Розділ 15: Чотири зброї божевільного (2)

Глухий удар!

— Ох!

Болісний удар у обличчя. Світ сера Нойманна перевернувся догори дриґом.

Що щойно сталося?

На мить він занімів. Але це тривало ненадовго.

Сер Нойманн швидко отямився й одразу осягнув усю скрутність свого становища.

Так. Він заблокував мою атаку. І не лише це — він завдав удару у відповідь! Це що, серйозно?

Час, здавалося, сповільнився.

Він бачив, як у повітрі повільно летять краплі крові. Це була його власна кров, що вирвалася з рота.

Саме тоді він відчув, що його рот занімів. Удар, мабуть, розбив йому губи.

Цей шмаркач зробив це зі мною?

Клац! Сер Нойманн виявив, що міцно стискає зуби.

Він швидко поворухнувся, широко розставивши ноги, щоб здобути стійку опору.

Він вчасно нахилив спину, щоб не впасти на землю.

— А-а-ах! — щойно він повернув рівновагу, як голосно закричав.

Потім він витягнув ману зі свого серце-мани.

Вона розлилася по всьому його тілу. Відчувши, як енергія повертається до нього, він притягнув меч до себе та високо замахнувся.

Це була його контратака. Але її одразу ж знову заблокували. Дзень!

— О, ви тільки погляньте? Атакуєш одразу ж. Минулого разу я зробив те саме із сером Ульріхом, і це повністю вирубило його.

— Гррр…!

Широке лезо лопати блокувало довгий меч. Але сер Нойманн не збирався здаватися.

Побачивши, що атака не спрацювала, він змінив рух меча.

Він зробив крок уперед і прокрутив меч.

Дзень-брязк!

Меч і лопата гучно забряжчали, коли два метали зіткнулися.

Час тобі втратити свою лопату!

Саме тоді сер Нойманн миттєво вигадав план у своїй голові.

Він сильно притисне свій меч до лопати. Далі він прокрутить його двічі та зробить сильний ривок якраз під час того, як Ллойд втратить лопату. Після цього він підставить Ллойду підніжку, щоб той упав на землю.

Він вважав, що це безпрограшний спосіб знешкодити Ллойда.

Але він не зміг усвідомити одну важливу життєву істину: у кожного є чудовий план, поки його не знищать.

— Тц. Намагаєшся знешкодити мене? Хороша спроба, — зухвало сказав Ллойд.

Брях!

Щойно Ллойд закінчив говорити, меч і лопата завмерли в повітрі.

Якщо бути точнішим з технічного боку, це Ллойд змусив лопату зупинитися, через що в результаті зупинився й меч.

І тоді щось сталося. Сила в серце-мани сера Нойманна почала висмоктуватися, мов відплив.

Його сила витікала з серце-мани вниз до його рук і до меча…

І вона струменіла з меча до лопати так само, як рідина тече по соломинці до рота, або як пролита вода вбирається в суху серветку.

Мана сера Нойманна висмоктувалася з його тіла в лопату Ллойда.

— Що це таке?!

Злякавшись, сер Нойманн зробив спробу поспіхом відтягнути свій меч назад. Але він не зміг його вирвати.

Він виявив, що рухається повільніше, ніж зазвичай, тому що не міг використовувати свою ману.

Здавалося, ніби в ту мить він перетворився на звичайного цивільного.

Поки це відбувалося із сером Нойманном, Ллойд кинувся на сера Нойманна зі швидкістю, доступною лише експерту меча низького рівня.

— Яке полегшення, — пробурмотів собі під ніс Ллойд.

— …!

Свист! З цим Ллойд просто й легко скоротив дистанцію із сером Нойманном.

— Ти!

Сер Нойманн спробував замахнутися мечем у піхвах.

Але Ллойд був швидшим. Шурх!

— …!

Сер Нойманн глянув на держак лопати, що наближався в його бік.

А за секунду він відчув пекучий біль у носі. Хрусь!

— Агх!

Мій ніс зламано? — подумав він про себе.

Він не міг розплющити очей через пекучий біль навколо носа. Він мимоволі зробив три кроки назад, хитаючись.

Ллойд на цьому не зупинився. Відчувши ще більшу затятість, він кинувся вперед.

— Насправді я трішки хвилювався, — невимушено сказав Ллойд. — Я ніколи не перевіряв, чи зможе одне коло увібрати ману експерта меча низького рівня.

— Аргх! — закричав сер Нойманн і гарячково рубанув мечем вниз.

Це був його спосіб контратакувати. На цю секунду він відчув, як крихта його мани відновилася.

Але Ллойд з легкістю відбив атаку своєю лопатою, і розпач знову затягнув обличчя сера Нойманна.

Крихітна дрібка мани, що залишалася в мечі, знову всмокталася в лопату!

Це якесь божевілля!

Бабах! Ллойд замахнувся своєю зарядженою маною лопатою й дав серу Нойманну ляпаса по обличчю.

Його обличчя смикнулося вбік, засліпивши зір.

Нічого подібного раніше не траплялося.

Сер Нойманн ніколи й уявити не міг, що таке взагалі можливо в реальному житті.

Цей шмаркач… поглинає мою ману…

Сер Нойманн почав розуміти, що відбувається. Але це повалило його в ще більший розпач.

Як він може поглинати чужу ману? І як він може використовувати її як свою…? Як???

Він почувався обдуреним. Це було несправедливо. Але він не був тим, хто здається.

Він з усіх сил намагався знову звестися на ноги й продовжував атакувати його. Але все було марно.

Що більше він пручався, то більше тривожився.

Мабуть, спантеличений? Схоже, ти ніяк не можеш збагнути це. Ось чому ти програєш. Ти провів останній місяць, валяючи дурня, просто будучи надто впевненим у своїй перемозі. А я ні! — подумав Ллойд про себе.

Протягом минулого місяця Ллойд суворо аналізував супротивника, проти якого мав вийти.

Він передбачив усі можливості в дуелі.

Він охопив усе, від А до Я, щоб гарантувати собі перемогу.

І тепер він бачив плоди своїх зусиль.

Дзень! Глухий удар! Лопата спритно рухалася в його руках якраз на потрібній відстані.

Вона не виходила за межі його балансу.

Він рухався рівно настільки, наскільки потрібно, захищаючись від прийдешніх ударів сера Нойманна.

Саме тоді його ліва нога рушила вперед. Потім він витягнув лезо лопати. Далі, простим ривком зап'ястя, він ударив сера Нойманна по обличчю тильним боком лопати.

Серце Ллойда калатало так, як ніколи раніше.

Це стало можливим завдяки мана-колу, сформованому навколо його серця.

Дззз!

Першою зброєю, якою Ллойд спорядився для дуелі, було серце-мани, яке він сформував за допомогою Метод ядра Асрахана.

Мана-коло люто оберталося навколо його серця, використовуючи ману супротивника як паливо.

Обертання навколо серця змушувало його битися сильніше.

Орган вибухово перекачував свіжу кров до всіх органів.

Кров була змішана з маною, що випромінювалася з мана-кола.

Тож ось вона — сила одного кола.

Це було воістину дивовижно. Ллойд не очікував, що воно буде настільки потужним.

Він уявляв, що воно лише злегка послабить сера Нойманна після поглинання його мани. Але воно зробило більше. Сила в його тілі значно перевищила його очікування.

Це дозволило Ллойду без жодних труднощів використовувати силу сера Нойманна.

Експерти меча дивовижні.

Ллойд відчув себе так, ніби став суперлюдиною.

Він усвідомив, наскільки потужними були такі лицарі, як сер Нойманн.

Тож другою зброєю, яку підготував Ллойд, була сталева лопата.

Дзень! Бум!

Сталева лопата потужно рухалася в його руках, блокуючи меч сера Нойманна, що розмахував довкола.

Його лопата була схожа на щит, прикріплений до списа.

Люди можуть сміятися з цієї зброї, але лопати — це дивовижне знаряддя.

Кожен, хто використовував лопату в армії, знав, наскільки корисним є це знаряддя.

Вона була більше ніж корисним.

Якщо під час копання ви знаходили маленьке коріння бур'янів, вам треба було просто тримати лопату рівно й піддевати його. Одного замаху було достатньо, щоб викорчувати маленькі кущі та коріння.

У цьому сенсі вона була схожа на сокиру.

Але це ще не все. Ллойд знав, що лопати історично були корисною зброєю у війнах.

Їх використовували в жахливій окопній війні на Західному фронті Першої світової війни. Лопати широко використовувалися навіть у Сталінградській битві під час Другої світової війни.

