Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 124: Абсолютно все надто абсурдно

Том 1

Я випадково потрапив під виклик героя, але цей світ, мирний. (WN)

Розділ 124 - Абсолютно все надто абсурдно

Голова "Торгівельної компанії магічних інструментів Седіч"…… Сеєм Ріверстар. Я знав його ім'я, але ніколи не зустрічався з ним особисто, тому мені було цікаво, який він. Коли він відвідав Лілію-сан, у мене склалося враження, що Сеєм-сан — чоловік середнього віку із характерною білою бородою, лагідним обличчям та сильним блиском у очах, що створювало враження досвідченої й мудрої людини.

— Радий знайомству, Міяма-доно. Останнім часом я багато чув про вас…… Для мене честь зустрітися з вами особисто.

— А, ні, я також радий зустрічі. Приємно познайомитися.

— Король Підземного світу, голова "Торгівельної компанії магічних інструментів Седіч"…… і навіть "Великий Мудрець Мертвих". У нас досить лякаючі гості, чи не так, Моя Леді?

— Т-Так!

— ……Чи не могли б ви хоча б трохи довше тримати себе в руках?

Здається, не лише Куро та Сеєм-сан, а й Зекс-сан є досить відомим високорівневим демоном у Світі Людей. Що більше, саме він заклав основу магічної школи й відомий як Великий Мудрець…… Охоронець Небес, Великий Мудрець Мертвих, а якщо додати до цього ще й Першого Героя…… Сім'я Куро справді сповнена дивовижних людей.

— ……Навіть якщо Куро така, вона все одно Король Підземного світу, га.

— Кайто-кун, чи не міг би ти принаймні тримати свої думки при собі? Ти сказав це вголос.

Відповідаючи на бурмотіння, яке вирвалося в мене, Куро тримала на грудях намисто, яке я подарував їй учора…… Мені, чесно кажучи, надто соромно дивитися на неї як слід.

У будь-якому разі, я провів Куро та інших гостей до приймальні. Зекс-сан і Сеєм-сан привіталися з Лілією-сан і перейшли до справи……

"Зачекайте, арее? Мені здається, що я забув щось дуже важливе. Цей візит, звісно, пов'язаний із привітанням Лілії-сан, але він також має стосуватися прав на калькулятор, який я запропонував…… але чи казав я про це Лілії-сан?"

— Що ж, Ліліє-сама. Будь ласка, погляньте на це.

— ……Це? Це магічний інструмент?

— Так, це була ідея Міями-доно, а ми надали їй форми.

— ……Ха?

Після пояснення Зекса-сана, Лілія-сан заклякла, ніби час зупинився…… "Ааа, дідько. Я справді нічого їй не сказав, га……"

І тоді Лілія-сан повертає голову в мій бік, наче рипуча лялька, що моторошно повертає шию, і пробурмотіла голосом, який, здавалося, вибирається з самого дна криниці.

— ……Кайто-сан?

— Т-Так!?

— ……Що це означає?

— А, ні, це…… Я раніше попросив Куро, чи зможе вона зробити інструмент з мого світу……

Коли я відповів Лілії-сан, злякавшись її виразу обличчя, який, здавалося, говорив, що я знову щось утнув, вона на мить замовкла…… а потім глибоко зітхнула.

— Справді, Кайто-сан, ви завжди, завжди…… Хааах…… Будь ласка, вибачте мою поведінку, Зексе-сама. Тож, про який саме магічний інструмент ви говорите?

— Ось про цей. Це магічний інструмент, який може допомогти вам у обчисленнях.

— Обчисленнях!? За допомогою магічного інструмента!?

Здається, люди цього світу свято вірять, що магія — це магія, а математика — це математика, і це абсолютно різні речі, тому Лілія-сан виглядала здивованою від слів Зекса-сана. І тоді Зекс-сан дістав магічний інструмент розміром приблизно з кульку для настільного тенісу…… "Чекайте, воно ж реально крихітне! Це має бути калькулятором?"

Поки я спантеличено розглядав річ, яка виявилася меншою, ніж я очікував, Лілія-сан торкнулася магічного інструмента із знервованим виглядом. Потім магічний інструмент видав слабке світло, і в повітрі з'явилися цифри та формули.

"Ого!? Ці цифри ширяють у повітрі, і ними можна керувати, просто торкаючись їх…… Хіба це не перевершує калькулятори з нашого світу? А, ні, можливо, він не може виконувати складні речі на кшталт обчислення функцій, але…… Вкотре переконуюся, магія — це справді дивовижно."

