Розділ 108 - Хто вона, чорт забирай, така?
Імператор, якого я зустрів у королівському замку Імперії Арклесія…… Його Величність Кріс виявився, на мій дивовижний подив, тим самим кучером карети, у якій я їхав, коли ходив їсти барбекю з Куро.
Дивлячись на мене, приголомшеного цим несподіваним відкриттям, Його Величність Кріс заговорив із посмішкою на обличчі:
— Недивно, що ви здивовані. Пробачте, що не розповів вам одразу.
— А, ні!
— Колись дуже-давно я опинився в боргу перед Володарем Підземного Світу, і коли почув, що вона зацікавилася людиною з іншого світу, то захотів зустрітися з вами. Тому я попросив її дозволити мені побути кучером.
— З-Зрозуміло……
— ……Тоді я подумав, що Міяма-сама — цілком звичайна людина, але, схоже, мої очі були затуманені. Користуючись нагодою, прошу вибачення за те, що не роздумавши, зверхньо оцінив вас.
Говорячи зі мною в такій ввічливій манері, Його Величність Кріс низько схилив голову.
Я бачу, що він щира людина, але коли перед тобою схиляє голову сам монарх цілої країни, почуваєшся так, ніби це тебе за щось карають.
— Б-Будь ласка, підніміть голову, Його Величність Кріс.
— У такому разі вибачте мені за сміливість…… але, Міяма-сама, будь ласка, звертайтеся до мене без титулів. Якщо чесно, я майже певний, що Володар Підземного Світу мене висварить, якщо ви називатимете мене «Його Величністю».
— Т-Тоді я кликатиму вас Кріс-сан……
— Так. Ще раз радий нашому знайомству.
— Я теж радий знайомству.
Кріс-сан, попри свій статус Імператора Імперії Арклесія, виявився надзвичайно приземленим та ввічливим чоловіком.
Його волосся вражало красою, наче виткане із сапфірових ниток, а очі сяяли, мов смарагди…… Він був справжнім утіленням принца. І хоча він належав до тих струнких ікеменів, він зовсім не дратував так, як подібні красунчики на Землі.
Коли Кріс-сан запропонував мені сісти на крісло, Аліса абсолютно природно вмостилася поруч зі мною.
І тут Кріс-сан, ніби раптом згадавши про її існування, подивився в бік Аліси.
"До речі, ця галаслива Аліса сиділа мовчки відтоді, як ми зайшли до цього замку……"
— Пані поруч, мабуть, супутниця Міями-сами? Пробачте, що забарився з привітанням……
— А, можете не вітатися зі мною й усе таке.
— [ ! ? ]
У відповідь Крісу, який звернувся до неї з лагідною посмішкою, Аліса…… відповіла настільки крижаним голосом, який я й уявити не міг у її виконанні.
Я помітив, як у лицарів, що стояли за спиною Кріса-сана, сіпнулися брови від такої холоднокровної зверхності.
"Алісо? Що з тобою взагалі коїться?.."
— ……Єдині люди, з якими я хочу спілкуватися — це «ті, кого я вважаю вартими спілкування». Тож мені немає про що розмовляти з цим вельмишановним Його Величністю Імператором.
— Що!?
Повітря в кімнаті миттєво натягнулося, варто їм було почути ці байдуже кинуті слова.
І це цілком природно. Щойно Аліса заявила, що спілкується лише з тими, хто має для неї цінність, а потім додала, що не говоритиме з Крісом…… Це означало……
— ……Ви хочете сказати, що для вас я…… людина без жодної цінності?
— Саме так.
— Що!? Ах ти, дряпоха!!!
"Вона сказала це…… Вона справді взяла й випалила все це прямо в очі."
Аліса щойно чітко дала зрозуміти Імператору Імперії Арклесія, що його існування не має жодної цінності.
У цій напруженій атмосфері Кріс-сан зупинив своїх лицарів, які розлючено схопилися за руків'я мечів.
Хоча Кріс-сан і не виглядав розгніваним, у його очах все ж було здивування.
Проте Аліса, схоже, зовсім цим не переймалася: вона нізвідки дістала невеликий ніж, поклала його на стіл і почала крутити, ніби бавлячись.
— Ну, у кожної людини власні уявлення про цінності, знаєте~ ~? У мене є звичка подумки оцінювати інших…… Що ж до Його Величності Імператора, то ви були б просто одним із тих безкоштовних бонусів, які я віддаю в додачу. Десь на «одну мідну монету», мабуть?
— ……Хммм… Ви досить дешево мене оцінили.
— Яка зухвалість! Що ти взагалі знаєш про Його Величність Імператора!?
