Розділ 66: Розділ 66

Розділ 66

На вершині пагорба, залитій світлом сонця, що заходить.

Клаель був усього за мить від того, щоб поцілувати Рейну… але раптова поява чотирьох цілей для захоплення повернула його до реальності.

Вирвавшись з романтичної атмосфери, почалася плутанина.

-Чому вони тут…?

Перед ним стояли четверо гарних молодих чоловіків.

Це були головні «романтичні персонажі» гри — ті, хто найімовірніше могли закохатися в Рейну.

(Те, що вони приїхали на цей пляж… ну, це не так уже й дивно. Це цілком очікувано.)

У ігровому сценарії Рейну запрошують на цей пляж.

Якщо ж рівень прихильності не досягає потрібного рівня, вона приїжджає з подругами й випадково зустрічає цих чотирьох.

Тож сама їхня присутність тут не була чимось дивним.

(Але… чому ці типи піднялися на пагорб дивитися захід сонця вчотирьох, самі без дівчини?)

Зазвичай Рейна (тобто гравець) обирає одного з них, щоб прийти сюди разом.

Він і подумати не міг, що вони прийдуть сюди просто чоловічою компанією.

(Це збіг, нудьга чи вплив сценарію… Як би там не було, з’явитися в місці для закоханих у такому складі — це якось дуже сумно…)

-Рейно, що ти тут робиш?

Ігноруючи розгубленого Клаеля, один із «романтичних персонажів»… свіжий красень, принц Ерік звернувся до Рейни.

-Ви виглядали надто близькими… Не кажи, що до тебе чіплялися? Якщо ти збираєшся робити щось непристойне з моєю подругою — я не буду стримуватися…!

Ерік люто глянув на Клаеля.

Навіть розгніване обличчя красеня має свою силу впливу… Саме така випадкова думка промайнула в голові Клаеля, коли він уперше зустрів одного з «романтичних персонажів».

-....Хаа.

Рейна довго зітхнула.

Ще мить тому на її обличчі був чуттєвий вираз, ніби вона чекала поцілунку, але тепер вона дивилася холодно — так, як майже ніколи не дивилася на Клаеля.

Однак, помітивши його погляд, вона одразу повернула своє звичне ніжне обличчя «Святої».

-Цей чоловік — моя сім’я. Він прихистив мене, коли я жила, як сирота, і виховав у святині. Він священник.

-Сім’я…? Але ви ж не виглядали такими вже відстороненими.

-Ви помиляєтеся.

Рейна відповіла рівно.

Її обличчя залишалося спокійним, але тон був зовсім холодним.

Лише з поведінки Рейни було зрозуміло, що рівень прихильності Еріка не дуже високий.

(Ні… здається, Наслідний принц усе ж певною мірою цікавиться Рейною. Можливо, це саме з боку Рейни низький рівень прихильності…?)

Перед вступом до академії Клаель сказав Рейні уникати зустрічі з Наслідним принцом.

Бо якщо вона піде за маршрутом Еріка, Наслідного принца, її зведена сестра Морква зануриться в темряву, що призведе до катастрофічних наслідків.

(Отже, вона дотримується моєї поради... Так, Рейна справді хороша дівчинка!)

-…Ви, мабуть, той самий священник Клаель, про якого ходять чутки?

Ерік перевів розмову з Рейни на Клаеля.

Його тон був значно різкішим, ніж коли він говорив із Рейною.

-Не знаю щодо чуток, але я — Клаель Бірн. Ваша Високосте, Наслідний принц Ерік.

-Ти знаєш, хто я… Це логічно, ти ж п’ятий син маркіза «Бірн». У королівській столиці про тебе багато говорять.

Промовляючи це, Ерік пильно дивився на Клаеля..

-Молодий священник, який знайшов «Святу» Рейну. Побожна людина, що відмовилася від підвищення у Великому храмі й обрав присвятити себе вірі на окраїні. Кажуть, тебе навіть незабаром можуть проголосити опікун «Виховання Дітей»…

-Це вже занадто.

