Розділ 128: Найсильніша родина (2)

— Ревуча Броня… Отже, ти вирішила йти ва-банк, га?

Елеонора стиснула кулак усередині крижаної броні.

Кармен зробила те саме.

Їхні кулаки зіткнулися.

Один вивільнив потік морозної аури, інший — полум’я зорі, і кожен намагався придушити супротивника.

Кармен миттєво завдала блискавичного удару ногою в бік голови Елеонори, намагаючись стерти її з лиця землі.

Та знову крижане коло провернулося — і на мить здалося, ніби сам час завмер.

Цього вистачило Елеонорі, щоб ухилитися й контратакувати.

Кармен насупилася.

— Кляте коло…

Час насправді не зупинився — коло просто виплеснуло хвилю холоду, яка різко сповільнила Кармен.

— Я його знищу!

Навколо кулака Кармен зібралася аура, і вона вдарила здалеку, випускаючи нищівний синій промінь у бік Елеонори.

Удар вибухнув із оглушливим гуркотом, стрясаючи все поле бою — але шкоди завдав небагато.

Коли пил осів, перед Елеонорою з’явився масивний крижаний щит.

Понад половину його було випалено — але він витримав атаку.

— Такий слабкий удар тебе не врятує, Кармен.

Елеонора рвонула вперед, і воїтельки знову зійшлися в ближньому бою.

Вона не просто зрівнялася з Кармен — вона тиснула на неї.

Удари Кармен були швидшими, але щоразу, коли вона майже діставалася вирішального влучання, крижане коло втручалося, зупиняючи її в останню мить.

Водночас, хоч Кармен і блокувала більшість атак Елеонори, деякі все ж проривалися, завдаючи шкоди.

Зрозумівши, що опинилася в невигідному становищі, Кармен стрибнула в повітря, уникаючи переслідування.

Її тіло спалахнуло —

Сяйливе біле полум’я поглинуло її, осяюючи поле бою.

— Зоряний Пил: Рука Володаря.

З тіла Кармен вирвалася колосальна рука з чистого білого вогню, що обрушилася на Елеонору, готова розчавити все на своєму шляху.

Це була жахлива атака — настільки всепоглинальна, що коло за спиною Елеонори шалено закрутилося, формуючи гігантський крижаний купол у формі дзвона.

Замість лобового зіткнення Елеонора зосередилася виключно на захисті.

У ту мить, коли гігантська рука вдарила по крижаному бар’єру, здавалося, ніби сама реальність дала тріщину.

Земля здригнулася під шаленим тиском, ледь утримуючи себе від руйнування.

Рука Володаря безжально трощила крижану перепону, розбиваючи її з тривожною швидкістю.

Але пробити повністю не змогла.

Коло за спиною Елеонори не зупинялося жодної миті — постійно відновлюючи лід.

Скільки б його не руйнували, він миттєво відроджувався, наче й не був зламаний.

І так — захист Елеонори вистояв.

Вона спокійно дивилася вгору на завмерлу над нею руку — аж раптом її очі розширилися.

Палаюча зоря вже мчала до неї.

— Ти що, бодай на кляту секунду не можеш зупинитися?!

Коло знову провернулося —

Цього разу навколо Елеонори розквітли десятки морозних квітів.

Їхні колючі ліани били, мов розлючені змії, намагаючись пожерти все довкола.

Та Кармен проривалася крізь них — ніби це були звичайні квіти.

Коло за спиною Елеонори зупинилося.

Вона зосередила всю свою силу на ближньому бою.

І в ту ж мить вони зійшлися знову.

Сотні — тисячі — ударів обмінялися за лічені секунди, у вкрай обмеженому просторі.

Кулаки й удари ногами сипалися з усіх боків.

Елеонора мала броню — але Кармен і була бронею.

— Дозволь нагадати тобі, Елеоноро…

Кармен тиснула вперед, її біле полум’я ревло ще лютіше.

— Про що ти в біса, бурмочеш посеред бою?! — огризнулася Елеонора.

По її крижаній броні вже виразно розповзалися тріщини — та коло щоразу відновлювало її.

Вона все ще билася, усе ще завдавала ударів Кармен.

Але у відповідь —

Кармен почала проривати її захист.

І це було попередженням.

— Усі ці роки… твоя зверхність змусила тебе забути одну важливу річ.

Кармен звабливо всміхнулася, кров стікала з її обличчя.

Попри всі ушкодження, яких вона зазнала, — вона насолоджувалася цим боєм.

