Розділ 325
Клаель та Рейна погодилися на прохання Короля взяти участь у розвідувальній місії «Гробниці». Монарх цілої держави схилив перед ними голову. Навіть якщо «Свята» перебувала поза межами королівської юрисдикції, відмовити в такій ситуації було вкрай важко. Зрештою, навіть без цього, якщо Король Демонів дійсно прокинувся, лише Рейна була здатна вирішити цю проблему. А Клаель збирався супроводжувати її, бо дуже хвилювався за дівчину.
-Я вважаю, що Клаелю краще залишитися вдома. Підземелля — це дуже небезпечно, ти ж знаєш?
-Будь ласка, навіть не починай цього. Я зроблю все можливе, щоб не стати для тебе тягарем.
У кареті дорогою назад, Клаель щосили намагався переконати Рейну, яка виглядала вельми незадоволеною. За своєю суттю Клаель був звичайним другорядним персонажем. Він заздалегідь вирішив не втручатися в основний сюжет гри чи любовні справи Рейни. Проте цього разу він твердо намірився взяти активну участь у прийдешній битві.
(Рейна не крутить роман ні з ким із ключових героїв. До того ж, ці придурки останнім часом якісь дивно ненадійні. Мені самому доведеться стати для неї опорою.)
Клаель важко зітхнув про себе. Кронпринц Ерік Сейнкл, син Командира Лицарів Вінсент Флейм, син прем'єр-міністра Вілл Райліс і цей збочений дрібний шота... точніше, геніальний музикант Луєй Біскіт. У грі вони мали бути надійними лицарями Рейни, але в цьому реальному світі показували себе виключно з жалюгідного боку й не зробили абсолютно нічого корисного. Більше того, троє з них, за винятком Вілла, взагалі, здається, не мали елементарного здорового глузду.
(Якби вони були надійними й мужніми хлопцями, як у сюжеті гри, я б, можливо, зі спокійною душею довірив їм Рейну. Але залишати її на цих бовдурів у їхньому теперішньому стані я просто не можу.)
-Я залізно йду з тобою. Зупиняти мене абсолютно марно.
-Ось як... Тоді я обов'язково захищу тебе, Клаелю!
Рейна міцно стиснула руку Клаеля й упевнено заявила:
-Що б не сталося, які б вороги не встали на нашому шляху, я за будь-яких обставин захищу Клаеля! Можеш ні про що не хвилюватися!
-Ну так... Схоже, я за тобою як за кам'яною стіною. Вельми обнадійливо.
Взагалі-то, він сам дуже хотів бути тим, хто скаже «я обов'язково тебе захищу», але нічого не вдієш — Рейна була набагато сильнішою за нього. І все ж Клаель твердо вирішив, що якщо виникне якась зовсім непередбачувана ситуація, він без вагань стане для неї живим щитом. Що б не трапилося, він врятує Рейну.
-До того ж... чесно кажучи, я навіть рада, що зможу кудись вибратися разом із Клаелем. Нехай навіть цим місцем виявиться якесь підземелля.
-Рейно, це взагалі-то не розважальна прогулянка.
-Я знаю. У призначений день я поставлюся до розслідування з усією серйозністю, тож не переживай. Але все ж... чому цей інцидент стався саме в «Гробниці»? Невже Король Демонів справді ожив?
-Ось це... питання, над яким я й сам постійно міркую.
Клаель насупився. За оригінальним сценарієм гри, відьма та втілення Короля Демонів Маріанна Ліатрі мала промити мізки нареченій Еріка, Моркві Лорел, щоб та власноруч зруйнувала печатку. Проте, за словами Короля, Морква була в цілковитій безпеці. Ознак того, що інші члени королівської родини потрапили до лап відьми, теж не було.
(Невже існує інший спосіб зняти печатку, про який я не знаю...? Як і очікувалося, я більше не можу сліпо покладатися на свої знання гри. Потрібно думати власною головою, як із цим усім розібратися.)
До початку місії в підземеллі «Гробниця Короля Демонів-Боговбивць» ще залишався певний час. Перед вилазкою йому обов'язково потрібно було розвідати, чим зараз займається Маріанна Ліатрі. Також варто підготувати хороше спорядження й запастися необхідними речами. До того ж, було б непогано зібрати приховані артефакти, які Рейна та інші хлопці мали знайти за оригінальним сюжетом.
-Якщо подумати... це ж буде наше перше побачення в підземеллі. Під час інциденту «Сім Таємниць Академії», атмосфера була зовсім не романтичною.
Поруч із Клаелем, який швидко прораховував плани на майбутнє, Рейна раптом пробурмотіла це вельми піднесеним і радісним голосом.
-Я якось читала в одній книжці про так званий «ефект підвісного мосту». Там писали, що небезпека може сильно розпалити кохання між двома людьми...?
-Рейно. Я не зовсім розчув, що ти там шепочеш, але це явно якісь дурниці, правда ж? Я ж уже казав, що це не екскурсія.
Клаель знову суворо звернувся до Рейни, яка з якоїсь причини перебувала в настрої школярки на прогулянці. Попри те, що вони збиралися кинути виклик фінальному підземеллю, де сидів сам Король Демонів, наша «Свята» до самого кінця залишалася абсолютно вірною власному безтурботному темпу.