Мене вигнали з команди героя, тож я повернувся до рідного міста, але всі її учасники пішли слідом за мною.

Розділ 1: Три різні освідчення.

Том 1

Мене вигнали з команди героя, тож я повернувся до рідного міста, але всі її учасники пішли слідом за мною.

Розділ 1 - Три різні освідчення.

Вигнання заради щастя кожного

— Джин… Твоя подорож закінчується тут. Іменем «Героя» Лекі Аріас, я виганяю тебе з команди.

Пронизливий голос подруги дитинства лунає в тихій кімнаті.

Дві інші дівчини, які сиділи поруч з нею, схоже, теж не мали заперечень і просто мовчки спостерігали.

Юрі, Люсіка…

Вони обидві, як і я, були товаришами, які весь цей час підтримували Лекі.

Те, що навіть із їхнього боку не було жодних заперечень, означало, що це рішення вже остаточне.

Втім, я й сам відчував, що настав слушний момент, тому не став заперечувати.

— …Я зрозумів. Дякую вам за все, дівчата.

Разом із Лекі, яка отримала благословення «Героя», та мною, хто мав благословення «Ранній Розвиток», ми у двох вирушили в подорож із маленького села.

Згодом до нашої паті приєдналися Юрі з благословенням «Святої» та Люсіка з благословенням «Мудреця», і разом ми здолали чимало генералів армії Короля Демонів.

На самому початку через специфіку мого благословення я часто був у центрі подій, але в міру того, як битви ставали дедалі запеклішими, я все частіше тягнув команду на дно.

У мене немає жодної образи на їхнє рішення.

Навпаки, я навіть вдячний їм за те, що вони врятували мене, адже я сам через свою слабкодухість не міг наважитися піти.

— Джине-сан. Ми продовжимо нести твої почуття далі.

Юрі міцно стискає мою праву руку.

Її доброта не раз рятувала мене.

— Ми вважаємо тебе найкращим товаришем. У минулому, теперішньому та майбутньому. Це доказ моїх слів.

Люсіка вкладає мені в долоню намисто, яке до цього було на ній.

Це річ, яку вона берегла як амулет племені ельфів.

Подумати тільки, що вона віддасть мені щось настільки цінне…

— Я теж… Я теж був щасливий подорожувати з вами двома…!

Стримуючи сльози, що ледь не накотилися на очі, я знову випрямляюся.

Наостанок я хотів перекинутися словом із подругою дитинства, з якою ми знайомі найдовше серед усіх присутніх тут.

— Джине… Ти пам'ятаєш обіцянку?

Обіцянка… Мабуть, вона про той контракт, який нас змусив укласти державний жрець перед початком подорожі: «Якщо станеш тягарем — покинеш команду».

Зрештою, те, що я, звичайний селянин, став товаришем «Героя», було безпрецедентним випадком.

Тепер я думаю, що це взагалі диво, що мені тоді дозволили піти з нею.

— Ага, звісно ж пам'ятаю.

— Ось як… Тоді добре.

На обличчі Лекі з'являється полегшена усмішка.

Мабуть, вона переживала, чи не затаю я образу.

Я ніжно гладжу її золотаве волосся.

— Все гаразд. Ви, дівчата, обов'язково переможете.

— Угу, я про це не хвилююся. Почекай мене тут. Коли здолаю його, я прийду по тебе.

— Ха-ха, дякую.

Лекі здригається, наче від лоскоту.

…Це останній раз, коли я бачу це обличчя так близько.

Вона сказала, що прийде по мене, але цьому навряд чи судилося збутися.

Після перемоги над Королем Демонів вони стануть знаменитостями й піднімуться до такого соціального статусу, до якого мені ніколи не дотягнутися.

Я більше не зможу навіть просто поговорити з цими трьома так, як раніше.

Неймовірно прикро. Той факт, що я не можу битися пліч-о-пліч із ними до самого кінця.

Жахливо самотньо. Через те, що я не зможу розділити з ними радість перемоги.

— Що ж, я піду до своєї кімнати. Мені ще треба зібрати речі.

Якщо я залишуся тут довше, то почну жалкувати.

Поки серце остаточно не почало розриватись від туги, краще піти від них.

— Щиро дякую вам за все. Молитимуся за вашу перемогу.

Обірвавши жаль, що тягнув назад, я знесилено усміхнувся на прощання і зачинив за собою двері.

◇ ◇ ◇ ◇ ◇

Після того як Джин пішов, Юрі та Люсіка також вийшли з кімнати.

В обох на обличчях був сумний вираз.

Я почувалася точно так само.

Джин із самого дитинства завжди був моїм героєм, який захищав мене.

Благословення «Героя» наділяє тіло могутньою силою та знімає ліміти з усіх характеристик.

Через цю силу, яку я не могла контролювати, мене вважали дивачкою, і саме Джин без сумніву подарував мені свою доброту.

"Я завжди буду на твоєму боці, Лекі"

"…Справді? Завжди?"

"Звісно! Адже Лекі для мене — найдорожча родина."

"Тоді… коли здолаємо Короля Демонів, одружишся зі мною?"

"Ха-ха, якщо до того часу я тобі все ще подобатимуся."

"…Це обов'язково. Обіцяй мені."

Мої дорогоцінні спогади, які тривають з п'яти років.

Джин сказав, що пам'ятає цю обіцянку.

Я є героєм не заради тих виродків, які змінили своє ставлення до мене в ту ж мить, коли дізналися про моє благословення «Героя».

Просто Король Демонів, який загрожує миру, заважав моєму щасливому подружньому життю з Джином.

Те, що Джин також мав благословення від Богині, стало приємною несподіванкою — ми змогли подорожувати разом, убивши двох зайців одним пострілом.

Але на цьому поки що все.

Кажуть, Король Демонів сильний, і буде жахливо, якщо з Джином щось станеться.

Моя кінцева мета — одружитися з Джином, народити десь десятьох дітей і жити щасливо.

Тому Джину краще на якийсь час відійти від справ.

З Королем Демонів можна покінчити десь за день.

Зараз я відчувала в собі стільки рішучості, що вона аж переповнює мене.

Перемогти Короля Демонів — і заміж. Перемогти Короля Демонів — і заміж…

Від цих думок моє дихання саме по собі ставало важким.

— Треба піти купити весільну сукню.

Я хочу, щоб усе повністю відповідало смакам Джина.

Коли повернуся після перемоги над Королем Демонів, ми підемо з Джином гуляти містом.

Удвох, уперше за довгий час.

Я не те щоб недолюблюю Юрі чи Люсіку, але порівняно з початком нашої подорожі, часу наодинці в нас стало зовсім мало.

І все-таки, це навіює суму.

— Джине… Я кохаю тебе.

Вимкнувши світло, я лягаю на ліжко.

Мріючи про щасливе майбутнє, я поринула в сон.

◇ ◇ ◇ ◇ ◇

— Ой-ой, про які ж милі речі ти думаєш, Лекі-тян.

Думки цієї ще зовсім дитячої пані Героїні, яка була водночас моїм товаришем та суперницею в коханні, було надзвичайно легко прочитати.

Вона завжди так липла до Джина-сана, тому коли прямо перед битвою з Королем Демонів вона раптом заговорила про його вигнання з команди, я навіть запідозрила, що її підмінили. Проте варто було лише поставити себе на її місце, як усе одразу стало зрозуміло.

Найкращий спосіб захистити кохану людину від смерті — не дати їй брати участь у битві з Королем Демонів.

Мені прикро за Джина-саму, але незалежно від того, є він чи ні, з погляду бойової сили на нас трьох це майже не впливає.

Навпаки, сам факт того, що він точно живий, надає нашому розуму спокою.

Адже єдиний варіант програшу для нашої команди героя — це якщо він загине і ми запанікуємо.

Лекі-тян, мабуть, планує розібратися з Королем Демонів уже завтра і одразу ж освідчитися Джину-сану.

Але дідька лисого у неї це вийде.

— Вибач, Лекі-тян.

Хоч ти мені й подруга, але в цьому питанні я ні за що не поступлюся.

Отримавши благословення «Святої», я стала об'єктом поклоніння як реінкарнація Богині, і він був першим, хто зрозумів мої страждання.

День за днем, із самого дитинства, я зцілювала жахливі рани, на які навіть дивитися було боляче.

