Розділ 27: Подвійне коло (2)

Ллойд був у пастці всередині заваленого тунелю, і повітря залишалося приблизно на тридцять хвилин. Тепер шляху назад не було. Він відкрив вікно навичок.

[Завантаження вікна навичок]

Мені потрібно зробити все, що в моїх силах. Очі Ллойда швидко рухалися. Він вибрав пункт меню, який його зацікавив: Розвиток особливих навичок.

[Пошук здібностей для розвитку навичок]

Так, це працює. Ллойд стиснув кулаки. Він згадав той час, коли відкрив вікно навичок після того, як заробив трохи ОВ від Хав'єра. Він чітко пам'ятав кожне слово в повідомленні, яке роз'яснювало це. Там було повідомлення про те, що я можу витратити ОВ на розвиток особливих навичок…

Він мав рацію. Це дозволяло перетворювати його здібності та знання на навички. Саме так він зміг розвинути навички геодезії та проектування. Вони з'явилися завдяки цивільній інженерії, яку він вивчав в університеті.

Це було ще не все. Він покращив свій досвід роботи лопатою до особливої навички. Довгі роки підробітків і копання до оніміння, як виявилося, теж мали свої переваги. Система визнала копання лопатою однією з його здібностей і розвинула її до рівня навички. Це означає, що те саме може статися й з іншими здібностями.

Ллойд не сумнівався, що навички, які йому зараз найбільше потрібні, можна покращити на основі вже наявного досвіду.

Саме так, як і бажав Ллойд, вискочило нове повідомлення.

[Журнал особливих навичок, які можна розвинути:

Поглинання мани з навколишнього середовища.

Переробка поглинутої мани.

Підсилення поглинутої мани.]

[Ці навички можна об'єднати в навичку «Метод ядра Асрахана».]

[Потрібно ОВ для розвитку цієї навички = 15]

Є! Усе було саме так, як він і очікував. Результат не міг бути кращим.

Не вагаючись, він інвестував п'ятнадцять ОВ.

Дзінь-дон!

[Метод ядра Асрахана розвинуто.]

[Назва навички: Метод ядра Асрахана.]

[Стадія: Одиночне коло, 5 рівень]

[Навичка поглинає ману навколо вас. Поглинута мана переробляється або підсилюється в колі, що утворюється навколо вашого серця. Чим більша кількість кіл, тим вищий коефіцієнт підсилення.]

[Ману підсилено до: 120%]

[Необхідно ОВ для підвищення рівня: 10]

[Поточні ОВ: 142]

Чудово! Результат виявився саме таким, як він і хотів. Метод ядра Асрахана тепер була навичкою, якою він володів. І що ще краще, він починав не з першого рівня навички. Він був на п'ятому рівні… набагато вище, ніж очікувалося. Це, мабуть, через усі мої тренування. Він тренувався досить наполегливо. Він використовував її в реальному бою під час дуелі з сером Нойманном.

Після цього він використовував кожну нагоду для тренування цієї техніки. Схоже, його зусилля давали свої плоди. Але він не збирався задовольнятися лише цим. Якби цього було достатньо, мені б не довелося використовувати свої дорогоцінні ОВ. Сама по собі навичка зовсім не покращувала його техніку. А от здатність поглинати, переробляти та підсилювати ману — це зовсім інша справа.

Тепер він міг зробити більш кардинальні зміни завдяки тому, що його техніка перетворилася на навички. Мені більше не потрібно тренуватися й практикуватися. Лише за допомогою кількох інвестицій ОВ я можу досягти швидких покращень.

Саме це змінювало геть усе. Ллойд інвестував ще більше ОВ у Метод ядра Асрахана.

[Рівень навички підвищено!]

[Метод ядра Асрахана: Одиночне коло, 6 рівень]

[Ману підсилено до: 125%]

[Необхідно ОВ для підвищення рівня: 15]

[Поточні ОВ: 132]

Один рівень угору, і його мана підсилилася ще на 5 відсотків. Гаразд. Непогано. Ллойд склав числа в голові. Кожне підвищення рівня вимагало додатково п'ять ОВ порівняно з попереднім. Що станеться, якщо він витратить усі свої ОВ? Я легко перевищу десятий рівень для одиночного кола, і якщо мої розрахунки правильні, я міг би довести це до одинадцятого. Це на межі, але все ж можливо.