Лілія-сан якийсь час маніпулювала цим магічним інструментом і повернулася до Куро та інших з приголомшеним виразом на обличчі.

— ……Це чудовий магічний інструмент. Не кажучи вже про різні компанії, навіть дворяни та королівський палац захочуть такий……

— Так, що стосується цього магічного інструмента, то саме наша компанія створила його, але…… винахідником є Міяма-доно. До того ж Міяма-доно — людина, з якою Куромуейна-сама перебуває в близьких стосунках…… Звісно, наша компанія не стала б ставитися до нього абияк.

У відповідь на слова Лілії-сан, Сеєм-сан озвучив, у чому, схоже, полягала головна проблема.

— І наша компанія вважає, що Міяма-доно має право на половину чистого прибутку.

— Я розумію, тепер мені зрозуміла суть ваших слів. Це означає, що відтепер Кайто-сан регулярно отримуватиме великі суми грошей. І ви просите нашу сім'ю виступити контактною стороною та тими, хто цим управлятиме……

— Це не так.

— ……Е?

Мабуть, Лілія-сан подумала, що було б гарною ідеєю позичити мені ім'я Герцогства Альберт для ведення бізнесу з компанією, і вже збиралася твердо сказати їм, що погоджується, але Сеєм-сан перебив її просто під час розмови.

— Міяма-доно бажає передати прибутки, отримані від цього магічного інструмента, Герцогству Альберт.

— ……Ха? Е-Еммм…… Я-Я перепрошую. Здається, я щойно недочула…… Не могли б ви сказати це ще раз?

— Міяма-доно бажає передати половину чистого прибутку, отриманого від цього магічного інструмента, Герцогству Альберт.

— ……Ха?

Цього разу Лілія-сан повністю заціпеніла. Після миті тиші, коли час ніби зупинився, Лілія-сан висловила здивування й нахилилася вперед.

— Так не піде! Ці прибутки мають віддаватися Кайто-сану! Я не можу забрати це в нього!

— Ні, але сам Міяма-доно бажає……

— Це все одно нікуди не годиться! Я нізащо це не прийм—–

— Лілія-чан.

— ——!?

Якщо подумати, це й не дивно: Лілія-сан настільки серйозно до цього ставиться, що не може погодитися на те, щоб їй просто передавали прибуток, і з рішучим виразом обличчя відмовляється. Саме тоді Куро, яка до цього мовчала, подала голос.

— ……Куромуейна-сама?

— Я розумію твою думку, Ліліє-чан. Ти не можеш погодитися отримувати прибуток від роботи Кайто-куна, коли сама нічого для цього не зробила, правда?

— ……Так.

— Але знаєш, Кайто-куну зараз не потрібні гроші. Ні, річ не просто в тім, що вони йому не потрібні, у нього навіть є понад 100 монет із білого золота прямо зараз, чи не так? Хіба це не створить йому лишніх клопотів, якщо він отримуватиме ще більше?

— Ц-Це……

Лілія-сан трохи завагалася через те, що тихо сказала Куро.

— І Кайто-кун через рік…… повернеться до свого світу, чи не так? Якщо поглянути на це з боку Кайто-куна, то брати на себе такі клопоти буде для нього лише зайвим тягарем, тобі не здається? Звісно, як я вже казала, я розумію, що ти відчуваєш, Ліліє-чан. Тож чому б нам не зробити так? Кайто-кун матиме права на цей час, а після його повернення до свого світу вони перейдуть до Лілії-чан. Як тобі така пропозиція?

— ……С-Справді…… Якщо так……

Як і слід було чекати від Куро, вона запропонувала хороший компроміс Лілії-сан, і та кивнула, виглядаючи так, ніби обмірковує це. Я думав, що на цьому розмова закінчилася, але тепер Куро повернулася до мене й заговорила.

— Але, Кайто-кун, тобі ж більше не потрібні гроші зараз, правда?

— Так, чесно кажучи, я не думаю, що зможу витратити навіть ті гроші, які маю зараз……

— Угу. Тоді давай зробимо так…… поки Кайто-кун у цьому світі, я викуплю ці права.

— Викупиш?

— Угу. Хоч я й кажу це, я не маю на увазі, що куплю їх за гроші. Кайто-кун, ти, здається, хотів Магічний Інструмент Телепортації, тож в обмін на ці права…… я зроблю для тебе Магічний Інструмент Телепортації.

