Розділ 23 - Випробування коханням
Вітальня, де витає запах натуральної деревини.
Це чудовий аромат, який заспокоює дух, і він мені подобається.
Зараз ми сидимо, ніби оточуючи круглий стіл.
Цю форму столу обрали з тієї причини, щоб можна було зручно сидіти як поряд, так і навпроти, завдяки чому зникають будь-які сварки.
На диво, вони подумали не лише про дитячі кімнати, тож я заспокоївся.
Менше з тим, дитячих кімнат тут було підготовлено цілих п'ятнадцять.
Зараз мені хочеться просто заплющити очі на цей факт.
— Отже, Акіра вирішив прийти до нас у гості.
— — Справді (ось воно як)...
Коли я розповів про події в королівському замку, реакція цих двох виявилася на диво стриманою.
Якщо згадати, Люсіка та Ульвальт-сама теж заздалегідь знаходили спільну мову з цього приводу.
Я цього не помічав, але для стороннього ока симпатія Акіри, мабуть, була дуже очевидною.
Якщо навіть Лекі це помітила, то це я надто неуважний...
Відтепер намагатимуся бути більш чутливим до почуттів інших.
— Випробувати наше кохання. Що ж саме він збирається зробити...?
— До речі, якби ви троє були на місці Акіри, що б ви змусили нас робити? Мені здається, що ви зможете зробити набагато точніший прогноз, ніж я.
Коли я це мовив, Лекі та інші перезирнулися й схилили голови.
— Ну... я не дуже впевнена, але якщо на моєму місці, то можна?
— Ага. Якщо підготуватися заздалегідь, то можна буде легко з цим розібратися.
З огляду на те, як Акіра влаштував істерику в тій великій залі, неважко здогадатися, що легко це не закінчиться.
Адже повнолітній член королівської родини кричав "хочу одружитися" й борсався на підлозі...
Справді чудово, що це бачили тільки я, Люсіка та Ульвальт-сама.
— Якщо тебе влаштовує, то в мене теж з'явилася одна думка.
— Тоді вислухаємо спочатку Лекі.
— Підвісити Джина й шматок найвищого ґатунку м'яса над кручею й створити ситуацію, коли можна врятувати лише когось одного. Щоб обрати Джина, потрібне справді величезне кохання.
— Я такий радий, що моє життя не програло шматку м'яса...!
Чи варто мені бідкатися через те, що предметом порівняння стало м'ясо?
Ні, для ласунки Лекі, м'ясо найвищого ґатунку має перебувати на дуже високому рівні...!
Не варто занурюватися в роздуми надто глибоко. Головне — це сам факт, що Лекі обрала мене.
— Залишивши ідею Лекі-чан, вибір між чимось дуже важливим для нас і Джином-саном... така ситуація й справді цілком можлива.
— І правда... Юрі має рацію.
— До речі, якби це був вибір між усіма вірянами Святої Церкви та Джином-саном, я, звісно ж, урятувала б Джина-сана, тож будьте спокійні.
— ...Угу, дякую!
Кохання таке важке...!
Це настільки величезне кохання, що я аж хвилююся, чи зможу вмістити його сам...!
— Але я не думаю, що Акіра-сан робитиме щось таке, що загрожуватиме життю, тож, швидше за все, він випробує нас у чомусь іншому. І я передбачаю, що це буде пов'язано з тим, про що я найчастіше чула як Свята під час звернень щодо подружніх проблем.
"О-о-о...! Це звучить дуже обнадійливо!"
Точно, Юрі ж звільняла людей від безлічі страждань. Подібні проблеми для неї — як раз плюнути!
— То яке ж передбачення в Юрі?
— Це просто, Джине-сане. — Тілесна сумісність.
— Зрозуміло! Тілесна сумісність... чекай, що?
— Кажуть, якщо подружжя не отримує задоволення від нічних тіх, у них накопичується невдоволення. І тоді вони починають сплітатися з іншими чоловіками й жінками. Тобто, якщо ми покажемо Акірі-сану, що наша "тілесна сумісність просто неперевершена, усе буде вирішено!"
Та ніхто цього робити не буде, ти, Свята-розпуснице...!
— Тому давайте пізніше всі разом потренуємося! Усе гаразд! Я не проти, якщо перша ніч буде вчотирьох!
— Не гаразд! Лекі! Вгамуй цю розпусну Святу на хвилинку!
— Так.
— А, Лекі-чан? Не можна, це вже занадто! Людське тіло не гнеться в той бік-а-а-а-а!
Відвівши очі від кривавої драми, що розгорталася поруч, я перевів погляд на Мудреця Люсіку — мою останню надію.
Здається, я вже за звичкою довіряю Люсіці останню надію.
Навіть під час подорожі заради знищення армії Короля Демонів, коли ми заходили в куток, підказки давала саме Люсіка.
Та й на зворотному шляху вона була така спокійна, безсумнівно тому що вже вигадала спосіб рішення.
Цього разу вона теж мусить вказати нам шлях...!
— Покладися на мене. У любовних романах, які я читала, подібні речі вирішуються за одним стандартом.
А, уже тхне тим, що діла не буде.
— Простіше кажучи, треба просто поцілуватися в нього на очах і продемонструвати наше кохання! Причому з пристрасним, дорослим поцілунком!
