Розділ 314
Хоча Маріанна й була морально знищена трьома... ні, чотирма членами студентської ради, включаючи Мелоні, її все одно запросили до кабінету ради. Офіційно її статус як представниці ради ще не затвердили, тож сьогоднішній візит був чимось на кшталт ознайомчого випробувального терміну.
-Усе гаразд... Я відьма. Я впораюся. Люди не страшні...
Вінсент, Луєй та Вілл умудрилися вселити в неї справжній страх перед студентською радою. А вона ж мала бути втіленням Короля Демонів, яке навіює жах на смертних! Те, що вона, могутня відьма, відчувала ляк перед звичайними людьми, було справжньою ганьбою.
(Щонайменше, я маю промити мізки й повністю підкорити головну ціль — принца... Еріка Сейнкла...!)
Метою Маріанни залишалося відродження запечатаного Короля Демонів. Для цього... їй необхідно було дістати кров **«Святої»** та королівської родини.
(**«Свята»** Рейна Лорел — занадто сильний опонент. Мені потрібні пішаки, щоб здолати її, і мати під контролем члена королівської родини — це величезний козир...!)
-Так... Саме тому зустріч із принцом Еріком неминуча. Усе нормально, я зможу. Я суперталановита відьма, тож усе буде добре...!
Підбадьорюючи саму себе, Маріанна притисла руку до грудей і глибоко вдихнула. Її дівоча сутність відчувала суто фізіологічну огиду до членів студентської ради, кричачи: «Я не хочу мати з цими психами нічого спільного!», але вона мусила це зробити. Таким був її обов'язок як відьми та аватара Короля Демонів.
-Перепрошую. Це Ліатрі.
-А, заходь.
Після уроків Маріанна постукала в двері кабінету студентської ради. Зсередини одразу почулася відповідь. Зробивши ще один глибокий вдих, дівчина відчинила двері.
-Пробачте за турботу...!
Ступивши всередину, вона побачила хлопця, який сидів за столом у глибині кімнати. Шляхетний юнак із розкішним золотавим волоссям — Ерік Сейнкл, принц цієї країни. Поруч із Еріком стояли двоє чоловіків, схожих на особисту гвардію... але більше в кабінеті нікого не було. Жодних ознак Вінсента чи решти дивакуватих членів ради, тож Маріанна поки що відчула полегшення.
(Цей чоловік і є Ерік Сейнкл... кронпринц цієї держави.)
На перший погляд, він здавався цілком звичайним юнаком. Навіть навпаки — вельми вишуканим та привабливим. Він подарував їй безтурботну, приємну посмішку. Його інтелектуальні риси обличчя свідчили про бездоганне виховання, а зовнішність явно могла звести з розуму не одну жінку.
(…Ця лють, що закипає в мені. Він точно королівської крові, без сумніву.)
Проте в грудях Маріанни раптом спалахнула така шалена ненависть, що її серце аж наче обпалило.
(Ах... Я хочу розірвати його на шматки просто зараз! Я змушу його спокутувати весь той біль... за помилку, яку вчинили його дурні предки!)
Фантомний біль пронизав її тіло. Страждання, які Король Демонів колись отримав від предків Еріка, хвилею ринули в її свідомість. Королівська родина Королівства Сейнт, яка разом із першою **«Святою»** наклала печатку. Маріанна, як аватар Короля Демонів, плекала до них фундаментальну, закладену в саму її суть ненависть.
(Стосовно Рейни Лорел у мені більше вирувала тривога, як перед природним ворогом... але у випадку цього чоловіка ненависть перемагає. Це означає, що Король Демонів всередині мене не бачить у ньому серйозної загрози.)
Тоді цим хлопцем справді можна легко скористатися. Вона мала надійно підкорити його своїм чарам і перетворити на слухняну маріонетку. Маріанна витончено й чемно вклонилася, ретельно контролюючи, аби на її обличчі не здригнувся жоден мускул.
-Дякую, що запросили мене сьогодні. Я Маріанна Ліатрі.
-А, радий знайомству. Я Ерік Сейнкл.
-Для мене велика честь зустрітися з Вашою Високістю Кронпринцом. Сподіваюся на вашу прихильність.
-Взаємно... Що ж, будь ласка, присідай ось тут. Я чув, ти хочеш вступити до студентської ради, тож дозволь мені спочатку ввести тебе в курс справ.
Абсолютно не здогадуючись про ту отруйну злобу, яку Маріанна ховала глибоко в душі, Ерік ввічливо запропонував їй стілець. Один із гвардійців ненав'язливо підійшов і зафіксував двері кабінету ради повністю відчиненими. Оскільки всі присутні, окрім Маріанни, були чоловіками, він, очевидно, проявив джентльменську турботу про репутацію дівчини.
(Які шляхетні манери... Серед усіх, кого я сьогодні зустріла, він виглядає як найбільш адекватна людина зі здоровим глуздом.)
Казали, що Ерік однаково вправно володіє як мечем, так і магією. Зважаючи на присутність двох гвардійців, усунути його фізичним шляхом буде вкрай проблематично. У такому разі... їй дійсно варто задіяти магію чарівності, аби взяти його під свій повний контроль.
(Проте... у жилах королівської родини також тече кров **«Святої»**. Він, мабуть, має природний опір до демонічної сили, тому мені варто діяти без поспіху й спочатку вивчити ситуацію.)
На церемонії вступу вона вже спробувала заради тесту зачарувати весь зал, але через це **«Свята»** Рейна миттєво продемонструвала їй колосальну різницю в їхніх рівнях. Вона більше не могла дозволити собі такої необачності. Маріанна причаїлася, обережно вичікуючи на свій ідеальний шанс.