Розділ 5: Збільшення очок взаємин (1)
[Ваша симпатія з боку Хав'єра Асрахана зросла на два пункти.]
[Поточний рівень стосунків із Хав'єром Асраханом: -29]
[Ви отримали 36 очок взаємин за покращення взаємин із головними персонажами.]
[Поточні очки взаємин: 36]
[Інвестування очок взаємин дозволить вам розвивати спеціальні навички.]
— Це ще що таке?
Повідомлення висіло просто перед ним, і очі Ллойда забігали, поки він читав текст.
Чомусь воно не здавалося незнайомим.
Якщо замислитися, я бачив щось подібне, коли вперше опинився тут.
Це було тоді, коли Хав’єр уперше розбудив його. Тоді він теж чув чийсь голос, який казав щось про ОВ.
Я думав, це просто безглуздий сон.
Але, схоже, це було не так.
Хай там як, це спантеличувало. Йому було цікаво, що це за ОВ та спеціальні навички.
Взаємини? Покращити стосунки з головним персонажем?
Ллойд швидко пробігся очима. Він знову перевірив повідомлення перед собою.
Зрозуміти це було неважко.
«Моя симпатія з боку Хав’єра зросла, і наші взаємини трохи покращилися. Отже, я можу використати ці зароблені ОВ, щоб розвивати свої навички?»
Ллойд зупинився, і Хав’єр обернувся до нього.
— Гей, ти.
— Слухаю.
— Про що ти тільки-но думав?
— Не зовсім розумію, що ви маєте на увазі.
— Хіба ти не зробив щойно у своїй голові якийсь висновок чи зауваження щодо мене? Щось на кшталт: «Я думав, що цей хлопець — повний відстій, але виявляється, він не таке вже й сміття».
— Я ніколи про таке не думав.
— Ні, думав.
— Ні.
— Справді? Тобто раніше ти не вважав мене повним сміттям?
— Так, — мовив Хав’єр із щирим виразом обличчя. — У цьому світі немає людей, які були б абсолютним сміттям. Наскільки б жахливою не була людина, кожен десь глибоко в серці має крихту людяності. Я саме так вважаю.
— Це дуже втішно.
Повторимо ще раз: Хав’єр мав талант прямо й обережно змушувати кожне своє слово проникати до самих кісток, ні — до самого мозку кісток. Ще до того, як ти це усвідомлював.
— Досить, просто ходімо додому.
Вони знову пішли й повернулися до маєтку.
Він відправив Хав’єра до його кімнати, а опинившись наодинці, зачинив двері своєї спальні. Він відкрив повідомлення, пов’язане з навичками.
Спосіб відкрити його був простим: «Вікно навичок».
Він пробує — просто щоб переконатися.
[Завантаження вікна навичок]
— Чорт, це й справді працює.
Він гадав, що події, схожі на вигадану історію, відбувалися відтоді, як він потрапив у роман. Однак те, що відбувалося зараз, здавалося ще більш вигаданим.
Ллойд із захопленням подивився на вікно навичок перед собою.
[Журнал спеціальних навичок, які можна розвинути]
[Виявлено навичку геодезичного знімання для визначення рельєфу та простору]
[Виявлено навичку механіки ґрунтів]
[Виявлено навичку гідравліки]
[Їх можна об’єднати в навичку «базове геодезичне знімання»]
[Необхідні ОВ для розвитку навички = 15]
— Що?
Геодезичне знімання. Його виконували перед проєктуванням споруди, щоб визначити топографію та розташування ділянки. Як підказувало саме слово, це була одна з основ цивільного будівництва. Це тому, що знімання було початком будівництва.
«І я можу розвинути геодезичне знімання як навичку?»
Схоже, його наявні знання та талант значно впливали на те, яку саме навичку він міг розвинути. Ллойд підтвердив цю думку, дивлячись на повідомлення, що продовжували з’являтися.
[Виявлено навичку опору матеріалів. Виявлено навичку статики для роботи зі стаціонарними об'єктами]
[Виявлено навичку будівельної механіки]
[Виявлено навичку теорії водопостачання та водовідведення]
[Виявлено досвід та навички програмування в CAD]
[Вищезазначені здібності можна об’єднати в навичку «базове проєктування»]
[Необхідні ОС для розвитку навички = 20]
— ...
Було не лише геодезичне знімання, а й проєктування. Це все речі, які він невтомно вивчав у навчальному закладі.
Ллойд сам того не помічаючи, міцно стиснув кулак. Неймовірно.
