Розділ 127: Найсильніша Родина (1)

Подалі від Фрея вирувала інша битва — не менш запекла.

Від самого початку Кармен була змушена перейти в суто оборонну позицію — щось, що повністю суперечило її агресивній натурі.

Вона спалювала свої сім зірок до межі, відчайдушно намагаючись розтопити лід Елеонори.

— Ти не зможеш перемогти… Кармен.

Тисячі крижаних списів матеріалізувалися навколо Елеонори й обрушилися на Кармен, немов невпинна буря.

Її рукавиці — грізна зброя сама по собі — почали здавати під безжальним натиском.

Різниця в їхніх рангах була просто нездоланною. Без особливого способу подолати її перемога була неможливою.

Елеонора не збиралася затягувати бій. Вона хотіла покінчити з цим швидко й припинити цей фарс — особливо після того, як побачила, як її син бореться з Фреєм Старлайтом, загадкою, яку вона ще не могла осягнути.

Рівень сили, що суперечив здоровому глузду…

Вона стикнулася з однією з найбільших таємниць у своєму житті.

Інтерес до Кармен уже почав згасати.

Але тоді—

Кармен тихо хмикнула, коли її зірки спалахнули ще яскравіше, ведучи відчайдушну боротьбу з наступаючим льодом.

— Я ж не можу відставати від дітей… правда?

Повільно, але невпинно сім зірок почали обертатися швидше.

Поруч із ними з’явилося тьмяне сяйво, яке з кожною секундою ставало сильнішим…

А потім—

Вибухнула шалена буря, знищивши списи Елеонори й змусивши її знову зосередити увагу на жінці перед собою.

Навколо серця Кармен закружляли вісім зірок — вершина техніки Роду Старлайт.

Зоряний Пил.

Народилася нова зірка.

Масштаб цієї сили змусив Елеонору інстинктивно насупити брови.

— Цей тиск…

Просто в неї на очах Кармен здійснила прорив.

— Як?!

Це мало бути неможливим.

І все ж — це сталося.

Із рангу S+ вона раптово злетіла до SS- рангу.

Ейфорія накрила Кармен. Це була сила, про яку вона мріяла все життя.

З вибухом нової могутності вона рвонула вперед, кидаючись на Елеонору.

— Тепер починається справжній бій.

Рід Старлайт завжди мав здатність перетворювати неможливе на буденність.

…

…

…

Ранг SS-.

І просто посеред бою…

Довгий час Кармен Старлайт була замкнена на рівні S+, не здатна прорватися далі через відсутність необхідних умов для сходження.

Багато хто вважав, що вона помре на цьому ранзі — особливо з огляду на її вік і те, що вона вже досягла свого піку.

Та тепер Елеонора Мунлайт ставала свідком неможливого.

— Це неможливо… Кармен, як?!

Матір Роду Мунлайт швидко взяла себе в руки. Вона не могла дозволити собі вагатися — не зараз.

Вона вдарила першою, намагаючись утримати перевагу, яку мала з самого початку.

На відміну від свого чоловіка Бейлора, і так само, як Кармен, Елеонора була однією з рідкісних воїнів, здатних домінувати в ближньому бою.

Десятки гігантських крижаних списів з’явилися з усіх боків, тоді як сама Елеонора рвонула вперед, стискаючи бій у смертельні лещата.

Кармен це передбачила.

Вісім зірок Зоряного Пилу закрутилися ще швидше, і вивільнивши силу найсильнішої зірки, вона спалила наближаючі списи, розбиваючи їх на уламки.

А тоді — перехопила спис Елеонори обома руками.

За звичайних обставин її руки замерзли б у ту ж мить, щойно торкнулися б вищого льоду Елеонори.

Але тепер?

Вона майже не відчула холоду.

— Світ набагато більший, ніж ми коли-небудь уявляли, Елеоноро Мунлайт.

Потужним поштовхом Кармен відкинула її назад, а потім обрушила нищівну серію масивних, землетрусних ударів.

Елеонора однак, відбивала кожен з них списом, майстерно контратакуючи безжальну бурю кулаків.

— Навіть після всіх століть, які ми пережили… навіть з усіма знаннями, що накопичили…

— ми щиро вірили, що вже бачили все.

