Очима Лиходія

Розділ 207: За межами меж (2)

Том 1

Очима Лиходія

БУУМ!

У ту ж мить, коли пролунав сигнал—

Деймон зник, а навколо його тіла закрутилися змії блискавки.

Його швидкість була нереальною для того, хто мав статуру танка.

За одну мить він опинився збоку від Фрея, спрямовуючи ракетоподібний удар просто йому в обличчя.

Фрей ледве встиг заблокувати його мечем—

Та шалений імпульс відкинув його через усю арену, врізавши просто в бар’єр.

Деймон не дав йому ані секунди на перепочинок.

Він негайно зчепив долоні разом, збираючи моторошну кількість блискавичної аури.

— Дозволь показати тобі різницю…

Різницю між справжнім воїном—

І кимось на кшталт тебе.

— Блискавична артилерія.

Між його долонями вирвався жахливий промінь блискавки—

З усією силою врізавшись у місце, де приземлився Фрей.

Фрей ледь устиг ухилитися, і лише швидкість врятувала його від вибуху.

Та Деймон не відступав—

Він невпинно супроводжував його, тримаючи блискавичний шквал наведений на нього, куди б той не тікав.

У такій ситуації…

Замість того щоб тікати—

Фрей кинувся просто на супротивника.

Навколо його меча спалахнула темна аура, утворюючи тіньове полум’я.

Він рвонув уперед, мов чорна стріла.

Деймон миттєво змінив тактику—

Ніби саме цього й чекав.

Навколо його кулаків сформувалися дві драконячі голови з блискавки.

— Йди!

Меч Фрея розсік повітря з люттю—

Кулаки Деймона рвонули вперед, мов вибухи—

Двоє зійшлися у жорстокому зіткненні, обмінюючись ударами на шаленій швидкості.

Фрей одночасно атакував і захищався—

Тоді як Деймон зосередився виключно на наступі.

Його посилене тіло поглинало більшість ударів Фрея.

— Твої атаки лоскочуть, Фрею Старлайт!

Раз за разом Деймон відбивав меч Фрея—

Його кулаки були твердішими за сталь.

І з кожним ударом, що досягав цілі—

Деймон поступово забирав перевагу.

Він бачив це чітко—

І тому тиснув ще сильніше—

Збираючи блискавку в кулаках, формуючи свою найпотужнішу зброю.

— Чорна блискавка.

Одним сліпучим ударом—

Він влучив Фрею просто в бік—

Змусивши того закашлятися кров’ю.

Фрея протягло по землі…

А Деймон безжально пішов слідом…

Вганяючи нищівні удари в обличчя, живіт—куди тільки міг дістати.

Деймон не мав жодного наміру затягувати цей бій.

Для нього він нічого не означав.

Після жорстокої серії ударів—

Після того як він розірвав супротивника—

Кулаки Деймона були залиті кров’ю Фрея.

БЗЗЗЗТ

БЗЗЗЗЗТ

Розряди блискавки спалахнули навколо нього, коли він нарешті відступив—

Залишивши Фрея вбитим у розтрощену стіну.

Глядачі дивилися…

А потім вибухнули оваціями на честь Деймона.

Демонстрація абсолютної сили—

Саме такої, якої всі й чекали.

Виконуючи кожне очікування.

Обличчя Ади потемніло.

Іріс Санлайт повільно похитав головою.

— Яка ганьба…

Фрей Старлайт…

Хлопець, який досяг висот, про які його ровесники могли лише мріяти…

Та з таким обмеженим потенціалом…

Тепер стоїть проти Деймона Валеріона—

Благословенного з самої миті народження.

Доля була надзвичайно жорстокою до цього юнака.

В очах Іріса…

Бій уже був завершений.

І з ним погоджувалися всі.

Навіть сам Деймон знав, що вже переміг.

Але поєдинок—

Ще не закінчився.

З-поміж уламків—

Фрей підвівся, його голова була залита кров’ю.

Глядачі дивилися з недовірою, як побитий хлопець знову стає на ноги.

— Ти ще здатен битися? — запитав Деймон, насупившись.

Тим часом—

Фрей тихо засміявся, кров стікала йому в очі, затуманюючи зір.

— Ага… гадаю, мені варто подякувати тобі.

Останнім часом його думки крутилися у вирі—

Після того як він став свідком приголомшливої сили Сноу,

Фрей застряг у водоверті негативних емоцій…

Безцільно дрейфуючи, загублений у відчаї.

— Завдяки тобі… я нарешті прийшов до тями.

Після всього того побиття, яке ти мені влаштував…

— Про яку маячню ти несеш?