У будь-якому разі, він планував найближчим часом розпочати будівництво, щоб погасити борг барона й заробити статки. У майбутньому він навіть думав про створення великомасштабного будівельного бізнесу.
Те, чого він потребував найбільше, — це точні вимірювання та проєкти.
Але тут не було жодного обладнання. Про GPS-геодезію він не міг і мріяти, а з проєктуванням усе було ще безнадійніше.
Йому довелося малювати проєкт системи підігріву підлоги вручну.
У той момент він сумував за програмним забезпеченням CAD, яким так зручно користувався в Південній Кореї.
Однак навички забезпечували його всім цим.
Ллойд прийняв сміливе рішення.
«Розвивати як базове геодезичне знімання, так і базове проєктування».
Поки що він інвестував 15 ОВ.
Відповідь була миттєвою.
[Розвинено навичку базового геодезичного знімання]
[Назва навички: Базове геодезичне знімання]
[Витрачає невелику кількість мани. Ви можете використовувати свої очі для розрахунку точних показників рельєфу, площі та висоти землі. Крім того, ви можете отримати приблизне уявлення про властивості ґрунту й води та створити топографічну поверхню]
[Площа, яку можна виміряти за один раз: 100 квадратних метрів]
— Це реально? — Ллойд ущипнув себе.
Він не міг повірити, що здатний виміряти ділянку розміром 10 метрів на 10 метрів за один раз власними очима. Він міг навіть осягнути властивості ґрунту та водойм у межах досяжності.
Це здавалося майже чітерством.
«Давай спочатку перевіримо це».
Він відкрив вікно своєї спальні. На щастя, його спальня була на другому поверсі, і він міг бачити весь внутрішній двір маєтку.
Він використав навичку, оглядаючи подвір’я.
— Базове геодезичне знімання.
[Розпочинається геодезичне знімання]
Повідомлення гучно лунало. Водночас частина його огляду перетворилася на доповнену реальність.
Десять на десять метрів. Незліченні числа та точки даних з’явилися над даною площею.
— Дивовижно, — це було так, ніби він увімкнув 3D-карту у своїй голові.
Користуючись нагодою, він інвестував 20 ОВ у розвиток навички базового проєктування.
[Розвинено навичку базового проєктування]
[Назва навички: Базове проєктування]
[Витрачає невелику кількість мани. Ви можете візуалізувати бажаний проектне креслення в повітрі за допомогою тривимірних форм точок, ліній і поверхонь. Будь-які помилки моделювання на кресленні будуть автоматично виправлені]
[Об'єм споруди, який можна спроєктувати за один раз: 1000 кубічних метрів]
«Протестуймо й це». Він негайно використав навичку.
У повітрі перед його очима утворився віртуальний смоляно-чорний простір. Усередині нього він міг вільно маніпулювати 3D-точками, лініями та поверхнями. Він міг навіть відтворити топографію землі, яку щойно визначив за допомогою навички базового геодезичного знімання!
Це було схоже на можливість безлімітно використовувати футуристичну тривимірну голографічну версію програми проєктування CAD.
О чоловіче. Це просто божевілля. На цей момент він був у захваті.
Чи це те відчуття, коли стаєш богом архітектури? Хоча площа геодезичного знімання та проєктування, безумовно, все ще замала. Ця проблема звісно вирішиться, коли я розвиватиму більше навичок у майбутньому.
Однак Ллойд почувався трохи засмученим.
«Було б чудово, якби у мене була навичка для важкої техніки чи будівельного обладнання».
Якби вона була, він міг би навіть створити власне будівельне обладнання. Але цієї навички він не мав. Він був інженером цивільного будівництва, а не інженером-механіком.
Ллойд тужливо облизнув губи, переглядаючи вікно навичок.
Потім його очі раптово сфокусувалися на одному місці.
— Що це?
[Гра випадкового призову]
[Надішліть ОВ, щоб вибрати призов]
[Сильний і унікальний призваний партнер забезпечить свою непохитну вірність разом із широким спектром навичок своєму господарю]
Таким було написане вступне повідомлення.
— Це щось на зразок мобільної гача-гри?
Тут є найрізноманітніші речі. Я хотів би спробувати, якби це було можливо. Але не можу, бо в мене недостатньо ОВ.
[1 хід = 50 ОВ]
— Тц, фігово.
Він витратив більшу частину своїх ОВ, щойно здобувши дві навички, і в нього залишилося лише одне ОВ.
«Мені потрібно зібрати більше ОВ».