Я без упину вислуховувала проблеми абсолютно незнайомих людей.

У мене не було часу на розваги, я вбивала власні почуття, але я ніколи не забуду ту мить, яку він мені подарував.

"Юрі, чи не могла б ти розповісти мені про себе? Про щось веселе… чи про щось важке, про що завгодно"

"Навіщо… вам це?"

"Ну, розумієш, ми всі покладаємось на тебе, Юрі, наче підносимо молитви Богині, але сама Юрі при цьому не має нікого, на кого могла б покластися. Мені здалося, що це якось неправильно"

"————"

"Якщо такий, як я, підійде, я б хотів, щоб ти поклалася на мене. Коли тобі важко чи коли ти готова зламатися, я хочу бути поруч і підтримувати тебе"

"…Хіба таке… дозволено?"

"Якщо хтось спробує заборонити, я йому пику наб'ю. Адже людина, якій я хочу допомогти — це не якась там «Свята», а саме Юрі"

…Хі-хі. Джин-сан неймовірно добра людина.

Коли до тебе звертаються з такими палкими словами та поглядом, навіть моє крижане серце просто не могло не розтанути.

— Він сказав, що хоче бути поруч і підтримувати мене…! Хі-хі, уху-ху…!

Це без сумніву було освідчення.

Тоді я просто розплакалася і не змогла відповісти, але нарешті настав ідеальний момент.

Цей його повний смутку погляд, коли він виходив із кімнати.

Він точно зараз страждає від розбитого серця, думаючи, що його кинули.

Не хвилюйтеся, Джине-сане.

Я ні за що вас не кину.

Прямо зараз я використаю всю себе, щоб зцілити вас!

Цнота, яка необхідна для «Святої»? Що це взагалі таке?

Якщо я не зможу залишатися «Святою», не будучи незайманою, то я просто кину цю роботу.

Адже прямо зараз я збираюся провести з Джином-саном палку першу шлюбну ніч.

До того ж, це послужить на благо нам обом.

Якщо ми знищимо Короля Демонів, то навряд чи зможемо бачитися так, як раніше.

Однак, якщо я завагітнію прямо зараз, то зможу підняти статус Джина-сана до чоловіка «Святої», і тоді держава не зможе просто так його позбутися.

Та й Лекі з іншими буде набагато простіше бачитися з ним.

Ну, щоправда, на той час він уже стане моїм чоловіком, але це все одно краще, ніж узагалі не мати змоги зустрітися.

— Лекі-тян якщо засне, то її нізащо не розбудиш, а Люсіка-сан людина серйозна, тож зараз напевно готується до завтрашнього дня.

І поки вони зайняті, мій план полягає в тому, щоб переступити з Джином-саном межу…!

Яка ж я все-таки геніальна, ну що за ідеальний план.

— Що ж, тоді спершу очистимо тіло, а потім висуваємося.

У піднесеному настрої, який аж ніяк не пасував до ночі перед фінальною битвою, я попрямувала до ванної кімнати.

◇ ◇ ◇ ◇ ◇

Кімната, яка була виділена для Джина-сана, виявилася абсолютно порожньою.

На ліжку лежав один-єдиний лист.

"Його я забираю собі, так що подбайте про знищення Короля Демонів, будь ласка. Люсіка"

— Хі-хі… Хі-хі-хі-хі.

…Ця стара ельфійка…!

Розірвавши листа на шматки, я поспішила до кімнати Лекі-тян, щоб розбудити її.

◇Коротке знайомство з героїнями◇

— — — —

Лекі Аріас

Золотоволоса подруга дитинства з дивацтвами. Сама себе вважає крутою та холоднокровною.

Обожнює час, коли Джин заплітає їй волосся. Має досить розвинену як для свого віку фігуру. Низька на зріст.

Знайома з Джином від самого народження, через що має звичку впадати в крайнощі та дико впадати в ілюзії, коли справа стосується його.

.

.

.

(П.П Ну що, ось і початок цієї історії, про Джина котрий вважав що його просто вигнали бо він слабак і тд, а як виявилось дівчата просто переживали за його життя, але всі безумно його кохають, мене смішить Свята, котра хотіла відтарабанити Джина, но не встигла ахаххаха)

.

(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )