Розділ 126: Фрей Старлайт проти Фроста Мунлайта

Підземна зала під величним замком Мунлайт здавалася дивною: її звична тиша змінилася шаленим хаосом.

Одночасно розгорілися три окремі поєдинки один на один.

Найлютішими були сутички між Кармен Старлайт і Елеонорою Мунлайт, але найжорстокішим зіткненням беззаперечно стала битва між молодим лордом дому Мунлайт та його опонентом — Фреєм Старлайтом.

Розкривши всю свою силу, Фрост сприймав цей бій украй серйозно — особливо після приниження, якого зазнав у їхній останній зустрічі.

Бути змушеним битися на повну проти того, хто стоїть значно нижче за рангом, уже саме по собі було образою.

Та вибору він не мав — супротивник продемонстрував силу, яку неможливо було ігнорувати.

Фрост тиснув на Фрея, завдаючи десятки уколів списом за одну-єдину секунду.

Та попри страхітливу швидкість атак, Фрей залишав по собі лише післяобрази, ухиляючись від кожного удару, навіть не зрушивши з місця.

Фрей знав: часу майже не залишилось — Кривава Форма не могла тривати довго. Якби не «Вознесіння», що утримувало його розум у цілісності, він би вже давно зламався.

Саме тому в нього був лише один варіант — атакувати. І атакувати без упину.

Балеріон пожирав дедалі більше темної аури, висмоктуючи з нього життя, коли Фрей змахнув мечем у бік Фроста, випускаючи жахливу хвилю чорної енергії.

Фрост відповів тим самим, насичуючи край свого списа крижаною аурою. Атаки зіткнулися в лютому протистоянні, де кожна сила намагалася пожерти іншу.

Один за одним у руках Фроста формувалися крижані списи — і один за одним вони розліталися на друзки від ударів Балеріона.

І з кожним обміном ударами істина ставала дедалі очевиднішою.

— Як…?

Навіть вивільнивши свою S-рангову силу, він спромігся лише відштовхнути Фрея на кілька кроків.

Це був той самий Фрей Старлайт, якого він цілий місяць безжально знищував.

— Як чорт забирай, він став настільки сильним за такий короткий час?!

Вилаявшись крізь зуби, Фрост охолодив свою кригу ще більше — настільки, що вона стала по-справжньому моторошною.

— Холодний Вогонь.

Його лід перетворився на дивні білі полум’яні язики, що не палили жаром, а морозом настільки лютим, що повітря навколо почало замерзати на очах.

Біле полум’я рвонуло до Фрея потужним вибухом.

Та Фрей не вагався — він розітнув атаку чорною дугою енергії, розколовши її навпіл і розкидавши уламки по всьому полі бою.

Одним кроком він скоротив дистанцію.

Молодий лорд дому Мунлайт побачив це й миттєво відповів, проштрикнувши списом тіло Фрея.

Але він влучив лише в ілюзію.

Післяобраз зник — і в ту ж мить навколо Фроста з’явилися десятки Фреїв, замкнувши його в бурю мечів.

Удари летіли з сотні напрямків. Скільки б він не блокував, скільки б не створював крижаних бар’єрів — деякі все одно досягали цілі.

Рани були неглибокими. Не смертельними.

Але вперше тіло Фроста було забарвлене червоним… кров’ю того, хто був нижчим за нього.

— Неприпустимо.

Він вгатив списом у землю — і потужна крижана ударна хвиля вибухнула навсібіч, хаотично розносячись усією залою.

Завдяки Кривавій Формі швидкість Фрея дозволяла йому безупинно ухилятися від шквалу атак. Його погляд не відривався від Фроста — він чекав ідеального моменту.

Фрост був не в найкращому стані.

— Монумент Першої Людини.

Крига, що до цього ширилася безладно, раптово зупинилася — зійшовшись в одній точці й набуваючи нової форми.

Все ще перебуваючи під дією «Вознесіння», Фрей звузив очі, дивлячись на гігантську конструкцію, що здіймалася перед ним.

Він миттєво усвідомив її небезпеку.

Вона росла з лякаючою швидкістю — настільки, що пробила собою саму стелю.

— Десять тисяч кроків Тіні: Нескінченна Темрява.