Та хто взагалі такий цей опікун «виховання дітей»?

Він не мав наміру обговорювати гендерні ролі… але хіба така свята «материнська роль» не мала б належати комусь чистому й по-материнськи теплому?

-Ого, то цей хлопець — прийомний батько Рейни? Він такий молодий!

-Це несподівано. Я думав, що це буде хтось старший.

Інші «романтичні персонажі» озвалися з-за спини Еріка.

Це були самовпевнений красень лицар Вінсент і хитрий інтелектуал Вілл.

-Можливо, він просто заспокоював її, бо їй стало зле чи щось таке. Не тисни на нього так сильно, Ерік. Ти лякаєш священника.

-Я не думаю, що той, хто виховав Рейну, буде чіплятися до дитини.

-Мм…

Отримавши зауваження від них обох, Ерік насупив брови.

У грі Вінсент і Вілл спочатку здавалися егоїстичними, але поступово змінювалися через взаємодію з Рейною.

Тепер, коли вони стали на бік Еріка, вони виглядали доволі зрілими.

(…Тобто Рейна рухається до маршруту Вінсента або Вілла? Ні, тут ще є один головний «романтичний персонаж»…)

-Сестричко Рейна! Який збіг зустріти тебе тут!

Останній із головних «романтичних персонажів»… симпатичний хлопець у стилі молодшого брата Луєй Біскіт радісно гукнув і побіг до Рейни.

-Цей купальник тобі дуже пасує! Така чиста й водночас спокуслива— сестричка Рейна, ти виглядаєш так……………Гах!

Луєй спробував обійняти Рейну, яка була в купальнику й худі поверх нього, але в ту ж мить щось вилетіло зі швидкістю, яку неможливо було побачити.

Динамічний зір Клеяла не міг цього вловити, але що б це не було, воно сильно вдарило Луєя по щоці, відкинувши його маленьке тіло в повітря.

-Л-Луєй!? — вигукнув Ерік.

Луєй, якого вдарили, покотився… і зник за краєм урвища на вершині пагорба.

Ерік у паніці підбіг до краю й побачив унизу Луєя, який застряг у дереві без свідомості, з «закрученими» очима.

-Ц-це погано… Потрібно швидко витягти його!

-От же… ну й клопоту.

-Я піду по допомогу, будь ласка, зачекайте тут!

Інші троє «романтичних персонажів» у паніці кинулися рятувати Луєя.

Клаель залишився позаду, невпевнено озираючись і не знаючи, що робити.

-Ем…

-Лорде Клаель, повернемося до готелю?

-Н-ні, але ми не можемо просто так його залишити…

-Навіть якщо ми залишимось, тут нічим не допоможемо. Ми лише заважатимемо, тож краще повернімося.

Рейна м’яко, але твердо сказала це.

І справді, Клаель тут нічим не міг допомогти.

Невдовзі, ймовірно, зберуться люди… і найкраще, що він міг зробити — це просто піти звідси, щоб не заважати.

-Т-тоді повернемося…?

-Так, ходімо.

Як і під час підйому на пагорб, Рейна взяла Клаеля за руку.

Дивлячись під ноги, Клаель повів Рейну вниз сходами.

.

.

.

(П.П Як же мене бісять ці персонажі захоплення, якого фіга вони взагалі шось хочуть від Рейни і Клаеля, вони їм хто, правильно ніхто, Рейна що хоче те і робить, із тим ким хоче, Ерік і інші, не є її хлопцем, навіть не є другом, но ведуть себе наче вона повинна їх слухатись, і ні вони не приймають.. Я на місці Рейни, наказав би ангелам, скинути цих імбицилів з пагорбу, щоб вони розбились.. Так я трішки жорсткий в словах, але рілі, вони бісять що капець.. хд)