Розділ 125 - Я ступив на землі Демонічного Світу
— ……І ось так, відзавтра я відлучуся приблизно на 2–3 дні. Я вирушаю до Демонічного Світу.
— Ось воно як~~ Кайто-сан, ви буваєте в багатьох місцях, чи не так~~
22-й день Місяця Води. Готуючись до завтрашнього візиту до замку Іріс-сан, я прийшов відвідати крамницю дрібничок Аліси. Я прийшов сюди за покупками…… Ні, це не головна причина. Аліса кивнула, вислухавши мої слова, а потім нахилила голову у своїй оперній масці.
— Але чому ви кажете це мені? Ааа, розумію! Кайто-сан, ви нарешті помітили мою чарівність, так!? Кілька днів розлуки змусять вас сумувати за мною, так~~?
— Ні, це зовсім не так.
— Чи не могли б ви просто трохи підіграти й не ставитися до цього як до серйозної розмови!?
Так, припущення Аліси абсолютно хибні, і я маю на увазі зовсім іншу мету. Тихо підійшовши до Аліси, я злегка подивився на неї й заговорив.
— ……Слухай сюди. Не витрачай свої гроші на азартні ігри та інші непотрібні речі, поки мене не буде, добре?
— Ееех? А, ну~~ це……
— Ти чуєш мене!? Якщо я повернуся й почую, що в тебе не залишилося грошей…… я змушу тебе за це заплатити.
— Іхяааах!? Кайтхо-шане, мої щоки болять……
Я ще раз нагадав їй про це, потягнувши за щоки цю дурепу, яка, я впевнений, узагалі нічого не розуміє.
"Серйозно, ця дівчина витрачає купу грошей, варто мені лише на кілька днів відвернути від неї очі, а якщо я зовсім перестану за нею стежити, то навіть постійний дохід нічого не змінить."
Ще кілька разів нагадавши Алісі про це, я вже збирався йти…… аж раптом вона поспіхом щось дістала.
— Зачекайте, будь ласка, Кайто-сан!
— Що таке?
— Якщо ви вирушаєте до Демонічного Світу, у мене є дещо, що я б рекомендувала вам мати при собі!!!
— ………………
Як би це сказати, у неї чималий діловий дух чи щось таке, га…… Важко зітхнувши, я подивився на книжку, яку Аліса завзято простягала мені.
— ……Книжка?
— Так, це спеціально створений Алісою-чан Путівник по Демонічному Світу!
— Путівник?
— Так, від вражаючих місць у Демонічному Світі до небезпечних зон, повних монстрів…… Це путівник, який навіть містить рекомендації щодо їжі, яку ви можете скуштувати під час прогулянки!
У цієї особи взагалі немає ділової хватки, але товари, які вона рекомендує, дуже високої якості…… Власне, навіть цей Путівник по Демонічному Світу цього разу справді чудовий. Щоправда, частина «спеціально створений Алісою-чан» у назві трохи бентежить……
— Тож скільки це коштує?
— Демонічний Світ настільки великий, що його розділили на різні регіони. Четвертий том якраз ідеально підходить для центральної та північної частини, куди Кайто-сан вирушає цього разу…… За комплект із чотирьох книжок — 30R! Що ви думаєте?
— ……Я купую.
— Дякую за покупку~~
Зрештою, Аліса знову переконала мене своєю торговою промовою, і я купив комплект із чотирьох книжок. Ну, у кожній книжці досить багато сторінок, а за комплект із чотирьох книжок я заплатив лише 3000 єн, тож, думаю, покупка була вдалою.
————
Усередині маєтку Герцогства Альберт Лунамарія говорила до Лілії, поки та сідала за свій стіл для канцелярії.
— Гадаю, Міяма-сама вже мав прибути до брами приблизно в цей час?
— Можливо. Я сказала Зіг повернутися після того, як вона проведе його до брами.
Щоб дістатися замку, де живе Іріс, Кайто цього ранку зібрався в дорогу й попрямував до брами, що з'єднує Світ Людей і Демонічний Світ. Розмовляючи про нього, Лілія раптом подивилася на порожнє небо, і Лунамарія, ніби здогадавшись, про що вона думає, пробурмотіла.
— ……Наступний, з ким Міяма-сама, ймовірно, зіткнеться…… це Король Драконів-сама, га.
— ……Зупинися…… Я не хочу це уявляти.
— Н-Ну, я чула, що Король Драконів-сама не покидає гірського хребта в південній частині Демонічного Світу, а Міяма-сама цього разу вирушає на північ, тож…… Вони ніяк не можуть зустрітися.
— ……Було б чудово, якби це було так……
Обидві говорили з похмурим передчуттям, що Кайто, який вирушив до Демонічного Світу, знову познайомиться з одним із Шести Королів…… Лілія затуляє вуха, ніби не хоче цього чути. Побачивши її пригніченість, Лунамарія з кривою усмішкою попрямувала до виходу з кімнати.
— Не варто так сильно про це переживати. Я піду заварю чаю.
— Дякую, Луно.
Подякувавши Лунамарії, яка вийшла з кімнати й збиралася зробити чашку чаю, Лілія повільно перенесла свою вагу на крісло. І потім, після миті тиші, вона подивилась на магічний інструмент на столі…… Магічний Інструмент Обчислень, який вона отримала від Куромуейни під "приводом" зразка.