Чекати, доки вона завершить формування, було б самогубством — потрібно було діяти першим.

Удар Фрея ніс у собі стільки темної аури, що міг розколоти невелику гору навпіл. Він поставив на нього все.

Немов палаючий чорний метеор, він рвонув до цілі.

Але все було не так просто.

— Не занадто розганяйся!

Фрост з’явився на його шляху, його тіло сяяло крижаною блакитною аурою.

Без жодних вагань він сформував новий спис, зібравши всю силу, щоб перехопити атаку.

Їхня зброя зійшлася в битві чистої сили, розтрощивши землю під ногами.

Удар Фрея відкинув Фроста назад — але той не був поранений. Натомість він миттєво перейшов у контратаку.

Фрей швидко підлаштувався.

Він розраховував, що гігантська крижана конструкція позаду Фроста бодай послабить його ауру.

Та Фрост виглядав абсолютно неушкодженим, а колос лише ставав сильнішим.

Завдяки загостреному сприйняттю «Вознесіння» Фрей уже зрозумів: за нормальних умов це було неможливо. Залишався лише один висновок —

— Навичка… або якась здатність…

Фрост посміхнувся в ту ж мить, коли почув ці слова.

— Саме так!

Вони зійшлися в сотнях громових обмінів ударами. Обоє не раз влучали один в одного, але жоден удар не став фатальним — кожен встигав відвести справжню загрозу в останню мить.

— Цей твій трюк дозволив тобі дістатися такого рівня, Фрею Старлайт.

Фрост володів списом так, ніби той був продовженням його тіла, майстерно тиснучи на супротивника й змушуючи Фрея відступати.

— Але це лише позичена сила… міць, якої ти ніколи не мав досягти.

Те, що Фрост міг розділяти свою силу між боєм із Фреєм і підтримкою гіганта одночасно, було справді жахливим. Це лише підкреслювало, наскільки монструозного контролю він досяг.

— Твоя сила — фальшивка. А це…

Спис Фроста спалахнув люто, біле полум’я сформувалося на його вістрі —

— Оце справжнє.

Хвиля морозу вибухнула в бік Фрея. Той огорнув себе темною аурою, стримуючи удар.

Він ледве витримав його… але не встиг навіть перевести подих, як перед ним пролунав оглушливий гуркіт.

Стеля розсипалася, і броньований Крижаний Велетень зробив свій перший крок, стискаючи величезний морозний меч.

Погляд Фрея прикувався до цього леза, яке стрімко зростало, падаючи на нього.

В останню мить він ухилився — гігантський клинок глибоко врізався в землю.

— Сильний… але повільний.

Тепер Фрею доводилося ділити увагу навпіл. Єдиний спосіб знищити такого гіганта — стерти його одним нищівним ударом. Але Фрост не дозволить цього.

Бій перетворився на двох проти одного.

Та моторошна усмішка Фроста доводила — це ще не кінець.

Його кулак запульсував, і на ньому з’явилися дивні рунічні символи —

Ті самі символи спалахнули по всьому тілу гіганта, що все ще переслідував Фрея.

Жахливий сплеск аури вирвався з обох —

Здавалося, ніби Фрей бився вже не з одним, а з двома S-ранговими супротивниками.

— Це кінець… Фрею Старлайт.

Сила Фроста зросла, переплітаючись із силою гіганта —

— Поділ.

Сліпуче світло вибухнуло навколо Фрея.

І за одну мить —

Народилися ще десять велетнів, кожен з яких мав іншу форму.

Усі — в броні. Усі — зі зброєю. Усі — з тією самою гнітючою аурою.

Без жодного попередження вони атакували, націлившись на одну-єдину людину.

Немов мураха перед ними, Фрей був змушений ухилятися від безжального шквалу ударів, що сипалися з усіх боків.

Цей рівень наступу був не жартом. Він перевернув саме поле бою, зачепивши навіть інших.

Кармен і Гоуст зокрема, вперше виявили щире занепокоєння — Фрост перевершив усі очікування.

Завдяки якійсь невідомій навичці він досяг цього рівня.

Заперечувати було марно — Фрей опинився в повному оточенні.

— Чорт забирай…

Кармен вилаялася, намагаючись щось зробити, але щойно вона навіть подумала зрушити з місця — половина її тіла миттєво скувалася кригою.

