Розділ 33
Так почалося спільне життя з трьома жінками авантюристками, включаючи Еріку.
Те, що Еріка та інші залишилися на ніч, не означало, що відбудуться якісь особливі події.
Вдень вони залишали місто та прямували до сусіднього лісу.
Очевидно, історія про приїзд до цього міста для пошуків пригод не була цілковитою брехнею.
-Нас попросили зловити рідкісного монстра під назвою карбункул. Хтось, мабуть, бачив його поблизу цього міста, десь близько десяти років тому, тож ми приїхали його шукати.
Карбункул був монстром, також відомим як символ удачі, і рідко показувався людям.
Вони б не стали його вбивати. Загальновідомо, що нашкодити карбункулу — означає накликати на себе страшне нещастя.
Навпаки, ходили чутки, що якщо добре піклуватися про нього, то торгові родини процвітатимуть, жінки будуть благословенні дітьми, а чоловіки піднімуться в статусі.
-Це не той монстр, якого можна легко спіймати. Хіба це не марна трата часу?
-Можливо, це так. Але ми отримали хороший аванс, тож нічого страшного, навіть якщо ми зазнаємо невдачі.
Попри це, Еріка майже щодня вирушала до лісу.
Вона поверталася під вечір і залишалася в житлових приміщеннях святилища… але те, що вони там ночували, ще не означало, що між ними відбувалося щось дивне.
Жодних «випадкових» зустрічей у ванні, жодних ситуацій, коли хтось заходить, поки інший переодягається, жодних моментів, коли руки торкаються… нічого з цих романтично-комедійних кліше не відбувалося.
Аж настільки, що це вже здавалося неприродним.
-А тепер... час приймати ванну...
-Кума~ кума~
-Хм? Що таке, Ведмедику? Хочеш погратися?
-Кума~
-Зрозуміло, тоді я пізніше прийму ванну.
Щоразу, коли між Клаелем і трьома дівчатами майже траплялася якась «незручна ситуація», втручався плюшевий ведмідь.
Завдяки цьому Клаель зміг жити мирно, не провокуючи жодних незручних випадків співжиття з жінками.
(Не те щоб я хотів, аби сталося щось дивне… але все ж. Чому мені здається, ніби я щось втрачаю…?)
Клаель нахилив голову.
Хоч він і жив під одним дахом із трьома жінками, абсолютно нічого не відбувалося — і це здавалося неприродно.
Коли він жив із Рейною, вони навіть випадково разом опинялися у ванні, він бачив, як вона переодягається, або намагався зловити її, коли вона спотикалася, і в результаті сам її збивав з ніг.
(Ну, можливо, це нормально. Це не є проблемою... оскільки нічого не відбувається.)
-Священнику Клаелю… ти неймовірний. У сенсі, справді здається, ніби тебе хтось оберігає.
Під час прибирання каплиці одна з учасниць групи Еріки... Тіна заговорила.
-Про що ти взагалі?
-А, ні про що. Просто твоя «охорона» така сильна, що ми взагалі не можемо підійти.
"............"
-Знаєш, ми насправді дуже стараємося. Заради Еріки.
-Заради Еріки...?
Про що вона говорить?
Клаель нахилив голову, і очі Тіни заблищали.
-Ах, в мене ноги заплуталися..
-Вау!
Тіна раптом спіткнулася об підлогу та кинулася до Клаеля.
Але наступної миті плюшевий ведмедик вискочив з-за стільця і спіймав Тіну.
-Ого.
-Кума~
-Бачиш... я так і знала.
Вирівнявши поставу за допомогою ведмедя, Тіна кивнула так, ніби все стало на свої місця.
-Його «охорона» така сильна, що я взагалі не можу звести Еріку з ним. Хоча я навіть намагалася підлаштувати так, щоб їхній час у ванні збігався і все таке.
-Е-е... про що ти говориш?
-О, нічого… але так, схоже, з Ерікою нічого не вийде. Уже запізно.
Тіна зітхнула і стиснула край свого халата, піднявши його.
-Вау!
-Кума~
Саме в той момент, коли здавалося, що її білизну ось-ось буде видно… ведмідь стрибнув уперед і спритно закрив огляд, повністю приховавши все важливе.
-Ми дуже старалися спровокувати такі події... Еріці справді варто було діяти раніше.
-Ти взагалі про що говориш? Це ж святилище, каплиця!
-О, нічого. Просто кохання — це гонка, і перемагає найшвидший. Це вина Еріки, що вона не скористалася тим, що вони давно знайомі ще з академії. Будь ласка, залишайся таким, як є, священнику.
"............"
-Кума-кума.
Поки Клаель стояв онімілий, не в змозі нічого зрозуміти, плюшевий ведмедик поплескав його по плечу, ніби кажучи: «Не хвилюйся».
.
.
.
(P.s П.П Ведмідь/ангел стоїть на охороні цноти Клаеля, ніхто не пройде, треба як мінімум пару драконів ахаххаха.)
Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.
Розділ 33: Розділ 33
Том 1