Він уже знав, як це зробити. Йому потрібно було завоювати прихильність головних персонажів навколо нього, щоб покращити з ними стосунки.
Насправді існувало багато способів досягти цього, особливо в цей час.
Це сталося саме в цей момент. Він раптом згадав першу частину роману «Лицар крові та заліза».
Це було в той час, коли Хав’єр усе ще працював у маєтку барона. Барон Фронтера дуже страждав від колекторів, які приходили щодня. Це могло статися й сьогодні.
Він покликав служницю й тихо запитав.
Служниця кивнула головою:
— А, так, молодий пане. Раніше приходили гості, які шукали барона.
«Як я й очікував. Навіщо ще комусь приходити в такий час?»
Ллойд усміхнувся.
«Ідеальний таймінг. Як чудово з їхнього боку прийти саме тоді, коли вони мені потрібні».
Йому на думку спав ще один спосіб заробити більше ОВ.
Ллойд вийшов зі своєї спальні й попрямував до кабінету барона.
♣
— ...тож що ти тепер збираєшся робити?!
Коли він дійшов до кабінету, лютий голос вирвався в коридор. Чи то через те, що в старому маєтку була погана звукоізоляція, чи то через те, що галас усередині був більшим, ніж він думав, — зрозуміти, що річ у останньому, він зміг лише тоді, коли відчинив двері.
— Бароне, як довго ви ще збираєтеся це відкладати? Хіба з обіцяної дати не минуло вже понад п’ять днів?
— Він правий. Ми не сидітимемо склавши руки, якщо ви й далі це затягуватимете.
Прийшло двоє колекторів. Огрядний чоловік із пузцем і кістлявий чоловік із хворобливо-блідим кольором обличчя.
Обидва чоловіки тримали руки на стегнах і високо задерли підборіддя.
А що ж барон Фронтера? Він сидів у своєму кріслі, важко зітхаючи. Його опущені плечі та обличчя робили його схожим на винного злочинця.
Що ж, його почуття можна зрозуміти.
Товстун і кістлявий, які прийшли сьогодні, були лютими ростовщиками. Вони ніколи не відступалися від вибивання грошей. Вони належать до того типу людей, які заробляють гроші, навіть продаючи труп свого боржника, якщо той помре.
Звісно, вони зустрінуть свій кінець під час подібного викрутасу, коли Хав’єр переріже їм горла.
Ця подія станеться в далекому майбутньому, через рік, після самогубства барона.
«Тц, як вони взагалі додумалися позичати гроші в таких людей?» Він сам того не помічаючи, поцокав язиком і зробив крок уперед.
Він промовив тихим голосом:
— Що б хто не казав, барон Фронтера — господар цього маєтку. Якщо ви прийшли як гості, будьте ввічливі.
Схоже, вони лише тоді помітили його присутність. Двоє лихварів повернули голови в його бік.
Барон підвів голову.
— Ллойде? — мовив він здивованим голосом.
Ллойд злегка нахилив голову перед ним.
Товстун нахилив голову набік і перебив їх:
— Хто ти такий?
— Я старший син цієї родини.
— Старший син?
— Так.
— А-а, той самий старший син із «особливими» манерами?
— Завдяки цьому я трохи відомий.
— То це тому ти так безтактно втручаєшся в нашу розмову?
— Це заради честі господаря цього маєтку, родини баронета.
— Це проблема.
— Чому ж?
— Господар цього маєтку незабаром зміниться.
— Час покаже, зміниться господар чи ні.
Він усміхнувся:
— Покажіть мені ваш ордер просто зараз.
— Що? — товстун насупив брови.
Ллойд усміхнувся ще глузливіше й запитав:
— У вас немає ордера?
— Який ще ордер ти просиш у цій ситуації...
— Закон про королівську родину та дворянство, стаття 3, пункт 6. Усі дворяни королівства, незалежно від статусу чи рангу, мають відповідні права та честь як васали короля. Аристократ може здійснювати своє право на захист особистих інтересів.
— Що...
— Я кажу про те, що, за законами королівства, проникнення в резиденцію дворянської родини без ордера вважається незаконним проникненням згідно з дворянським правом.
— Ти хочеш сказати, що ми незаконно проникли?
— А, ти нарешті зрозумів? — він сплеснув у долоні.
Насправді ніхто цього закону не дотримувався. Однак він чітко існував.
Він раптом згадав чудову сцену на початку роману «Лицар крові та заліза».