— ……Кайто-сан, ти й справді завдаєш чимало клопоту…… Я думала, що вже повернула перший…… а тепер з'явився ще й другий……
Лагідно торкнувшись магічного інструмента, Лілія щасливо усміхнулася, і на її щоках проступив легкий рум'янець. Так, вона помітила. Коли Кайто спостерігав за нею під час роботи з паперами, він пильно дивився на неї, коли вона мучилася з розрахунками…… Вона зрозуміла, заради кого він створив цей магічний інструмент і навіщо саме його було створено……
— ……Голос Зіг…… а потім цей магічний інструмент…… Серйозно, Кайто-сан — єдиний, хто дає мені всі ці речі.
Тримаючи магічний інструмент у руці й ніжно притиснувши його до грудей…… Лілія тихо бурмотіла собі під ніс, усміхаючись, мов закохана дівчина. Такою її зазвичай ніхто не бачив.
— ……Ви справді жахлива людина…… Дивуєте мене, змушуєте хвилюватися…… І все ж ви такий добрий і щирий…… І ви — це все, про що я можу думати……
Її голос тихо лунав у порожній кімнаті, висловлюючи думки, сповнені почуттів, що переповнювали її……
————
23-й день Місяця Води.
Наразі я перебуваю перед брамою з намальованим на ній величезним магічним колом. Це брама, яка з'єднує Світ Людей та Демонічний Світ, і схоже, звідси можна телепортуватися до різних брам у Демонічному Світі.
До речі, щоб вирушити до Демонічного Світу, потрібна перепустка, і схоже, на її отримання потрібно щонайменше 10 днів. Так…… Це та сама картка, яку днями дала мені Король Фантазмів Безликий. Ба більше, на ній ретельно вказано моє ім'я…… Вона, мабуть, скористалася моєю зовнішністю й оформила її замість мене. Як би це сказати… Мені не дуже подобається відчуття, ніби вона тримає все у своїх руках, але…… Якщо поглянути на це з практичного боку, то добре, що мені не довелося чекати на оформлення дозволу.
— Ласкаво просимо, я перевірю ваш дозвіл.
— Ось.
— ……Так, усе в порядку. До якої брами ви б хотіли вирушити сьогодні?
— Еммм…… Десь біля "Лісового Міста Іґґфресіс".
— Зрозуміло. Сюди, будь ласка.
Службовець провів мене до центру великого магічного кола. Щойно я став у його центрі, магічне коло почало випромінювати яскраве світло, і за мить краєвид змінився.
Коли я заплющив очі перед кам’яною брамою, то розплющив їх уже перед дерев’яною…… Я прибув у місце, яке можна назвати центром великого лісу. Мені навіть не довелося шукати місце призначення, адже там на мене вже хтось чекав.
— Доброго дня, Кайто-сан. Ласкаво просимо до Демонічного Світу…… Ласкаво просимо до Іґґфресіса.
— Лілівуд-сан, доброго дня. Я розраховую на вашу турботу сьогодні.
Лілівуд-сан раніше казала, що, якщо я вирушу до Іріс-сан, вона покаже мені околиці, і дотримуючись своєї обіцянки, сьогодні вона супроводжує мене.
Мене дуже заспокоює те, що моєю провідницею сьогодні буде Лілівуд-сан — одна з найвищих істот Демонічного Світу, одна із Шести Королів і схоже, надзвичайно обізнана в усьому.
Дорогі мамо і тату — Майже два місяці минуло відтоді, як я прибув до цього світу, і всередині мого серця, яке сповнене тривоги та очікування — я ступив на землі Демонічного Світу.
――――
У Південних Горах Демонічного Світу гігантська тінь ступила вперед разом із гучним ревом.
— Магнауелл-сама!? К-Куди, в біса, ви прямуєте?
— ……Що ж, я просто хочу не проґавити цю можливість. Скільки б я не обдумував усю цю інформацію, зрештою, я не зможу оцінити її справжню цінність, доки не побачу все на власні очі.
Почувши слова Вищого Древнього Дракона, який зі страхом на обличчі звернувся до нього, його глава, Король Драконів Магнауелл, відповів голосом, що, здавалося, лунав із самої землі. Він сказав, що якщо той хоче оцінити цінність "тієї особи", то мусить зустрітися з ним особисто……
— Він уже зустрів 5 з королів…… І буквально днями прогнав загрозу Короля Війни. Фуфуфу, цікаво, моя кров уже давно не кипіла.
— ……Я піду з вами.
— Роби, як знаєш. Що ж, тоді я буду вирушати…… щоб самому побачити обличчя того юнака Міями Кайто.
Тихо промовивши це, але з неабиякою зацікавленістю в голосі, найбільший звір Демонічного Світу…… ні, усього світу, рушив уперед, струшуючи землю кожним своїм кроком. Тепер він мав на власні очі побачити й оцінити справжню цінність Полярної Зорі — того, хто сяє найяскравіше навіть серед тих, хто прийшов з іншого світу……
――――
<Примітки автора>
Прапор було швидко піднято, і таким чином побоювання Лілії справдилися…… Але замість її страху, хіба Лілія не досить мила?
.
.
.
(П.П Уууу ,перші прояви закоханості Лілії, а ще F Лілії, вона вгадала що до нових знайомств ахаххаха.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]