Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 129: Хоча моя голова зараз не вибухне

Том 1

Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 129 - Хоча моя голова зараз не вибухне!?

Завітавши до замку Іріс-сан, як і обіцяв їй раніше, я опинився в значно складнішій ситуації, ніж будь-коли досі.

Коли я перевів погляд, то побачив Іріс-сан, яка, оголена, ширяла в повітрі й наближалася до мене. Її білосніжна шкіра була на видноті, а серцебиття стало настільки гучним, що я міг його почути.

Іріс-сан не була загорнута в рушник чи щось подібне. Вона лише тримала рушник перед собою, наче вибачаючись за те, що сталося, і через це він прикривав лише найінтимніші місця.

— І-Ір-Іріс-сан!?

— ……Уннн? ……Що таке?

— Щ-Щ-Що ти тут робите!?

— ……Що ти питаєш…… Я тут…… щоб прийняти ванну…… разом…… із Кайто.

"Аааааахххх!? Не нахиляй голову! Рушник же сповзе! Я ж зрештою побачу те, чого не повинен бачити, розумієш!?"

"Або точніше, як довго я збираюся ось так на неї дивитися!? Швидко відведи очі, бовдуре!?"

Відчайдушно змушуючи своє тіло розвернутися, я якось спромігся відвести погляд від Іріс-сан.

Потім, стоячи спиною до Іріс-сан, я в паніці продовжив говорити.

— Я-Я вийду!

— ……Не треба.

— Еее? Що!?

— ……Якщо ти як слід…… не розслабишся у ванні…… твоя втома не зникне.

"Арее? Це дивно…… Щойно, здається, Іріс-сан опинилася просто позаду мене, злегка притиснувши долоні до моїх плечей, поки сварила мене. Я не відчуваю, аби вона взагалі прикладала хоч якусь силу в руках…… але моє тіло навіть смикнутися не може!? Важко уявити, судячи з її вигляду, але вона й справді один із безглуздо могутніх королів, ха? У будь-якому разі, так мені не втекти. Залишається тільки підготуватися…… Звільнити розум і міцно тримати своє серце під контролем…… Зберігай спокій…… Зберігай спокій……"

Поки я намагався вгамувати своє хвилювання, я почув звук того, як Іріс-сан занурюється у ванну.

— ……Хннн….. Фуааахх……

"Чи не могли б ти припинити видавати такі еротичні звуки там, будь ласка!? Я відчуваю, як мої мізки щойно спеклися і щось ось-ось увірветься, розумієш!?"

— ……Приємно.

— Т-Т-Так і є……

"Ававава, що мені робити!? Вона сідає поруч зі мною так, ніби це само собою зрозуміло, її голос звучить якось еротично, і хоч я й намагаюся не дивитися на неї, мої очі мимоволі…… Її шкіра справді біла!? І чому її плечі виглядають такими крихітними!? Д-Д-До того ж…… вона зібрала волосся в хвіст!? Очевидно, Іріс-сан зібрала волосся у хвіст, щоб воно не намокло у ванні, тож потилиця та шия, які зазвичай приховані її довгим волоссям, тепер відкриті, а її шкіра, яка трохи почервоніла, прекрасна, наче витвір мистецтва."

Я відчував, що справді збожеволію, якщо й далі мовчатиму, тому, сподіваючись, що ми заговоримо про щось, на що я зможу переключити увагу, я пробурмотів.

— І-Ір-Іріс-сан…… Гм, ееем…… А т-тобі не соромно?

"Зачекайте, що за нісенітницю я несу!? Це нікуди не годиться, вона тепер повністю тремтить, мені здається, я спрямував ситуацію в ще гірший бік цією спробою відвернути увагу від теми."

Почувши мої слова, Іріс-сан заговорила, злегка почервонівши та опустивши погляд.

— ……Коли мене бачать інші люди…… це не те, що мені подобається, але…… якщо це Кайто…… я не проти.