У будь-якому разі, це був ризик. Він зазнає невдачі, якщо система споживатиме більше ніж п'ять ОВ за кожен рівень. Однак він не дізнається, поки не спробує. До того ж зараз у нього не було часу вагатися. Або все, або нічого! Ллойд мусив інвестувати всі ОВ, які мав, щоб підвищити рівень.

Рівні його Метода ядра Асрахана злетіли до небес.

З шостого рівня до сьомого…

З дев'ятого рівня до десятого…

Нарешті, після того, як він витратив останні залишки ОВ, з'явилося повідомлення, на яке він так сподівався.

Дзінь-дон!

[Клас навички підвищено!]

Перемога! Ллойд знову стиснув кулаки. Як він і очікував, один рівень вище десятого підвищив клас його навички. На його велике полегшення, під час цього процесу йому не забракло ОВ. Він прочитав повідомлення, що вискочило перед ним.

[Клас вашого Метода ядра Асрахана підвищено до <Подвійного>.]

[Після зміни класу навички стали доступні опції навички.]

[Метод ядра Асрахана: Подвійне коло, 1 рівень]

[Ману підсилено до: 200%]

[Опція навички 1: Енерджайзер — Використовує подвійне коло з максимальною ефективністю. Дозволяє рухатися протягом десяти хвилин без втоми. (Обмеження: можна використовувати лише один раз на день.)]

[Опція навички 2: Сплеск прихованої сили — Доводить підсилення кола до крайньої межі. Підсилення мани потріюється на 20 секунд. Однак після одного використання ви втратите всю енергію і не зможете використовувати Метод ядра Асрахана протягом дня. (Обмеження: можна використовувати лише один раз на день.)]

[Необхідно ОВ для підвищення рівня: 100]

[Поточні ОВ: 7]

Гуп! Гуп!

Коли Ллойд майже закінчив читати опис навички, його серце тьохнуло двічі. Дивне й потужне відчуття охопило його груди.

Тріск…

Одиночне коло, яке він створив раніше, зависло перпендикулярно до нового створеного ним кола. Спереду це виглядало так, ніби його серце обгортав хрест. Нове коло почало обертатися. Дзззинь!

— Фух!

Два кола оберталися в гармонії. Нова енергія ринула його судинами, пробуджуючи кожну клітину його тіла. Ллойд несподівано глибоко вдихнув. Він був приголомшений цією дивовижністю. М'яка посмішка розпливлася на його обличчі.

Готово. Це було неймовірно. Він сумнівався щодо опису навичок. Але тепер, коли його тіло зазнало надзвичайного перетворення, він усвідомив силу подвійного кола.

Ще зовсім недавно він був виснажений до краю. Але тепер не відчував і сліду втоми. Насправді все його тіло ожило від енергії, якої раніше не було. Ця бадьорість і життєва сила були на зовсім іншому рівні порівняно з тим, що він відчував з одиночним колом. Молодець, Ллойде. Ти перетворив Метод ядра Асрахана на навичку.

Ллойд хотів отримати дві речі, перетворивши техніку, яку він практикував, на навичку.

Перше — це швидкий ріст. Як тільки це ставало навичкою, він міг використовувати свої ОВ, щоб підвищувати рівень і ставати кращим. Якщо пощастить, він міг скоротити місяці й роки роботи та тренувань до кількох хвилин чи годин. Його припущення виявилися точними.

Друге — це більше опцій навички після підвищення класу. Ллойд уже підвищував клас навичок геодезії та проектування раніше. Тоді він отримав багато задоволення від отриманих опцій навичок. І він подумав, що те саме може статися з Методом ядра Асрахана. Як тільки рівень навички зросте й досягне подвійного кола, він передбачав, що буде винагороджений відповідними опціями. Це припущення також виявилося правильним.

Опції були дивовижними. Перша перетворювала його на енерджайзер, який забезпечував його невичерпною силою на десять хвилин один раз на день. Друга давала йому спалах вибухової сили на двадцять секунд. Ці опції зараз надзвичайно корисні. Добре, випробую їх.

Клац! Ллойд схопив свою сталеву лопату. І згадав, чому він витратив усі свої ОВ, щоб упоратися з цією ситуацією. Щоб розчистити шлях і забратися звідси. Ось так!

Бах! Його лопата полетіла із надзвуковим звуком. Ллойд енергійно прокопувався крізь гравій, що заблокував вхід до печери. Він викидав лопатою шматки землі з неперевершеною силою.

Свист! Гуп! Хрясь! Бам! Його передпліччя здулися від напруги.

Ще трохи! Не зупиняйся! Несамовите копання зчинило справжню бурю навколо цього місця. Це було копання далеко за межами того, що зазвичай можливо. Він люто викопував величезні камені й шматки землі, кожним помахом лопати утворюючи яму розміром з відро. Він проривався крізь це швидше, ніж голодний чоловік, який їсть уперше за тиждень.

Хрясь! Трісь! Гуп!

Я не втомлююся! Це чудово! Ллойд уже активував енерджайзер, який був першою опцією. Вона працювала саме так, як і було обіцяно. Він не втомлювався, скільки б не копав. Жодних ознак поту чи важкого дихання. Незважаючи на безперервне копання, подвійні кола спокійно утримували ману, підсилену навколо серця. Він переносив ману у свою лопату. Його копання ставало ще потужнішим і точнішим.

Не можна бездумно копати.

Це місце може знову завалитися. Тунель уже обвалився від вибуху метану. Будь-який додатковий тиск міг змусити його знову розсипатися. Тому, хоча копання Ллойда було бурхливим, воно було розрахованим. Лютим, але обережним. Швидким, але м'яким.

Усе це було результатом його багатьох років роботи лопатою. Добре, що я ходив до центру зайнятості кожного разу, коли мені потрібні були гроші. Ллойда безліч разів хвалили за його роботу лопатою. В армії. На будівництвах. У тому, іншому світі, весь цей досвід копання — це те, що найбільше допомагало йому просто зараз.

Це була практично моя спеціальність. Перемішувати цемент лопатою. Більшість інших корейських хлопців, які були в армії або працювали на будівництві, ймовірно, робили цю роботу хоча б раз. Спочатку змішайте пісок і цемент і складіть їх у купу. Потім зробіть отвір у центрі. Налийте туди потрібну кількість води. Нарешті, ви розбиваєте суміш навколо отвору лопатою і швидко з'єднуєте її з водою. Вкрай важливо було суворо контролювати лопату й утримувати воду в суміші, не даючи їй розлитися назовні. Це було особливе тренування Ллойда з лопатою. Не можу повірити, що роблю це зараз!

Хрясь! Трісь! Бам!

Він вгризався в стіну із завалів безліч разів. Лопата рухалася й занурювалася так, ніби була третьою рукою Ллойда. Він з точністю регулював інтенсивність і розташування. Вона була сильною, коли він шкреб і копав землю, і делікатною, коли він зачерпував і знімав верхній шар. Коли він перевертав її й встромляв, він був швидким і плавним. Кожен рух працював у гармонії. Цілісність стінок тунелю залишалася недоторканою, хоча Ллойд розкопував його з приголомшливою швидкістю. Понад тридцять метрів він продовжував копати… Будь ласка! Нумо! Покажися! Минуло вже п'ять хвилин з моменту використання навички енерджайзера. Ллойд тривожно прикусив губу.

Зчиняючи бурю копанням, він одночасно використовував свою навичку геодезії. Він міг бачити на 5 метрів вперед на шляху, який прокладав. Але ознак надії все ще не було.

5 метрів.

Там не було нічого, крім землі. Що ще гірше, повітря повільно ставало каламутним.

Я навіть не зможу використати Бангуль. Для Бангуль не було достатньо місця, щоб вирости до гігантських розмірів. Він також боявся, що вона споживе весь кисень у тунелі. Про те, щоб дати їй червону насінину, не могло бути й мови.. Ллойд стиснув зуби.

Я повинен зробити це сам. Майбутнє виглядало похмурим, але він не міг зупинитися зараз. Якби він зупинився, не було б нічого, крім розчарування. Він почав копати ще невтомніше.

