Розділ 266
Інцидент у місці проведення вечірки — поява співачки Шаделії та напад чорного лева. У грі це була подія з додаткового контенту, і вона вирішилася без участі Рейни в битві, завдяки зусиллям Еріка та інших головних героїв.
Клаель і Рейна повернулися до готелю разом зі своїми супутниками й вирішили відпочити решту дня.
-Чесно кажучи... Ти зникла так швидко, що я навіть не помітив і розхвилювався. Рейно.
Наступного ранку. Попри те, що його ніхто не запрошував, кронпринц Ерік Сейнкл прийшов до готелю, де зупинилися Клаель та інші.
-Учорашня вечірка мала стати особливою, але все зіпсувалося на пів дорозі. Я не очікував, що туди вдереться монстр.
-Ось як? Мабуть, що так.
-Але... я радий, що ти була там, Рейно. Завдяки тобі поранених вдалося евакуювати без перешкод. Я щиро вдячний за це.
У холі готелю, Ерік висловлював свою подяку з дещо втомленим виразом обличчя. Сидячи навпроти нього за столом, Рейна відповідала абсолютно байдужим поглядом.
-Тож... принце Еріку. Чи знаєте ви щось про того монстра?
Сидячи поруч із Рейною, Клаель вирішив запитати замість неї.
-А... якщо чесно, після всього ми прочесали околиці в пошуках звіра. Якби монстр такого розміру блукав містом, без жертв не обійшлося б. Але... чомусь ми нічого не знайшли. Він зник безвісти.
Ерік насупив брови й відповів на запитання Клаеля, наче глибоко замислившись.
-З того часу, як він залишив готель, його ніхто не бачив. Повідомлень про напади теж не надходило. Це так неприродно... ніби він просто розчинився в повітрі.
-Можливо, це був монстр, прикликаний магією? Мені здалося, що його присутність була дивною.
Рейна раптово озвучила цю думку. Якщо це була прикликана істота, подібна до «Святих Духів» або ангелів, якими керує Рейна, вона мала б зникнути, щойно заклинання скасують. Це б пояснило, чому його ніхто не бачив за межами готелю.
-Це цілком можливо... Якщо так, то це був не стихійний напад монстра, а справа людських рук. Це означає, що хтось навмисно підіслав його на вечірку.
Вираз обличчя Еріка став ще похмурішим. На тій вечірці перебували високопоставлені особи, зокрема кронпринц Ерік та «Свята Рейна». Надіслати монстра в таке місце — це серйозна змова. Його, мабуть, непокоїла думка, що це міг бути найманий убивця з іншої країни.
-Той монстр, очевидно, цілився саме в співачку Шаделію.
Клаель тихо підкинув підказку Еріку. Він допомагав, поки Рейна залишалася осторонь. Не завадить трохи посприяти.
-Можливо... він знову з'явиться біля неї. Як щодо того, щоб розпитати саму Шаделію?
-А, точно... я зовсім забув.
Ерік провів рукою по голові. Він запустив пальці у своє вже звичне афро — зачіску, яку звикла бачити більшість студентів академії.
-Співачка Шаделія не належить до знаті чи королівської родини, але через свій дивовижний голос у деяких країнах її шанують як «Святу». Нам потрібно провести розслідування обережно, щоб не спровокувати міжнародний скандал.
Ерік підвівся й багатозначно подивився на Рейну.
-Ем... Рейно, якщо ти не проти, чи не могла б ти допомогти мені...
-Успіхів вам, кронпринце Еріку. Як одна з ваших підданих, я молитимуся за ваш успіх.
-............Дякую.
Отримавши непряму відмову, Ерік опустив плечі. Вирішення проблеми без допомоги героїні ускладнювало справу... але Рейна не хотіла втручатися, тож нічого не вдієш.
(Бажання Рейни мають більший пріоритет, ніж закриття сюжетної події, це точно.)
-Ну що ж, Клаелю. Може, покатаємося на лижах і сьогодні?
-Так, ходімо. Юрій та інші, мабуть, уже чекають... Ходімо?
Щойно Ерік зник із очей, вираз обличчя Рейни пом'якшав, змінившись зовсім іншою посмішкою. Місія Клаеля полягала в тому, щоб захистити цю посмішку. Завершення ігрових подій було на другому місці.
З посмішкою, викликаною її радістю, Клаель покинув хол готелю разом із Рейною.
.
.
.
(П.П Ерік заіпав, йому Рейня вже скіки разів показувала що на нього їй плювати, навіть її сестра Морква про це сказала, а йому не доходить..)