Розділ 315
Ерік пояснював обов'язки студентської ради з абсолютно спокійним виразом обличчя, притаманним природженому дворянину. Маріанна слухала його вельми уважно, ретельно приховуючи внутрішню ненависть.
-Щодо роботи студентської ради, то вона поділяється на регулярні обов'язки та заходи, які проводяться раз на рік...
Пояснення Еріка були чіткими й легкими для розуміння. Він, очевидно, звик регулярно виступати перед публікою. Ставало цілком зрозуміло, що Ерік володіє високими навичками спілкування.
(Він виглядає здібним... ах, яка гидота!)
За звичайних обставин це викликало б чудове враження, але на Маріанну це не мало жодного впливу, окрім як підливало масла у вогонь її люті. Королівська родина Сейнт була ворогом. А мати здібного ворога — зайвий клопіт. Маріанна подумки накопичувала роздратування, ховаючи під маскою ніжної красуні отруйну злобу, наче справжня відьма.
(Клята королівська родина Сейнт... Я обов'язково винищу їх усіх до останнього! Разом із цією «Святою»!)
-Ось, власне, і все пояснення. Чи є в тебе якісь запитання?
-Ні, жодних.
Маріанна посміхнулася, наче розквітла троянда.
-Я лише зміцнилася у своєму бажанні вступити до ради. Сподіваюся, я зможу принести користь академії.
Вона злегка зачервонілася й непомітно застосувала свої чари.
"Глип..."
Двоє гвардійців судорожно ковтнули слину. Їхні обличчя миттєво налилися рум'янцем, а погляди, якими вони вп'ялися в Маріанну, стали палкими й затуманеними.
-Ха-ха, приємно це чути. Мені потрібно обговорити це з іншими членами ради та куратором, тому миттєво ухвалити рішення не вийде, але я обов'язково сповіщу тебе, щойно все затвердять офіційно.
Проте Ерік не подавав жодних ознак того, що потрапив під дію закляття. Як і очікувалося, домішка крові «Святої» давала про себе знати. Він явно мав потужний природний опір до демонічної сили.
(Можливо, він також проводить багато часу поруч із Рейною Лорел... Якщо так, то знадобиться час, аби чари подіяли.)
Проте чарівність була схожа на отруту повільної дії. Хоч би який сильний імунітет мав організм, якщо підсипати її постійно, вона неминуче проявить симптоми залежності.
(Не поспішати й підкорювати його поступово — найкраща стратегія. А для цього вступ до студентської ради — дійсно найкоротший шлях.)
-Ем... перепрошую.
Ззаду почувся тихий стукіт. Коли Маріанна обернулася, то побачила кількох студенток, які заглядали крізь прочинені двері. Ерік злегка нахилив голову й запитав їх:
-О? Вам щось потрібно?
-Ну... вибачте, що турбуємо, коли ви зайняті. Ми принесли ласощі для принца Еріка...
-А, он як.
Ерік підвівся й підійшов до дівчат. Одна зі студенток сором'язливо простягнула йому невеликий пакуночок.
-Ем... це печиво, яке я сама спекла на уроці домогосподарства. Будь ласка, пригощайтеся!
-Дякую, мені дуже приємно це отримати.
Він ввічливо прийняв пакунок із рук дівчини. Схоже, подібне відбувалося регулярно... Ерік виглядав абсолютно звиклим до такої уваги.
(Він таки популярний серед жінок... як же це дратує. Аж бісить.)
Маріанна спостерігала за цією сценою дівочих зітхань, буквально закипаючи від прихованої люті. Проте наступний містичний феномен, який стався прямо в неї на очах, змусив її просто остовпіти.
-Ем... я б хотіла версію «афро», якщо можна.
-А, зрозумів... Гмф!
-Е...?
Ерік видав короткий, завзятий бойовий клич. Наступної ж миті його розкішне волосся дибки злетіло вгору й миттєво перетворилося на пишну, кучеряву шевелюру, що сильно нагадувала броколі.
-Кя-а-а! Це ж Принц Афро!
-Неймовірно! Такий милий!
Дівчата вибухнули захопленими вигуками. Вони з абсолютною легкістю сприйняли ситуацію, яка в очах Маріанни виглядала як повна аномалія, і задоволені передали решту презентів.
-Будь ласка, викладайтеся на повну, ми вболіваємо за вас!
-Дякую вам... Що ж, на цьому я, мабуть, закінчу, бо на мене чекає нова студентка.
Ерік фамільярно помахав їм рукою, після чого повернувся до столу.
-Вибач за це. Давай повернемося до нашої розмови.
-В-Ваша... Ваша Високосте... Що, в біса, щойно сталося з вашим волоссям...?
-А, точно. Це виглядало неестетично?... Гмф!
Ерік знову видав короткий бойовий клич. Наче щупальця живих істот, пасма його волосся почали рухатися самі по собі й слухняно повернулися до свого початкового, гладкого стану.
(Що-о-о-о?! Та як так!?)
-Ха-ха, ті, хто бачить це вперше, завжди дуже дивуються. У мене така конституція тіла вже деякий час. Я й сам спочатку був шокований.
Ерік простягнув руку перед собою. Між його пальцями з тріском проскочили електричні іскри, створюючи маленькі спалахи світла.
— Це, мабуть, через те, що колись через мою власну дурість та незрілість мене добряче провчили силою ангела. Моє тіло тепер постійно під напругою, що дозволяє мені ось так змінювати зачіску. Ну, щоправда, я можу робити лише пряме волосся або афро.
-Я... я зрозуміла... Це справді дивовижно.
Маріанна видавила з себе максимально натягнуту посмішку й відповіла абсолютно монотонним голосом.
(Це ж академія, де навчається «Свята». Нащадок тих самих людей, які колись здолали Короля Демонів...!)
Страшно. Дуже страшно. Маріанна відчула справжній первісний жах, від якого її тендітне тіло пройняло сильними дрижаками.
.
.
.
(П.П Мені здається тут тіки Клаель адекватний хахахха.)