— Твій супротивник тут, Кармен.

Елеонора Мунлайт і не збиралася дозволяти їй втрутитися.

Фрей був сам.

— Ось… справжня сила.

П’яний від своєї переваги, Фрост продовжував тріумфальний рев.

…

Та несподівано —

Фрей Старлайт залишався спокійним.

— …І це все?

— Що?

Почувши ці слова, Фрост вирішив, що ослухався.

Адже Фрей був немов щур, загнаний у бурю безперервних атак велетнів, наділених жахливою силою.

На мить заплющивши очі, Фрей зосередився на океані аури всередині себе.

І зробив один крок —

Стрибнувши високо над усіма велетнями, що намагалися його поховати.

Тим часом закривавлений Балеріон пульсував невпинним сяйвом, готуючись до того, що мало настати.

У минулому «Міраж» був найчастіше використовуваною технікою Чун Ма.

Він міг втілити десять тисяч своїх версій — і завдати десяти тисяч ударів одночасно.

Саме тому її називали «Десять тисяч кроків Тіні» — десять тисяч розсічень за одну мить.

Раніше Фрей міг створити лише сотню копій — сто ударів за одну мить.

Але тепер — у Кривавій Формі, на піку своєї нинішньої сили —

Він відчував, що здатен на значно більше.

— Міраж.

Немов квітка, що розпускається, десятки пелюсток розкрилися… ні, сотні.

Сотні післяобразів Фрея з’явилися одночасно, оточивши всі десять велетнів.

Їхня кількість була страхітливою…

П’ятсот копій.

Кожна з них зайняла однакову стійку, готуючись втягнути ще більше аури.

— Десять тисяч кроків Тіні: Нескінченна Темрява.

У Фроста відвисла щелепа, коли темрява поглинула все поле бою.

П’ятсот ударів впали в одну-єдину мить, прошиваючи велетнів, мов лютлива чорна злива, вкриваючи їхні тіла незліченними пробоїнами.

Такий рівень аури, така її кількість були неможливими для Фрея без SSS-рангової сили, що текла його жилами.

Зрештою, гіганти розсипалися на уламки, обвалившись на землю, немов давні статуї, які давно втратили свою велич.

Усі 500 копій злилися в одне тіло.

Це тіло рвонуло вперед, переходячи на новий етап, а меч спалахнув темною аурою, вивільняючи нищівний удар.

— Моя сила йде зсередини.

Фрост інстинктивно відступив перед безжальним натиском Фрея Старлайта.

— Називай її як хочеш… фальшивою, позиченою…

Меч Фрея тепер був майже невидимим, рухаючись із приголомшливою швидкістю.

— Але це все одно та сила, що поховає тебе.

Вперше Фрост опинився в небезпечному становищі.

Без сумніву… його супротивник повністю перевернув хід битви.

За таких умов, навіть якщо він переможе, муситиме бути готовим втратити щонайменше одну руку.

Ось настільки далеко зайшов юнак перед ним.

Звісно… Фрост не міг цього допустити.

Невже йому справді доведеться розкрити свою найсильнішу зброю, аби здолати того, хто мав бути значно нижчим за нього?

Зброю, призначену лише для тих, хто справді загрожує його життю?

Його шанси на перемогу, спираючись лише на грубу силу, дорівнювали шансам на поразку.

Він міг виграти — але за страшну ціну.

З іншого боку, якщо він використає ту зброю, його шанси різко зростуть.

Іноді воїн мусить пожертвувати гордістю заради абсолютної перемоги.

Обличчя Фроста закам’яніло, коли він з’єднав обидві руки.

Атмосфера навколо нього змінилася повністю.

Тиск зріс — далеко за межі всього, що було раніше.

Вперше з початку бою вираз обличчя Фрея змінився.

Це… це і була та мить, на яку він чекав.

Між руками Фроста формувалася страхітлива зброя — та, що могла витримати навіть удари Жаху Балеріона.

Великий спис — Ремшард.

Фрост Мунлайт вирішив розкрити все.

У Фрея Старлайта залишалося лише п’ять хвилин.

Битва ось-ось мала перейти в зовсім іншу площину.