Раніше… Фрей Старлайт бачив, що сталося зі Сноу та Демоном.
«Око Яструба» робили помічання деталей на великій відстані дрібницею.
Хай якими важкими здавалися для них обставини, Фрей знав: його обраний герой виживе.
Адже…
Сноу був створений як досконала версія автора — Фрея.
Кращий у всьому.
Істота такого рівня—
Просто не могла впасти від чогось подібного.
Тож, на відміну від решти Імперії, що спостерігала зі страхом і непевністю,
Фрей залишався спокійним і без зупинок продовжував випробування.
---
— 17 День на Острові —
— Дзінь! —
Оновлення рейтингу:
10 — Рагна Клауд (Перший рік): 2 400 балів
9 — Дан Поляріс (Перший рік): 2 650 балів
8 — Данзо Смешер (Перший рік): 2 680 балів
7 — Реґен Зеннін (Третій рік): 2 800 балів
6 — Серіс Мунлайт (Перший рік): 2 900 балів
5 — Гоуст Умбра (Перший рік): 3 000 балів
4 — Магнус Грелл (Третій рік): 3 750 балів
3 — Фрей Старлайт (Перший рік): 3 800 балів
1 — Сноу Леонхарт (Перший рік): 4 500 балів
1 — Деймон Валеріон (Перший рік): 4 500 балів
Рахунки Сноу Леонхарта й Деймона Валеріона були заморожені вже два повні дні.
Та навіть так розрив між ними й рештою учасників залишався колосальним —
Результат їхнього люто́го суперництва ще з Дня 10.
Водночас заробляти бали тепер стало значно важче.
Леді Восьми Ніг занурила весь острів у хаос.
Вона безупинно знищувала все на своєму шляху — невблаганно.
У перший день її появи кілька дурнів намагалися напасти на неї.
Деяким навіть вдалося відсікти одну з її ніг…
Але вони гірко про це пошкодували —
Бо на її місці виросли дві.
Леді Восьми Ніг — щоразу, коли втрачала кінцівку, майже миттєво відрощувала дві нові.
Кожна — сильніша за попередню.
Тепер у неї було вже десять ніг, і вона одна за одною знищувала студентів.
Цього разу інструктори втручалися безпосередньо, евакуйовуючи вибулих, адже її отрута була миттєво смертельною — один дотик означав смерть.
Кількість гравців зменшувалася з жахливою швидкістю.
Тепер усі повністю уникали її місцеперебування, навіть якщо годинники спрямовували їх туди.
Попри кілька смертей, Івар досяг своєї мети —
Змусив студентів відчути жах істот, що значно перевершують їхню силу.
Звісно…
Таким, як Фрей, такі уроки були не потрібні.
І тепер…
Коли іспит був пройдений більш ніж наполовину,
На острові залишалося лише 80 гравців.
На початку випробування їх було понад 500.
Жахлива кількість уже вибула…
Десь високо в горах, на одному з контрольних пунктів —
Молодий чоловік із білявим волоссям спокійно сидів у броні Дому Валеріонів.
Еґон дивився на далеку постать із ледь помітною усмішкою.
— Отже, це вона… Леді Восьми Ніг.
Одна з найдавніших кошмарних істот.
Хай це була й не справжня — лише новонароджене дитя, — Еґон усе одно відчував зацікавлення.
— Мій лорде… наскільки сильна ця істота?
Запитання поставив один із супроводу Еґона — худорлявий юнак із чорним волоссям і вузькими очима.
Реґен Зеннін — один із найсильніших Пробуджених третього року.
Він супроводжував принца відтоді, як Міссандей була вибута.
Еґон говорив із третьокурсниками так, ніби саме він був їхнім зверхником — а не навпаки.
— Справжня Леді Восьми Ніг кожні кілька років відкладає незліченну кількість яєць… а потім пожирає їх усі, збільшуючи власну силу.
— У цьому й криється секрет її жахливої могутності та безперервної еволюції. Те, що ми бачимо зараз, — щасливий уцілілий. Дитя, яке втекло від материнських іклів. Надзвичайно цікава істота.
Еґон пояснював це буденно.
Хоч істота перед ним і зацікавила його — не більше ніж на рівні цікавості.
