Побічна історія - Дівчина, яка закохалася в священника (1)
— ҐУООООООООООООООООООО!
Посеред однієї з доріг бушував монстр.
Потвора, що була схожа на ящірку заввишки як два слони, гарчала, вимахуючи хвостом і пускаючи слину.
— Монстр! Це Тайрантрізард!
— Уваааааааааааааааааааа!
— Тікайте, тікайтеееееееееееееееееее!
Мандрівні купці, яким не пощастило зазнати нападу монстра, панічно кинулися врозтіч, пронизливо кричачи.
Відтоді як силами «Святої» було повалено Короля Демонів, шкода від монстрів у цій країні значно зменшилася.
Проте, хоч би скільки їх меншало, вони не зникли повністю.
Точно так само, як із людських сердець ніколи не зникає злість, так і монстри нікуди не поділися з цього світу.
— ҐУООООООООООООООООООО!
— Х-хиии... мені кінець...
Один із купців, загнаний монстром у глухий кут, зі сльозами на очах змирився зі своєю смертю.
Він був упевнений, що втекти вже не вдасться... і що він помре прямо тут.
Гігантська ящірка... Тайрантрізард широко роззявив пащу, збираючись зжерти цього купця.
— "Сплеск вогню!"
— Ґян!?
Однак... за мить до того, як нещасна жертва перетворилася на здобич, морду Тайрантрізарда огорнуло вибухове полум'я.
— Ви в порядку!?
— Купче, облиште це місце мені й тікайте!
Простягнута рука допомоги.
Купця врятували авантюристи, які з'явилися казна-звідки.
Кілька авантюристів, озброєних мечами та посохами... Чомусь усі вони були виключно жінками.
Вони заступили собою купця, захищаючи його, і пішли в бій проти Тайрантрізарда.
— А ну, швидше!
— О-о-о... дякую вам! Я ваш боржник!
Купець, який чудом уникнув смерті, зі сльозами на очах висловив подяку й чимдуж кинувся геть із того місця.
— ҐЯОООООООООООООООООООООО!
— Ну що, вперед!
Розлючений та оскаженілий Тайрантрізард оглушливо заревів.
Дівчата авантюристки ні краплі не злякалися й хоробро протистояли велетенському ворогу.
— Вогняний постріл! Вогняний постріл!
— Угу, рубаю.
— Я підтримаю вас! Посилення сили, посилення швидкості, посилення захисту!
— Я зроблю це-е!
Дівчата авантюристки вимахували кожна своєю зброєю, обсипаючи Тайрантрізарда ударами.
Це була дивовижна командна робота, де кожна прикривала іншу.
Воїн, маг, жриця, злодій... кожна з них чітко виконувала свою роль, витискаючи з себе навіть більше сил, ніж вони мали насправді.
— ҐЯУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ!
Проте... Тайрантрізард також не збирався здаватися так легко.
Попри численні рани, він продовжував люто відбиватися від дівчат.
— Погано... нам не вистачає вирішального удару...!
— Все гаразд. Давайте продовжувати триматися.
Жінка, схожа на мага, заспокоїла подругу, в чиєму голосі почулася паніка.
— Скоро прийде вона... дивіться.
— Й-яяяяяяяяяяяяяяяяяя!
Одразу після слів мага з неба упав метеор.
Ні, це був не метеор.
Тим, що мчало зі швидкістю падаючої зірки, виявилася червоноволоса красуня з величезним мечем у руках.
— Отримуй... Розсікання зоряного салюту!
— Ґяу...!?
По беззахисній спині прийшовся нищівний удар.
Товста шия була відрубана одним махом.
Гігантське тіло звалилося на землю, від чого та важко здригнулася.
— Хух... дівчата, ви всі цілі?
Червоноволоса дівчина, яка здолала Тайрантрізарда, посміхнулася до своїх подруг.
— Дякую, що протрималися до мого приходу. Ви всі чудово впоралися!
— Пані Еріко...!
— Неймовірно, це ж треба, яка ви крута, пані Еріко!
Тією, хто одним ударом прикінчив гігантського монстра, була лідерка виключно жіночого загону авантюристок «Мечі Феї» — дівчина-лицар.
Її ім'я, коли її червоне волосся розвивалося на вітрі, було Еріка Джермі.
Попри те, що вона була донькою з родини віконта Джермі, зараз вона була найкращою шукачкою пригод у Королівстві Сейнт.
І до того ж... ця войовниця була однокласницею Клаеля Бірна, чоловіка «Святої».
————
(Слова автора:)
[ Це епізод про стару подругу Клаеля.]
[Будь ласка, врахуйте, що він базується на книжковому виданні, а не на мережевій версії.]
.
.
.
(П.П Зайшов подивитись в оригінал чи нічого не змінилось, а там нова побічна історія почалась, правда тіки поки що один розділ, але можливо з часом ще напише автор, тому буду інколи дивитись чи нема нових розділів, і після перекладати буду. Жаль Еріку, закохалась в Клаеля ще в часи Академії, а його перехопила Рейна, котру Клаель виховував 5 років, ахаххаха.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )