Розділ 109: Нова сила

— Очима Фрея Старлайт —

Годинник щойно пробив північ.

Після виснажливого тренування з Кармен я використав решту часу для самостійної практики.

Кармен сиділа неподалік, занурена в медитацію. Я припускав, що вона також тренується, але майже не звертав на неї уваги — пекучий жар, що пронизував мої м’язи, вимагав усієї концентрації.

Серце шалено калатало, а сила в мені зростала — повільно, але невпинно.

Зрештою, після безжального тренування та вживання найкращих еліксирів Старлайтів, я відчув це — наближення прориву.

З кожним змахом меча аура, що випромінювалась із мого тіла, ставала дедалі сильнішою, густішою, аж поки я раптово не завмер. Темно-фіолетове світло огорнуло мене.

— Я прориваюсь…

У ту мить, коли з пор почав сочитися чорний, змішаний із кров’ю піт, я зрозумів — трансформація почалася.

Моє тіло очищалося від домішок, перекроюючи себе в щось значно сильніше. Але через те, що я змушував процес, а не дозволив йому відбутися природно, біль був нестерпним.

Цілу годину я терпів муки — тіло судомило, я був повністю залитий потом. І лише згодом біль відступив. Моє тіло нарешті стабілізувалося.

Я підняв руки, уважно розглядаючи зміни.

Шкіра стала чистішою, а все тіло — значно легшим. Але найважливіше — мій резерв аури різко зріс.

— Нарешті… ранг C-.

Зрештою, я залишив ранг D позаду.

Починаючи з рангу C, тренування ставали лише жорсткішими, а розриви між рангами — значно відчутнішими.

На щастя, я вже підняв свій талант до рангу S. Інакше досягти C- так швидко було б неможливо.

Але тепер постала нова проблема — ранг C.

Моє завдання вимагало досягти його до кінця місяця. А це означало, що в мене залишалося лише двадцять днів.

Навіть з моїм нинішнім божевільним темпом тренувань… я не був упевнений, що встигну.

— Може, знову підвищити талант?

Ні… Це коштувало б 8 000 Очок Досягнень — суми, якої в мене не було.

Тоді що?

Поки я обмірковував наступний крок, неподалік спалахнув потужний сплеск аури.

Я обернувся до джерела — Кармен. Вона сиділа із заплющеними очима, а її тіло випромінювало інтенсивне біле світло.

Одного погляду було достатньо, щоб усе зрозуміти.

— Вона вперлася в бар’єр…

Кармен перебувала на піку рангу S+, лише за крок від рангу SS-.

Зацікавлений, я сів на відстані й почав спостерігати.

Чи залишилися методи тренування високих рангів такими ж, як я їх описав, чи вони змінилися? Я хотів це з’ясувати.

Протягом кількох годин я поєднував власну медитацію з крадькома кинутих поглядів на Кармен.

І нарешті вона розплющила очі — зі злістю на обличчі.

Цей вираз говорив сам за себе. Прорив не вдався.

Задоволений побаченим, я посміхнувся. Принаймні методи тренування високих рангів залишилися незмінними.

Кармен виглядала роздратованою, але швидко помітила мою присутність. Один погляд — і її гострі очі вп’ялися в мене.

— Ти прорвався.

Я кивнув.

— Так… кілька годин тому я досяг рангу C-.

Вона виглядала скептичною, занурившись у роздуми.

— Скажи… скільки часу тобі знадобилося, щоб перейти з рангу D+ до C-?

— Не зовсім упевнений, але, здається… приблизно місяць? Можливо, трохи менше.

Моя відповідь лише поглибила її сумніви.

— Ти так швидко просунувся, маючи талант лише рангу A?

Після мого повернення з Земель Кошмарів Кармен відчувала, що зі мною щось не так.

А тепер я ще більше підживлював її підозри — навмисно.

— Це заслуга вашого пекельного тренування… і підтримки Ади.

— Ні… навіть з таким тренуванням ця швидкість ненормальна.

— А що щодо вас, Кармен?

Я навмисно перевів розмову, намагаючись зупинити її подальші розпитування.

— Мене?

— Так… ви ж близькі до прориву, чи не так?

За звичайних обставин вона мала б радіти. Але цього не було.

Навпаки — вона виглядала ще більш роздратованою.

— Ти ні чорта не розумієш, хлопче.

— О, ще й як розумію. Вам потрібна зовнішня допомога, щоб прорватися.

Кармен насупилася.

Я влучив у точку.

Насправді я б не здивувався, якби вона застрягла на піку рангу S+ вже понад рік.

Після досягнення рангу S розриви між рівнями ставали величезними — майже як різні світи.

Багато хто тренувався все життя, але так і не перевершував ранг S, скільки б зусиль не докладав.

Візьмімо наприклад, Фроста Мунлайта. Геній, який шаленими темпами проривався крізь ранги — але щойно досяг рангу S-, його прогрес майже зупинився.

