Розділ 131 - Тут існує полігамія
Після того як я прийшов відвідати дім Іріс-сан, одне за одним на мене почали сипатися різні випробування, і хоча я вже був виснажений від сорому через усі ці щасливі випадковості, здавалося, що мій розум був геть виснажений. Побачивши, наскільки я змучився, Іріс-сан почала хвилюватися й запропонувала мені лягти спати трохи раніше.
"Це правда, що я ментально не здатен усе це витримувати…… але це переважно через те, що моє серце занадто сильно калатає поряд із Іріс-сан, і якщо я не заспокоюся хоча б на якийсь час, я, можливо, взагалі не зможу з нею розмовляти певний час."
Вирішивши погодитись на пропозицію Іріс-сан, я прямую до кімнати, яку вона збиралася мені виділити.
Кімната, яку приготувала для мене Іріс-сан, була…… чесно кажучи, абсурдно великою. У центрі кімнати, яка була настільки величезною, що можна було подумати, ніби це приймальна зала, стоїть ліжко, прикрашене з сяючою розкішшю, і здається, вона спеціально вийшла й купила його для мене. Мені було ніяково через те, що для мене приготували таке розкішне ліжко, тож коли я запитав у Іріс-сан, чи не коштувало це їй чималих грошей……
— ……Якщо тобі потрібно…… щось ще…… я піду куплю.
— ……А, ні, у мене все гаразд.
Коли Іріс-сан дістала гору білих золотих монет із спокійною усмішкою на обличчі, я негайно похитав головою.
"Що це за шалена сума грошей!? Іріс-сан, ви насправді неймовірно багаті!? Н-Ні, якщо подумати, це цілком зрозуміло: вона ж побудувала такий замок, а я чув, що в цій місцевості можна видобувати дуже рідкісні дорогоцінні камені. Можливо, саме так вона й заробила всі ці гроші."
У будь-якому разі, мені довелося спати на цьому розкішному ліжку, і подякувавши Іріс-сан, я ліг на м'який футон…… І, схоже, я був настільки втомленим, що навіть не помітив цього, бо, ніби мене затягнуло в провалля, я відчув, як моя свідомість миттєво поринула в сон.
Цікаво, як довго я спав, але я повільно розплющив очі, відчуваючи якесь затишне тепло, що обіймає моє тіло. Намагаючись повільно піднятися в тьмяно освітленій кімнаті з слабким світлом Портативного Магічного Інструменту Освітлення…… я закляк, коли відчув, що щось схопилося за мій одяг.
"……Це просто моя уява? Просто в мене дуже погане передчуття…… Не може бути… не може бути, щоб це було те, про що я думаю, правда?"
Відчуваючи, як моє серце гучно калатає, я повільно скинув ковдру, яка мене накривала……
— ……Нууу……
Там була Іріс-сан, яка спала, притиснувшись до мене й стискаючи своїми маленькими ручками частину моєї нічної піжами на грудях. Я не знаю, коли вона прослизнула до мого футону, але Іріс-сан мирно спала, уткнувшись обличчям у мої груди, її подих лоскотав мою шкіру, і я відчув, як температура мого тіла раптово піднялася.
Більше того, це ще не все…… На Іріс-сан була…… бебі-долл…… Тонка синя бебі-долл пасувала до тендітної та чарівної атмосфери Іріс-сан, роблячи її схожою на милу фею, але найголовніше — тканина цього одягу була тонкою та трохи прозорою.
— ……Ковть……
Я виразно почув, як важко ковтнув слину, коли побачив її такою звабливою та беззахисною. Її сонне обличчя було таким беззахисним і милим, що навіть людина, яка недолюблює її через її магічну силу, напевно визнала б, наскільки вона мила уві сні. А коли перед тобою не просто хтось, хто тобі не подобається, а неймовірно красива дівчина, яка зазвичай сама чарівність, та ще й та, до якої ти відчуваєш щось близьке до кохання…… руйнівна сила такої картини просто не піддається уяві.
"Не буде перебільшенням сказати, що переді мною зараз ангел, але перед нею моїй голові так гаряче, що я взагалі не можу мислити спокійно."
Попри це, я відчайдушно намагався зберігати здоровий глузд, але Іріс-сан, яка спала, простягнувшись у мій бік, раптом щось пробурмотіла уві сні.
— ……Нуууу…… Кайтооо……
Її солодкий, звабливий голос сколихнув мій розум, ніби хтось щойно гепнув мене по голові бейсбольною билкою.
