Пропозиція Королю

Розділ 42: Пролог

Том 7

Пропозиція Королю

--- Рекомендації щодо проведення Вечірнього Прийому у Саду ---

"А тепер давайте визначимося з нашим заходом для "Вечірнього прийому в саду". Якщо у когось є якісь пропозиції, будь ласка, висловлюйтесь", - сказала Хідзумі Нагекава, член комітету з планування " Вечірнього прийому в саду", стоячи перед цифровою дошкою у 2-А класі академії магів "Сад Порожнечі".

До речі, "Вечірній прийом в саду або ж Вечір у саду для короткості" був еквівалентом того, що можна було б назвати шкільним фестевалем у звичайній старшій школі.

"Як щодо кіоску з їжею? Ми могли б подавати щось таке, що можна дістати лише в академії магів".

"А давайте поставимо виставу! З магічними ефектами, великими повітряними боями та драматичними сценами!"

"Ні, ні, краще кафе! Ми могли б зробити спеціальне тематичне меню і магічні ефекти!"

Ідеї посипалися одна за одною. Хідзумі записувала їх на дошці, поки студенти вигукували їх.

"Гаразд, думаю, це все. У когось є ще якісь...?"

Вона зупинилася, її брови злегка сіпнулися.

Було відразу зрозуміло, чому. Найкраща учениця класу і порушниця спокою номер один, Рурі Фуяджо, вистрілила рукою в повітря.

"Е-е-е... Гаразд, Рурі."

Хідзумі явно мала погане передчуття, але вона не могла просто проігнорувати дівчину. І тому, з видимими ваганнями, вона покликала Рурі.

"Так... Ходімо, Мушікі".

Рурі плавно підвелася на ноги і чомусь надягла сонцезахисні окуляри, які вона досягли з нізвідки з драматичним шурхотом.

Ідеально синхронно, Мушікі Куґа, також у сонцезахисних окулярах, підвівся зі свого місця поруч і схрестив руки, ставши спиною до Рурі.

Решта класу розгублено дивилася, як вони впевнено крокують до передньої частини кімнати.

"Р-рурі...?"

"Ми ненадовго займемо сцену, Хідзумі."

Рурі взяла на себе командування подіумом, а Мушікі розташувався за комп'ютером позаду неї.

Коли Мушікі почав працювати з комп'ютером, світло в класі з тихим клацанням згасло, і зі стелі опустився екран.

"Вони використовують проектор?!"

"Чому вони так до цього підготувалися...?"

"Хто дав цим божевільним доступ до передових технологій...?"

Клас гудів від розгубленої балаканини.

Рурі змусила усіх замовкнути одним різким кашлем, піднявши руку, щоб привернути до себе всю увагу аудиторії.

"А тепер почнемо. Я, Рурі Фуяджо, разом з Мушікі Куґа та Курое Карасумою, хочу запропонувати..."

"Будь ласка, не використовуйте моє ім'я", - сказала дівчина з чорним як смола волоссям та очима - Курое Карасума - зі свого місця з незворушним поглядом.

Рурі не звернула на неї уваги, різко розводячи руками.

"Це!"

На її крик на екрані з'явився великий текст.

ПРОЄКТ "ОЧАКЛУНЕННЯ ЛЮДСТВА"

Клас, який до цього затамувавши подих, вибухнув гучним шепотом і зітханнями.

Рурі насолоджувалася реакцією, наче співоча пташка, що насолоджується власною мелодією.

"Питання в тому, який найкращий спосіб для Саду справити враження на наших почесних гостей на вечірці? Відповідь очевидна - наша прийомі і неповторна Пані Відьма, директорка Сайка Куодзакі!"

На екрані з'явилося фото приголомшливо вродливої дівчини з райдужними очима кольору дорогоцінних каменів.

Зал вибухнув оплесками та свистом. Але придивившись уважніше, виявилося, що це здебільшого Мушікі, який стояв позаду неї, плескав і вітав її з усієї сили.

"Вона відома як найсильніший маг у світі, і вона є символом Саду. Тож..." Поки вона говорила, екран знову змінився. "По-перше, ми наситимо Сад присутністю пані Відьми".

Далі екран заповнився концептуальними зображеннями кожного куточка саду, прикрашеного мотивами, натхненними Сайкою. Тут були кіоски з її улюбленими кексами та чаями, маски з обличчям Сайки, і навіть талісман, явно змодельований за її подобою в стилі чібі. Усі гості були одягнені у схожі перуки та вбрання, щоб відповідати її культовому образу.

У цей момент це було схоже не стільки на шкільний фестиваль, скільки на повноцінний тематичний парк розваг у стилі Сайки.

Хідзумі, яка помітно спітніла, нарешті заговорила. "Рурі? Це більше схоже не на класний проект, а на переписування плану заходів на цілий вечір..."

"...?"

"Чекай, чому ти дивишся на мене так, ніби я дивна?" пробурмотіла Хідзумі.

"Послухай," Рурі продовжувала, не зупиняючись. "Ставши одним цілим з пані Відьмою, ми зможемо підняти рівень наших душ. Це лише перший крок. Почавши тут, у Саду, ми поширимося по Токіо, потім по Японії, потім по всьому світу! Ми зануримо землю у славу Пані Відьми! Встаньте, маги! Бо зараз почнеться..."

Але саме тоді, коли її тирада досягла свого апогею...

Шльоп! Шльоп!

Задоволений ляпас двічі пролунав у кімнаті.

Курое з'явилася з нізвідки, щоб вдарити Рурі та Мушікі тапком по голові.

"...Га?"

"С-стривай, що ми щойно...?"

Рурі та Мушікі закліпали очима, ніби прокинувшись від трансу.

Курое схопила їх обох за загривок і потягнула назад на свої місця.

Хідзумі з натягнутою посмішкою дивилася їм услід, а потім прочистила горло. "Гаразд, схоже, ми зібрали достатньо ідей. Давайте визначимо переможця за методом "Саду".

Метод "садового голосування" означав, що кожен учасник писав свій голос на аркуші паперу і кидав бюлетень у скриньку, а представник класу витягав його навмання. По суті, це була лотерея.

Такий спосіб відбору забезпечував популярним ідеям більше шансів на перемогу завдяки більшій кількості голосів, а також давав шанс на успіх більш унікальним пропозиціям, і саме тому Сайка схилялася до нього.

Звісно, якщо обирали нездійсненну або таку, що суперечила шкільній політиці, її дискваліфікували, а представник класу витягував нову.

"О, і Рурі? Твоя ідея непрактична. Будь ласка, напиши щось більш реалістичне, добре?"

"Т-так, пані."

"Прийнято до відома".

Рурі та Мушікі слухняно кивнули. Здавалося, що той політ фантазії, який оволодів ними хвилину тому, нарешті залишив їх. Хоча, можливо, це було пов'язано з тим, що позаду них все ще вимальовувалася постать Курое.

Один за одним студенти записували свої ідеї та вкидали їх до скриньки.

Коли всі проголосували, Хідзумі повернулася в передню частину кімнати.

"Гаразд, почнемо. Подія для нашого класу цього року - ось ця!"

Вона витягла папірець і високо підняла його вгору.

"Ооо...!"

Голоси здивування і захоплення прокотилися по класу.