Хрясь! Хрясь! Трісь! Бам! Розкопки розширювалися. Вони зросли з п'яти з половиною до шести з половиною метрів.

Саме тоді…

— Га? — Ллойд помітив щось прямо попереду. Це був простір розміром з його кулак. Може це…?

Бах! Хрясь! Ллойд прискорив копання. Він просувався швидше. Щоразу, коли він робив крок уперед, простір з 5 метрів перед ним ставав більшим. Спочатку він був розміром лише з кулак. Потім він виріс до розміру кавуна. Потім до розміру бочки. Нарешті він зміг побачити всю ширину проходу, який вони пробрили. Знайшов! Тунель стояв прямо перед ним — повністю недоторканий — лише за чотири метри.

— Хав'єре! — закричав Ллойд. — Іди за мною! Якщо не можеш іти, повзи! — Його голова почала пухнути. У очах почало двоїтися. Симптоми гіпоксії. У нього закінчувався кисень.

У мене небагато часу. Він відчував сонливість. Незабаром він втратить свідомість. Він повільно порине в сон, задихаючись до смерті. Гіпоксія. Аноксія. Усе повітря зникло. Повне згасання.

Щоразу, коли сонливість вчіплялася в нього кігтями, щоб тягнути вниз, він прикушував губу й рухав лопатою. Ще трохи. Ще зовсім трохи! Залишалося лише близько трьох метрів. Йому навіть не потрібно було розкопувати всю стіну. Лише маленьку дірочку. Маленьку, як кулак. Достатньо велику, щоб пропустити кисень. Це був їхній шанс на виживання.

Дзінь-дон!

[Енерджайзер досяг свого десятихвилинного ліміту.]

Десять хвилин уже минули. Як тільки з'явилося повідомлення, він втратив усі сили. Втома була нищівною. Нищівний удар по розуму й тілу. Ні, це не може закінчитися тут.

Залишалося небагато. Ще зовсім трохи. Навіть коли він боровся зі сонливістю від нестачі кисню, очі Ллойда раптово широко відкрилися. Сплеск прихованої сили!

Дзінь-дон!

[Опцію навички Метод ядра Асрахана, Сплеск прихованої сили, активовано.]

[Підсилення подвійного кола активне до максимальної межі.]

[Коефіцієнт підсилення мани потрійно збільшено на 20 секунд.]

[Ману підсилено до: 600%]

Фух! Хрясь!

Більше жодного обережного копання. Наче лютий звір, який виривається з пастки, Ллойд встромляв, зачерпував, шкреб і викопував землю перед собою. Він наближався дуже близько до частини початкового тунелю, яка була їхнім єдиним виходом.

Трісь! Гуп! Хрясь! Два метри… Півтора метри… Метр… Півметра… Він силою пробивав собі шлях уперед заради виживання. І нарешті, єдиною перешкодою, що стояла перед ним, була земляна стіна завширшки в тридцять сантиметрів.

[Сплеск прихованої сили досяг свого 20-секундного ліміту часу.]

[Наслідком активації опції є повне виснаження.]

Клац! Він раптово дуже ослабнув. Лопата вислизнула з його рук. Його коліна підігнулися. Він намагався силою відкрити очі, але це було марно.

Дідько. Він простягнув руку, щоб схопити лопату. Я майже там. Це прямо перед моїми очима. Я викопав близько одинадцяти метрів за десять хвилин. Мені просто потрібно зробити ще один крок. Невже я так помру?

Ллойд був розчарований. Ллойду також було шкода. І Ллойд почувався набагато нещаснішим, коли подивився на Хав'єра, який лежав простягнувшись на землі непритомний. Я не повинен був втягувати його в це. Гірка посмішка зірвалася з його губ. І сонливість повільно підкрадалася.

Саме тоді він почав чути звуки.

— Пподонг!

— Е-е…?

Але щось було не так. Звук був занадто чітким, щоб бути галюцинацією. Зібравши останні залишки сил, Ллойд підвів голову. І… П-поп! Отвір розміром з кулак, про який він так відчайдушно мріяв, раптово з'явився перед ним. Отвір, зроблений хом'яком розміром з кулак, який висунув голову й промовив…

— Пподонг!