Вони ставали у пригоді під час рукопашних боїв. Один потужний замах міг навпіл розсікти шолом і розкроїти череп супротивника.

Окрім цього, цей предмет використовувався у найрізноманітніші способи.

Широке лезо лопати можна використовувати як щит. А її основою можна заблокувати зброю супротивника та сильно потягнути на себе. Гострий кінчик леза можна використати як спис. А знаєте, що станеться, якщо перевернути її догори дриґом і стати на лезо? З неї можна зробити пого-стік!

Лопата була воістину універсальним знаряддям, і Ллойд майстерно з нею вправлявся.

Вона була його надійним супутником, коли він став «улюбленцем» старшого за званням в армії.

Вона завжди була поруч із ним, навіть коли він працював на будівництві, заробляючи на навчання.

Ось наскільки вона була йому знайома.

І на додачу до всього, він створив нові ремісничі навички за допомогою ОВ, які нещодавно накопичив.

Це була його третя зброя.

Навичка підмайстра: (Лопата), на здобуття якої він витратив загалом 40 ОВ.

Дзінь-дон!

[Активовано Навичку майстерності знаряддя: (Лопата).]

[Знаряддя і я — одне ціле! Сьогодні день копання!]

[Рівень навички: 1]

[Під час використання лопати ви витрачаєте на 10% менше витривалості.]

[Швидкість руху лопати зросла на 5%]

[Сила удару лопатою зросла на 5%]

[Шанс того, що лопата вислизне з ваших рук, зменшився на 20%]

Лопата була його улюбленим інструментом, і навичка дозволяла йому використовувати її ще ефективніше.

Тож ця третя зброя ідеально йому підходила.

А моєю четвертою та останньою зброєю є це.

Дзень-бах! Ллойд знову замахнувся лопатою, бездоганно відбивши випад супротивника.

Лопата рухалася лише в межах лінії рівноваги тіла Ллойда.

Кожен рух був простим, коротким і розрахованим. Ефективніше та практичніше й бути не могло.

Ніхто з присутніх на місці події й не здогадувався, що Ллойд використовує навичку, яка ідеально поєднувалася з лопатою. Це були прийоми штикового бою, знайомі кожному військовому.

Шууу! Дзень! Глухий удар! Хрусь!

Лойд відступив убік і зробив випад праворуч.

Сер Нойманн відступав, розмахуючи мечем.

Ллойд захистив нижній рівень. І пішов у зчеплення.

Коли сер Нойманн зробив крок назад, Ллойд легко зробив крок уперед.

Він розвернувся ліворуч і тримав лопату прямо для захисту.

Водночас він ударив сера Нойманна ногою в пах.

Побачивши, що супротивник розгубився, він ударив його держаком лопати в скроню.

Бабах!

— Аргх! — сер Нойманн нахилився назад.

Ллойд посміхнувся, важко дихаючи.

Це працює. Прийоми штикового бою.

Всупереч поширеній думці, ці прийоми не були марними.

Їх вважали марними лише тому, що вони стали надто буденними в армії. Але їхнє походження сягало техніки фехтування коротким мечем у Європі XVIII століття. На цій основі стару техніку змішали з боксерськими шагами. І зрештою, після двох світових війн, а потім і Корейської війни, ці прийоми переродилися з набагато більшою витонченістю.

Тож, коротко кажучи, це був справді практичний бойовий вишкіл.

І як бачите, він ідеально поєднується з лопатою!

Ллойд бачив безліч своїх побратимів, які тренувалися з лопатами. Власне, він і сам був одним із них.

І він додав до цього основи фехтування, яких навчився в Хав'єра.

Результат був дивовижним.

Мана-коло Метода ядра Асрахана.

Універсальна сталева лопата.

Навичка підмайстра, яка дозволила йому призвичаїтися до роботи лопатою.

Практичний штиковий бій, змішаний із навчанням Хав'єра.

Усі ці чотири потужні зброї, які Ллойд підготував до дуелі, створили динамічну синергію.

Це спрацювало на те, щоб в односторонньому порядку домінувати та розгромити сера Нойманна, який вийшов на дуель непідготовленим.

— Аргх!

Глухий удар! Сер Нойманн захитався, коли держак влучив йому в скроню. Але йому не дали жодної секунди, щоб упасти.

