Розділ 28: Розділ 28

Розділ 28

У кімнаті глибоко всередині Великого Храму королівської столиці.

Господар кімнати, кардинал Ділет Хорст, переглянув звіт, який приніс його підлеглий, і пробурмотів: «Хм...»

-Тож… «Свята» справді є «Святою», як і очікувалося…

У звіті, який представив його підлеглий, описувалися зміни, що відбулися у Великому Храмі з моменту прибуття «Святої» Рейни Лорел.

Місяць тому молоду дівчину визнали «Святою» в прикордонному містечку Егбел.

Дівчинку усиновили в родині Дюк Лорел, а потім відправили до Великого Храму.

Минув лише місяць відтоді, як «Свята», Рейна Лорел, прибула до Великого Храму.

І все ж у Великому Храмі вже відбулося багато змін.

Священики та єпископи, які скоїли такі злочини, як розкрадання, раптово покаялися та повернули кошти, які вони незаконно привласнили. Деякі навіть покинули Великий Храм, щоб вирушити в паломництво або подорожі громадського служіння.

Крім того, провини тих, хто намагався неналежно поводитися зі «Святою», викривалися одна за одною, що призвело до їхнього відлучення від Храму та подальшого арешту владою.

Ті, хто залишився, були, звісно, небагатьма мотивованими людьми, які зневажали корупцію.

Лише за один місяць Великий храм, який колись був занурений в авторитаризм і корупцію, став повністю очищеним і значно прозорішим.

(Подумати тільки, що все могло так сильно змінитися лише за місяць... Сила «Святої» справді вражає...)

Кардинал був одним із тих, кого непокоїла корупція у святилищі.

Він сподівався, що прихід нової сили, як-от «Свята», може принести зміни у Великому Храмі.. але він не очікував такої разючої трансформації за такий короткий час.

(Багато молодих священиків тепер довіряють «Святій» — деякі аж до майже поклоніння... Враховуючи її красу та талант, можливо, це цілком природно...)

Хоча він і радів змінам у храмі, водночас його непокоїло, наскільки швидкими вони були.

«Свята» — як потужний наркотик. Ліки, які діють занадто добре, можуть призвести до шкідливих змін.

(Насправді, я чув, що багато дворян не довіряють «Святій» із простого люду. Вони, ймовірно, бояться, що вона може стати символом для простолюдинів, щоб повалити королівську родину та дворянство...)

З того, що бачив кардинал... «Свята» Рейна не цікавилася ні владою, ні політикою.

Вона могла відбивати неприємності, які траплялися на її шляху, але не здавалося, що вона зіткнеться лоб у лоб з королівською родиною чи знаттю.

Однак не всі ті, хто при владі, сприйматимуть це саме так.

Чим більше провини відчуває людина, тим більше вона панічно боїться зради.

Деякі авторитарні дворяни можуть навіть побачити у «Святій» загрозу та спробувати позбавити її життя.

(Тим не менш... ніхто не повинен діяти необачно. «Свята» Рейна має підтримку родини Герцога Лорел.)

Родина Дюк Лорел — престижний дім, який колись навіть виховав королеву.

З їхньою підтримкою будь-хто, хто міг би захотіти зашкодити «Святій» Рейні, ймовірно, вагався б.

Ба більше, навіть родина Маркізів «Бірн» опосередковано підтримує Рейну.

Це тому, що її прийомний батько, священник Клаель Бірн, походить із родини Маркізів «Бірн».

(Із двома могутніми шляхетними родами в королівській столиці за її спиною, навіть якщо хтось і вважав би «Святу» незручністю, навряд чи наважився б діяти проти неї. До того ж, здається, вона ще й перебуває під захистом «Святих духів», тож, мабуть, надто хвилюватися не варто…)

Його більше хвилювала родина Маркізів «Бірн»... а точніше, сам Клаель Бірн.

«Свята» Рейна явно відчувала прихильність до Клаеля.

Це було цілком природно, враховуючи, що він був її прийомним батьком... але, на думку кардинала, виглядало так, ніби «Святій» Рейні, Клаель подобався в романтичному сенсі.

(Колись «Свята» Рейна, ймовірно, вийде заміж за когось із королівської родини або за один із великих шляхетних домів столиці… Яким би шляхетним не був його рід, було б неприйнятно, якби вона опинилася з якимось сільським священником…)

Річ не в тому, чи був Клаель хорошою людиною.

Заради стабільності та майбутнього нації, «Свята» повинна стати дружиною відповідної людини при владі, вважав кардинал.

Тим не менш, він не зайшов би так далеко, щоб силоміць усунути Клаеля.

Зробивши це, ви лише заслужите гнів «Святої» Рейни.

(На жаль, але поки «Свята» Рейна буде в столиці, я попрошу священика Клаела одружитися. Добре, що є молода жінка відповідного віку.)

Щоб розлучити Рейну та Клаеля, кардинал вирішив влаштувати для Клаеля шлюбну зустріч.

Дочка графа, якого він знав, втратила коханого на війні і тепер була самотньою, тому він вирішив видати її заміж за Клаеля.

Їй було двадцять років. На три роки молодша за Клаеля.

Вона перебувала в жалобі цілий рік після втрати нареченого... але погодилася на зустріч із Клаелем, сказавши, що не може залишатися такою вічно.

Клаель також погодився на зустріч, і молода жінка мала вирушити до міста Егбел вже завтра.

(Якщо священик Клаель одружиться, «Свята» Рейна здасться. Вона, ймовірно, покладе око на іншого чоловіка у столиці...)

-Ваша "Еміненціє", вибачте за переривання.

У двері постукали, і з'явився знайомий підлеглий.

-Щось трапилося?

-Донька родини графів Тернер, яка прямувала до Егбела, зникла. Схоже… вона втекла з іншим чоловіком.

-Що!? Що ти маєш на увазі!?

Кардинал здивовано підвівся і підвищив голос.

Це було рідкістю для зазвичай лагідного кардинала.

-Вона втекла з чоловіком... Тільки не кажіть, що в неї був коханець?

-Н-ні... Здається, її наречений, який, як вважалося, загинув на війні, насправді був живий. Він був непритомний у військовому шпиталі, але нещодавно прийшов до тями. Повернувшись до столиці та почувши, що його кохана ось-ось матиме шлюбну зустріч... він взяв її за руку та втік з нею.

-Щ-Що за чортівня…

Кардинал схопив голову за руки.

Хоча вони ще не зустрічалися віч-на-віч, жінка, яку він представив, втекла з іншим чоловіком.

Він дуже скривдив Клаеля.

-Нічого не вдієш... Я надішлю священику Клаелю листа з вибаченнями та подарунок. Доведеться знайти йому іншу пару...

Кардинал продовжував намагатися познайомити Клаеля з жінками... але кожна з них зникала, навіть не зустрівшись з ним.

Бо вони знайшли свого призначеного партнера.

Бо чоловік, якого вони кохали, нарешті обернувся і подивився на них.

Бо вони вирішили жити заради роботи, а не заради шлюбу.

Бо в пагорбах за їхнім маєтком знайшли золоту жилу, а в їхньому саду раптово забило гаряче джерело — і вони були настільки приголомшені цим, що про шлюб уже просто не могли думати.

Причини були різні, але всі вони відмовлялися від шлюбних зустрічей з поважних причин.

Відчуваючи, ніби діяла якась невидима сила, кардинал відчув, як по спині пробіг холодок.

.

.

.

**“Eminence”** (укр. _Еміненція / Еміненціє_) — це титул звертання до дуже високопоставленого католицького кардинала.