Він знизав плечима, завершуючи:
— Це новонароджена. Тож, імовірно, клас S+ або в кращому разі SS-.
— Навіть не думайте з нею битися — на вас чекає лише смерть.
Усі одразу кивнули.
— Як і слід було очікувати від принца — його знання не мають рівних.
Реґен щиро захоплювався юним принцом.
Через це він вагався сказати наступне…
— Перепрошую, мій Лорде…
Щойно він вибачився, Еґон відповів із усмішкою:
— Фрей, чи не так?
Реґен кивнув.
— Ми не очікували, що він здолає Міссандей та весь її елітний загін.
— Авжеж. Там він проявив себе дуже добре.
Реґен трохи здивувався похвалі Фрея з уст Еґона…
Але не став над цим довго міркувати й продовжив:
— Цього разу ми всі рушимо разом під проводом Магнуса. У нас достатньо очок, щоб його відстежити — це лише питання часу.
Тепер залишалося лише близько 30 третьокурсників.
Пристойна кількість — хоча більшість із них були посередніми, адже найкращі впали разом із Міссандей того злощасного дня.
Та все ж цього було більш ніж достатньо — особливо з Магнусом і Реґеном на чолі.
Обидва належали до бійців найвищого рівня.
Це мав бути найпотужніший штурм Фрея з усіх попередніх.
Еґон схвально кивнув.
— Дуже добре. Можете йти.
Реґен трохи завагався, а потім кивнув.
— Ви впевнені, мій Лорде? Залишатися тут самому, поки ми розберемося з Фреєм…
Увесь цей план походив від самого Еґона.
Він наказав усім атакувати — залишивши себе без охорони.
На мить Еґон відчув огиду до слів Реґена —
Але не показав цього.
— Так. Це наказ. Усі ви атакуєте.
Реґен не наважився наполягати. Він пішов — неохоче.
Еґон залишився сам, не відводячи погляду від Леді Восьми Ніг.
— Покидьки на кшталт вас, що мене захищають? Не смішіть…
Із самого початку вони не були його охоронцями.
Він просто тримав їх поруч — пішаки для власних великих задумів… спосіб забезпечити їхню відданість у Перегонах за Трон.
Суцільні політичні ігри.
А щодо захисту —
Він його не потребував.
Посеред цих думок —
Права рука Еґона раптом затремтіла, навколо неї ледь помітно потріскувала чорна блискавка.
Він одразу схопив її — з усмішкою.
— Ха-ха… Ах, як же я цього прагну…
Повільно тремтіння вщухло.
Еґон підвівся.
— Ще не час…
І з цими словами —
Принц зник.
---
---
---
— 19 День Випробування на острові —
Імперія з полегшенням видихнула.
Причина була проста — Сноу Леонхарт і Деймон Валеріон нарешті вибралися назовні.
Укриті шарами пилу й бруду, вони виринули на поверхню, жадібно хапаючи повітря.
Тяжко поранені, виснажені…
Та світло в їхніх очах не згасло.
— Нарешті… все скінчилося…
Сноу видихнув, жадібно вдихаючи свіже повітря.
Поруч Деймон відвернувся й рушив геть.
— Запам’ятай це, Сноу Леонхарте.
— Наш бій… ще не завершено.
Сноу якусь мить дивився йому вслід.
— Завжди радий. Нападай, коли забажаєш.
Деймон усміхнувся — і зник у спалаху блискавки.
Сноу теж пішов своєю дорогою.
Коли обидва відкрили свої мапи, в їхніх думках промайнула та сама ідея:
Дістати припаси.
Відновитися.
А потім якнайшвидше повернутися на поле бою.
Вони були машинами — невблаганними.
Сноу тепер мав ще одну причину тиснути на себе сильніше—
Ту броню, якою користувався Демон…
Якби вони знову зійшлися в бою, і Деймон застосував би ту броню—
Сноу знав: він програє. І болісно.
Але він не збирався з цим миритися.
Навіть якщо супротивник користується зовнішньою зброєю чи інструментом—
На полі бою життя можуть відібрати в одну мить.
Тут немає місця сльозам через «несправедливість».
— Сильнішим…
Сноу міцно стиснув кулаки.
Він мав стати настільки сильним, щоб розчавлювати ворогів — і все, що вони приносили із собою.
