Розділ 118 - Початок бенкету
У тиші, яку можна було назвати затишшям перед бурею, Король Війни та Кронос-сан мовчки дивилися один на одного.
З одного боку — один із Шести Королів, вершина Демонічного Світу, а з іншого — Верховна Богиня, яких у Світі Богів лише три…… Обоє вони були істотами з силою, близькою до вершини цього світу.
Коли справа доходить до битви між одним із Шести Королів та Верховною Богинею, я можу уявити лише те, що це буде на рівні стихійного лиха.
І серед цієї важкої тиші Кронос-сан заговорила першою.
— Перш за все, що ти плануєш, Королю Війни? Це на тебе не схоже…… Ти ж повинен надавати перевагу боям із сильними людьми, чому ти хочеш битися з Міямою? Навіть якщо ти намагаєшся підлеститися до нього, ти не можеш описати Міяму як гарного бійця.
— Хааах? Я можу сказати це, просто глянувши на нього. Бойові здібності цього хлопця приблизно такі ж, як у слизу.
— ……Н-Ні, він може бути трохи сильнішим за слиз, але…… В цілому я саме це й кажу.
"Кронос-сан…… Якщо ти збираєшся підтримати мене, чи не могла б ти не скидати мене по дорозі вниз……"
"Здається, Король Війни дійсно знав, що я слабкий, але чому він тоді попросив мене битися з ним?"
Наче відповідаючи на моє запитання, Король Війни неквапливо мовив.
— Ти не можеш виміряти силу лише бойовими здібностями, правда? Я люблю сильних людей. Я кажу не лише про бойову силу, це також включає інтелект і духовну силу…… Я люблю всі види сили.
— ……Фуму, з цим я не можу посперечатися.
— Ось чому я насправді не прагну вступати в кулачний бій із Кайто, якщо ми й збираємося битися, то, звісно, я буду битися на умовах, за яких у нього є шанс виграти…… Давай глянемо, "змагання з пиття" звучить чудово.
Розмова раптово набула дивного повороту.
Король Війни не хотів вступати зі мною в кулачний бій, він збирався влаштувати зі мною змагання з пиття — бій, який взагалі не залучав бойову силу.
Почувши слова Короля Війни, я відчув полегшення, але волосся на тілі Короля Війни знову почало ставати чорним.
— ……Однак, якщо моїм опонентом станеш ти, то це вже інша історія! Хіба це не чудово, що ти тут, Кронос…… Ти сильна, ти чудовий опонент, щоб битися!
— [ ! ? ]
— Якщо це заради битви з тобою, то план напасти на них…… не такий уже й поганий!!!
— Тц, ось за що я не люблю бойових задротів……
Здається, поява Кронос-сан призвела до посилення бойового духу Короля Війни, оскільки він радісно прийняв бойову стійку.
І у відповідь на це Кронос-сан також підняла кулаки й прийняла стійку, розпочинаючи битву, яка струсонула б небеса й землю, але з якоїсь причини Король Війни першим опустив свою стійку.
— ……Це те, що я хотів би сказати, але сьогодні я цього не робитиму.
— Хооох, як похвально…… З чого це ти змінив свою думку?
— Ну, є також люди, з якими я не хочу битися, знаєш……
З якоїсь причини, бачачи, як Король Війни гасить свій бойовий дух, Кронос-сан обдаровує його спантеличеним поглядом, на що Король Війни важко зітхає.
— У будь-якому разі, я не буду діяти буйно тут і не зашкоджу тим людям…… Тож тобі не потрібно витріщатися на мене з таким обличчям…… "Куромуейна".
— Е?
Здивований словами Короля Війни, я подивився в напрямку його погляду й побачив величезного синяво-чорного звіра на даху маєтку.
Його вигляд нагадував вовка, з чорними кришталеподібними шипами, що вкривали все його тіло. Величезний магічний звір із статурою, яка не сильно відрізнялася від Короля Війни.
————
————
Подивившись на Короля Війни деякий час, тіло магічного звіра перетворилося на чорний дим, і коли дим зібрався переді мною…… він змінився на знайому форму Куро.
— ……Кайто-кун, ти не поранений? Я прийшла, як тільки почула від Ейн……
— А, та…… Усе в порядку. Я неушкоджений.
— Зрозуміло…… Мегідо.
— Я вже знаю. У мене немає жодних шансів проти тебе, тому я не буду діяти буйно.
Коли з'явилася Куро, Король Війни легко пообіцяв, що не буде битися, і його тіло знову стало червоним.