Але зрештою ми — лише риби в безмежному океані…

І часом найстрашніші загрози з’являються там, звідки ми найменше їх очікуємо.

Вперше за весь бій думки Елеонори були не тут.

У її свідомість закралася моторошна думка.

А що, як за Родом Старлайт хтось стоїть у тіні?

Хтось достатньо сильний, аби змусити Кармен здійснити прорив?

Якби це було правдою — усе змінилося б.

Вони могли б узагалі втратити свою домінантну позицію.

Звісно, Елеонора не мала жодного уявлення про істину.

Той, хто став причиною сходження Кармен, не був якимось прихованою силою із тіні.

Це був Фрей Старлайт.

Для Кармен Фрей був немов кит серед риб — стихійна сила, що одного дня проковтне їх усіх.

Саме тому вона поставила на нього все.

Відчувши, що Елеонора на мить втратила зосередженість, Кармен скористалася шансом.

Хвиля ейфорії пройшла крізь її тіло — нова сила розпалила полум’я, якого вона не відчувала вже багато років.

Вона стала швидшою. Сильнішою.

Кожен удар був точним — ідеальним — проявом тієї нищівної могутності, про яку вона колись могла лише мріяти.

— Не заходь надто далеко, Кармен.

Позаду Елеонори Мунлайт з’явилося гігантське крижане коло, вкрите складними, загадковими символами, кожен із яких пульсував арканною силою.

Її спис зник.

Вона з’єднала долоні.

У ту ж мить таємниче коло шалено закрутилося, вивільняючи хвилю абсолютного холоду, що змусила Кармен мимоволі зупинитися.

Вона опустила погляд.

Мороз уже повз угору її руками.

— Так, ти стала сильнішою. Ти нарешті здобула силу битися зі мною на рівних.

— Але що з того?

Крижане коло за спиною Елеонори закрутилося ще швидше, випромінюючи насичену блакитну ауру, яка розлилася полем бою, перетворюючи його на безмежну крижану пустку.

Холодна енергія згущувалася, формуючи сотні ефемерних видів зброї — мечі, списи й гігантські стріли, кожна з яких пульсувала жахливою кількістю аури.

І всі вони були спрямовані на одну ціль.

Кармен Старлайт.

— Усе, чого ти досягла цією новою силою… — це лише відклала неминуче.

Атака обрушилася з усіх боків.

Один-єдиний удар такого рівня — лише один — був би достатній, щоб перетворити будь-якого воїна нижче S-рангу на понівечений труп.

Але замість страху —

Кармен усміхнулася.

Дика, зухвала, виклична усмішка.

— Оце ще подивимось!

Вона не застосувала жодної грандіозної техніки.

Не закликала жодної божественної сили.

Вона просто билася.

Грубо. Жорстоко. Первісно.

Вона зосередила всю палаючу блакитну ауру в кулаках, а її бойові інстинкти загострилися до межі.

Ноги глибоко вгрузли в замерзле поле бою, коли вона стала в широку, нищівну стійку.

А тоді —

Її руки розмилися.

Менше ніж за секунду вони рухалися з такою шаленою швидкістю, що скидалися на два гармати, які безупинно вивергають руйнування.

Кожен удар розбивав одну з гігантських крижаних зброєнь, знищуючи її при зіткненні.

Палаючі уламки льоду дощем сипалися на поле бою —

Та наступ Кармен не припинявся.

Удар за ударом. Атака за атакою.

Безжальна буря спустошення.

Обидві сторони викладалися на повну.

Без жодного сумніву, битва такого масштабу була схожа на стихійне лихо, що стрясало весь простір і серйозно впливало на всі інші бої довкола.

Елеонора бачила це чітко — її атаку було повністю зупинено.

Тож вона вирішила підвищити ставки.

Замість дальнього бою вона кинулася вперед сама.

Коли дистанція скоротилася, коло за її спиною знову закрутилося, і в одну мить усе її тіло вкрилося льодом — сформувавши броньовану оболонку, що випромінювала морозну ауру, яка підіймалася в повітря, немов пар.

Броня повністю огорнула Елеонору, вкривши навіть рот і ніс, залишивши відкритими лише очі та волосся.

Тиск, який вона випромінювала, був аж ніяк не жартівливим.

Кармен спостерігала за всім цим.

Вона стала серйозною.