Розділ 109 - Схоже, Мудрим Імператором його кличуть не просто так
Після інциденту з Алісою? Кріс-сан глибоко переді мною вибачився.
Мабуть, Кріс-сан зовсім не мав наміру завдати мені шкоди — він просто, як і зазвичай, виявляв пильність до власного оточення.
У результаті він перепросив за те, що діяв так, ніби випробовував мене, і попри свій статус Імператора, вибачився, стоячи на колінах і торкаючись чолом землі.
Не те щоб він завдав якоїсь реальної шкоди, тож я одразу сказав Кріс-сану, що пробачаю йому…… але він усе одно не підводив голови, що, чесно кажучи, мене дуже бентежило.
І ось тепер нас із Алісою провели до іншої кімнати, аніж та, де ми були раніше……
— Ням-ням, хрум-хрум…… Добавку, будь ласка!
— Ти можеш поводитися хоч трохи стриманіше!?
З якоїсь причини нас частували розкішною вечерею.
Цікаво, чи це наслідки попередніх витівок Аліси, але в цій просторій їдальні й справді було зовсім небагато слуг, якщо порівнювати з приймальнею.
Я все ще не міг оговтатися від ситуації, тому просто гукнув до неї.
— Про що ви кажете, Кайто-сане? Це ж просто належна винагорода! Я маю повне право їсти цю вечерю!
— Е? Щ-Що за дурниці ти верзеш……
— Я ж казала~ ~ Я просто підіграла виставі "Його Величності Імператора" й діяла так, як він того хотів……
— Е?
— Так, усе саме так, як вона каже. Я вельми вдячний Алісі-самі. Будь ласка, їжте досхочу.
— Е? Е-Е-Ех? К-Кріс-сане!?
Що за чортівня відбувається? Я геть не розумів, про що ці двоє розмовляють.
Побачивши, як я схилив голову від подиву, Аліса проковтнула те, що жувала, і повернулася до мене.
— Дивіться, Кайто-сане. Я ж казала вам раніше, чи не так? Хід думок цієї людини повністю спрямований на благо своєї країни та її процвітання…… Людина з такими переконаннями ні за що б не йшла на ризиковані кроки, щоб зробити з Кайто-сана ворога.
— Е-е-ем.
— Тобто він від початку розставив своїх людей під прикриттям так, аби "їх точно помітили". Бо якщо вони ще мали сенс бути поруч, коли ми тільки зайшли до приймальні, то вештатися біля брами їм точно ні до чого — за умови, що він не збрехав.
"Серйозно, що це означає?"
"Він розмістив тих людей із розрахунком, що їх викриють від самого початку? І навіщо це взагалі було потрібно?"
— Це лише моє припущення…… але Його Величність Імператор від початку хотів прийняти Кайто-сана як вельмишановного гостя, поставитися до вас із усією повагою, а також створити у своїй країні чітке уявлення про те, що їм ніколи не слід ставати ворогами з вами, правда ж?
— Так, але……
— Були люди, яких це не переконувало…… чи не так?
— Саме так.
Слова Аліси виявилися правдою, оскільки Кріс-сан ствердно хитнув головою із серйозним виразом обличчя.
— Що ж, хоча це й держава Його Величності Імператора, це не означає, що вона монолітна. З точки зору Його Величності Імператора, який особисто зустрів Кайто-сана й знає Короля Підземного світу-саму, Кайто-сан — не той, кого можна сприймати легкодушно…… але серед тих дурнуватих аристократів цілком могли знайтися такі, хто думав: "Лише через те, що з ним заговорив милосердний Король Підземного світу-сама, цей зухвалий молодик задер носа".
— А ти справді бачиш усе наскрізь, так.
— Ну, до певної міри бачу. І тоді Його Величність Імператор захотів утримати цих аристократів від безглуздих вчинків, змусивши їх думати, що Кайто-сан — не той, проти кого варто ставати ворогом, стримуючи їх від будь-яких дій. Ось чому була потрібна та вистава?
— Яка вистава?
— Моє падіння на коліна перед Міямою-самою та прохання про пробачення. Я навмисно залишив у приймальні багато слуг, щоб полегшити поширення чуток…… Усе, що мені потрібно зробити — це додати кілька слів до поголосу, і світом пронесеться новина: "Мудрий Імператор спробував плести інтриги проти Міями-сами, але той його викрив і змусив схилити голову та благати про прощення". Це зменшить кількість людей із безглуздими думками, спростить їхній контроль, а також полегшить мені можливість стати на бік Міями-сами та висловлювати свою думку.
Доповнюючи слова Аліси, Кріс-сан байдуже розповідав про свій план так, ніби йшлося про когось іншого.
Дивлячись на Кріс-сана, Аліса важко зітхнула й знову заговорила.
— Ось чому мені й не подобається ця людина…… Залежно від перебігу подій, він навіть збирався дозволити вбити себе.
— Що!?
— ………………
— Якби я не розгадала таємні рухи, які він підготував, і якби той план не спрацював…… Він би сам завдав шкоди Кайто-сану й показав би своїй країні всю дурість ворожнечі з вами через власну смерть — дозволивши Королю Підземного світу-самі, Королю Смерті-самі чи комусь із вашого оточення вбити його як Імператора, чи не так?
— Так, в інтересах Імперії Арклесія — побудувати дружні стосунки з Міямою-самою без жодної ворожнечі…… І я готовий віддати власне життя, щоб досягти цього. Що б не казала Аліса-сама, я — лише інструмент для своєї країни. Державні інтереси куди важливіші за моє життя.
— ………………
По моїй спині пробіг морозець.
Серйозні очі й тон голосу, в якому не було й краплі вагань…… Він це серйозно. Кріс-сан говорив абсолютно щиро й був готовий без вагань віддати життя, якщо вважатиме це необхідним заради своєї країни.
