Зміст
Розділ 1 --- Повзучий жах --- 11
Розділ 2 --- У РПГ Світ --- 52
Розділ 3 --- Перемога - лежить у Симуляторі Побачень --- 83
Розділ 4 --- Втекти із замкненої кімнати --- 122
Розділ 5 --- Фінальний пазл --- 153
Розділ 6 --- Фестиваль Духів --- 176
---** Рай ---
Куодзакі Сайка була моїм першим коханням.
Ми були однокласниками, і вона була найпопулярнішою дівчиною в школі.
Вона була вродливою, талановитою як у навчанні, так і в спорті, асом команди з плавання, і завжди була в центрі уваги в класі.
Чесно кажучи, вона була схожа на ідеальну надлюдину, що живе у світі, далекому від мого. Звісно, я ніколи не думав про активні стосунки з нею; я просто спостерігав за нею здалеку.
Усе почалося з того, що я випадково загубив брелок з аніме-персонажем, який завжди був прикріплений до моєї сумки.
"О! Це твій? Хех, у тебе гарний смак. Мені теж подобається цей серіал, але мені ніколи не було з ким про нього поговорити. Якщо ти не проти, можеш трохи поспілкуватися зі мною?" - весело запитала вона, її райдужні очі звузилися в теплій усмішці.
І тоді моє серце почало битися так, як я ніколи раніше не чув.
Куодзакі Сайка була моїм першим коханням.
Я був захоплений файтингом у своїй улюбленій ігровій залі.
Я не був особливо хорошим учнем, але якщо я був у чомусь впевнений, то це в тому, що я можу перемогти будь-кого і будь-що в цій конкретній грі. Сьогодні, як і багато разів до цього, я перемагав одного супротивника за іншим.
Незабаром з'явився грізний ворог. Гравець величезної майстерності.
Він рано вийшли вперед, тож я зосередився і в останню мить вирвав перемогу.
Я зробив це! Щойно ця думка промайнула в моїй голові, як вони з'явилися з-за ігорового автомату навпроти мене.
На ній була худі, накинута поверх шкільної форми. На шиї навушники. Жуйка в роті.
Помилки бути не могло: це була Куодщакі Сайка, з сусіднього класу. Вона завжди трималася осторонь і ніколи не спілкувалася з іншими учнями, тож мала дещо страшну репутацію.
І все ж -
"А ти молодець. Цікава. Я не думала, що хтось може перемогти мене в цьому. Треба буде реванш влаштувати. Дай мені свій номер", - сказала вона, витягаючи свій мобільний телефон.
Куодзакі Сайка була моїм першим коханням.
За якимось збігом обставин я опинився в кафе в сусідньому містечку. Щойно я зайшов -
«З поверненням, Господарю!».
Переді мною стояла мила дівчина, одягнена в костюм покоївки і з котячими вушками.
Здавалося, що крамничка була котячим кафе для покоївок.
І тільки тоді я все зрозумів.
Котячі вуха здивувалися, коли побачили моє обличчя.
Придивившись ближче, я впізнала в ній Ууодзакі Сайку, відмінницю школи і голову дисциплінарного комітету.
Чому вона тут? Я думав, що в школі є правило, що забороняє працювати неповний робочий день...
Поки ці думки крутилися в моїй голові, вона заговорила зі мною.
"Ти застав мене в невдалий момент. Я в скрутному становищі, і мені потрібні гроші. Тому, якщо це залишиться між нами... я запропоную тобі особливу послугу, яку не надаю нікому іншому".
Вона підняла вказівний палець і мило підморгнула мені.
Куодзакі Сайка була моїм першим коханням.
Після школи я затримався у фотогуртку і йшов один через безлюдну будівлю школи.
Повернувши за ріг, я випадково зіткнувся з кимось, хто ніс пачку паперів, від чого вони розсипалися по підлозі. Я поспішно вибачився і кинувся їх піднімати.
Але рука застигла на місці.
Серед документів була професійно зроблена фотографія когось у косплеї.
І людина на фото була -
"...Ти ж бачив, так? Це мій маленький секрет".
Вчителька-стажерка Куодзакі Сайка.
Вона здавалася такою серйозною, але, очевидно, хобі пані Сайки - косплей.
"Я нічого не можу вдіяти з тим, що ти це бачив, але я буду вдячна, якщо ти нікому не розповіси в школі. До речі... ти ж хочеш бути фотографом, так?" - запитала вона, звучачи збентежено.
У мене в грудях затремтіло.
«...!»
Потік інформації раптово влився в мозок Мушікі, як бурхлива річка.
Це були спогади, яких ніколи не повинно було існувати.
Зметений бурею образів, він відчув, як його свідомість згасає.