В-5 і той дивний меч, з яким він бився…
Деймон і та чудовиськова броня…
Він мусив стати достатньо сильним, щоб зламати їх усіх.
Із цими думками—
Сноу рвонув до найближчого кільця постачання.
Випробування ще не завершилося.
— Бачення Фрея Старлайта —
Сидячи на вершині масивної скелі…
Я дивився на ліс, що розкинувся переді мною.
Леді Восьми Ніг блукала поміж високих дерев, тихо завиваючи.
До завершення іспиту залишалося менше ніж 12 днів.
І з наближенням кінця…
Їхній хід був неминучий.
— Група, що намагається мене вбити… завдасть удару зовсім скоро.
Але як?
Цього я не знав.
Я більше не міг дозволити собі поводитися з третьокурсниками так, як у перші дні випробування.
Я не знав, коли по мене прийдуть Мунлайт екстремісти.
А це означало—
Час діяти самому.
Я не міг вічно грати за нотами Еґона.
У мене вже визрівав план…
Та перш ніж утілити його в життя, я відкрив системну панель.
Переглядаючи свої характеристики, очки досягнень і порожній список завдань,
Я відчув, як у мені ворухнулося щось дивне.
Ім’я носія: Фрей Старлайт (Подвійна Душа)
Клас: Мечник
Ранг таланту: S
Поточний ранг: C+
Сила: C−
Швидкість: B−
Спритність: C+
Витривалість: C
Аура: SSS
Магія: —
[Мечництво Lv. 4] (Ліміт зламано — користувач може досягти рівня 7)
Вроджені таланти:
{Мечництво}, {Маніпуляція Аурою}, {Імунітет до отрути}
Бойовий стиль: Десять тисяч кроків Тіні
Навички:
Око Яструба (клас A)
Фантомні Кроки (клас A)
Спокушання (клас D)
Вознесіння (клас S)
Пілпал (клас SS)
Здібності:
Адаптація Тіні: 0/7
Антимагія: Рівень перший
Поточні очки досягнень: 5 000
У мене були збережені очки досягнень…
Я хотів зібрати більше — щоб розбити наступний бар’єр таланту й підняти його до SS.
Для цього знадобилося б 8 000 очок.
Але я не зміг стриматися й не спробувати.
Пряма порада (500 очок досягнень)
Випадкова порада (250 очок досягнень)
Ціна порад злетіла до небес…
Ця система була повним лайном.
Але мені було байдуже.
Я одразу скористався Прямою порадою.
— Як мені виграти Вікторіаду?
Саме так я сформулював запит.
Вікторіада… я думав про неї день і ніч.
Якби не спитав зараз, ці думки могли б мене просто зламати.
І несподівано…
Система відповіла.
«Поглянь на себе в дзеркало… і зрозумій відображення».
Га?
Я перечитував цю «пораду» знову й знову.
Але так і не міг збагнути сенс.
— Я точно використав пряму пораду? Чому це звучить, як випадкове печиво з передбаченням?
Щоб переконатися, я поставив те саме запитання через Випадкову пораду.
І результат?
«Поглянь на себе в дзеркало… і зрозумій відображення».
Те саме лайно.
Система нарешті зламалася?
Або ж ідіота по той бік екрана зламали…
Чому ти несеш цю нісенітницю?
Дивитися в дзеркало? Що я там маю побачити?
Свою жалюгідну пику?
Моя проклята система… була геть марною.
Навіть Адаптація Тіні не зрушила з місця за два роки.
Адаптація Тіні: 0/7
Яка ж нікчемна система.
Я закинув пристрій у татуйоване сховище Валеріонів і повернувся до початкового плану.
Покрутив смарт-годинник.
Мені був потрібен спосіб стримати третьокурсників — і самого Еґона.
І розв’язання… було простим.
— Дзінь! —
Ви впевнені, що бажаєте витратити 500 балів для визначення місцеперебування гравця?
Я не вагався — підтвердив одразу.
Очки списано!
Фрей Старлайт: 3 300 очок
Ранг: 4
Я опустився на один ранг…
Але мені було байдуже.
У рядку пошуку я ввів її ім’я—
«Санса Валеріон».
Час грати за твоїми правилами, Еґоне.