Розділ 122 - Угоду укладено
19-го дня Місяця Води я йшов разом із Куро знайомою стежкою, якою ходив уже неодноразово за останній час.
— Вибач, Куро. Усе виявилося настільки метушливим, що я так і не дізнався про плани Аліси.
— Та ні, усе гаразд…… Навіть якщо сьогодні нічого не вийде, ми можемо повернутися в інший день. Завтра я все одно йду до Лілії-тян…… Після цього мій графік має бути цілком вільним.
— Дякую.
Так, зараз ми з Куро йшли до крамниці дрібничок Аліси. Раніше я вже згадував, що збираюся піти до Аліси й допомогти їй продати магічні інструменти у формі футонів, але через той галас із Мегідо-саном забув запитати про її плани.
Минулої ночі, коли Куро, як завжди, прийшла до моєї кімнати, я розповів їй про це, і вона запропонувала сьогодні знайти час та піти зі мною. Я справді вдячний за це, але…… Чесно кажучи, хоча Аліса й заробила купу грошей минулого разу, за нею й раніше водилися грішки, тож я не можу бути впевнений, що вона не спустила всі наявні гроші на азартні ігри. Мені потрібно якнайшвидше забезпечити їй стабільне джерело доходу, а потім постійно нагадувати їй стежити за своїми витратами та прибутками……
Ідучи вулицею поряд із Куро, я раптом щось згадав і вирішив її запитати.
— А, точно. Я хотів дещо запитати в тебе, Куро.
— ……Е? Хочеш про щось запитати? Фуфуфу, зрозуміло, побачивши мій образ магічного звіра, ти зацікавився моєю особистістю, так!? Гаразд, якщо запитаєш зараз, я дам тобі підказку як маленьку послугу……
— Яка твоя улюблена їжа, Куро, окрім міні-кастел?
— Ти питаєш про це!? Ні-ні, Кайто-кун, це не те, про що ти мав запитати зараз, правда!? Зараз саме той момент, коли ти повинен сказати фразу: "Хто ти така?".
— ……Ні, не думаю, що використовуватиму її найближчим часом.
— Еееееее!?
Як би це сказати…… Я не зовсім упевнений, чи хоче Куро, щоб я зрештою запитав її, хто вона насправді, чи, навпаки, не хоче, щоб я дізнавався про її справжню особистість. Однак в одному я можу бути впевнений: навіть якщо я запитаю, це ще не означає, що вона чесно розповість мені все.
— Ти повинен більше цікавитися мною, Кайто-кун! Мені аж сумно стає, знаєш!?
— Та ні, ти мене цікавиш, хіба не тому я запитую про твої улюблені речі?
— Уггггх…… М-мууууу……
Щоки Куро надулися, наче в хом'ячка, у відповідь на мої слова, ніби вона не могла вигадати жодного контраргументу. Як би це сказати, вона, як завжди, мила й зовсім не страшна. Утім, якщо раніше я просто піддавався цій течії, то останнім часом починаю відчувати, що можу дозволити собі розкіш брати верх у розмовах із Куро.
— Тож яка твоя улюблена їжа зрештою?
— ……Муууу~ Окрім міні-кастел, можливо, пудинг?
— Еммм, як він там називався? Той Особливий Делюкс Пудинг а-ля мод?
— Ааа~ Саме той, який Ейн зробила для мене раніше. Це було дуже смачно~ ~…… Чесно кажучи, я лише напівжартома сказала їй про це, але щоб вона й справді його приготувала…… Ейн дивовижна.
Вона щойно сказала "напівжартома"…… Ааа, зрозуміло, Куро думала, що це надто абсурдне прохання, але Ейн-сан виконала його так, ніби це щось само собою зрозуміле…… Вона, як завжди, просто читер.
— Утім, Кайто-кун. Чому ти раптом запитуєш про те, що мені подобається?
— Ааа~ ~ Ну, еммм…… Розумієш, коли ми гуляли разом минулого разу——
— На побаченні!
— Ааа, угу. Коли ми ходили на побачення, хіба я не казав, що наступного разу вибиратиму я?
— Угу, казав.
— Тому…… я подумав, що було б чудово, якби ми пішли з'їсти щось із того, що подобається Куро, ось чому я питаю.
— ……Кайто-кун.
Почувши мої слова, вимовлені з деяким ніяковінням, Куро на мить замовкла, а потім розквітла в посмішці, наче квітка.
— Угу! Я чекатиму на це з нетерпінням…… А тепер ходімо!
— Е? Зачекай, Куро!? Твоя рука!?
— Ми вже трималися за руки раніше, тож не зважай, не зважай~ ~
Дивлячись на Куро, яка радісно сміялася, тягнучи мене за руку, я пішов за нею, відчуваючи, як на моїх губах сама собою з'являється посмішка.
Увійшовши до вже знайомої мені крамниці дрібничок Аліси, ми побачили традиційний плюшевий костюм кота.
— Аяя? Кайто-сан? Ласкаво просимо! Цього разу в мене ще лишилися гроші "на крайній випадок"!
— ……Я подбаю про те, щоб ми детально поговорили про це пізніше.