Що ж до Кармен, з того що я знав, її талант у кращому разі був рангу SS. А це означало, що вона вже наближалася до власної межі — і саме цим пояснювалася її стагнація.

На цьому етапі таким Пробудженим, як вона, була потрібна зовнішня допомога — хтось із вищим рівнем аури, здатний розбити бар’єр, що стримував прорив.

А це означало — їй потрібен був хтось рангу SS або вище.

Саме тому родина Старлайтів не породила Пробудженого такого рівня з часів Авраама. Найсильніші з них досягали лише рангу S+.

Звісно, траплялися рідкісні винятки — такі, як Сноу, здатні перевершити власні межі без сторонньої допомоги. Але Кармен не належала до них.

Побачивши, що я добре усвідомлюю її становище, Кармен із роздратуванням зітхнула.

— У минулому в нас був Авраам… Якби він був живий, ми б не мучилися з такими проблемами.

Кармен завжди змінювалася, коли говорила про нього — Авраама Старлайта. Батька цього тіла.

Вона допомагала мені виключно через борг перед ним — принаймні так вона стверджувала.

Але чи було це справді все?

— Кармен… Авраам — мій батько. Ким він був для вас?

Її брови зійшлися, щойно я поставив це запитання.

Спершу я не був певен. Але тепер майже не сумнівався. Назвіть це інтуїцією автора.

З хитрою посмішкою я невимушено додав:

— Ви його любили, чи не так? Чи я помиляюся?

Очі Кармен розширилися від шоку.

Бінго… я мав рацію.

Я підозрював це вже давно, але спершу відкинув цю думку через різницю у віці між ними.

Та потім згадав — у цьому світі вікові розриви сприймалися інакше. Застосовувати стандарти мого минулого світу тут було помилкою.

Раптом я відчув гнітючу силу — Кармен провела пальцями крізь волосся, явно роздратована.

— Цк… ти справді починаєш діяти мені на нерви, хлопче.

Лише цим тиском вона прикувала мене до місця — я не міг поворухнутися.

— Думаєш, що лише тому, що досяг цього жалюгідного рангу C-, ти маєш право лізти до мене?

Вона легенько клацнула пальцем по моїх грудях.

— Ти все ще напівчоловік, який не знає свого місця. Я навіть не можу використати тебе для власних потреб, а ти маєш нахабство гратися зі мною?

Палець Кармен лише ледь торкався моїх грудей, але кожен дотик відгукувався ударною хвилею сили, від якої тремтіли внутрішні органи.

Та я лише розсміявся у відповідь на її слова.

— Я не граюся з вами, Кармен… кх… Я роблю вам пропозицію.

Вона зупинилася, прибрала руку й дала мені можливість говорити.

— Про що ти взагалі говориш?

У ту ж мить на моїх губах з’явилася насмішкувата посмішка.

— Я можу допомогти вам прорватися до рангу SS — мети, за якою ви женетеся так довго. Ба більше, я можу зробити вас ще сильнішою.

Її вираз залишався незворушним, але погляд був промовистим — вона вважала мене божевільним.

Кармен втомлено зітхнула, похитавши головою.

— Зосередься на тренуваннях і виживанні, хлопче. І припини нести нісенітниці.

Вона відвернулася, збираючись піти, але я окликнув її.

— Дивно, чи не так?

Вона зупинилася.

— Хмм?

— Мій темп тренувань… те, як я раніше зумів поцілити у вас… як я вижив цілий рік у Землях Кошмарів… Скажіть, це хоч трохи має сенс?

Вона завагалася. Навіть вона не могла повністю пояснити все це.

— Якщо ви здатні прийняти все це, то чому відмовляєтеся повірити, що я можу допомогти вам досягти рангу SS?

Чорт… я й не підозрював, що вмію бути настільки переконливим.

Кармен повільно повернулася до мене, уважно вдивляючись. Тепер я мав її увагу.

Я простягнув руку й усміхнувся.

— Я зроблю вас набагато сильнішою, ніж ви коли-небудь могли уявити… Тож, Кармен, станьте моєю.

— Ти взагалі усвідомлюєш, що кажеш, хлопче?

Упс… здається, я трохи перегнув.

— Я чудово усвідомлюю що кажу. Укладіть зі мною контракт. Я дам вам силу — поділюся своїми секретами. А натомість ви станете моїми очима, моїми руками й моїм мечем.

Кармен раптово розсміялася.

— Ти хочеш, щоб я служила тобі? Хлопче, ти — найзухваліший юнак, якого я коли-небудь зустрічала. Це я визнаю. Навіть не пам’ятаю, коли востаннє хтось наважувався так зі мною говорити.

— Тоді вважайте це партнерством, — заперечив я. — Кармен, ви були готові на все заради мого батька. А тепер перед вами стою я — його син… Чому б не дати цьому шанс?