— Деймон не міг зрозуміти, про що той говорить.

Та Фрею було байдуже.

Він не збирався нічого пояснювати своїм ворогам.

Йому потрібно було лише—

Розчавити їх.

— Продовжуймо!

З лютою тупотнею ноги—

Фрей рвонув уперед, огорнутий вихором темної аури.

Деймон відповів негайно—

Знову збираючи темну блискавичну ауру.

БУУУУМ!!!

Знову—

Вони зійшлися на жахливій швидкості.

Чорні дуги енергії, які випускав Фрей—

Зіткнулися з блискавичними ракетами, що виривалися з нищівних кулаків Деймона.

Цього разу—

Фрей бився ефективніше.

Сильніше.

Його меч досягав супротивника—

Залишаючи рани на тілі Деймона.

Тепер Деймон змушений був не лише атакувати—

А й захищатися.

І все ж—

З його досконалою статурою…

Та здатністю битися з будь-якої позиції…

Деймон залишався приголомшливо домінуючим.

Знову…

Його удари ще жорстокіше ламали тіло Фрея.

Затиснуті в бурі розсічень і кулаків—

Фрей хитнувся, ледве тримаючись.

— Ти не здатен мене перемогти!

У одну вирішальну мить—

Деймон прорвав захист Фрея,

Відкинувши його геть.

Він негайно продовжив атаку—

Стрибнувши високо в повітря й зібравши навколо себе тріщачу блискавку.

— Грозовий удар!

Деймон обрушився на Фрея, мов метеор…

Поховавши його глибоко в землі серед вихору блискавок.

Серед здійнятого пилу й спустошення—

Деймон відступив на крок, глибоко вдихнувши.

Цього разу він повністю його зламав.

Так усе й мало закінчитися.

Але…

Фрей з’явився знову—

Замахнувшись правою рукою, тією, що все ще стискала меч—

Вкритий землею й кров’ю—

І посміхався, мов божевільний.

— Чого ти, чорт забирай, усміхаєшся? — спитав Деймон, збитий з пантелику побаченим.

— Якщо ти не хочеш підійти до мене…

Фрей знову рвонув уперед.

— То я прийду до тебе!

— Паскудо!!

Знову—

Вони зійшлися в лютому зіткненні.

Цього разу…

Навколо кулаків Деймона зібралися чорні драконячі голови…

І він вдарив із нищівною силою.

Тим часом…

Фрей вивільнив усю повноту техніки «Десять тисяч кроків Тіні».

Ця робота ніг…

Дозволяла йому битися з Деймоном лоб у лоб.

Деймон стиснув зуби,

Випустивши бойовий рев,

Який перевершував навіть лють скажених звірів.

Його кулаки сипалися з неможливою швидкістю…

Наче ракетна установка з нескінченним боєзапасом.

Бурі чорної блискавки поглинули арену…

Роздираючи її…

Ламаючи…

І безжально трощачи тіло Фрея.

Тепер Деймону було байдуже до всього—

Окрім того, щоб знищити супротивника.

Усе або нічого.

У чистій силі…

Він був набагато сильнішим.

Він мав його розчавити.

Він мав стерти його з лиця землі.

Фрей не повинен був витримати проти нього навіть секунди.

— Брама Дракона.

Остаточна сила Деймона Валеріона.

Він схопив Фрея за обличчя й жорстоко вбив його в землю,

Протягнувши аж до самого краю бар’єра.

Коли голова Фрея була затиснута в його хватці—

Небо над ними потемніло,

І Деймон викликав скажену бурю блискавок—

Яка обрушилася вниз, поглинаючи обидва тіла.

— Подивимось, як ти піднімешся після цього…

БУУУУУМ!!!

Вибух стер усе довкола—

Залишивши Деймона стояти,

Все ще тримаючи обличчя Фрея високо над землею.

Деймон важко дихав—

Переконаний, що все скінчено.

Але тоді—

Пекучий біль у животі різко повернув його до реальності.

Меч Фрея—

Прошив його.

Не глибоко…

Деймон встиг напружити м’язи, зупинивши клинок, перш ніж той увійшов глибше.

Але меч був там.

Негайно він відкинув Фрея вбік.

Фрей Старлайт…

Знову підвівся.

Поранений.

Обпалений.

Його тіло було вкрите брудом і кров’ю.

І все ж—

Навіть до самого гіркого кінця—

Він не допустив жодного смертельного удару.

Усе інше—

Він приймав без вагань.

Деймон дивився на свого супротивника, важко дихаючи.

А Фрей—

Почав знову йти до нього.