— Однак те, від чого я відмовляюся, це бій із Кронос…… Я все одно буду битися з тобою, Кайто!
— ……Ти говориш про те змагання з пиття?
— Та, звісно, між нами є різниця в розмірах. Тож давай глянемо…… Я буду пити десять келихів за кожен келих, який вип'є Кайто. Тоді це має бути чесно, правда?
— ……У-Угу.
Почувши, як Король Війни сказав, що випиватиме вдесятеро більше за мене й збирається змагатися зі мною в питті, Куро занепокоєно подивилася на нього.
Звісно, за таких умов звичайна людина на кшталт мене могла б позмагатися з ним, але я не надто добре переношу алкоголь…… Ні, чи справді мені потрібно перемагати? Якщо я підіграю йому, Король Війни, можливо, залишиться задоволений цим і охоче піде.
— ……Вибач, Кайто-кун. Ти погодишся? У Мегідо такий характер, інакше буде важко змусити його повернутися……
— А, угу. Я насправді не проти, але……
— Вибач. Якщо Мегідо вийде з-під контролю, я візьму на себе відповідальність і поб'ю його сама.
— ……Хіба це не вб'є мене?
Після дивного перебігу подій я опинився в ситуації, коли змагаюся з Королем Війни.
Тим часом підлеглі Короля Війни швидко підготували все для змагання, і вже за мить поставили келихи перед нами.
А я тим часом попросив Куро вилікувати Ету й Тету.
Навіть якщо вони були ворогами, відчувається ніяковість залишати їх пораненими там…… і Куро негайно допомогла мені з моїм проханням, зціливши тіла обох від їхніх травм.
Вони все ще непритомні, але я думаю, що з цим усе буде гаразд на цей момент.
— …..Володарю Підземного Світу, ти не проти, якщо я залишу це місце тобі?
— Угу. Усе в порядку. Я догляну за Мегідо, тобі також дякую, Кронос-тян.
— Ну що ж, я повернуся…… У мене все ще залишилася робота, з якою треба розібратися.
Очевидно, що у Кронос-сан є якась робота, тому вона сказала Куро, що ввірить це місце їй.
— Кронос-сама, щиро дякую вам.
— Усе в порядку. Ліліє, я на твоєму боці…… Якщо тобі потрібна моя допомога, не вагайся кликати мене.
— ……Так.
"Вона все така ж ікемен, як і зазвичай…… Якщо хтось просто почує цю частину вашої розмови, це звучатиме як розмова між героєм та героїнею."
І ось, через кілька митей після того, як Кронос-сан покинула це місце, Король Війни окликнув мене, оскільки, здається, приготування були готові.
— Гаразд! Ну що ж, давай розпочнемо це, Кайто!
— А, так. Королю Війни-сама.
— Тобі не потрібно бути таким скутим, називаючи мене так. Ми зараз будемо битися, тож ти просто пропусти всі ці ввічливі звернення.
— Еее, тоді, Мегідо-сан……
— Охх!
Хммм. Купа всього сталася, але він досить прямолінійна та проста для розуміння людина.
Сидячи навпроти один одного з келихом перед нами, Мегідо видав жваву посмішку.
Мій келих такий самий великий, як ті, що використовують на японських весіллях, але келих Мегідо розміром із малолітражку…… Навіть якщо відкласти вбік різницю в десять разів, це все одно було б набагато більше.
— Правила прості. Ми п'ємо по черзі, і той, хто першим уп'ється, програє…… Гаразд, я піду першим! Гей, починайте наливати!
— Так!
Слідуючи словам Мегідо-сана, його підлеглий налив алкоголь у його келих.
Цей келих, якого могло б вистачити на цілу бочку…… І Мегідо-сан випив цю безглузду кількість алкоголю за один раз.
— Глоть…… Пфуааа~~ Я не можу цим насититися! Гаразд, твоя черга!
— А, так.
Після того, як Мегідо-сан залпом випив свій алкоголь, я також випив свій…… "Зачекайте, наскільки міцний алкоголь вони налили в мій келих!? Що за чортівня, від цього в мене болить горло!"
Здається, алкоголь, який Мегідо-сан приготував для нас, дуже міцний, і я відчуваю, ніби трохи сп'янів лише після одного ковтка.
Хіба шанс моєї перемоги не близький до нуля……
— Хороший алкоголь! Гаразд, давай продовжувати в тому ж дусі!
— ……Аре? Говорячи про це, на Кайто-куні є благословення Широ…… Аре? Хіба це не означає……
І ось, змагання з пиття тривало……
"Скільки келихів ми вже випили? Я думаю, це має бути сьомий келих, правда?"