— [ ! ? ! ? ]

"В-Вона прийшла сюди вчинити вбивство…… Вона повністю прийшла сюди, щоб знищити мій глузд!? Вона занадто мила, і ця милість занадто близько до мене…… Думаю, це неминуче, що я зрештою побачу якісь деталі… Ні, ні!? Досить валяти дурня…… Незалежно від того, наскільки я подобаюся іншій стороні, думати про те, щоб добре її роздивитися, коли я навіть не відповів на її почуття — це просто найгірше! Заспокойся, все в порядку…… Припини опускати погляд. Не рухай тілом необачно. Не будуй жодних дивних фантазій…… Добре, все буде в порядку!"

— ……Кайто.

— Що-!?

— ……Уннн?

— І-І-Ір-Іріс-сан!? Т-Т-Т-Твоя рука!?

Однак, ніби випробовуючи мою рішучість, Іріс-сан взяла мене за руку під водою й ніжно стиснула її.

"Неймовірно м’яке відчуття між її руками…… і щось трохи тверде, що злегка виступало між ними…… Ц-Це, емм, хіба це не……"

— ……Я справді…… рада, що…… Кайто прийшов…… сьогодні.

— ………………

"Слова, які промовляє Іріс-сан, взагалі не доходять до мого розуму. Мій глузд на межі краху, і всі мої нерви зосереджені на квітковому ароматі, що лине від Іріс-сан, та її м'якій "щоці" на моєму плечі. Я відчуваю, як кров припливає до голови, і рука, яку не тримає Іріс-сан, починає несвідомо рухатися……"

— ……Я думала…… що ти не…… прийдеш.

— ……Е?

Її самотній голос, який сказав це, зупинив мою руку, що збиралася рушити.

— ……Я вірила…… що Кайто…… не така людина…… але…… все одно…… хвилювалася.

— ……Іріс-сан.

— ……Ось чому…… коли ти справді прийшов…… це змушує мене почуватися щасливою…… Коли Кайто тут…… відчувається тепло.

— ………………..

Іріс-сан, яка виглядала щасливою, притулившись до мене…… Відчуваючи самотність, яку вона так довго носила в серці, я щосили ущипнув себе за стегно вільною рукою.

"Почуття, які має Іріс-сан, такі чисті й прекрасні. Просто бажання бути в контакті з іншими, прагнення відчути їхнє тепло…… Її еротичність не прорахована, як у Кріс-сан, вона просто підходить до мене, щиро бажаючи бути поруч. Мабуть, саме тому моє серце б'ється так швидко. І саме тому було б неправильно нещиро відповісти на такі чисті почуття…… Я не хочу робити нічого, що зрадило б почуття Іріс-сан. Тож наразі я мушу відчайдушно триматися…… Тримайся, я!"

— ……Тож, ем…… Чому ми в такій ситуації?

— ……Я помию…… твою спину…… і допоможу тобі вимитися.

— ……Т-Так.

"Як, чорт забирай, це сталося? Я не знаю, як далеко Бог має піти, випробовуючи мене, поки не буде задоволений…… але я не можу не думати, що він серйозно намагається знищити мій глузд."

[Я ж нічого такого не роблю?]

"Мене тут відволікають, тож заткнися там, безмізка Богине."

Я огризнувся на безмізку Богиню, яка відповіла на мої внутрішні думки так, ніби це було очевидно, але саме в цей момент я відчув, як щось схоже на губку торкнулося моєї спини.

"Я не впевнений, чи існують губки в цьому світі, але, здається, в цьому світі є щось подібне, що використовується для миття тіла, коли приймаєш ванну. Як вони там називаються? Ми з Кусунокі-сан і Юдзукі-сан зазвичай просто називаємо їх губками, тож я забув, як вони насправді називаються."

У будь-якому разі, Іріс-сан обережно тре спину губкою.

Її руки ніжні, і довге волосся Іріс-сан іноді злегка торкається моєї шкіри, і моє серце б'ється дуже швидко кожного разу, коли це трапляється…… Завдяки тому, що мої думки були трохи спрямовані на інші речі, я зміг стати спокійнішим, ніж раніше……

— ……Ах…… вибач…… я впустила її.