Це було одразу після самогубства подружжя Фронтера. У маєтку барона проходив похорон, і туди прийшли двоє лихварів. Вони зчинили галас, вимагаючи трупи барона й баронеси, тому що їм потрібно було їх продати.
Саме тоді Хав’єр вихопив меч. Він задіяв закон і розтяв їх обох одним ударом.
Згодом Хав’єра поставали перед суддею, але, на щастя, він не зазнав жодного покарання. Це було тому, що закон дійсно існував, а двоє лихварів прийшли без запрошення та зчинили великий галас.
«Звісно, я не можу просто вбити їх, оскільки вони зараз поводяться не так жахливо. Але це був ідеальний привід виставити їх геть».
— Тож бережіть себе. Сподіваюся, ви навчитеся манер перед наступним візитом.
— Думаєш, тобі це зійде з рук?
— Час покаже відповідь і на це.
Двоє лихварів, які ричали, мали кумедний вигляд. Вони залишили кабінет, тремтячи від люті.
Ллойд випровадив їх вибухом глузливого сміху.
Саме тоді він почув стривожений голос барон Фронтери:
— Що... що ти наробив?
Коли він обернувся, обличчя барона повністю закам’яніло.
Що ж, це можна було зрозуміти.
Зрештою, найменше, що вони могли зробити, — це заспокоїти розлючених колекторів, не кажучи вже про те, щоб провокувати їх і виганяти.
Гіркий смішок вирвався з його грудей. Ці гієноподібні покидьки.
Болісні спогади з Південної Кореї знову виринули в його пам’яті. Його батьки, які стали жертвами шахрайства. Колектори, які приходили щодня. Його батько, який згасав день за днем під їхнім постійним цькуванням.
«Я більше ніколи не опинюся в такому становищі».
Чим більше ти безпорадно скорчувався, тим сильніше тебе топтали. Це було особливо вірно стосовно таких покидьків, як вони.
Однак барон опинився у складній ситуації.
Бути впевненим у собі у важкі часи набагато важче, ніж здається. Ні, реалістично це було майже неможливо.
— Відповідай на моє запитання. Що ти щойно наробив?
Обличчя барона в якийсь момент скривилося. Мабуть, він вважав, що його нетямущий син накоїв великої біди.
У таких ситуаціях краще показати, ніж розповідати.
Він дістав гаманець зі своїх грудей і поклав на стіл барона. Пролунав важкий дзвін.
— Не хвилюйтеся.
— Що?
— Цього має бути більш ніж достатньо, щоб покрити відсотки за цей місяць. Розв'яжіть питання цим. На якийсь час усе втихомириться.
— Що... це таке?
Це були завдатки за підігрів підлоги, який він продав сьогодні. Однак він не став пояснювати це сам. Був хтось інший, кому, принаймні зараз, довіряли більше, ніж йому.
— Якщо вам цікаво, запитайте відповідь у сера Асрахана.
Ллойд нахилив голову перед бароном і швидко вийшов із кабінету, поки його не зупинили.
Хух. Він урешті видихнув повітря, яке затримував. Він один раз похитав головою, щоб заспокоїти калатання серця. Він попрямував не до своєї спальні. Натомість він пішов до тренувального майданчика позаду.
Тренувальний майданчик був сповнений місячного сяйва замість людей. Він ненадовго прогулявся, чекаючи близько години.
Сповіщення має надійти якраз зараз. Саме коли в нього виникла ця думка, прийшло сповіщення, на яке він чекав.
Дзінь-дон!
[Ваша симпатія з боку Аркоса Фронтери зросла на шість очок.]
[Поточні ОВ із Аркосом Фронтерою: -14]
[Ви отримали 60 ОВ за покращення стосунків із головними персонажами.]
[Поточні ОВ: 61]
Ідеально. Він стиснув кулак.
Як і очікувалося, барон, схоже, викликав Хав’єра. Він, мабуть, почув про нещодавні вчинки Ллойда з пояснень Хав’єра.
Усе йде за планом.
Менш ефективно говорити про власні добрі справи. Це було ще більш правдиво, якщо добра справа виходила від хлопця, який раніше поводився як звичайне сміття.
Гарна робота, Хав’єре.
Хав’єр, швидше за все, дав холодне та об’єктивне пояснення, що зробило розповідь ще більш достовірною.
Завдяки тобі у мене загалом 61 ОВ.
Намір навмисно зачекати на порожньому тренувальному майданчику виправдав себе. Нарешті настав час витягнути свого першого призваного партнера.