Перший раз, коли я випив його, я подумав, що він такий міцний, що я швидко відключуся, але, як не дивно…… я все ще не відчуваю, що збираюся відключитися.
— Т-Ти…… гарний…… Це повинен бути алкоголь, який міг би вирубати гнома лише з одного ковтка, але ти все ще виглядаєш досить стриманим……
— Н-Ні, просто з якоїсь дивної причини я не п'янію……
— Замість цього, я не думаю, що є хоч якийсь шанс, що Мегідо виграє цей матч, знаєш?
— Ааа? Що ти маєш на увазі, Куромуейна?
Порівняно зі мною, на якого алкоголь дивним чином не діяв, Мегідо-сан тепер сп'янів, і, здається, йому важко.
І з якоїсь причини Куро почала казати, що у Мегідо немає шансів на перемогу.
Природно, Мегідо виглядав спантеличеним, але оскільки я й сам не знав чому, то нахилив голову.
— Це тому, що на Кайто-куні є благословення Широ…… тому він не сп'яніє.
— ……Е?
— Що!? Що~ ~!?> Т-Тоді це означає, що він залишатиметься тверезим, скільки б не випив!?
— Угу.
Здається, що я, маючи благословення Широ-сан, ніколи не п'янію, і яким би міцним не був напій, я не впаду раптово від сп'яніння.
Це вже майже читерство, якщо використовувати таку перевагу в змаганні з пиття……
Почувши слова Куро, Мегідо-сан виглядав приголомшеним…… перш ніж повільно впав на спину.
— ……Ааа~ ~ Чооорт, я програв, ха~ ~ Ти дивовижний, Кайто, минуло багато часу з того часу, як я програвав.
— Е? Ні, еммм, як би це сказати…… Це не зовсім завдяки мені я не п'янію…..
— Це не має значення! Позичена сила чи ні, це твоя сила, і я програв тобі. Це все, що є! Хахаха, ну~ ~ Це вражає, як ти не п'янієш!
— А, еем, так.
Мегідо-сан, який лежав, визнав свою поразку, похваливши мене.
Я не знаю, чи він просто чесний і прямолінійний, чи просто відверта й непохитна людина…… Але, мабуть, саме тому в нього було так багато підлеглих, які захоплювалися його способом життя……
Згодом Мегідо-сан сміявся якийсь час із задоволеним виразом обличчя, перш ніж підхопився з гуркотом.
— Гаразд, влаштуємо бенкет!
— ……Ха?
— ……Мегідо……
— Гей-гей, що це за неприємний вигляд на твоєму обличчі. Ми вже побилися й розібралися з цим! Тоді все, що залишилося зробити зараз, це відсвяткувати напружені зусилля один одного й влаштувати вечірку!!!
Мегідо-сан, який раптово заговорив про влаштування бенкету, залишив мене приголомшеним, тоді як Куро мала вражений вигляд на обличчі.
— Гаразд, ви, народ! Готуйтеся до бенкету! Не скупіться й дістаньте нам найкраще випивку та їжу, яку зможете знайти! Це вечірка для хлопця, який переміг мене, і якщо у нас не буде найкращої вечірки, то це буде як заплямувати моє ім'я!
— ……Еммм, Куро?
— Ні, я знаю, що ти спантеличений, але він такий хлопець…… Його хвилюють лише бійки та вечірки.
— ………………
Залишаючи мене, який не встигав за ситуацією, позаду, Мегідо-сан дає накази своїм підлеглим один за одним розпочати підготовку до бенкету.
Не знаю, чи можна назвати його владною людиною…… Або, радше, це взагалі-то сад Лілії-сан……
— Гей, дворянине он там!
— Я-Так!?
— Я позичу твій сад!
— А, т-т-так!
— Гаразд, іди поклич усіх у своєму маєтку! Чим більше людей на вечірці, тим веселіше!
"А, він належним чином попросив дозволу, ха…… Ну, здається, вже досить пізно для нього просити дозволу."
Дорогі мамо і тату — Як би це сказати… Мегідо-сан жвавий і відвертий, але водночас такий же палкий, як палаюче полум'я. І ще я не знаю, як так сталося — але почався бенкет.
————
<Примітки автора>
Володар Підземного Світу: "У мене останнім часом майже не було появ, тому, навіть якщо Кронос-чан вже може впоратися з цим сама, я все одно вийшла!"
.
.
.
(П.П Ну що ж: Бухай..)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]