Розділ 123 - Досі нічого не знаю
Коли ділова зустріч між Куро та Алісою закінчилася, я подумував про те, щоб піти, бо не хотів затримуватися надто довго, але саме в цей момент Аліса заговорила до мене.
— ……Кайто-кун, "те, про що ти просив раніше", готове.
— Вже!? Ти справді працюєш швидко, га……
— Е? Що готове?
Те, про що мені сказала Аліса, було дорученням, про яке я попросив її якийсь час тому…… Я поставив досить клопіткі умови, тож думав, що це займе в неї чимало часу, але, схоже, вона вже закінчила.
Природно зацікавившись розмовою, сутність якої розуміли лише ми удвох, Куро нахилила голову й підійшла до мене.
— Куро, постій там хвилинку, добре!?
— Еее? А, угу.
— ……Тож, Алісо. Де ця річ?
— Вона тут. Я впевнена, що вона відповідає усім умовам, які поставив Кайто-сан.
Зупинивши Куро, яка підходила, я отримав від Аліси невелику коробку й перевірив вміст.
……Усе, що я можу сказати — цього й слід було чекати від неї. Це чудова робота…… Те, що вона виконала моє прохання, означало, що я зміг позбутися тієї непевності.
— ……Дякую. Тож, скільки це коштує?
— Мені й справді довелося добряче постаратися, щоб дістати матеріали для цього. Тож як щодо 10000R?
— Гаразд.
Зважаючи на те, що це за предмет, можна сказати, що це досить дорого, але через усі вимоги, які я висунув, я вважаю таку ціну виправданою. Подумавши так, я віддав золоту монету Алісі, не відчуваючи особливих вагань.
Ще раз подякувавши Алісі, я вийшов із крамниці разом із Куро.
— Мууууу……
— ……Чому ти надула щоки?
— ……Мене залишили осторонь…… Кайто-кун щойно усунув мене від розмови……
— Не дуйся вже так……
Схоже, їй не сподобалося, що я діяв потайки й усунув її з розмови, тому вона мило надула щоки й відвернулася. Утім, не схоже, щоб Куро справді розгнівалася, адже за мить вона одразу важко зітхнула, і її щоки повернулися до норми.
— ……Ну, якщо Кайто-кун не хоче мені казати, я й не питатиму про це, але……
— Е, ні, річ не в тім, що я не хочу тобі казати, просто……
— Угу?
Побачивши, як Куро нахилила голову від моїх слів, я дістав коробку, яку купив в Аліси, хоч і усвідомлював, що зараз досить-таки нервую…… і простягнув її Куро.
— ……Еммм, ну, Куро…… за все, що ти для мене зробила…… дякую.
— Е? Ееее? К-Кайто-кун?
— Не знаю, чи варто казати, що це як подяка чи щось таке, але…… я був би вдячний, якби ти це прийняла.
— ……Д-Дякую…… Еммм, я можу відкрити це зараз?
— Так.
Так, те, про виготовлення чого я попросив Алісу…… було подарунком для Куро. Я хотів зробити щось, аби подякувати Куро за всю ту допомогу, яку вона надавала мені відтоді, як я прибув до цього світу, тож після довгих роздумів вирішив подарувати їй це. Однак слова, які Куро казала раніше, не давали мені спокою, і я знав, що не можу просто так віддати це їй…… тому попросив Алісу зробити деякі зміни.
Куро повільно відкрила коробку, яку отримала від мене, і з здивованим виглядом дістала предмет із середини.
— Чи це бува не……
— Угу. Коли ми…… еммм, ходили на п-побачення, це те намисто, яке сподобалося Куро. Я попросив Алісу зробити його з дуже еластичного матеріалу…… тож, думаю, воно не порветься, навіть якщо ти перетворишся на свою форму магічного звіра.
— ……Кайто……-кун.
Намисто, яке Куро дістала з коробки, мало дизайн із вишикуваними в ряд срібними зірками. Це було те саме намисто, про яке Куро запитувала мене, чи личитиме воно їй під час нашого минулого побачення. Того разу Куро, здається, не купила його, бо воно б порвалося, коли б вона була у своїй формі магічного звіра…… але насправді пізніше я таємно купив його.
І коли я запитав Алісу, чи зможе вона зробити так, аби воно не ламалося, навіть якщо той, хто його носить, набуде більшої форми, вона відповіла, що це цілком можливо, якщо використати особливий матеріал, тож я попросив її дістати його й переробити для мене. Майстерність Аліси й справді чудова. На перший погляд воно може виглядати як звичайне намисто, ні, воно навіть витонченіше та красивіше через деталізовану роботу, але виготовлене так, щоб пасувати власнику завдяки своїй дивовижній еластичності.
Куро якийсь час дивилася на намисто, яке отримала від мене, притиснула його до грудей, а потім подивилася на мене очима, що трохи тремтіли, та щоками, легенько залитими рум'янцем.
— ……Кайто-кун…… Я……
— Угу?