Її удари сипалися на супротивницю так безперервно, що здалеку було видно лише смуги білого світла.

— Дозволь нагадати тобі, чому колись родину Старлайтів вважали найсильнішою.

Шкіра Кармен палала, а вісім зірок біля її серця випромінювали хвилі чистої аури.

Вона збиралася вивільнити все.

— Раніше я б програла тобі лише тому, що ти стояла вище за рангом.

Поступово Кармен почала брати гору, розбиваючи крижану броню Елеонори шматок за шматком.

— Але це була єдина причина!

— У рівному бою жоден Старлайт ніколи нікому не програвав!

— Тц…!

Обличчя Елеонори потемніло, коли вона побачила — цього разу тріщини з’являлися не лише на броні — вони проступали і на колі за її спиною.

Колись давно Казіс Валеріон вважався найсильнішим у своєму загоні — героєм, який урятував світ.

Згодом разом із побратимами він заснував те, що згодом назвуть Чотирма Великими Родами.

Той легендарний загін складався з пробуджених SSS-рангу.

І все ж упродовж історії завжди існувало запитання — хто ж був найсильнішим серед соратників Казіса Валеріона?

Семіраміс Мунлайт?

Чи Інвер Санлайт?

А може, п’ятий член загону — той, хто зник так давно, що історія про нього забула?

Ні.

Це була єдина людина, яку Казіс Валеріон не міг перемогти — аж доки не досяг власної вершини.

Нова Старлайт.

Без жодних сумнівів—

Десята — і остання — стадія «Зоряного Пилу» була найсильнішою.

І тепер ця сила нарешті почала демонструвати свою перевагу.

Елеонора спостерігала, як її захист остаточно руйнується — за таких темпів вона програвала.

— Вона щойно прорвалася… і вже досягла такого рівня?

— Ні!

Елеонора стиснула зуби — і тоді вивільнила все.

Лід навколо неї почав розширюватися з жахливою швидкістю, немов бомба з увімкненим таймером.

— Пробач, Фросте…

— Якщо я випущу цю атаку, вони можуть загинути всі…

Її аура спалахнула — вигоряючи до останньої краплі.

Це була її найсильніша атака.

Техніка широкого радіусу — єдине її призначення: повністю поглинути Кармен.

Інші навколо зазнали б лише часткового впливу, але—

Фрост був достатньо сильним, щоб вижити.

А Серіс та решта?

Ні.

Вони — ні.

Та Елеонору це не хвилювало.

Її турбувало лише виживання сина.

— Морозна Бомба.

Вона підняла обидві руки — і вивільнила всю силу, що мала.

Лід детонував, розширюючись у гігантський сферичний вибух — ніби ядерний заряд у замкненому просторі.

Леді Мунлайт заплющила очі — чекаючи, поки її мороз поглине все.

Але—

Того що чекала... не сталося.

Раптом вона відчула, як її лід зупинився.

Ні—

Його придушували.

Очі Елеонори різко розплющилися — і побачене змусило її задихнутися.

Вісім гігантських білих стовпів оточували крижану сферу, запечатуючи її на місці.

Перед нею—

Кармен стояла прямо, опираючись тиску, з витягнутою лівою рукою, стримуючи вибух.

— Навіщо такий поспіх? Не будь дитиною…

— Ти справді думала, що тільки тому, що на мить почала програвати, можна все підірвати?

Шкіра на лівій руці Кармен злазила, кров сочилася з пор.

І все ж—

Вісім стовпів повністю придушили вибух.

— Кармен…!

Найсильніша атака Елеонори — зупинена.

А Кармен?

Вона майже не здригнулася.

Її ліва рука була зруйнована, але права—

права долоня стиснулася в кулак, збираючи кожну останню краплю сили.

— Ось… справжня міць родини Старлайтів.

Біле полум’я навколо її кулака змінилося — перетворюючись на сліпучо-лазурове сяйво.

Це—

Це була найсильніша атака Кармен.

— Зоряний Удар.

Одним ударом вона вивільнила нищівну хвилю аури —

Атаку, що стирала все на своєму шляху.

Броня Елеонори розсипалася.

Крижане коло зруйнувалося.

Удар був настільки потужним, що вирив гігантський кратер, прошивши саму землю —

І на цьому спустошення не зупинилося.

Атака продовжувала йти далі — розширюючись —

Доки не прорвала саме поле бою, знищуючи все за його межами.

Залита власною пекучою кров’ю, Кармен засміялася, підводячи виснажене тіло.

— Ніколи не недооцінюй… Старлайтів.