Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.

Розділ 286: Розділ 286

Том 1

Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.

Розділ 286

Фестиваль снігу завершився, а разом із ним добігала кінця й ця лижна мандрівка. Попри деякі пригоди — як несподівані зустрічі з головними героями отоме-гри чи раптовий напад чорного лева прямо на святковий вечір, — загалом подорож, як на мене, видалася напрочуд веселою. Я зміг уперше за довгий час покататися на лижах і вдосталь наніжитися в гарячих джерелах. Усе це тривало близько тижня, але перезавантаження вийшло чудовим.

-Що ж... треба перевірити, чи я нічого не забув.

-Клаелю, ти вже закінчив пакувати речі?

З доброзичливою посмішкою запитав Юрій Канеста — колега по вчителюванню, який аж ніяк не був жінкою.

-Так. Я вже повністю зібрався й готовий виходити.

-Ось як. І все ж... усе пролетіло наче в мить, правда?

-І не кажи... До речі, а що там із тим хлопцем?

Під «тим хлопцем» Клаель мав на увазі Шуру Хайзена. Шуру взяли під варту за напад на вечірці, а Юрій супроводжував його, виконуючи свій обов'язок викладача.

-Щодо Шури... схоже, він уперто мовчав увесь час, чим неабияк спантеличив принца Еріка. Тому я попросив Його Високість дати мені трохи часу, щоб поговорити з ним наодинці.

-І... він пішов на контакт?

-Потроху, як мені здається, він почав відкриватися. Навіть розповів дещо про своє минуле.

Юрій слабко посміхнувся.

В оригінальній грі Шура не відкривав душу навіть Рейні, але чомусь із Юрієм вони, схоже, непогано порозумілися.

-Я поговорив із Його Високістю, і нам вдалося домогтися пом'якшення вироку. Очевидно, сама співачка, на яку вчинили напад, також благала проявити милосердя, тому поки що його просто залишать під наглядом.

-Ну, розголошувати на весь світ, що студент із нашої академії напав на високопоставлену особу іншої держави, нам все ж не потрібно... Якщо співачка хоче владнати все мирно, то так і слід вчинити.

Співачка Шаделія дійсно всім серцем прагнула врятувати свого брата-близнюка Шуру. Якби він справді жадав помсти... вона була готова навіть віддати власне життя. Дівчина категорично не хотіла, щоб Шуру карали. Тож цей інцидент, найімовірніше, офіційно представлять як звичайне вторгнення монстра на вечірку.

-Шуру навіть не відрахують... З наступного семестру я візьму на себе повну відповідальність і ретельно займуся його перевихованням, тому, будь ласка, не хвилюйся, Клаель!

-Покладаюся на тебе... Буду молитися, щоб він знайшов свій порятунок.

Наразі тему з Шурою можна було вважати закритою. Рейна, швидше за все, теж не візьме напрямок в бік руту Шури, тому цю лінію цілком можна залишити в спокої.

(В грі навіть Рейна не змогла його врятувати... але в цьому світі не існує лише одного прописаного сценарію. Можливо, знайдеться спосіб допомогти йому, про який я навіть не здогадуюся.)

Клаелю вкрай не подобався фінал Шури в грі, але це зовсім не означало, що він бажав хлопцю страждань. Якщо той зможе стати щасливим, то це, безумовно, найкращий розклад.

-До речі... якщо змінити тему, які у вас плани після цього відпочинку?

Перевів розмову Юрій.

Ця лижна мандрівка знаменувала завершення першої половини зимових канікул. А щодо другої... як саме вони проводитимуть кінець року та зустрічатимуть Новий рік?

-Поки що я планую повернутися до міста Егбел. Не впевнений, що саме збирається робити Рейна.

-Зрозуміло... Тоді наступного разу ми побачимося вже в новому семестрі.

-Так, переказуйте мої вітання всім у гуртожитку для викладачів.

Поки вони розмовляли, Клаель підняв свою дорожню сумку. Він залишив готельний номер, у якому провів останній тиждень.

(Можливо, я приїду сюди знову наступного року... якщо Рейна буде не проти.)

До наступного року, Рейна, можливо, нарешті просунеться в стосунках з одним із головних героїв, тож ця мандрівка для Клаеля цілком може стати сольною.

(Якщо згадати... мої спроби знайти наречену цього року знову зазнали краху. Хоча шлюб — це ж не єдиний шлях до щастя.)

-Усе нормально... справді, усе гаразд.

Пробурмотів Клаель, намагаючись заспокоїти самого себе, і пішов до виходу.

.

.

.

(П.П Так-так-так, ага, Рейна ні з ким не буде просувати свої стосунки окрім Клаеля, він напевно про це хоч раз думав, але одразу відкидав ці думки в бік, зі словами типу (Рейна моя донька, в мене з нею не можуть бути романтичні стосунки) хд)