Можливо, єдиною причиною, чому вона досі не знесла мені голову, було те, що я — син Авраама Старлайта. Але я мусив ризикнути. Мені була потрібна сила, щоб вижити в цьому лігві вовків. І хто підходив для цього краще за Кармен?

— Досить. Я більше не хочу слухати твої дурниці. Твій батько мертвий уже давно. Не використовуй його ім’я, щоб торгуватися зі мною.

— Тоді як щодо цього?

Я повільно зробив крок до неї.

— Я доведу, що можу зробити вас сильнішою. Якщо мені вдасться — ви хоча б серйозно розглянете мою пропозицію?

Кармен замовкла, занурившись у роздуми.

Для неї я був лише безрозсудним хлопчиськом.

Але навіть вона знала — зовнішність буває оманливою.

Особливо у моєму випадку.

Якимось чином я переконав її дати мені шанс.

— Якщо ти знущаєшся з мене, Фрею… не звинувачуй мене в тому, що буде далі.

Я криво посміхнувся й одразу ж почав втілювати свій план.

— Раз ви погодилися, тоді почнімо.

Вона підняла брову.

— Почнімо що?

Я хруснув пальцями й потягнувся.

— Ваше тренування, звісно.

Вона подивилася на мене, як на ідіота, але все ж виконала мої вказівки.

Я посадив її в центрі тренувального поля.

Потім став позаду.

— Слухай, хлопче, єдиний спосіб прискорити моє тренування — це допомога когось із набагато вищим рівнем аури, ніж у мене.

— І саме це я зараз і зроблю.

Тепер вона була повністю розгублена — особливо коли я поклав обидві руки їй на спину.

— Я допомагатиму вам. Спробуйте витягнути ауру з мене. Я ще не вмію її як слід контролювати.

Її терпіння було на межі.

— І як, чорт забирай, твоя жалюгідна аура рангу C має мені допомогти?!

Я зітхнув. Ця розмова затягувалася більше, ніж потрібно.

— Просто довіртеся мені, Кармен. Зробіть, як я кажу.

Вона вагалася, але зрештою неохоче заплющила очі.

Аврааме… клянусь, я намагаюся… але твій син…

Стиснувши зуби, вона дозволила своїй аурі з’єднатися з моєю.

Усередині мене спалахнув пекучий біль.

Канали аури в моєму тілі шалено спалахнули.

Ззовні під шкірою пульсували сяйливі фіолетові вени.

Біль був нестерпним… але в мене не було вибору, окрім як витримати його.

І нарешті, коли Кармен силоміць витягнула мою ауру —

Це було схоже на прорвану дамбу, що вивільнила нищівний потік.

— Бачиш, хлопче? Я ж казала — в цьому немає жо— ААААГХ!!!

Крик Кармен розітнув повітря.

Чудовишна сила пройшла крізь її тіло.

Її крики лунали, поки переважна аура рангу SSS не втопила її власну.

Минуло лише п’ять секунд, а її тіло вже було залите потом, дихання — збите.

Вона жадібно хапала повітря, очі сіпалися, ніби ось-ось вилізуть з орбіт.

— Щ-що за чорт…?

З великим зусиллям вона обернулася до мене — і побачила тіло, що було на межі вибуху.

Під моєю шкірою бушувало люте фіолетове світло.

Мої очі — порожні, сяяли тим самим зловісним блиском.

— Ранг SS+…? Ні… це значно вище…

Кармен намагалася опанувати себе, але її залізна самовладаність тріщала по швах.

— Ця сила… вона перевершує навіть Імператора Маекара!

Вона заплющила очі, намагаючись осмислити пережите.

Той бар’єр, що заважав їй досягти рангу SS-…

Той, який вона не могла навіть подряпати роками…

У мить, коли вона з’єдналася з хлопцем, значно слабшим за неї —

Він почав тріскатися.

Але не лише вона тут тренувалася.

Витягнувши океан аури, замкнений у мені, Кармен піддала мене пекельному болю.

Та натомість це прискорювало мій розвиток.

Прямо зараз я піддавав свої канали аури тиску, який вони не могли витримати. Питання було лише в часі, коли вони повністю згорять.

Але після загоєння вони повернуться значно сильнішими.

І саме на це я робив ставку.

Я ламатиму це тіло, дозволятиму йому зцілюватися — і повторюватиму цикл знову і знову.

Кожного разу, я ставатиму сильнішим, доки не досягну своєї мети.

Це була безрозсудна авантюра… але іншого шляху піднятися в рангах до того, як спливе час, у мене не було.

Двох зайців одним пострілом.

Ось яким був мій план.

Цівка крові потекла з мого носа, коли я наблизився до межі.

Та моя посмішка лише стала ширшою.

Кармен… тепер ти моя.

…

…

…