Розділ 4 - Борьба за право провести ранок віч-на-віч.
— Юрі, ну як?
— Джин у безпеці?
"Ми із серйозними виразами облич дивилися на Джина-сана, який заплющив очі."
"Оскільки зцілення людей — це моя основна професія, я взялася за справу: тримаючи його за зап'ястя, тихенько притулилася вухом до його грудей."
"Не можна допустити, щоб сталося щось непоправне."
Перевіряючи ще і ще, я переконалася, що з Джином-саном усе гаразд.
— ...Хух. На цьому все.
Оскільки Джин-сан знепритомнів, ми тимчасово припинили сварку, і я, як професіонал, провела лікування за допомогою «Пісні зцілення», яка є найвищим рангом «Магії зцілення».
Почувши мій звіт, вони обидві з полегшенням зітхнули.
— Яке щастя... Джин у безпеці.
— Ну справді... дівчата, тримайте себе хоч трохи в руках.
— І це кажеш ти, людина, яка сама ж і створила цю ситуацію...
Люсіка-сан розчаровано знизала плечима.
"Якби ви не спробували діяти за нашими спинами, нічого б цього не сталося, знаєте?"
Чи існує взагалі у світі бумеранг, який повертається так само красиво, як цей.
Лекі-тян підійшла ближче, ніби допитуючи її.
— До речі, Люсіко, навіщо ти так близько наближала своє обличчя, що ти збиралася зробити?
— Е-е?! Ц-це, ну, того~~
— Щодо цього, то хіба не Люсіка-сан першою вирішила схитрувати? Скинула на нас підкорення Короля Демонів...!
— А-але що я вдію! Якщо проґавити цей шанс, то хтозна, коли наступного разу вдасться залишитися з ним віч-на-віч...
— Старій ельфійці, яка знає про таке лише з книжок, все одно нічого не світить, тому поводься смирно, добре?
— Ха? А що, у Юрі є досвід?
— ...? Немає, і що?
Чомусь Люсіка-сан подивилася на мене таким поглядом, ніби побачила неймовірну дурепу.
"Яка ж жахлива людина."
"Я чула незліченну кількість цілком реальних історій із досвіду вірян."
"Я зовсім не така, як Люсіка-сан, яка тільки те й робить, що зачитується книжками."
— Тож як покарання, звіт про підкорення ми доручаємо Люсіці.
Лекі-тян передала магічний кристал Короля Демонів Люсіці-сані й підняла Джин-сана на руки, наче принцесу.
— По-почекай хвилинку. Без героя Лекі там точно не обійтися! Ти теж ідеш зі мною.
— Не хочу.
— Ні, слова Люсіки-сан абсолютно правильні. Я сама побуду з Джином-саном, тому ви обидві можете не хвилюватися й вирушати до королівської столиці.
— ...Хтива Свята.
— ...Жінка, у якої всі поживні речовини пішли в груди.
— Балачки м'язистої героїні та пласкої ельфійки до моїх вух узагалі не доходять.
— Люсіко, може, спершу трохи розімнемося на Юрі?
— Який збіг. Я якраз хотіла випробувати нову магію.
"Вони посміхаються, але те, що вони говорять, звучить занадто небезпечно, чи не так?"
"Куди ж поділися єднання товаришів, які три роки мандрували разом."
— По-перше, у Люсіки-сан є магія миттєвого переміщення, тож це займе всього одну мить.
— Якраз тому, що я непокоюся, що ти вдієш за цю мить, я й не хочу йти.
— Ви випадково не плутаєте мене з сукубом чи ще кимось?
— Хм? А що, я десь помилилася, пані Хтива Свята?
— ...Я вже давно думала, що мені потрібно раз і назавжди з'ясувати з вами стосунки.
— Ви обидві, досить уже.
Сповнені гніву очі Лекі-тян пронизали нас наскрізь.
"Побачивши її серйозне обличчя, я раптом схаменулася."
"...Точно. Довести Джина-сана до непритомності, а на додачу ще й так огидно сваритися... Що ми взагалі робимо."
"Ми ж просто хотіли сміятися разом із ним... і хотіли розділити з ним ще багато тих щасливих моментів..."
"Так далі не піде. Треба добре все обдумати й—"
— Якщо так триватиме й далі, то в мене залишиться менше часу, щоб провести ніч із Джином.
— Так, усе! Тоді просто камінь-ножиці-папір, вирішимо все за допомогою камінь-ножиці-папір! Хто переможе, той і залишається! Домовилися?!
Дві інші дівчини, схоже, теж утомилися від цієї суперечки, яка зайшла в глухий кут, тому слухняно кивнули.
Кожна з нас високо підняла руку, і я дала сигнал до початку.
— Ну що ж, почнемо. Камінь, ножиці, папір...
— — — Раз, два, три!!
Одразу після цього по всьому селу прозвучав чийсь грубий переможний крик, через що згодом навіть ходили чутки, ніби знову з'явилися монстри.
Цікаво, про кого це вони, уфуфу.
— — — —
◇ Оскільки під час написання в межах одного розділу надто часто змінювалися точки зору, я зробив її короткою і розділив. (Слова автора.)
.
.
.
(П.П До речі, Юрі спілкується зі всіма використовуючи "Сан, чан, тян і тд..", тож коли вона говорить буде легко зрозуміти де її розмова, а де інших.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )