Розділ 281
У гри в сніжки є кілька правил, але в цьому матчі все зводилося до простого кидання снарядів одне в одного — перемагав той, хто влучить найбільше разів. Навіть якщо в тебе поцілили, ти не вибуваєш і можеш спокійно продовжувати поєдинок, та й боротьби за прапори тут теж не було.
-Словом, усе, що нам треба — це влучати в супротивників... Прості правила.
-Шквальний вогонь! Не давайте їм жодного шансу на контратаку!
-Так!
Команда суперників... «Сніговий Фенікс», яка утримувала титул чемпіонів три роки поспіль, атакувала безперестанку, не залишаючи жодної шпаринки в обороні. Варто було Клаелю хоча б трохи висунути голову з-за стіни, як у нього в ту ж мить летіла сніжка. У них був чіткий розподіл ролей на тих, хто без зупину ліпить сніжки, і тих, хто прицільно атакує, тож нам не давали й секунди на відпочинок.
-Отримуй... «Пташиний удар»!
-Ого...!
Крім того, вони навіть витягли якийсь чудернацький особливий прийом. Сніжка, запущена високо вгору, раптово шугнула донизу, наче птах у польоті, і поцілила прямо в Клаеля, який ховався за стіною, мов сокіл у свою здобич.
-"Кума!"
Ведмедик блискавично кинув сніжку у відповідь і нейтралізував снаряд, який вже пікірував на них.
-Ці хлопці... Вони реально повернуті на грі в сніжки...!
-Кху-кху-кху... Ну звісно!
Хоч Клаель пробурмотів це й не дуже голосно, його слова все одно почули.
-Ми все літо тренувалися, кидаючи грязьові кульки, і все заради цього дня! Ми ночами не спали, розробляючи стратегії, відточували наші комбо... Навіть коли з нас сміялися, ми продовжували тренування заради цього моменту! Ми не такі, як ви — ми сюди не розважатися прийшли!
(Угх, чуваки, знайдіть собі роботу. Серйозно.)
Не хотілося б їх критикувати... але невже їм більше нема чим зайнятися? Це чудово — мати справу, якою ти палко захоплений, але хотілося б, щоб вони ставилися до свого майбутнього трохи відповідальніше.
-Я так збожеволів на цих сніжках, що мене звільнили з роботи!
-А мене дівчина кинула! Вона запитала, що для мене важливіше: сніжки чи вона!
-Мене батьки вигнали з дому! Сніжки — це все, що в мене залишилося!
-Ви це серйозно?! Хіба можна так руйнувати власне життя?!
Навіть не знаю... У мене вже почало з'являтися відчуття, що, можливо, нам варто просто програти й віддати їм перемогу. Звісно, ми долучилися суто заради розваги, і в мене немає такої фанатичної відданості цій грі.
-Клаелю, викладайся на повну!
Проте... поки Рейна щосили вболіває за нього, він не може відступити. Заради неї, яка вигукувала слова підтримки... він просто не міг змусити себе програти навмисно.
-Я розумію вашу пристрасть... але для нас це теж серйозний поєдинок. Малюки, вперед!
-"Кума!"
-"Гав-гав!"
-"Шшшшш!"
-"Тр-р-р-р-р!"
Згуртувавши своїх плюшевих супутників, Клаель із повною серйозністю повернувся обличчям до учасників «Снігового Фенікса».
-**«Прискорення»**!
Він наклав магію підтримки на себе та своїх товаришів. З посиленими фізичними можливостями вони тепер могли з легкістю ухилятися від ворожих сніжок.
-Я ліпитиму сніжки, а ви шукайте шпаринку в обороні й ідіть на штурм!
-"Кума!"
Поки Клаель блискавично готував снаряди, Ведмедик хапав їх і кидався вперед. Снігові кулі команди суперників градом посипалися на Ведмедика, щойно він вискочив з-за стіни, але жодна з них навіть не зачепила його маленького тільця.
-Ого!
-Що за... Вони прорвали оборону?!
-"КУМААА!"
Ведмедик зайшов супротивникам із тилу й засипав їх сніжками, які приніс із собою. Щойно ворожа команда здригнулася, інші троє звірят один за одним пішли в атаку. У таборі суперників зчинився справжній хаос, а наші очки почали стрімко зростати.
-Угх... Ці іграшки-и-и-и-и!
-Ви самі винні, що недооцінили цих малюків!
Зрештою час матчу вичерпався, і гра завершилася. Рахунок був «30–7». Звісно ж, перемогу здобула команда Клаеля.
-Я повністю перегорів...
-Можливо... ми справді робили щось не те...
-Я знайду роботу. Буду нормально працювати, щоб батьки мною пишалися.
-Я також попрошу вибачення у своєї дівчини. Не знаю, чи вона мені простить, але...
Зазнавши нищівної поразки від Клаеля та його чудової компанії, «Сніговий Фенікс» розпався, а його учасники взялися за розум і серйозно зайнялися пошуками роботи.