— — Саме так (це воно)!!
Я переконаний, що це абсолютно не те.
Зрештою, ми так і не дійшли єдиної думки, тож вирішили діяти гнучко відповідно до ситуації.
Звучить красиво, але насправді це означає відсутність будь-якого плану.
І ось настав день, коли Акіра мав навідатися.
— Давно не бачилися, шановні члени команди Героя. Взагалі-то мені б хотілося освіжити стару дружбу, але ви ж, звісно, знаєте причину, з якої я прийшов сьогодні?
— Звісно. Я не віддам Джина Акірі.
— Ми покажемо тобі силу нашого кохання.
— Симуляцію вже проведено ідеально. Починай у будь-який момент.
Команда наречених була сповнена впевненості.
До речі, мені так і не показали зміст їхніх тренувань.
Кажуть, це дівоча таємниця. Якщо вони називають себе дівчатами, їм варто було б поводитися більш витончено в повсякденному житті, щоб це звучало переконливіше.
Особливо Юрі.
— А, щойно Джин-сан думав про мене.
— Як ти дізналася?!
— Фу-фу, це сила кохання.
— А ви, схоже, непогано підготувалися.
Мене лякає, що розмова йде так невимушено.
Акіра теж поводиться так, ніби перед ним сильний ворог.
Тобі ні за що не перевершити Юрі в її витонченому збоченні, тож краще атакуй з іншого боку.
Але я як чоловік теж мушу підхопити цю хвилю.
Не відступати, а показати рішучість кинутися вперед сам.
Адже я вирішив прийняти їх повністю.
— Але я теж не можу програти. Я бажаю Джину щастя більше за всіх. Так само, як Джин подарував щастя мені.
Мовивши це, Акіра ніжно торкнувся прикраси для волосся, що скріплювала його чубчик.
Це була річ, яку я теж добре пам'ятав.
— О-о, ти досі цим користуєшся.
Це було ще в ті часи, коли ми з Акірою не були близькі.
Здається, я подарував це тоді, коли він бідкався через розбіжність між оцінкою оточуючих та власними почуттями.
Я знайшов це в ятці й подумав, що воно дуже личитиме гарному білому волоссю Акіри.
Після дня, коли я це подарував, я не бачив, щоб він це носив, тож мені приємно бачити, що річ досі в ходу.
— ...Звісно. Це ж мій скарб.
— Ха-ха, ну якщо ти так бережеш його, значить, я не дарма дарував.
— ...Мені останнім часом здається, що Джин теж поводиться не краще.
— ...Можливо, варто хоч раз навчити його правильної поведінки?
— ...Здається, вже занадто пізно, але давайте так і зробимо.
"Я все чую, хоч ви й шепочетеся."
Я ж нічого поганого не зробив...
— Тому, Джине. Цього разу покладися на мене. Я роблю це не через шкідливість. Якщо ці троє зможуть зробити Джина щасливішим, ніж я, я, звісно ж, відступлю.
Чисті очі без сліду сумніву красномовно казали про те, що в нього немає жодних лихих намірів.
...Якщо він думає про мене аж так сильно, я більше нічого не казатиму.
— ...Зрозумів. Сподіваюся на твою поблажливість.
— Звісно. Я не використовуватиму брудних прийомів. ...Ну що ж, ви троє. Розмову закінчено. Зараз я по черзі дам вам три завдання. У відповідь ви вибиратимете по одному представнику на кожне завдання. Той, хто став представником один раз, не може брати участь в інших завданнях. Правила тільки такі. Просто, правда?
— А як визначається перемога чи поразка?
— Коли я вирішу, що ви можете зробити Джина щасливим. Звісно, я оцінюватиму чесно. Якщо ви відчуєте, що туди домішалися мої особисті почуття, можете беззастережно вважати це своєю перемогою.
— Вигідні для нас правила.
— Ти справді згоден на це?
На запитання Люсіки Акіра ствердно хитнув маленькою голівкою.
— Зрозуміло. Я обов'язково переможу в цьому поєдинку.
— Поєдинок відбувся.
— Я ні за що не віддам Джина-сана!
— Спочатку піду я. Мушу виконати свій обов'язок як найстарша.
Люсіка дуже красиво зробила крок уперед.
Шкода Акіру, але я, звісно ж, уболіватиму за своїх наречених.
Те, що Люсіка пішла першою — це хороший вибір.
У неї багаті знання в найрізноманітніших сферах. Вона точно зможе впоратися з будь-яким завданням.
— Тоді я теж оберу завдання. Щоб усе було чесно, я написав їх заздалегідь. Ті пункти, які я вважаю необхідними для дружини.
Мовивши це, Акіра дістав із кишені 3 картки й виставив одну з них уперед.
— Я не злякаюся нічого. Ну ж бо, давай свій удар —
— Потрібно прибрати в кімнаті!
— — Е.
— Підтримання чистоти пов'язане зі здоров'ям усієї родини. Це може здатися надто простим, але це дуже важливо, тож я перевірю це ще раз!
Що за! Це ж набагато простіше, ніж здавалося!
У такому разі перша перемога вважай у нас у кишені, Люсіко!
— Фух... Фу-фу-фу...
"...Люсіко-сан?"
.
.
.
(П.П Я так розумію Люсіка у нас нечупара хд)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]