такий, якого від неї зазвичай годі було очікувати.
Попри ці гострі погляди, Аліса продовжувала говорити, наче зовсім не вагалася.
— ……У мене є дві вимоги, коли я беруся за роботу. Перша — я в хорошому настрої. Друга — мені пропонують винагороду, яка перевищує цінність, яку я встановила для цілі.
— ……І що ти маєш на увазі під цим?
— Ну~ ~. Що я маю на увазі~ ~ так це те, що мені не варто битися з вами всіма на основі тієї плати, яку я отримую за це замовлення.
— Це означає, що ти здаєшся?
— ……Ні. Прикро, що інтереси кожного…… мої та ваші взагалі не збігаються…… ось що я маю на увазі цими словами!
— [ ! ? ]
Одразу після того, як вона це сказала, Аліса відпустила руку, що тримала Кайто.
Місце, де стояла Аліса — це дах двоповерхового будинку, і якщо непритомний Кайто впаде на землю, він не залишиться неушкодженим.
Ось чому шість із них втратили фокус на ній у той момент. Вони перевели погляд на падаючого Кайто й випустили Алісу з поля зору.
Одразу після цього постать Аліси зникла, а шість із них були відкинуті геть.
Однак шість із них також є здатними істотами, оскільки їм вдалося захиститися від атаки Аліси в одну мить.
Після цього Аліса стрибнула вниз швидше за падаюче тіло Кайто, ловлячи його тіло з усмішкою.
— Ну~ ~ Як дивовижно. Щоб ви відреагували навіть на це…… Однак мені вдалося розірвати дистанцію з вами, ха.
— !? Це погано! Вона планує втекти!!!
Лунамарія, яка першою помітила, що задумала Аліса, закричала, і всі шестеро миттю зайняли бойові позиції та кинулися навздогін за Алісою…… Але наступної миті Аліса знову зникла й з'явилася вже на значній відстані від них.
— ……Це неможливо для жодного з вас. Якщо раніше ви не могли встежити за моїми рухами, то вам мене не наздогнати.
— Що—!?
— Хіба я вам не казала? Наші інтереси взагалі не збігаються…… Я знаю, що всі ви зробите все можливе, щоб перемогти мене й забрати Кайто, але…… я нічого не отримаю від бійки з такими сильними опонентами, як ви всі. Тож я збираюся втекти.
— Заче—– Що!?
Байдужим тоном промовивши це, Аліса усміхнулася Еті, яка намагалася її наздогнати, але невдовзі її постать розпливлася, і перед Етою з’явилося десять Аліс.
— Магія Ілюзій!?
— Що ж, тоді побачимося пізніше~~
Клони, створені її Магією Ілюзій, заговорили одночасно й утекли з високою швидкістю в різних напрямках.
Однак Лілія-сан та інші не збиралися просто так відпустити Алісу.
Оскільки вони досвідчені воїни, всі вони лише обмінялися поглядами, перш ніж негайно розділитися, щоб переслідувати Алісу.
Швидші Лілія, Зіг, Лунамарія та Ета переслідували по дві Аліси кожна, тоді як трохи повільніші Аніма й Тета переслідували по одній.
Щоб урятувати Кайто за будь-яку ціну……
І щойно всі шестеро кинулися переслідувати Аліс у різних напрямках…… у провулку за кілька метрів від них простір спотворився, і з нього з’явилася "справжня" Аліса.
— ……Усі вони надто чесні. Ну, обман — це моя парафія, зрештою.
Пробурмотівши це собі під ніс, Аліса знову зникла, мов дим.
Коли я розплющив очі від слабкого світла, яке відчув, я опинився в абсолютно незнайомому місці.
Кам'яна кімната виглядала як в'язниця, і в кімнаті було близько 10 людей у робах.
Я чесно думав, що ситуація не з хороших, але…… схоже, моє тіло прикуте до стільця і я не міг рухатися.
— Оя? Кайто-сан, ви прокинулися?
— ……Алісо…… Це місце?
— Це схованка мого замовника.
Аліса, яка з'явилася з-за постаті в чорній робі, заговорила до мене у своєму звичайному тоні, без жодних натяків на тривогу.
"Якщо подумати, вона справді казала, що викраде мене…… Це означає, що ситуація повернулася в найгірший бік, ха……"
— Приємно познайомитися, Міяма Кайто-сан…… Я б безумовно хотів познайомитися з вами краще.
— ……Тоді ви могли б принаймні показати своє обличчя……
— Я б хотів, але у мене є свої проблеми, з якими доводиться мати справу…… і я не можу дозволити собі показувати своє обличчя.
Один із людей у робах…… чоловік, судячи з голосу, заговорив до мене, але я не настільки безтурботний, щоб дружити з кимось у такій ситуації.
"Однак той, хто перебуває в абсурдно невигідному становищі з точки зору ситуації — це я…… Я не можу казати нічого дивного й провокувати їх."