— ……Кріс Діа фон Арклесія. Народився третьою дитиною колишнього Імператора Дюрана Діа фон Арклесія, у віці десяти років закінчив магічну академію країни найкращим у своєму випуску. Побудував кар'єру у сфері фінансів, спочатку плануючи стати скарбником, але, побоюючись за долю власної країни, випхав двох своїх старших братів, щоб посісти престол. Продемонстрував настільки видатні здібності, що заслужив прізвисько «Мудрий Імператор», і його вважають найвидатнішим політиком усіх часів. Наразі йому 24 роки, його хобі — верхова їзда, а улюблена книга — «Ода прапору»…… Будь-хто дізнався б це, якби приділив трохи часу розслідуванню.
— [ ! ? ]
Бігло перераховуючи факти з біографії Кріса-сана, Аліса дістала ще один ніж і поклала його на стіл.
Ця дивна атмосфера, абсолютно несхожа на її звичну поведінку, змусила мене, а також Кріса-сана й…… навіть розлючених лицарів, приголомшено заніміти від почутого.
— Він зробить усе заради своєї країни. Якщо це заради його держави та народу, то скільки б безчестя це йому не принесло, він схилиться перед будь-ким. Наче інструмент для процвітання власної країни…… Яка благородна думка~ ~ але ти занадто нудний.
— ……Нудний?
— Мене не цікавлять порожні оболонки на зразок тих людей, які зреклися власного «я» заради інших. Ні, я не кажу, що ви поганий Імператор чи щось таке. Як я вже казала, я вважаю вас досить шляхетним, розумним чоловіком, вартим титулу «Мудрого Імператора». Проте ви мене не цікавите…… Дивлячись на вас, я бачу лише вправно зроблену ляльку.
— [ ! ? ]
— Алісо! Ти занадто багато собі дозволяєш!
Кріс-сан заціпенів від її слів, холодних та гострих як лезо, і я не втримався, гримнувши на Алісу.
Я не розумів, чому вона раптом почала говорити такі речі, але вона була надто несхожа на себе звичайну.
Проте Алісу, схоже, зовсім не обходив мій оклик. Вона поклала третій ніж на стіл і повернулася до мене.
— Кайто-сан такий же добрий, як і завжди~~ Ось чому ви мені так подобаєтеся, і я хочу слухатися вас у всьому, наскільки це можливо…… На жаль, цього разу я не можу цього зробити…… Правильно~ ~!?
— [ ! ? ]
Мовивши це, Аліса влучним помахом долоні підбила руків'я вишикуваних ножів, і від цього удару всі три ножі звилися в повітря.
І після цього Аліса впіймала їх у повітрі…… як мені здалося, але ножі раптово зникли з її рук і встромилися у два місця на стіні та один у стелю.
Я гадки не мав, коли вона встигла кинути ці ножі чи як вона це зробила, але це було блискавично.
Перед онімілим від здивування мною Аліса мовила крижаним голосом:
— Навіть якщо хтось пропонує вам дружбу…… вам зовсім не обов'язково довіряти тим, хто ховає своїх солдатів за «Магією Пригнічення Розпізнавання».
— ……Е?
— Вони стежили за нами від самого роздоріжжя за «брамою», чи не так? Гей, ви троє…… Забирайтеся звідси геть. Якщо ні…… Наступного разу ці ножі влучать уже у вас, зрозуміло?
"………………"
Від цих тихо мовлених слів Аліси…… Наче підкоряючись її наказу, простір біля стін та стелі здригнувся, мов від перешкод, і звідти з'явилися люди, вбрані в усе чорне.
"Вони стежили за нами від самого входу до замку? Зрозуміло, ось чому Аліса мовчала відтоді, як ми зайшли всередину……"
"Проте чому я їх не відчув? Я мав би виявити їхнє наближення за допомогою своєї Магії Симпатії, але……"
— Це не ваша провина, Кайто-сане. Одяг, який вони носять, виготовлений із матеріалу, що блокує витік магічної сили назовні, тож недивно, що ви їх не помітили.
— ……Як ти їх викрила?
Троє чоловіків у чорному, чию присутність було викрито, миттєво перемістилися за спину Кріса-сана, вишикувавшись у ряд.
Кріс-сан запитав у Аліси з виразом невіри на обличчі, але Аліса не відповіла й лише потягнула за тонку нитку.
Вона, мабуть, була прив'язана до кинутих ножів, адже ніж зі стелі та один із ножів на стіні швидко повернулися до рук Аліси…… але інший, що глибоко встромився в стіну, так і не вискочив назад.
— Аре-е? Здається, я приклала трохи більше сили, ніж треба~ ~ От невдача.
Бачачи, що не може його витягти, Аліса чухала потилицю з кривою посмішкою на обличчі, після чого підійшла до ножа, що стирчав у стіні, й спробувала його висмикнути.
— Аре-е? Застряг!? Я-Я не можу його витягти…… Фуґя-а-а-а-а!?
"………………"
Схоже, він встромився в стіну глибше, ніж вона уявляла, бо Аліса потягнула з усієї сили…… й гепнулася на дупу.
Як би це сказати…… Вона зовсім не виглядала напруженою у розпалі такої критичної ситуації.