— ……Е?
"Що в біса означає "на крайній випадок"? Ти заробила стільки грошей минулого разу і вже стільки витратила!? Серйозно, варто мені звести з неї очей на мить…… Ні, зачекай, зачекай, заспокойся. Нотації будуть пізніше…… Спочатку нехай вона поговорить із Куро……"
— Ти, мабуть, Аліса-тян, так? Кайто-кун усе розповів мені про тебе.
— ……Еее? Га? ……Еммм, еххх…… Король Підземного світу-сама?
— Угу, приємно познайомитися.
— ……Один момент, будь ласка……
Аліса, яка була у своєму звичному хорошому настрої, звернувши увагу на присутність Куро, коли та заговорила до неї, виразно затремтіла, навіть перебуваючи в цьому м'якому костюмі. Згодом, попросивши Куро зачекати хвилинку, вона зайшла за стійку, зняла костюм, повернулася…… і впала на обидва коліна перед Куро, схиливши голову.
— ……Еммм, будь ласка, прийміть мої вибачення. Це просто моя звичка, тож…… еххх…… якщо ви б могли зберегти мені життя……
— Я тут не для того, щоб вбивати тебе!?
Як і очікувалося, навіть Аліса, схоже, цього разу не дозволяє собі звичних жартів у присутності Куро, Короля Підземного світу, і вибачається, помітно нервуючи. Утім, оперну маску вона все-таки залишила на собі……
— ……Еммм, ми можемо просто перейти до справи й подивитися на магічний інструмент?
— Т-Так! С-С-Сюди.
— ……Гей, ми говоримо не про твої м'які костюми, проведи нас туди, де футони, які ти зробила……
— Ааа, т-т-твоя правда.
Незвичайно, але Аліса виглядала так, ніби зараз вибухне, а те, що вона привела нас до своїх м'яких костюмів, здавалося не її звичайним дуркуванням, а простою помилкою. Аліса квапливо принесла футони, які виготовила цього разу.
Не знаю, чи варто було цього очікувати, адже вона мала гарне почуття стилю, але навіть дизайн виготовленого нею футона виглядав вишукано, тож він не виглядав би чужорідним навіть у будинку аристократа.
Куро взяла футон і оглянула його з різних боків, а потім подивилася на Алісу з трохи здивованим виразом обличчя.
— ……Яку неймовірно красиву техніку ти тут використала. Вона витончена й лаконічна…… У тебе справді дивовижна магічна майстерність.
— Я-Я-Я не така вже й вправна.
— Угу! З такою роботою ми б могли продати це миттєво…… Ти не проти виготовляти це для моєї компанії?
— Так, це велика честь.
Схоже, Куро високо оцінила магічний інструмент, оскільки сказала, що купуватиме його в неї.
— Чи можна це масово виробляти?
— Т-Так! Дайте мені кілька днів, і я можу підготувати цілу купу……
— Угу……. Я б сказала, що вартість матеріалів становить близько 3000R…… Тоді як щодо того, аби ми закуповували їх приблизно по 10000R за штуку?
— Пффф!? 1-10000R!?
На мій подив, Куро, схоже, купує футон за ціною, що більш ніж утричі перевищує вартість матеріалів. Цікаво, чи отримає вона прибуток, якщо купуватиме за таку ціну? Згодом, ніби відчувши мої сумніви, Куро злегка посміхнулася.
— Не так багато магів навіть у Демонічному Світі здатні створити такий предмет. Якщо врахувати це, то така ціна цілком виправдана…… Думаю, зрештою його купуватимуть дворяни. Я б також хотіла, щоб ти зробила недорогий спальний мішок для авантюристів та простих людей. Ти зможеш зробити такий?
— Т-Так. Звісно.
— Угу, тоді щодо цього спального мішка, я платитиму тобі 50% чистого прибутку як винахіднику…… Я попрошу представника моєї компанії завітати іншим разом, щоб оформити контракт.
— П-П'ятдесят відсотків!?
Не знаю, чи варто казати, що цього й слід було очікувати від неї…… але Куро швидко просунула розмову й оперативно організувала ділову зустріч.
— Е-Еммм…… Король Підземного світу-сама?
— Угу?
— Я-Я просто відчуваю, що ці умови надто вигідні для мене……
— Тебе ж рекомендував сам Кайто-кун. Вважай це послугою.
— Щ-Щиро дякую.
— Угу. Тоді…… приблизно через чотири дні я зроблю так, щоб вони повернулися з контрактом, ти не проти?
— Так.
Здається, Куро готова підписати контракт, вигідний для Аліси, враховуючи, що це я її представив. Я справді вдячний за це…… Гадаю, мені доведеться ще раз подякувати Куро.
Дорогі мамо і тату — Я відвідав Алісу разом із Куро. Не знаю, чи варто казати, що цього слід було очікувати від Куро, але їхня розмова пройшла без жодних перешкод — і схоже, угоду було укладено.
————
<Примітки автора>
Здається, минуло багато часу з того моменту, як він виходив кудись із Куро.
.
.
.
(П.П Ну Аліса як завжди миленька, хоча і дурочка хд)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]