Розділ 283
-О... Схоже, он там теж щось відбувається?
-Це що... гаряче рагу?
В одній із секцій фестивального майданчика, чоловіки та жінки без зупину порпалися паличками в глибоких казанах.
-Схоже на конкурс із поїдання їжі. Перемагає той, хто з'їсть найбільше рагу.
Пояснив Клаель.
До того ж... юшка в казанах була яскраво-червоною й шалено вирувала. Вона виглядала пекуче-гострою навіть на перший погляд. Можливо, це було водночас і змаганням на витривалість до гострого.
-Рагу... Виглядає апетитно.
Рейна ковтнула слину поруч із ним.
Зважаючи на її витончену зовнішність, це було важко уявити, але Рейна була неймовірною ненажерою... інакше кажучи, мала неабиякий апетит. Оскільки всі поживні речовини трансформувалися в святу силу й поверталися в землю у вигляді благословення, теоретично вона могла їсти нескінченно.
-Л-леді Рейно... ви ж не думаєте взяти в цьому участь?
-Ну... їсти ось так на очах у всіх — це якось трохи непристойно...
-Хіба не можна? Як на мене, це дуже весела подія... О, дивіться, далі якраз починається жіночий турнір. Кажуть, реєстрація відкрита для всіх охочих.
Подруги Рейни поквапилися її зупинити, але вон вже загорілася цією ідеєю.
(Ну, справа не лише в її апетиті — Рейні, мабуть, просто хочеться теж насолодитися святковими розвагами...)
-Думаю, це чудова ідея. Йди й бери участь.
Підтримав її Клаель.
-Клаель?
-Містере Бірн?!
-Їсти на людях — це зовсім не непристойно. Спостерігати за тим, як Рейна їсть — насправді дуже приємне видовище. Тільки... ця страва виглядає надзвичайно гострою, тому не перенапружуйся, добре?
-Так! Я викладуся на повну!
Отримавши дозвіл Клаеля, Рейна щасливо побігла до стійки реєстрації, щоб записатися. Її подруги приречено зітхнули, а на їхніх обличчях відбився розпач.
-Ні за що... «Свята» бере участь у конкурсі з поїдання їжі...?
-Ви всі надто перекручуєте. Не варто настільки сильно нав'язувати Рейні свої ідеали.
-Містере Бірн... ідеали, кажете...
-Навіть якщо Рейна — «Свята», вона все одно залишається звичайною дівчиною. Дозвольте їй спробувати те, що їй хочеться робити.
-Це... можливо й правда, але все одно...
Усі троє виглядали збентеженими.
-Ну ж бо, Рейна збирається старатися. Давайте краще всі разом її підтримаємо.
-Добре...
-А тепер, жіночий турнір ось-ось розпочнеться! Зустрічайте учасниць!
Ведучий голосно прокричав у мікрофон, і дівчата вийшли на майданчик. Серед них, звісно ж, була й Рейна. Щойно ця довершено красива дівчина з'явилася перед публікою, глядачі вибухнули криками та оплесками.
-Та ну, вона теж бере участь?!
-Вона ж така худенька, невже вона зможе стільки з'їсти?
-Це точно якийсь жарт. Може, вона просто заради розваги?
-А яка граційна. Мабуть, донька якогось аристократа?
Усі присутні на майданчику були зачаровані Рейною, тож інші учасниці на її тлі виглядали навіть трохи жалюгідно. Більшість із них були пишнотілими дівчатами, які виглядали так, наче дійсно можуть з'їсти чимало, і навіть вони дивилися на Рейну поглядом типу: «Ти серйозно?».
Рейна ніяково помахала рукою й сіла за один зі столів, де на неї вже чекав казан із рагу.
-Отже, завдання — з'їсти якомога більше за двадцять хвилин! Це рагу неймовірно пекуче, воно вщент засипане різними спеціями на кшталт перцю чилі, тому якщо ви відчуєте, що це занадто небезпечно, будь ласка, без вагань здавайтеся!
Ведучий оголосив прості правила й підняв руку вгору.
-Увага, руш!
Жіночий турнір із поїдання їжі розпочався.
Пишнотілі дівчата серед учасниць одразу ж накинулися на рагу... і миттєво почали кашляти від шаленої гостроти.
-Кхек-кхе!
-Це так гостро... кхе!
-Угх... в очах пече... язик ніби палає...
Схоже, рагу виявилося куди гострішим, ніж виглядало на перший погляд. Видовище, де дівчата мучилися й ледь не плакали, нагадувало справжнє пекло.
-Це... виглядає гостріше, ніж я очікував...
-Я дякую Богині за сьогоднішню їжу... Приємного апетиту.
Поки всі інші швидко заштовхували в себе їжу й корчилися від болю, одна лише Рейна спокійно склала руки в молитві. Завершивши ритуал, вона промовила: «Ну що ж...» — і акуратно переклала інгредієнти з казана в маленьку тарілку, після чого за допомогою ложки відправила їх до рота.
-А, як смачно.
А потім вона ніжно посміхнулася.
Гострота її абсолютно не хвилювала, і хоча її манери залишалися витонченими, вона їла без зупину.
-Ого, Рейна їсть порцію за порцією! Їй що, взагалі не гостро?!
-Мабуть, для неї це й справді дрібниці...
(Я чув, що гострота — це технічно не смак, а один із видів болю.)
Рейна, яка вже володіла силою, що відповідала фінальній частині ігрового сценарію, мала високий рівень захисту та потужний опір до отрути й паралічу. Навіть якби вона розкусила цілий перець чилі, то, швидше за все, і оком не моргнула б.
-Ч-чекайте, невже воно справді не гостре?
-Та ну... Що в неї за язик такий...?!
Інші учасниці почали помітно панікувати через такий апетит Рейни.
-Може, вона махлює...? Раптом у її казані зовсім інша юшка...!
-А...
Учасниця за сусіднім столом не витримала, підібралася ближче, й застромивши виделку в казан Рейни, кинула один зі шматочків собі до рота.
-Гостро-о-о-о! Воно капець яке гостре!
Звісно ж, Рейна не махлювала. Учасниця, яка вирішила перевірити її страву, тепер відчайдушно корчилася від болю поруч.
-Ого, схоже, туди додали навіть більше спецій, ніж очікувалося?! Невже Рейна так і вирветься в абсолютні лідери?!
-Воно не таке гостре, як здається. Має насичений смак, і мені здається, що я могла б їсти його нескінченно.
Поки інші стояли в німому шоці, Рейна продовжувала з веселою посмішкою наминати рагу.
Зрештою, Рейна не зупинялася до самої останньої секунди й здобула нищівну перемогу з величезним відривом. З'ївши абсолютно всі інгредієнти в казані й навіть попросивши добавки, Рейна була внесена до зали слави, і відтоді її пам'ятали як легендарну «Королеву гострого».
.
.
.
(П.П Ну знаючи апетит Рейни, було очікувано що вона все з'їсть, хех.)