Розділ 7: Розділ 7

Розділ 7

Як тільки годинник пробив дванадцяту.

Клаель, успішно завершивши переговори з Остером, нарешті повернувся до святилища.

-Я повернувся... А!?

Щойно він відчинив двері святилища, Клаель одразу ж здригнувся.

-В-воно світиться..?

Так... Всередині святилища сяяло світло.

Вівтар, стіни, підлога... все випромінювало тьмяне, мерехтливе світло й було огорнуте священною аурою.

Під час навчання на священика в королівській столиці він кілька разів відвідував Велику святиню, але вона ніколи не здавалася йому такою величною й таємничою.

-Ах, Священику. З поверненням.

Рейна з'явилася з задньої частини святилища.

Рейна з'явилася з-за вівтаря.

Вона підбігла, наче цуценя, яке вітає свого господаря.

-Я-я повернувся. Рейна, е-ее, ти прибрала в святилищі, так?»

-Так, прибрала.

-Е-е... як?

-Як... Я просто прибрала, як зазвичай, за допомогою мітли та ганчірки...?

-Я-я розумію...

Як таке могло статися через звичайне прибирання?

Очевидно, сила «Святої» була активована.

-Е-е-е... це було дивно? Я щось зробив не так...?

Реїна з тривогою поглянула на Клаеля, обличчя якого здригнулося.

Клаель поспішно вимучив посмішку і променисто посміхнувся Рейні.

-Ні... Я просто здивувався, бо тут було неймовірно чисто. Ти чудово попрацювала. Дякую.

-Так...!

Вираз обличчя Рейни яскраво засяяв.

Дивлячись на Рейну, яка посміхалася, немов розквітла квітка, Клаель розмірковував.

(Ц-Це дивно... Рейна щойно пробудилась як «Свята», але в дитинстві вона не мала такої сили. Вона мала змогу використовувати чудеса «Святої», лише після вступу до академії...?)

Клаель був стурбований, не підозрюючи, що Рейна несвідомо активувала диво, силою любові та щастя завдяки його доброзичливому ставленню.

Сила «Святої», яка активується завдяки поглибленню стосунків із персонажами, з якими можна завести романтичні відносини. Хто б міг подумати, що її можна активувати всього за один день, зустрівши такого другорядного персонажа, як він?

Це не означає, що Клаель особливий. Це також не означає, що він перевершує романтичних персонажів.

Рейна вступає до академії після того, як її приймають у храм і піддають багаторічним жорстоким тренуванням.

Після втрати матері та жорстокого поводження з боку батька й мачухи, вона думала, що врятувалася від трагічних обставин, коли її прихистив Великий Храм, але навіть там її серце та тіло були примушені до суворих тренувань.

У ігровому сценарії вона впала у відчай і стала недовірливою до людей, тому їй знадобився час, щоб відкрити своє серце романтичним персонажам.

Оскільки справжня Рейна — ще до того, як втратила невинність — була врятована, сила «Святої» починає пробуджуватися раніше, ніж у оригінальній історії.

-Я також приготувала поїсти. Давай поїмо разом?

-О, ти ще й поїсти приготувала?

Клаель нахилив голову.

Тепер, коли він про це задумався, він згадав, що їм треба було поповнити запаси продуктів.

Напевно, інгредієнтів залишилося небагато. Що ж вона приготувала?

-Я зараз подам страву, добре? Будь ласка, зачекайте.

-Га... як смачно пахне...?

Щойно він увійшов до кухні, у повітрі був апетитний аромат, який розбудив його апетит.

Рейна поспішила до каструлі й почала розкладати рагу по тарілках.

-Ось, будь ласка.

На стіл поставили тарілку.

Від білого рагу піднімався насичений аромат, але зачекайте секунду.

-С-Стривай! А інгредієнти? Де ти їх взяла!?

Рагу, яке приготувала Рейна, було наповнене великими шматками овочів і м’яса.

У коморі не мало б залишитися нічого подібного.

Тільки не кажіть.., що вона пішла за покупками, одягнувши лише велику чоловічу сорочку. Клаель збліднів.

-Е-е-е... інгредієнти лежали на столі, тож я ними скористалась?

-Хм... на столі?

-Так... е-е, хіба я не мала їх використовувати?

"............"

На обличчі Рейни знову промайнула тривога... але за її спиною пролітало щось схоже на сяючу фею.

-Не знущайся з Рейни…

-Не доводь «Святу» до сліз.

-Поспішайте та втіш її..

(С-«Святі Духи»...?)

Клаель знав про «Святих Духів».

Це були істоти-помічники, яких Рейна могла викликати, починаючи з середини історії.

«Святі Духи» захищали Рейну в бою, а також підтримували її різними способами під час романтичних сцен.

(Можливо... «Святі Духи» принесли інгредієнти..?)

Це було єдине пояснення, яке він міг придумати.

Дивно, але, здавалося, сама Рейна не могла бачити «Святих Духів».

Можливо, через брак досвіду як «Святої», або ж «Святі Духи» вирішили залишатися невидимими з власної волі.

Йому було цікаво, звідки вони їх вкрали, але поки інгредієнти вже були приготовані, не було сенсу хвилюватися. Навіть якщо їх вкрали, якщо джерело було невідомим, не було можливості їх повернути.

-А-ага... це правда. Я купив їх на обід. Дякую, що приготувала.

Клаель сів за стіл і ложкою взяв трішки рагу. У роті розлився солодкий, насичений смак.

-Так, це дуже смачно. Щиро дякую, Рейно.

-Так...!"

Рейна виглядала так, ніби ось-ось розплачеться, вона була глибоко зворушена.

Вона, мабуть, знову нічого не усвідомлювала... але з її спини сяяло таємниче світло, немов ореол.

(М-мені... мені треба якнайшвидше навчити її керувати силою «Святої»...)

В іншому випадку, Великий Храм швидко помітить присутність «Святої».

Рейну заберуть і піддадуть суворим випробуванням під наглядом жорстокого священика.

(Як мені їй це сказати... Поки що...)

-Ходімо, Рейно. Давайте поїмо разом. Сідай, сідай.

-Добре!

Наразі він вирішив насолодитися домашньою їжею Рейни.

Клаель і Рейна сиділи один навпроти одного й їли рагу, наповнене благословенням «Святої».