Ллойд стрибнув уперед і…

Глухий удар! Він гепнув сера Нойманна по талії пласким боком лопати.

І не зупиняючись на цьому, він розтнув підошви останнього гострим краєм лопати. Хльось!

— Агх…!!! — сер Нойманн почав втрачати контроль над собою.

Він відбивався лише для того, щоб його ману знову висмоктали.

А потім настала черга дивної лопати, яка завдавала непередбачуваних ударів один за одним.

Маневри Ллойда з лопатою здавалися надто легкими в його очах.

I кожен його рух був чітким і точним, не залишаючи часу для контратаки.

Цього не може статися!

Гнів за вирував у його серці. У нього зірвало дах.

Більшість людей у феоді зібралися тут, спостерігаючи за боєм.

І його лупцює якийсь новачок. Що ще гірше, його трощить той, хто тримає в руках лопату.

Я вб'ю його. Я вб'ю його!

Саме тоді очі сера Нойманна спалахнули темною спрагою крові.

Йому було байдуже, чи це дуель.

Новачок, який принизив його перед усіма, мав бути покараний. Йому потрібно було покінчити з цим байстрюком будь-якими засобами.

Нещасні випадки трапляються постійно!

Простий випад меча може пробити серце.

Випадковий замах меча може розтяти шию.

Це траплялося регулярно.

I навіть якщо подібне станеться на цій дуелі, сер Нойманн був упевнений, що його виправдають.

Цей феод все одно скоро піде на дно. Я просто залишу цю щурячу нору раніше, ніж планувалося! Новий господар, і я житиму в багатстві! Кого хвилює нещасний випадок на дуелі? Що я міг удіяти? Це ж дуель, заради всього святого! Вони не можуть мене покарати.

Він ухвалив рішення. Після дуелі він заляже на дно. Йому просто потрібно буде покинути цей феод раніше запланованого та знайти нового господаря.

Щойно план викристалізувався в його голові, сер Нойманн міцніше стиснув меч.

Потім він підніс руку до піхов.

Він витягнув його. Шурх!

Довгий меч, що ховався в піхвах, оголив своє гостре лезо. I без жодної секунди вагань він рвонув у бік Ллойда. Він мітив прямо в серце.

— А-а-ах!!

Ця атака була загрозливішою за інші, i вона мала на меті вбити.

Глядачі злякано заверещали.

Барон Фронтера від несподіванки встав.

Але Лойд був стриманим.

Ха. І що з того, що ти витягнув меч?

Він справді відчув убивчу ауру, яку випромінював сер Нойманн.

Але байдуже, — подумав він про себе. Його атака була смішно повільною.

I численні удари перед цим моментом висмоктали з нього купу енергії.

Можливо, він і тримав надзвичайний меч, але Ллойд був надто спритним і сильнішим, щоб дозволити цій жалюгідній атаці дістати його.

Ллойд уже передбачав, що сер Нойманн вдасться до насильства.

Я чекав, поки ти це зробиш.

Брях! Сталева лопата спокійно відбила удар.

I зброя зчепилася, так само як сер Нойманн намагався зробити це трохи раніше.

Дзень! Дзень! Дві зброї вдарилися й притиснулися одна до одної.

Ллойд раптово смикнув і захопив меч. Він вирвав його.

— Е-е…?

Шурх! Довгий меч злетів у повітря.

Він встромився в землю за десять кроків від них.

— …

На тренувальному майданчику запанувала тиша. Сотні людей шоковано дивилися на це видовище.

Сер Нойманн втратив свій меч, а Ллойд вказував лопатою йому в обличчя.

Однак Ллойд на цьому не закінчив.

— Гадаєш, бій закінчиться, якщо ти втратиш пильність? Гм?

— …!

Глухий удар!

Усі очі повільно стежили за лопатою, що піднімалася високо в повітря.

Потім лопата опустилася з блискавичною швидкістю, щоб ударити сера Нойманна по обличчю.

Ллойд бив супротивника, щоб випустити пару?

Ні.

Я тільки-но починаю.

Ллойд твердо намірився викинути гниле яблуко з діжки. Він збирався викорінити проблему.

Спочатку мені потрібно, щоб цей зрадник зізнався.

Очі Ллойда спалахнули гнівом, коли він впився поглядом у сера Нойманна.

Переклад: DeAM

https://t.me/DeAMtranslator