— Бачите, усе саме так, як я й казала, правда? Він саме така людина…… Лялька, що працює на благо своєї країни.
— Ці слова для мене радше комплімент. Я розглядав близько п'яти способів переконати йолопів навколо мене…… Дякуючи завчасному втручанню Аліси-сами, гадаю, тепер мені вдасться легко їх приборкати. Ще раз дякую вам.
— А-а-а~ так, так.
— ………………
Що й казати, я був мимовільно приголомшений.
"Він був готовий пожертвувати всім заради своєї країни, і його воля залишалася непохитною, навіть коли на кону стоїло власне життя…… Чи це і є той тягар, який несе імператор……?"
Поки я про це думав, Кріс-сан подивився на мене, трохи всміхнувся й знову схилив голову.
— Втім, це лише мої власні думки — не як Імператора, а як звичайної людини…… Пробачте, що скористався Міямою-самою задля вирішення наших внутрішніх негараздів. Дозвольте ще раз щиро перепросити.
— А, ні, це……
— Я готовий спокутувати свою провину в будь-який спосіб. Будь ласка, сприйміть це щире зізнання в моїх задумах як знак моєї глибокої поваги. І я дуже сподіваюся, що ви й надалі підтримуватимете дружні взаємини з Імперією Арклесія.
— Я-Я розумію.
Бачачи рішучість Кріс-сана як Імператора, я більше нічого не міг сказати.
Ми мали б бути майже одного віку, але цікаво, чи то через різне оточення він володів настільки зрілими думками та вчинками……
— Що ж, годі вже цієї важкої розмови. Міямо-саме, я розпоряджуся, аби для вас підготували кімнату, тож, будь ласка, залиштесь на ніч…… Ох, і не хвилюйтеся: жодних підступних задумів я більше не плету.
— А, ні, але це стурбує Лілію-сан……
— Я відправлю колібрі до Герцогства Альберт.
— Не соромтеся, Кайто-сане. А ще вранці ми могли б насолодитися вишуканим снідан—— Ой!?
— Ти надто покірно йдеш за своїми бажаннями.
"Хмм, як би це мовити… Я наче повністю підкорився темпу Кріс-сана, оскільки той вирішив продовжити наше перебування та залишити нас ночувати тут."
Потім Кріс-сан мовив, що у нього ще залишилася робота, тож, перепросивши й підвівшись зі свого місця, збирався попрямувати до дверей…… Втім, спочатку він підійшов до мене й тихо шепнув:
— ……Є дещо, про що я б хотів поговорити з вами особисто пізніше…… Ні, є інформація, яку вам варто вислухати. Будь ласка, завітайте до моєї кімнати трохи згодом.
— ……Зрозумів.
Тихо мовивши це, він знову рушив до дверей.
І коли Кріс-сан дістався дверей, Аліса заговорила:
— А-а-а~~ Його Величність Імператор, маєте хвилинку?
— Що таке, Алісо-сама?
— Цього разу я вирішила, що для Кайто-сана буде вигідніше, якщо я підіграю вашим намірам, тому я допомогла вам…… Але я не на вашому боці, я на боці Кайто-сана. Надалі, якщо ви спробуєте використати Кайто-сана заради інтересів своєї країни…… Будь ласка, будьте готові до наслідків.
— ……Я матиму це на увазі.
Коротко відповівши на слова Аліси, Кріс-сан вийшов із кімнати.
Дорогі мамо і тату — Як би це мовити… Це було так, ніби я танцював під дудку Кріс-сана. Маючи непохитну рішучість нести свою країну на плечах, він би навіть використав самого себе як пішака на власній шахівниці — Схоже, Мудрим Імператором його кличуть не просто так.
————
— Моя леді, Його Величність Імператор Кріс із Імперії Арклесія надіслав колібрі!
— ……Ха?
— Згідно з тим, що я почула, Міяма-сан залишається на ніч у його замку…… Він хоче, щоб ви були спокійні, адже до нього ставитимуться з найвищою повагою як до державного гостя……
— ………………
Почувши слова Лунамарії, Лілія заклякла із заціпенілим виразом обличчя.
Після цього, побувши якийсь час у мовчанні, її руки та губи затремтіли, а голос, що, здавалося, лунав із самих глибин пекла, відгукнувся:
— ……Луно.
— Т-Так.
— ……Поясни мені…… Що за бісовщина сталася…… Як Кайто-сан, який просто вийшов уранці з дому, раптом став державним гостем Імперії Арклесія……?
— ……Я-Я не знаю……
— А-а-а-а-а-а-а-а-ахххх!!! Та ну-у-у-у-у-у ж бо-о-о-о-о-о-о!!! Чому цей чоловік не може просто вийти як нормальна людина й повернутися так, щоб нічого не сталося!? Серйозно, що за чортівня відбувається!?
Схопившись руками за голову, Лілія видала розпачливий крик, а на її очах виступили сльози.
— ……Луно, вино…… Принеси мені вина.
— Ха? Е-е-ем……
— ТИ ДУМАЄШ, Я МОЖУ ЗБЕРІГАТИ ТВЕРДІСТЬ РОЗУМУ В ТАКІЙ СИТУАЦІЇ БЕЗ ПИЯТИКИ!? КАЙТО-САНЕ…… ТИ ІДІІІІІІІІООООООТТТТ!!!
————
<Примітка автора>
Ось такий характер у Його Величності Імператора.
Він із тих людей, хто без вагань лизав би взуття Кайто, якби вважав, що це піде на користь його країні.
.
.
.
(П.П Як же кумедно споглядати за реакцією Лілії, на походеньки Кайто хд.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]