Мене вигнали з команди героя, тож я повернувся до рідного міста, але всі її учасники пішли слідом за мною.

Розділ 21: Я не визнаю цього шлюбу!!

Том 1

Мене вигнали з команди героя, тож я повернувся до рідного міста, але всі її учасники пішли слідом за мною.

Розділ 21 - Я не визнаю цього шлюбу!!

Дуже гарна посмішка на обличчі Акіри закам'яніла.

— ...Фу-фу, Джине, хіба ти не знаєш? Якщо докласти зусиль, можна зробити що завгодно?

— Та ні-ні-ні! Це вже виходить за межі того, чого можна досягти зусиллями!

— Заспокойся, Джине. Подумай, абстрагувавшись від здорового глузду. Хіба Акіра, який стоїть перед тобою, не дуже милий?

— Милий то ти справді милий.

— Як чудово. Щоб сподобатися Джину, я вбрався відповідно до смаків Джина, тож я такий радий, що тобі сподобалося...

Коли він говорив це, його щоки заливалися рум'янцем, викликаючи мимовільне бажання захистити його.

Але ж Акіра — хлопець.

У нього внизу в області паху точно є таке ж підтвердження чоловічої статі, як і в мене.

У цьому немає жодних сумнівів, адже ми разом ходили до великої купальні.

— Я ж такий самий милий, як і дівчата, правда? Ні, навіть миліший за дівчат.

— Цього я не заперечую.

— Тоді я дівчина!!

— Як ти дійшов такого висновку?

— Усе гаразд, не хвилюйся. Я зроблю Джина щасливим... Ну що, поберемося? Давай просто зараз внесемо запис до реєстру? Давай заведемо дітей?

Навіть якщо про це просить миле створіння, знизу вгору благаючими очима, Акіра — хлопець, він не може одружитися зі мною і не може народити дітей.

Це вже непорушний закон цього світу.

І все ж... Чи можу я вважати, що Акіра плекає до мене романтичні почуття?

Справді, коли ми зустрічалися в королівському замку, він завжди лип до мене, і оскільки ми обидва хлопці, ми часто проводили час разом... але я думав, що він просто прив'язався до мене.

Проте, чуючи такі слова й бачачи таку поведінку, я навіть сам розумію, що його симпатія — це не просто дружні почуття.

Якби це був жарт, він би не наполягав так завзято на розмовах про шлюб.

Це вперше, коли мені освідчується людина моєї статі.

Так, як же мені мирно врегулювати цю розмову, щоб не образити Акіру... Поки я роздумував над цим, Люсіка вклинилася між мною та Акірою.

— Я хочу, щоб ти вислухав мене спокійно, Акіро.

— Я не можу бути спокійним! Щоб Джин одружився з кимось, окрім мене...

Акіра здригнувся, й на його очах заблищали сльози.

"...Хм? Цей сценарій мені ніби нещодавно вже траплявся..."

— Згадай, Джине! Ми ж обіцяли! Що коли у світі настане мир, ми проведемо решту життя разом.

"Це ж і справді той самий сценарій, дідько!"

"Невже я в минулому знову бовтнув щось недумано й невідповідально, дідько!"

"Згадай, згадай...! Від зустрічі з Акірою і до розмов, прокрути пам'ять як слід назад... Назад............"

— Слухай, Акіро.

— Ти згадав наші солодкі миті кохання...?

— У мене взагалі немає таких спогадів... Ти бува не брешеш?

— Як ти можеш...! Джине, ти сумніваєшся в мені?

— Тоді Акіро, ти можеш сказати, коли це було? Якщо уточниш детальніше, я теж зможу згадати.

— ...Тц. Сльозами задурити голову не вдалося, чи що.

— Акіро-сан?!

Я не зміг приховати збентеження від того, що мій молодший названий брат, який завжди так припадав до мене, уперше показав свою лякаючу сторону.

Він завжди був схожим на маленьке звірятко, і я гадав, що в Акіри немає й краплі підступності...

— Не хочу, не хочу, не хочу-у-у! Джин одружиться зі мною! Я не хочу нікого, крім Джина!

Урешті-решт, ніби плюнувши на власну репутацію, він почав борсатися й влаштовувати істерику.

І це вигляд представника шляхетного королівського роду?

Ульвальт-сама теж хапається за голову...

Хай там як, треба його зупинити. Буде жахливо, якщо подібну картину побачить хтось інший.

— Ну ж бо, Акіро. Встань як слід. Такий гарний одяг забрудниться.

— Тоді одружися зі мною?

— Це складно. Це навіть законами королівства не дозволено.

— Тоді я стану королем і зміню закон! Двоюрідний дідусю! Поступіться мені цим престолом!

— Я прийняв сторону Джина, який щоразу, як бачить мене, виявляє доброту, а не Акіри, який зазвичай на мене й уваги не звертає. Тому відхилено!

Якщо ви будете так відповідати, Ульвальте-сама, то й поведінка Акіри ніяк не пом'якшиться.

— Двоюрідний дідусю, від вас жодної користі! Ну й грець із ним. Раз так, я чинитиму так, як сам вважаю за потрібне.

Акіра підвівся й простягнув палець, який вказав прямо на мене — ні, на Люсіку.

— Я особисто перевірю, чи є ви справді гідними дружинами для Джина!

— Е.

— Якщо я визнаю, що ви кохаєте Джина дужче за мене, я здамся. Але якщо ваше кохання виявиться половинчастим... Джина щасливим зроблю я!

— Е-є-е?!

— Двоюрідний дідусю, ви ж не проти?!

— Ні, ну, війна тільки-но закінчилася, тож їм чотирьом варто було б спокійно...

— Ви ж не проти?!

— ...Угу.

Ульвальт-сама безпорадно поступається під шаленим натиском Акіри.

Ось так раптово було вирішено провести випробування для молодят від члена королівської родини.

.

.

.

(П.П Йойки, що за пиздець тут твориться хахаха, в манзі такого я не бачив, схоже коли адаптовували мангу, то цей момент вирізали, або його перенесли і він скоро з'явиться, але все одно це якись крінж хд.)

.

[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]