Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.

Розділ 268: Розділ 268

Том 1

Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.

Розділ 268

Яка класична подія асоціюється зі засніженими горами? Наприклад... катання на лижах. Ми насолодилися цим сповна. Два дні поспіль. На другий день усі каталися вже краще, ніж на перший, тож ми отримали ще більше задоволення.

Наприклад... гарячі джерела. Ми також кілька разів ходили туди в готелі. Звісно, вони були розділені за статтю. Траплялися різні інциденти: то ми ніяковіли від шарму містера Юрія, то Рейна намагалася вдертися до чоловічої лазні... але це теж було весело.

-Клаелю... тепер ми залишилися тільки вдвох.

-..................Так, це правда.

І... ще дещо. Класика засніжених гір. Клішована, стандартна подія — «загублені в снігах».

Це сталося трохи раптово, але... Клаель і Рейна зараз застрягли серед засніжених гір, наодинці в маленькій гірській хатині. Юрія та подруг Рейни ніде не було видно. Двоє сиділи, обхопивши коліна руками, у тісному приміщенні.

Ще кілька годин тому вони, як зазвичай, насолоджувалися катанням на лижах... але раптово здійнялися сніг і вітер, і видимість стала абсолютно нульовою. Клаель намагався вивести Рейну, яка була поруч, назад до міста... але не встигли вони оговтатися, як опинилися перед незнайомою хатиною.

(...Ну, я знав про існування такої події. Мабуть, проти сценарію не попреш.)

-Клаель?

-А... та це я сам до себе. Не зважай.

Почуваючись трохи розгубленим, Клаель ще раз оцінив їхнє поточне становище. Вони застрягли в горах і зараз перебували всередині хатини. Надворі вирувала люта завірюха. Вітер із гучним гуркотом трусив двері.

(Ця подія була і в грі... Рейна мала опинитися тут з одним із головних героїв...)

-Перечекаємо тут, поки завірюха вщухне. Не хвилюйся, вона має скоро закінчитися.

-Добре, я розумію. І все ж... холодно. Що зазвичай роблять у таких ситуаціях?

-Розпалюють вогонь. Ось, тримай.

Клаель швидко взявся за підготовку багаття. У хатині був маленький камін. Він склав туди дрова й підпалив їх за допомогою магічного предмета. Помаранчеве полум’я зігріло кімнату.

-Наш одяг промок від снігу... Клаелю, можливо, нам варто зняти його, щоб просушити?

-Усе гаразд. Я про всяк випадок узяв із собою магічний предмет для сушіння, якщо станеться щось подібне.

Клаель дістав із кишені річ, яку прихопив із собою. Він як слід підготувався до таких надзвичайних ситуацій. Усе завдяки тому, що він знав про цю ігрову подію.

-Якщо ми скористаємося цим для сушіння одягу, знімати його не буде потреби.

-............Ти добре підготувався.

Рейна виглядала дивно незадоволеною — можливо, через те, що катання на лижах було зіпсоване? Клаель вирішив не розпитувати далі й натомість оглянув хатину.

-Тут є ковдра. Вона трохи припала пилом, але якщо ми загорнемося в неї, нам буде тепліше. Я також узяв із собою прості аварійні пайки, тож пригощайся.

-...Дякую.

Рейна злегка надула губи, загортаючись у ковдру й приймаючи схожий на калорійний батончик, аварійний пайок.

Клаель, який знав про подію із завірюхою, був повністю озброєний. Жодних слабких місць. Зазвичай у такій події стандартним розвитком сюжету було б зняти одяг і зігрівати одне одного своїми тілами... але з належною підготовкою потреби в таких кліше немає.

-Нам тепло, їжа є... ми маємо протриматися, поки завірюха не вщухне.

-...Але мені чомусь здається, що щось тут не так.

-Справді? Хіба ти не вмієш користуватися магією телепортації чи чимось подібним, Рейно?

-............Я не знаю.

Рейна, незвично ображено, по-дитячому надула губи і з досадою вкусила аварійний пайок.

.

.

.

(П.П Клаель весь план Рейни обламав, вона думала вони з ним голі будуть біля каміна жмакатись, а підготовлений до події Клаель все обламав хахахах.)