У той момент, коли я зітхнув, дивлячись на Алісу, яка знову поводилася як зазвичай порівняно з тим морозом, що пробігав шкірою раніше, я почув тихий шепіт:
— ……Ви щойно втратили пильність, чи не так?
— [ [ [ ! ? ] ] ]
Аліса, яка тільки-но сиділа на дупі, зникла, і коли я розвернувся на звук голосу…… Перш ніж я встиг щось зрозуміти, вона вже тримала в руці тонку шпагу, приставивши її до ший трьох чоловіків у чорному.
— Так діло не піде, завжди треба бути обачними…… Ви троє вже були б мертві, знаєте?
— [ [ [ …………………. ] ] ]
Голосом, значно нижчим, ніж зазвичай…… Аліса, мовивши ці слова, від яких навіть у мене мурашки побігли по шкірі, мельком подивилась на мене.
— ……Зазвичай я рідко цим займаюся~ ~ Тільки коли винагорода хороша й у мене гарний настрій. Я про роботу охоронця……
З крижаним голосом і не випускаючи з рук шпагу, Аліса повільно перевела погляд на Кріса-сана та лицарів довкола.
— Що ж, цього разу я заробила чимало грошей від Кайто-сана, тож як бонус…… я охоронятиму Кайто-сана, поки він перебуває в Імперії Арклесія. Тому я хочу сказати кілька слів перед тим, як ви почнете свою розмову.
Тихо мовивши це, Аліса повернулася до чоловіків у чорному.
Зазвичай вона справляла враження безтурботної дурепи, але зараз, у поєднанні з її мінімалістичною оперною-маскою…… вона виглядала як справжній найманий убивця.
— ……Якщо я ще раз побачу, що ви вештаєтеся біля Кайто-сана…… я вас уб'ю, зрозуміли?
— [ [ [ ………………… ] ] ]
Було моторошно від того, наскільки природно вона випалила цю жахливу фразу.
Ці холодні слова чітко давали зрозуміти: вона позбавила життя вже не одну людину…… Навколо зникли всі звуки, і кімнату заполонила тиша.
— Чи щось на кшталт цього~ ~!
У цій крижаній тиші Аліса, схоже, втратила до всього інтерес і опустила підняту шпагу.
Після чого, заховавши її кудись…… ймовірно, у свою магічну скриню, вона сіла на крісло поруч зі мною й повільно склала руки на грудях.
— І саме тому…… Я сподіваюся, ви пригостите нас вишуканою вечерею—— Ой!?
"……………."
— За що ви мене вдарили, Кайто-сане!?
— Ні, це я тут мушу робити цуккомі! Що це взагалі за раптова зміна поведінки!?
Я рефлекторно дав Алісі підзатильника, коли вона миттєво повернулася до свого звичайного тону, гадаючи, що це взагалі тільки-но було.
— Нічого не вдієш! У мене мурашки по шкірі бігають, коли я довго перебуваю в серйозному режимі, тож мені потрібно перемикатися, коли необхідно!
— ……Ти була в ньому всього кілька хвилин……
— Та ви що! Якби я була би в ньому довше хвилини, я б просто виснажилася до смерті! М'язи обличчя затерпли б у суцільну кашу, а тіло взагалі б розсипалося! Тож, Кайто-сане, зробіть мені ніжний масаж—— Ґя-а-а-а-а-а!?
"………………."
— Е? Рольові ігри? Ви вирішили рухатися в "такому" напрямку й захотіли саме такої гри!? Ні, ну, я можу підлаштуватися під різні уподобання, але я не дуже люблю, коли боляче—— Ви знову це зробили!?
Насправді це було не через те, що сталося раніше; ні, точніше, я знову дав підзатильника Алісі, бо вона знову почала верзти дурниці після всього того напруження.
Проте, якщо замислитися, можливо, я й справді не дуже добре знаю Алісу.
Вона дурепа, власниця крамниці дрібничок без жодної комерційної жилки, але знає чимало речей, і час від часу перетворюється на зовсім іншу людину, кидаючись влучними й гострими словами.
Я не знаю, чи це мені просто дивно від того, що я прожив життя далеко від кривавих бійок…… але в чомусь я відчуваю, що вона відрізняється від людей, яких я зустрічав раніше.
Дорогі мамо і тату — Я мимохідь побачив той бік Аліси, який відрізнявся від звичайного. Її присутність була гострою, мов холодне лезо. Серйозно — хто вона, чорт забирай, така?
————
<Примітка автора>
Частковий погляд на здібності Аліси як робітниці підпільного світу.
Втім, хоча вона й володіє такими здібностями…… її голова зазвичай приймає на себе удар кулаків Кайто…… Зрозуміло, вона, мабуть, мазохістка, так~~
.
.
.
(П.П До речі, якшо Аліса захоче, вона може всю Імперію Арклесія вирізати в соло, настіки вона сильна, і це навіть буде не вся її сила..)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]