— [ ! ? ]

Пропозиція Куро справді була бажаною. Наразі я маю понад 1 мільярд єн у перерахунку на японські єни. Малоймовірно, що я зможу витратити їх усі, тому сама думка про те, що мої гроші збільшуватимуться, тільки завдає мені клопоту.

Я хотів отримати Магічний Інструмент Телепортації і якраз подумував про те, щоб купити його. Однак, оскільки я не маю знань про магічні інструменти, я думав порадитися з Куро, щоб дістати щось хороше, але я був би вдячний, якби вона змогла зробити його для мене.

— Звісно, оскільки це в обмін на права…… я не робитиму його абияк. Я зроблю його найкращим у світі.

— Ц-Це звучить якось дивовижно…… А, якщо згадати, я забув сказати про це раніше, але в мене було щось, що я хотів показати Куро……

— Угу……

— Широ-сан дала мені цей магічний кристал раніше, але……

— Від Широ?

Можливо, через те, що ми говорили про магічні інструменти, я раптом згадав про магічний кристал, який Широ-сан дала мені раніше. Зрештою, я був зайнятий усілякими справами, тому це просто вилетіло в мене з голови, але…… Якщо подумати, не може бути, щоб Широ-сан, Богиня Творець, дала мені щось таке просте. Тому я попросив Куро подивитися на нього.

Витягши білий магічний кристал із моєї Магічної Скрині, Куро подивилася на нього, і покрутивши під різними кутами…… Вона виглядала враженою.

— ……Широ, що, в біса, ти створила цього разу……

— Еммм, як я й думав, це справді не просто звичайний магічний кристал?

— ……Угу. Звичайні магічні кристали вбирають і зберігають магічну силу з повітря. Чистота кожного магічного кристала класифікувалася залежно від того, як швидко й скільки він може вмістити, але…… Цей магічний кристал не має такого поняття.

— ……Що це означає?

"Що за дідько, у мене дуже погане передчуття щодо цього. Ця забудькувата богиня…… Що за дивовижну річ вона мені надіслала?"

— Цей магічний кристал…… "створює магічну силу зсередини" і "його ємність приблизно така ж, як загальна кількість магічної сили всіх високорівневих демонів"……

— ……Ха?

— Як і очікувалося від Широ, цього не повинно було існувати в цьому світі…… або, краще сказати, вона просто створила щось, що виходить за межі здорового глузду……

— ……………

"Широ-сан, серйозно, що ти зробила!? Ти просто створила щось, що виходить за межі здорового глузду!? Ц-Це справді неймовірно…… Або, краще сказати, сама Широ-сан справді нечувана."

— Хммм. Дай-но подивитися. Ти хочеш, щоб я зробила з цього магічний інструмент? Якщо зробити його з цього магічного кристала, ти зможеш телепортуватися навіть зі Світу Людей до Демонічного Світу, і зможеш використати його знову вже за кілька хвилин.

— ……З-Звучить дуже спокусливо…… Я можу попросити про це?

— Угу, довірся мені.

Очевидно, це було поза моїм контролем, але навіть якщо я зроблю цуккомі цій забудькуватій богині, у відповідь отримаю лише чергову забудькувату реакцію. Тож я вирішив попросити Куро перетворити його на магічний інструмент для Телепортації. Якщо я зможу ходити й до Демонічного Світу, мені буде набагато простіше відвідувати Іріс-сан та інші місця, а крім того, я й сам хотів мати засіб пересування.

— ……Сфера діяльності Кайто-сана розшириться? ……Я відчуваю, що в мене паморочиться голова……

Коли Куро лагідно посміхнулася мені, мені здалося, що я почув, як Лілія-сан пробурмотіла це собі під ніс, дивлячись кудись вдалечінь.

Дорогі мамо і тату — Куро та інші завітали до нас, і ми трохи посперечалися щодо прав на калькулятор. Після цього я дізнався подробиці про магічний кристал, який Широ-сан дала мені раніше. Як я й думав, якщо це стосується цієї особи — абсолютно все надто абсурдно.

————

<Примітки автора>

Куро: "Якщо чесно, це просто офіційна позиція! Я просто хотіла подарувати Кайто-куну подарунок, зроблений власними руками!!!"

Наступний розділ…… "Поява Короля Драконів!"

.

.

.

(П.П Бліііін, давно не було Широ, де приколи з Широ, ууууу.)

.

[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]