Куро збиралася пробурмотіти щось голосом настільки тихим, що він, здавалося, згасав, але потім одразу замовкла…… і з якоїсь причини на її обличчі з'явився розгублений вираз. Після кількох митей тиші Куро підвела очі й яскраво посміхнулася.
— Вибач. Це нічого…… Дякую, Кайто-кун. Я справді щаслива…… Я дуже берегтиму його.
— А, угу.
Я не знав, що вона збиралася сказати, але не схоже, що це хороша тема, аби так легко в неї заглиблюватися. Щонайменше, я міг відчути сильну емоцію від Куро, яка посміхалася дещо інакше, ніж зазвичай, благаючи мене більше ні про що її не питати.
— Точно! Кайто-кун, оскільки ми зараз разом на вулиці, ходімо з'їмо щось.
— Так, якщо подумати, вже майже час обіду.
— Угу, саме так. Тоді ходімо до місця, яке я рекомендую!
— Рекомендуєш? Яку їжу там подають?
— Еммм~~ Думаю, вони використовують "м'ясо смугастої жаби", щоб……
— Заміна, будь ласка.
— ……Е?
Я їв багато чого відтоді, як опинився в цьому світі. Я їв м'ясо дракона, м'ясо ведмедя та м'ясо істоти з лякаючою назвою тиран-черв'як…… але все ж, я був би вдячний, якби ви звільнили мене від поїдання жаб'ячого м'яса. Ні, я знаю, що є їстівні жаби та ропухи, але все одно знадобилося б чимало мужності, щоб їх з'їсти, тож, будь ласка, дайте мені трохи часу, аби зібрати цю мужність……
Дорогі мамо і тату — Куро — людина, з якою я найбільше спілкувався і яка була найближчою мені відтоді, як я потрапив у цей світ. Однак після сьогоднішнього дня я усвідомив. Ті думки в серці Куро — я досі нічого про них не знаю.
————
Замок Короля Підземного світу Куромуейни в Демонічному Світі…… Зекс прийшов відвідати Куромуейну, яка відпочиває у своїй кімнаті.
— Курому-сама, щодо завтрашнього візиту…… Ойя?
— Угу? Що таке?
— Ні, просто здається, що ви в чудовому настрої. Схоже, сьогодні сталося щось справді хороше.
— Ахаха, ну, мабуть…… Я в дещо гарному настрої.
Не заперечуючи слів, які сказав їй Зекс, Куромуейна посміхнулася, наче молода дівчина.
— Це…… намисто? Це незвично для Курому-сама — носити прикраси.
— Угу. Ну, воно мені справді подобається…… Що думаєш? Мені личить?
— Так, воно вам справді дуже личить. Однак, схоже, ви наклали на нього досить потужну Магію Збереження Стану.
— ……Угу. Я просто не хочу, щоб воно забруднилося.
Намисто з блискучих срібних зірок сяяло на грудях Куромуейни, і той факт, що Куромуейна, яка практично ніколи не носить жодних прикрас, одягла його, означає, що воно їй справді дуже подобається. Бачачи, як Куромуейна пестить намисто на своїх грудях, ніби ніжно тримає свій найцінніший скарб, Зекс також спокійно посміхнувся.
— Ось воно як…… Ой, вибачте. Я тут щодо завтрашньої зустрічі.
— Так, твоя правда. Як я й писала тобі в листі заздалегідь, прибути туди близько 10-ї ранку буде цілком нормально.
— Тоді я надішлю їм колібрі із цією інформацією.
— Угу, залишаю це на тебе~~ Також зміни деякі форми зразків, про всяк випадок.
— Як побажаєте.
Злегка обговоривши свої плани щодо візиту до маєтку Лілії та спостерігаючи, як Зекс ввічливо вклоняється і йде, Куромуейна знову перевела погляд на намисто на своїх грудях. Вираз її обличчя, коли вона посміхається з легким рум'янцем на щоках, схожий на закохану дівчину…… Хоча вона й виглядає дуже юною для такого вигляду.
— ……Як нечесно. Зробити мене настільки щасливою…… це просто створює проблеми.
Пробурмотівши це собі під ніс, Куромуейна ще раз погладила намисто, перш ніж…… злегка поцілувати одну із зірочок.
— ……Кайто-кун. Ти справді…… є…… Чи може бути…… що…… ти…… хочеш…… стати моїм?
Пробурмотівши це тихим, ледве чутним голосом, Куромуейна підвела очі й пильно дивилася на порожнє небо. Вираз її обличчя, який здається сумішшю щастя та самотності…… схоже, відображає те складне почуття, яке вона береже у своєму серці, поки перший подарунок, отриманий від її коханого, сяє на її грудях.
————
<Примітки автора>
Головна героїня ( :D ) показує їм, хто тут головна героїня…… Також, як і очікувалося, Кайто показує свої позитивні почуття лише Куромуейні, і його почуття кохання до неї чітко проявляються в його діях.
.
.
.
(П.П Куро прям поплила від радості хд)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]