"Т-Трохи торкнутися ж має бути нормально, правда……"
Щойно моя рука мимоволі потягнулася вперед услід за цими думками, я щосили ляснув по ній іншою рукою.
"Зачекай, зачекай, зачекай! Про що, в біса, ти думаєш!!!? Торкатися сплячої жінки без дозволу, незалежно від того, наскільки я їй подобаюся, це найгірше, що може зробити чоловік…… ні, людина! Охолоди свою голову!!!"
Я відчайдушно вчепився за свій глузд, який ось-ось мав зникнути, і відтягнув руку.
"Чесно кажучи, нинішній вигляд Іріс-сан справді змусив би будь-кого пускати слину, але…… я не можу зрадити Іріс-сан, яка також довіряє мені. У будь-якому разі, як довго я збираюся на неї дивитися!? Просто забудь, що вона прослизнула сюди, і накрий її тіло ковдрою назад!!!"
У розпал моїх заплутаних думок мені вдалося знову натягнути ковдру…… Якраз у цей момент я побачив, як щось тьмяно блиснуло на обличчі Іріс-сан.
— ……Я не хочу…… бути…… самотньою.
— ………………..
"Я не знаю, що їй сниться. Однак для цієї людини…… Страх самотності справді є тим, що переслідує її вже дуже давно."
Коли я побачив сльозу на обличчі Іріс-сан, я відчув, як мої раніше невиразні емоції набувають форми всередині мене. Я не хочу…… щоб Іріс-сан сумувала. Я хочу, щоб на її обличчі завжди була усмішка. Іріс-сан володіє силою, яка близька до вершини цього світу, але вона не є ні непереможною, ні такою, яку неможливо поранити…… Ось чому я хочу захистити її серце. Я хотів захистити її від відчуття самотності, яке все ще вкорінене в її серці…… Я чітко відчув це у своєму розумі.
Повільно я підніс руку до обличчя Іріс-сан і обережно витер її сльози. Після цього Іріс-сан, схоже, зреагувала на мою дію і повільно розплющила свої червоні рубінові очі.
— ……Хммм…… Кайто?
— А, вибач. Я розбудив тебе?
— ……Все гаразд…… Доброго ранку…… Кайто.
— Доброго ранку.
Бачачи усмішку на губах Іріс-сан, ніби вона відчула полегшення, побачивши моє обличчя, я усміхнувся їй у відповідь.
— Іріс-сан, тепер, коли ви прокинулися, може, займаємося чимось?
— ……Е?
— Я чув, що тут багато книжок, і я хотів би їх переглянути. Також є те місце, де можна видобувати дорогоцінні камені, правда? Якщо ви не проти, можете відвести мене туди?
— ……Кайто.
— У нас у запасі є ще щонайменше два дні…… Оскільки ми разом, давай добряче розважимося. Давай зробимо багато речей разом. Давай побачимо багато всього разом! Що думаєте?
— . . . . . . ! ? ! ?
Я не знаю, чи відчула вона думки, закладені в моїх словах, але Іріс-сан подивилася на мене зі сльозами на очах. Це були зовсім інші сльози, ніж ті, які вона проливала уві сні мить тому, бо ці сльози хлинули навіть коли вона виглядала щасливою…… і ніби натягнутий лук, вона підстрибнула з м'якого футону прямо на мене.
— І-Іріс-сан!?
— ……Кайто…… я кохаю тебе.
— [ ! ? ]
Ці слова вже звучали багато разів раніше, але я відчуваю, що цього разу все було інакше…… Її голос, її думки неймовірно струсонули найглибші струни мого серця.
— ……Навіть сильніше, ніж коли ми вперше зустрілися…… набагато сильніше…… я кохаю тебе…… набагато сильніше……
— ……Іріс-сан.
— ……Більше за будь-кого…… і більше за будь-що…… у світі…… я кохаю тебе…… Кайто.
— ……………..
Ці слова, які вона вимовила, сильно сколихнули моє серце. Якщо вона вже сказала стільки, то яким би дурнем я не був, я це усвідомлю.
"Зрозуміло, я…… я починаю закохуватися в Іріс-сан. Ніжна й сильна, і водночас якась тендітна та чарівна. Це неможливо…… щоб я не був щасливим від цього. Але водночас це робить мене дуже сумним."