— ~ ~ ! ? ! ?

Губка вислизнула з її рук і покотилася переді мною, і якраз коли Іріс-сан простягла руку з-за моєї спини, щоб підняти її…… Вони притиснулися до моєї спини.

Відчуття її шкіри, що торкається моєї, її трохи нижча температура тіла, яка здається теплою на тлі мого власного жару…… І водночас я відчуваю, як моє тіло стає дедалі гарячішим.

Крім того, Іріс-сан, схоже, було трохи важко підняти губку, оскільки вона поворухнулася кілька разів, змушуючи її груди, які торкалися моєї спини, рухатися вгору та вниз.

"Це рай чи це пекло…… Я тут уже на межі перегріву."

— ……Може, мені також…… помити…… спереду?

— В-В-Все в порядку!

"Спереду — це погано, справді дуже погано…… Зараз я добре прикриваю це рушником, але я все ще здоровий молодий чоловік. Під час тісного контакту з такою неймовірно красивою дівчиною, як Іріс-сан, як би сильно я не намагався втримати свій глузд докупи, певна частина мого тіла все одно природним чином відреагує."

Коли я щосили похитав головою у відповідь на її слова, Іріс-сан лише злегка нахилила голову, але потім продовжила мити мою спину теплою водою.

"Г-Гаразд, мені якось вдалося це пройти…… Я зробив усе, що міг. Я супертяжко попрацював."

— ……Тоді…… Давай поміняємося.

— ……Ха?

— ……Миття…… Тепер черга…… Кайто……

— ……………..

……Якщо замислитися, здається, Іріс-сан казала, що спочатку помиє мене. Е? Що!? Я буду мити спину Іріс-сан? В ТАКОМУ СТАНІ!? О-Однак, якщо я відмовлюся…… Вона напевно страшенно засмутиться, і-і я не можу сказати "ні"!?

Не звертаючи уваги на моє здивування, Іріс-сан змінила положення й спокійно помінялася зі мною місцями, наче це було цілком природно.

"Або точніше, Іріс-сан!? Можеш, будь ласка, прикрити спереду!? Я щойно побачив там щось маленьке й рожеве, знаєш!?"

————

————

— ……Кайто?

— Зуууууупппиннииисссяяяя! Не повертайся сюди!!! Я ж збираюся тебе помити!!!

— ……Уннн.

"……Тримайся там, мій глузде…… Ти не повинен дозволити моєму тілу почати кровотечу з носа…… Аааааааахххххх!? Її шкіра м'яка, гладка й дивовижно красива…… Це справді бісівськи важке випробування…… Очисть усі ці заважаючі думки. Змий усі ці заважаючі думки."

— ……Хнннн…… Хаааахх……

Я ж казав, чи не могла б ти припинити з цими еротичними звуками!? Це серйозно небезпечно, знаєш!?

Дорогі мамо і тату — Я й подумати не міг, що після несподіваного повороту подій мені доведеться приймати ванну з Іріс-сан. Броня Іріс-сан слабка, і серйозно, навіть якщо моє тіло більше не втомлене — Хоча моя голова зараз не вибухне!?

————

<Примітки автора>

Це досить чуттєвий розділ.

У минулому розділі, щойно стало відомо, що він прийматиме спільну ванну з Іріс, дозвольте сказати вам дещо…… Кількість закладок зросла в рази, кажу вам……

Мені справді подобаються чесні діти.

.

.

.

(П.П Мені не подобається що автор дегенерат, котрий за 2600 розділів, так і залишив Кайто цнотливим дебілом... Хоча там дууууууже багато було моментів котрі він прописував як інтимна сцена, але різко обривав, роблячи із Кайто цнотливого дегана "Там дівчата самі хотіли, але цей деган казав ні"... Але мене повеселив момент із Широ, тупо 24 на 7 за Кайто споглядає, по суті Широ єдина в цьому світі хто бачила піструн Кайто, і +читає його думки аххаха.)

.

[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]