— Тож тепер…… Давайте перейдемо відразу до справи. Я впевнений, що ви вже здогадалися, але ми...
— Ааа~~ Можна мені одну хвилинку?
— ——- Що таке?
Чоловіка, який збирався оголосити свою мету, говорячи так, ніби він якась важлива особа, перебила Аліса.
"Ця особа справді взагалі не вміє зчитувати атмосферу……"
— Як тільки я доставлю Кайто-сана сюди, моя робота виконана, правда? Тоді, чи не могли б ви швидко віддати мені мою плату?
— ……Так, твоя правда. Ось тридцять монет із білого золота, які я тобі обіцяв.
— Так, так…… дайте-но подивитися сюди…… Так, це справді так, як ви й казали.
"Схоже, винагорода, яку Аліса отримує за моє викрадення — 30 монет із білого золота."
"Це було б близько 300 мільйонів єн…… Я не впевнений, це багато чи мало, але це, схоже, моя ціна в очах Аліси."
Я не впевнений, чи розкусила вона мої складні почуття, але вона повернулася до мене й злегка помахала рукою.
— Кайто-сан, ви гавкаєте не на те дерево. Не спрямовуйте свою образу на мене. Це просто моя робота. Крім того, ми з вами просто друзі…… Це не так, ніби ми сім'я чи коханці, це лише межі наших стосунків.
— ……Так, твоя правда……
— Що ж, тоді я йду додому~~
Сказавши ці сухі слова, Аліса повернулася до мене спиною й пішла до єдиних дверей у кімнаті.
"……Це відчувається справді болісно. Однак це безумовно не допоможе, якщо я скаржитимуся Алісі."
"Я сварив Алісу за купу речей і навіть бив її…… Я думав, що вона приємна подруга…… хтось, із ким я можу почуватися комфортно, хтось, кому я можу довіряти, але, гадаю, все це лише моє враження."
"Для Аліси я просто друг, який постійно пиляє її……"
— ……Алісо.
— Що таке?
— ……Не витрачай швидко всі свої гроші цього разу.
— ……Я подумаю про це.
Сказавши це, Аліса зачинила двері.
"Боляче…… але я не можу просто продовжувати думати про це. Відклавши Алісу вбік, мені потрібно подумати про ситуацію просто зараз."
— Тож тепер давайте повернемося до теми…… Ааа, марно чекати, що хтось вам допоможе. Ця кімната зроблена з особливої руди, яка не дає магічній силі просочуватися назовні. Крім того, це місце знаходиться далеко від міста…… Тут немає нікого, хто міг би вам допомогти.
— …………………….
"Цікаво, що зараз станеться? Вони збираються мене катувати?"
"Біль — це якось…… те, чого я не хочу."
Розпач, схожий на покірність, закрадався в мій розум, і моє тіло починало трохи тремтіти.
Уявляючи, що має статися, я майже мимоволі заплющив очі…… але двері кімнати розтрощилися з гучним тріском.
— Що—!?
Чоловік і люди в робах теж, схоже, були приголомшені й повернулися до дверей. Коли я поглянув туди…… з-за хмари пилу з’явилася людина, яку я найменше очікував тут побачити.
— І ось чому…… Я тут, щоб допомогти вам! Кайто-сан!
— ……Ха?
Зробивши позу під музику, що звучала наче фоновий вихід, Аліса, яка мала б вийти за двері раніше, з'явилася знову.
З якоїсь причини, втім, вона казала речі на кшталт того, що вона тут, щоб урятувати мене чи щось таке……
— Щ-Що…… Що, на вашу думку, ви робите!?
— Ну~~ Розумієте, я отримала трохи додаткових грошей сьогодні~ ~, тож я думала про те, щоб піти на вечерю з моїм Кайто-саном, який зазвичай мені допомагає. Однак що це!? Кайто-сана викрали погані люди!? Ось чому я прийшла в божевільному кидку, щоб урятувати Кайто-сана!
— ……Що?
— А тепер тримайтеся, викрадачі! Я змушу вас шкодувати про те, що ви викрали Кайто-сана!!!
"Ні, ти єдина, хто здебільшого здійснив це викрадення……"
Дорогі мамо і тату — Нещастя приходить у часи, коли ми найменше цього очікуємо, і сьогодні мене викрали. Це мав бути критичний момент, і хоча я не знаю, чого вони хочуть…… Хоча я справді не знаю, чого хочуть ці люди…… Мої думки та думки викрадачів об'єднані в одному — Що, чорт забирай, верзе ця особа?
————
<Примітки автора>
Серйозна-Семпай: "Нувааааааахххххх!?"
Хто б міг подумати, що це перетвориться на драму із самопорятунком, ха?
.
.
.
(П.П Аліса як завжди на свої хвилі, приколістка ще та аххаахха.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]