Розділ 26
Після лише одного дня перебування у родині Герцога Лорел, Рейна офіційно була готова увійти до Великого Храму.
Вона проходитиме навчання як «Свята» у Великому храмі в королівській столиці, виконуватиме свої обов’язки й почне навчання в академії вже з наступного місяця.
-Кукуку... Отже, «Святу» нарешті знайшли! Я сповна використаю її для престижу нашого Храму!
-О боже, «Свята» з простого люду — це просто немислимо! Я використаю її навчання як привід, щоб її цькувати!
-Якщо я зможу промити мізки «Святій» і підкорити її своїй волі, мій прихід до влади буде гарантований... Я обов'язково використаю її на свою користь...!
У Великому Храмі, де глибоко панував авторитаризм, процвітали схеми та маніпуляції, і багато хто прагнув використати «Святу» для власної егоїстичної вигоди.
Однак... щойно вони постали перед «Святою» Рейною Лорел, вони втратили дар мови.
-Приємно познайомитися, я Рейна Лорел. З нетерпінням чекаю на співпрацю з вами.
"............"
У кареті родини Дюк Лорел прибула сліпуче вродлива дівчина.
Вона буквально сяяла божественним сяйвом, а кілька Святих Духів літали навколо неї, ніби захищаючи її.
У мить, лише з одного погляду, стала очевидною приголомшлива різниця в статусі як духовної особи.
Вона була справжньою «Святою». Не мало значення, чи була вона з простого люду, чи ні — вона була на зовсім іншому рівні, ніж вони.
(Гх... Н-ні, насправді це навіть зручно, що вона «Свята». Я використаю цю жінку, щоб збирати пожертви й набити власні кишені...!)
Єпископ у Великому Храмі саме це й задумував.
Однак... Рейна посміхнулася тому самому єпископу.
-Єпископе, я смиренно прошу вашої поради.
-Га...!
Коли Рейна дивилася на когось, виникало відчуття, ніби вона бачить наскрізь саму душу.
Нищівне почуття провини охопило їх, ніби вони стали наймерзеннішим лиходієм століття.
(Н-не годиться... Якщо я спробую використати її, щоб заробити гроші, мене точно викриють! А потім мене затягнуть у глибини пекла і катуватимуть вічно...!)
Єпископ, який досі зловживав своїм духовним становищем для вчинення крадіжок та сексуальних домагань, раптом почав соромитись своїх дій.
-Т-ти, простолюдинка, «Свята»! Я виб’ю бруд із твоєї гнилої душі, тож готуйся!
Похила сестра, якій було доручено навчати Рейну, крикнула сильним тоном, ніби намагаючись підбадьорити саму себе.
-Спочатку спробуй розв'язати цю задачу! Якщо ти помилишся, то на тебе чекає кінець!
-Гаразд... Я вирішила це.
-Ти вже це вирішила!?
Отримавши ґрунтовну освіту від Клаеля, Рейна легко вирішувала поставлені їй завдання.
-Також... щодо формули, яку ви написали, ці частини тут і тут були неправильними. Будь ласка, будьте уважнішими.
-"У-ууух..."
Сестра з поразкою опустила плечі.
Академічні знання Рейни були бездоганними. Вона опанувала етикет, а в плані священних мистецтв ніхто не міг з нею зрівнятися. Сестра нічому не могла її навчити.
Сестра намагалася знайти в ній недоліки, щоб якось покарати, але щоразу «Святі Духи» навколо Рейни втручалися.
Навпаки, сестра постійно спотикалася під час ходьби, промокала зверху донизу й зазнавала всіляких невдач, аж поки зрештою не зізналася Рейні у своїх гріхах.
-Кукуку... Я ніколи не очікував, що простолюдинка-«Свята» буде такою красунею! У такому разі я просто накачую її наркотиками та зроблю своєю іграшкою… "Г-гяя!"
-Мяв.
-Гав-гав!
Відразу після того, як Рейна увійшла до Великого Храму, один священник отримав серйозні травми та був доставлений до лікарні.
У кімнаті священника, на якого було скоєно напад, знайшли заборонені наркотики.
Священника було відлучено від церкви, і згодом він покинув Великий Храм.
Спочатку в Великому храмі над Рейною мали знущатись й погано з нею поводитися... але ніхто не міг тиснути на ту, хто вже пробудилася як «Свята».
-Відколи прибула «Свята», тут раптом стало набагато легше жити.
-Усі гидкі священники звільнилися, і тепер настав мир.
-Як і слід було очікувати від «Святої»! Хай живе леді Рейна!
Більшість тих, хто намагався використати Рейну або виступити проти неї, зрештою залишили Великий Храм, а молоді священники й сестри стали відданими «Святій» Рейні.
Рейна завоювала Великий Храм в королівській столиці та неухильно розширювала свій вплив.
Я лише звичайний жрець (моб), але коли зрозумів, що цей світ — отоме-гра, вирішив виховати героїню.
Розділ 26: Розділ 26
Том 1