"Якщо мова йде про Іріс-сан…… Мені не потрібно запитувати себе, подобається вона мені чи ні, бо вона мені подобається. Але навіть так, та, хто займає найбільше місця в моєму серці — це Куро. Ось чому я мушу сказати їй це…… Якщо я залишатимуся двозначним, це буде неввічливо щодо Іріс-сан."
— ……Іріс-сан. Я……
— ……Я знаю.
— Е?
— ……Що тобі найбільше подобається…… Куромуейна…… я права?
— ……Чому……
— ……Я знаю…… якщо це стосується…… мого коханого Кайто…… я це знаю.
— …………….
Бачачи обличчя Іріс-сан, яка усміхалася, кажучи це, я відчув щемливий біль у глибині серця.
— ……Я…… кохаю Кайто…… який також кохає Куромуейну…… ось чому……
— [ ! ? ! ? ]
"Боляче…… Це неймовірно боляче. Однак це те, що я мав сказати в певний момент…… поки що незручно казати, що мені подобаються і Куро, і Іріс-сан. Це те, через що мені доведеться пройти в певний момент……"
— ……Ось чому…… я…… незалежно від того, "якою за рахунком я буду"…… буду згодна на це.
— …… Ееех?
"А-Арее? Зачекайте хвилинку, слова, які вона каже, повністю відрізняються від того, чого я очікував!? Чи не могли б ви зачекати хвилинку!? Навіть якщо це лише 10 секунд, будь ласка, дайте мені подумати!!!"
У відповідь на зізнання Іріс-сан я намагався сказати їй, що відчуваю, але…… Здається, вона розкусила це й підтвердила мої почуття. А потім, після цього, вона заявляє, що їй байдуже, якою за рахунком вона буде…… Це так, ніби в цьому немає жодного сенсу.
— ……Н-Ні, але, емм…… це було б невірно з мого боку……
— ……Е? ……Чому?
— ……Ась?
"А-Арее? Це справді дивно. Чомусь реакція Іріс-сан зовсім не схожа на реакцію людини, яка не може опиратися власним почуттям чи щось таке…… Вона ніби щиро не розуміє, чому я так думаю. Щ-Що, в біса, відбувається? Н-Невже……. ми просто по-різному розуміємо ситуацію?"
— Емм, Іріс-сан. Можна поставити вам одне запитання?
— ……Уннн.
— Чоловік зазвичай одружується лише з однією жінкою, правда?
— ……Чому?
— Чому, питаєте ви…… Хіба це не нормально?
— ……Е? ……Є деякі відмінності…… між чоловіками…… але чоловік зазвичай…… одружується приблизно з "4 або 5 жінками", хіба ні?
— ……Ха?
— ……Є деякі люди…… які одружуються лише з однією людиною…… але вони дуже…… рідкісні.
— Еееееххх!?
"Е? Чоловіки зазвичай одружуються з чотирма або п'ятьма жінками тут? Що це за бісівщина, це так звана полігамія?"
— Е- Емм, хіба це не те, що роблять лише дворяни?
— ……Соціальний статус не має значення…… Усі так роблять…… Є навіть такі, хто одружувався…… аж із…… 20 людьми.
— ……Серйозно?
— ……Уннн.
"З-Зрозуміло…… Ось чому вона виглядала такою здивованою, і ось чому вона просто підтвердила це, коли дізналася, що мені подобається Куро."
Дорогі мамо і тату — Я виявив, що починаю відчувати, ніби Іріс-сан важлива для мене, але мої почуття до Куро були більшими, і хоча вона могла б заплакати, я намагався сказати це Іріс-сан, але…… просто Іріс-сан сказала мені, що в цьому іншому світі — тут існує полігамія.
————
<Примітки автора>
Кайто починає закохуватися в Іріс…… Відклавши це вбік…… <Полігамія>
Серйозна-Семпай: "КОКОДАЙООООООО!?" ……Ти все ще живий, ха, ти, чіпкий капосний тип……
І таким чином, це показує, чому ця новела — гарем! Тут не буде жодного лайна з любовними трикутниками, і не буде нікого, хто б зі сльозами тягнув Кайто за одяг, спостерігаючи, як він іде геть! Такий серйозний розвиток подій тут не дозволений!
.
.
.
(П.П Автор цим розділом відповів який тип гарему в цьому творі, тут легальний гарме, де дівчата відносяться до цього нормально і тд, і навіть раді новим подругам і тд... хд.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]